Як перемога Трампа може загострити глобальні економічні ризики

Ми вступили в період посиленого геополітичного суперництва та конфліктів. Війна Росії проти України триває третій (одинадцятий – ЕП) рік, конфлікт між Ізраїлем та ХАМАС може перерости в регіональну війну, а холодна війна між США та Китаєм у цьому десятилітті може перетворитися на гарячу через Тайвань.

Якщо в листопаді Дональд Трамп переможе на президентських виборах у США, світ буде дестабілізовано ще сильніше. Проте ці ризики поки що мають лише обмежений вплив на економіку та ринки. Чи може ситуація незабаром змінитися?

Хоча російсько-українська війна неймовірно жорстока, її глобальний вплив, швидше за все, буде помірним. Ризики прямої участі НАТО або застосування Росією тактичної ядерної зброї зараз нижчі, ніж вони були на початку війни.

Крім того, хоча спочатку ця війна спровокувала різкий сплеск цін на енергоносії, продовольство, добрива та промислові метали, навіть Європа (найбільш постраждалий регіон) впоралася з цим шоком, відбувшись лише помірним уповільненням темпів зростання економіки або їх зупинкою в деяких випадках та уникнувши сильної рецесії, якої побоювалися багато аналітиків.

Російські вуглеводні вдалося замінити завдяки збільшенню імпорту із США та країн Близького Сходу. Вплив війни на продовольчі ціни було знижено, коли Україна зуміла відкрити чорноморський коридор для експорту свого зерна.

Війна Ізраїлю і ХАМАС теж поки що має обмежений регіональний та глобальний економічний ефект. У четвертому кварталі 2023 року ВВП Ізраїлю різко скоротився і, швидше за все, залишатиметься слабким, доки триває цей конфлікт.

Очевидно, що Газі завдано серйозної економічної шкоди, а доходи Єгипту від Суецького каналу різко знизилися через атаки єменських хуситів на морські вантажні судна в Червоному морі. Проте якщо цей конфлікт вдасться утримати в нинішніх межах, його вплив на світову економіку і ринки залишиться обмеженим.

Для появи серйозніших глобальних наслідків знадобилася б велика регіональна ескалація, наприклад, відкрита війна між Ізраїлем і "Хезболлою" в Лівані або ознаки, що Ізраїль і, можливо, США перебувають на шляху до війни з Іраном.

Війна між Ізраїлем та Іраном радикально знизить видобуток енергоносіїв та їх експорт з Перської затоки, що призведе до стрибка нафтових цін, схожого на глобальні стагфляційні шоки після Війни судного дня 1973 року та Іранської революції 1979 року. На щастя, імовірність регіональної ескалації наразі низька.

Холодна війна або, як це називають, стратегічна конкуренція між Америкою та Китаєм, швидше за все, посилюватиметься, проте у 2024 році відносини двох країн навряд чи сильно погіршаться. 

Наприкінці 2023 року Джо Байден та Сі Цзіньпін домовилися про тактичну відлигу, а реакція Китаю на небажані для нього результати президентських виборів на Тайвані виявилася порівняно стриманою.

Хоча вже в цьому десятилітті тайванське питання може дійти до точки кипіння, навряд чи це станеться у 2024-2025 роках. Економічна слабкість Китаю може змушувати його знизити конфронтаційний настрій у відносинах із Заходом.

Водночас західна політика позбавлення від ризиків, повернення виробництв з-за кордону ("решоринг"), переведення виробництв до дружніх країн ("френдшоринг"), обмеження торгівлі товарами, послугами, капіталом і технологіями найближчим часом не буде посилюватися. Доки стратегічна конкуренція керована, її глобальний економічний ефект буде помірним.

Найголовнішим геополітичним ризиком для економіки є вибори в США, але Трамп і Байден мають спільні зовнішньополітичні пріоритети. Республіканці і демократи налаштовані проти Китаю і вони зберігатимуть цей "яструбиний" настрій.

Байден і Трамп підтримують Ізраїль, але обидва розуміють, що для нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією може знадобитися визнання необхідності майбутнього врегулювання на основі принципу двох держав.

Найбільші відмінності між Трампом та Байденом стосуються НАТО, Європи і конфлікту (війни – ЕП) Росії та України. Висловлюються побоювання, що Трамп кине Україну напризволяще та дозволить Росії виграти війну. 

Але оскільки Трамп, імовірно, збереже "яструбиний" настрій щодо Китаю, його може турбувати, як світ (особливо Тайвань) сприйме його рішення дозволити Росії захопити Україну.

Крім того, насправді Трамп хоче збільшення витрат європейських членів НАТО на оборону. Якщо вони їх збільшать, тоді він може визнати цінність цього альянсу, який здійснюватиме розворот до Азії для стримування Китаю.

Основним методом впливу другої адміністрації Трампа на ринки буде її економічна політика. Немає сумнівів, що протекціоністські заходи США стануть жорсткішими. Трамп уже заявив, що введе 10-відсоткове мито на весь імпорт, що надходить у США (зараз середній розмір мита – 2%), а мита на імпорт з Китаю, можливо, стануть ще вищими. 

Це спровокує нові торговельні війни, причому не лише із стратегічними суперниками, подібними до Китаю, а і з союзниками Америки в Європі та Азії, наприклад, з Японією та Південною Кореєю.

Світова торговельна війна знизить темпи зростання економіки та підвищить інфляцію, що зробить її найбільшим геополітичним ризиком. У цьому сценарії деглобалізація, розрив зв'язків, фрагментація, протекціонізм, балканізація глобальних виробничих ланцюжків та дедоларизація стануть серйозними ризиками для економічного зростання та фінансових ринків.

Додаткові стагфляційні ризики, пов'язані з Трампом, включають його заперечення зміни клімату, а також імовірність, що він спробує замінити голову Федерального резерву США Джерома Пауелла більш слухняною фігурою. Зрештою, бюджетна політика Трампа призведе до збільшення дефіциту, який і так уже надто високий.

Рішення про зниження податків, термін яких спливає, будуть продовжені, при цьому збережуться збільшені витрати на оборону та соціальні зобов'язання. Підвищиться ризик, що мисливці за облігаціями шокують облігаційні ринки значним зростанням прибутковості. 

А оскільки розміри приватного та державного боргу вже високі і далі підвищуються, з'явиться примара фінансової кризи.

Як кажуть, "дурнику, це економіка". Пропонована Трампом програма економічної політики є найбільшою загрозою для економіки та ринків в усьому світі.

Нуріель Рубіні – почесний професор економіки в Школі бізнесу ім. Стерна при Нью-Йоркському університеті, головний економіст та один із засновників компанії Atlas Capital Team, автор книги "Мегазагрози: десять небезпечних тенденцій, які ставлять під загрозу наше майбутнє, і як їх пережити".

Project Syndicate