Українська правда

Як розвиваються ринки сонячної енергетики під тиском кіберризиків

Впровадження сонячної енергетики в ЄС та Україні розвивається різними темпами, але має спільні драйвери – зниження вартості технологій, політична воля та пошук енергетичної незалежності.

2024 рік став переломним для глобальної сонячної генерації, заклавши основу для нових викликів у 2025-му. За даними pv-magazine із посиланням на Міжнародне агентство з відновлюваної енергетики (IRENA), у 2024 році у світі додали 585 ГВт нових потужностей відновлюваних джерел, з яких 452 ГВт – сонячна енергетика.

За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, у 2024 році виробництво електроенергії з сонця зросло на 30%, перевищивши 2000 ТВт·год. У ЄС сонячна генерація вперше перевищила виробництво з вугілля, ставши одним із головних чинників зниження частки викопного палива у структурі енергобалансу.

Ці зміни стимулюються політикою енергетичної безпеки після кризи 2022 року, падінням цін на сонячні модулі і розвитком як великих промислових проєктів, так і розподілених дахових систем.

Нова "лінія фронту" для енергії

Розвиток сонячної енергетики в ЄС та Україні – це вже не лише про клімат, інвестиції чи швидкість будівництва. У 2025 році питання кібербезпеки критичної інфраструктури вийшло на передній план після масштабних блекаутів в Іспанії та Португалії 28 квітня. Тривалі відключення електрики, мобільного зв'язку та збої у транспорті паралізували життя мільйонів людей на кілька годин.

Причини інциденту досі остаточно не встановлені. Хоча офіційного підтвердження кібератаки немає, версії про втручання у роботу цифровізованих енергомереж обговорюються експертами та ЗМІ як один із можливих чинників. Сам факт таких дискусій став показовим: сучасні енергосистеми дедалі частіше розглядаються як потенційні цілі гібридних загроз.

Цей інцидент продемонстрував, що високий рівень цифровізації та міждержавної інтеграції електромереж підвищує їхню вразливість – не лише в енергетиці, а й у транспорті, зв'язку та цифрових сервісах. У результаті безпека мереж стає настільки ж критичною, як і їхня "зеленість" або ефективність.

Експерти з питань критичної інфраструктури наголошують: навіть якщо конкретні збої мають технічне походження, ризик масштабних кібератак з боку держав-агресорів або афілійованих груп залишається високим у контексті триваючих геополітичних конфліктів.

Кібербезпека як частина енергетичного переходу

На цьому фоні ЄС у 2024–2025 роках почав активну фазу перегляду підходів до цифрової безпеки в енергетиці. Йдеться не про окремі проєкти, а про системну модернізацію програмного забезпечення для критичних секторів – від енергетики до транспорту – з метою заміни застарілих або потенційно вразливих рішень.

У фокусі європейської політики сьогодні:

  • підвищення стандартів кібербезпеки для енергетичних мереж;
  • обов'язкова сертифікація програмного забезпечення, що використовується на об'єктах критичної інфраструктури;
  • розробка спільних національних та регіональних стандартів захисту операційних технологій (OT/ICS).

За оцінками Всесвітнього економічного форуму та міжнародних експертних центрів, ці заходи стали прямою відповіддю на зростання ризиків, спричинених масовою цифровізацією енергосистем, водопостачання, транспорту й телекомунікацій.

Що змінилося у 2025 році

Попри що Євросоюз у 2025 році встановив 406 ГВт загальної потужності сонячної енергетики, перевищивши ціль у 400 ГВт, темпи встановлення нових потужностей незначно впали: у 2025 році додано 65,1 ГВт сонячних потужностей, що на 0,7% менше, ніж у 2024 році (65,6 ГВт). Це – перше річне скорочення після майже десятиліття постійного зростання.

Такий результат – не крах ринку, а ознака структурної перебудови: насичення ринку, виклики в сегменті дахових систем та потреба в гнучкіших рішеннях і накопичувачах енергії.

У червні 2025 року сонячна енергетика ЄС вперше стала основним джерелом електроенергії, виробивши 22% загального обсягу електрики – більше, ніж ядерна енергія або газ.

На глобальному рівні тренд залишається потужним: у першій половині 2025 року у світі встановили близько 380 ГВт нових сонячних потужностей, що на 64% більше, ніж у першій половині 2024 року. Це свідчить про потенційний ще один рекордний рік для сонячної енергетики в цілому світі.

Європейський контекст розвитку сонячної енергетики

Ринок сонячної енергетики в Європі демонструє стабільне зростання, яке підтримується політикою Європейського Союзу щодо енергетичної незалежності та відмови від імпорту енергоносіїв з РФ. Сонячна генерація залишається основою для досягнення кліматичних та енергетичних цілей до 2030 року, а частка відновлюваної енергії в структурі виробництва продовжує зростати.

У 2024–2025 роках сонце стало дешевшим і швидшим у розгортанні, ніж будь-який інший тип генерації, а інвестиції продовжують зростати навіть попри профіцит модулів на ринку.

Україна: енергетична стійкість і загрози безпеці

Для України сонячна енергетика стає не лише інструментом "зеленої" трансформації, а й засобом підвищення енергетичної стійкості в складних умовах великої війни. Активно відновлюються малі й середні СЕС, у 2024 році введено в експлуатацію кілька проєктів із гібридними системами СЕС і накопичувачами, які допомагають стабілізувати локальні мережі та підтримувати критичну інфраструктуру.

Україна, інтегруючи свою енергетичну систему з європейською – зокрема через приєднання до об'єднання операторів систем передачі електроенергії ЄС та синхронізацію мереж – одночасно отримує доступ до взаємної підтримки під час криз та стикається з такими самими кіберзагрозами, як і інші європейські країни.

Важливо нагадати, що Україна вже переживала масштабну кібератаку на енергетичну систему у 2015 році, що призвела до відключень електроенергії в кількох регіонах. Цей досвід сьогодні розглядається як попередження щодо майбутніх загроз.

Щоб енергетичний перехід України був успішним і стійким, потрібні три ключові напрямки:

Інвестиції у системи захисту. Мережі, що базуються на сонячних джерелах, повинні бути не лише зеленими, а й безпечними. Це означає:

  • обов'язкову сертифікацію програмного забезпечення;
  • стандарти кібербезпеки для кожного рівня мережі;
  • інструменти контролю й моніторингу в режимі реального часу.

Розвиток накопичення енергії. Щоб зменшити ризики від змін погоди чи нічних періодів, необхідно:

  • розгортати батареї та акумулятори на всіх рівнях;
  • стимулювати гнучкі рішення для балансування мереж.

Об'єднання зусиль України і ЄС. Україна, інтегруючись у єдину європейську енергетичну екосистему, отримує не лише технологічну підтримку, а й можливість бути частиною спільної системи оборони проти кібератак. Це – значно більше, ніж просто "західний ринок": це – спільна безпека енергетики регіону.

Що далі

Сонячна енергетика вже критично важлива для енергосистеми Європи. ЄС перевищив проміжну ціль у 400 ГВт у 2025 році, а частка сонця невпинно зростає. Влітку 2025 року сонячна електрика перевершила викопні джерела за виробництвом.

Навіть незначне скорочення нових установок у ЄС у 2025 році – це частина природного циклу ринку, пов'язана з тим, що частина секторів (наприклад, дахові системи) стикається з іншими бар'єрами, а не з втратою попиту чи інтересу. Це не крах тренду, а переформатування моделі розвитку: більше уваги на гнучкість мереж, накопичення та системну безпеку.

Разом зі збільшенням частки сонячної генерації, кібербезпека стає не просто технічною деталлю, а вимогою епохи. Блекаути 2025 року в Іспанії та Португалії показали, що навіть сучасні системи можуть бути вразливими до великих збоїв, які можуть бути викликані не лише технічними причинами, а й потенційними кібератаками.

Це стало потужним сигналом для Європи, що захист енергетичної інфраструктури – це не опція, а необхідність.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
енергетика ЄС