Ліквідація шахт – не вирок, а нагода створити нову економіку

В Україні й усьому світі знижується видобуток вугілля. Зростає його собівартість і зменшуються обсяги, старіє і зношується обладнання. Все більше шахт стають нерентабельними й закриваються.

Кризова ситуація у вуглевидобутку в Україні також посилюються війною. Окупація частини вугледобувних підприємств на сході України призвела до зупинки 11 державних шахт та зменшення видобутку вугілля на 35%. 

Кліматичні зобов’язання, взяті Україною та закладені в оновленій Енергетичній стратегії України до 2050 року, визначають термін відмови від використання вугілля на державних електростанціях – 2035 рік. 

Як досягти зазначених цілей і максимально врахувати інтереси жителів вугільних громад? Проблема в тому, що в нашій країні процеси закриття шахт десятиліттями відбувались без будь-якої відповідної програми підтримки територій, що залежні від вугледобування або від вугільних теплових електростанцій. Це призвело до плачевних наслідків. 

Невиплата зарплат і безробіття, зменшення надходжень в бюджет, згортання іншої суміжної підприємницької діяльності, відтік населення. Додайте сюди ще й негативні екологічні наслідки і так звані професійні хвороби шахтарів. 

В результаті вугільні громади та містечка перетворюються в депресивні регіони, де дуже складно побудувати нову економічну систему. 

Натомість в багатьох державах уже віддавна реалізовують модель регіонального розвитку, яка передбачає перехід на "зелену енергетику", високий рівень життя, хороші перспективи для мешканців вугільних громад. Власне, ця модель і отримала назву – справедлива трансформація.

Вона відбувається за активної участі громадянського суспільства, уряду, громадських і екоорганізацій, профспілок, міжнародних донорів, а головне – кожен крок робиться з урахуванням можливостей та потреб мешканців конкретної громади й найбільш уразливих її груп населення. 

І сьогодні є дуже багато прикладів, коли завдяки справедливій трансформації вугільні громади в різних країнах не тільки безболісно пережили процес відмови від видобутку твердого палива, а ще й отримали стимул для розвитку і навіть змогли докорінно перебудувати економіку. 

Найкращим міжнародним досвідом для України в контексті справедливої трансформації виступає Німеччина та Польща. 

Маємо стати голосом вугільних громад

Торік у листопаді ми заснували Асоціацію вугільних громад України. Станом на сьогодні її членами стали вже 19 громад – із Львівської, Волинської, Івано-франківської, Вінницької, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей. 

Звісно, ми відкриті для всіх інших залежних від вугледобувних підприємств або теплових електростанцій громад, які вирішать до нас приєднатись на будь-якому етапі. 

Завдання Асоціації – допомагати громадам співпрацювати як між собою, так і з представниками державної влади й іноземними фінансовими інституціями та донорами. 

Ми, зокрема, братимемо участь у розробці Державної цільової програми справедливої трансформації до 2030 року, організовуватимемо навчання персоналу органів управління вугільних громад, проводитимемо різноманітні зустрічі та форуми.

Вже зараз працюємо над запуском веб-платформи справедливої трансформації. Крім того, що там регулярно оновлюватиметься цікава та корисна інформація щодо трансформації, на базі платформи громади зможуть подавати заявки на міжнародні конкурси та гранти. 

Представники світових урядів та різноманітних фондів відкрито заявляють, що шукають проєкти, де можна вже зараз почати співпрацювати з Україною, при чому роблять акцент на енергетичній сфері. Вони готові вкладати кошти. 

Але для цього потрібні заявки, у яких вони бачитимуть перспективу описаного проєкту і які водночас будуть правильно оформлені та подані.

Справедлива трансформація на тлі війни

Після повномасштабного вторгнення до вже згаданих вище проблем вугільних громад додались труднощі, пов’язані з загальним падінням економіки та рівня добробуту. Якщо не взятись допомагати громадам сьогодні, то завтра постане питання загрози для їхнього існування.

Російсько-українська війна знищила мільйони робочих місць. Водночас, згідно з дослідженням Razom We Stand та Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля", в України є потенціал створити 4,2 мільйона "зелених" робочих місць. 

Завдяки урядовій програмі, коштам міжнародних донорів та організацій і за умови тісної комунікації з громадами ми можемо реалізувати численні проєкти, які забезпечать достойні зарплати працівникам, а відповідно – надходження в бюджети. 

Справедлива трансформація і подальший розвиток вугільних регіонів – це також лепта в економічну відбудову й стабільність всієї країни.

Мусимо пам’ятати, що чимало вугільних міст сьогодні перебувають під окупацією. Після повернення цих територій нам буде вкрай потрібний позитивний досвід справедливої трансформації, адже в громадах сходу України стикнемось із ще більшими викликами. 

Надважливо, аби вже була історія співпраці з міжнародними урядами та донорами, наслідком якої стали реалізовані проєкти, аби був досвід успішної комунікації вугільних громад з центральною владою, аби стала на рейки урядова програма справедливої трансформації. 

Тоді зможемо швидше й ефективніше реалізувати трансформацію у тих регіонах, які десятиліттями страждали від закриття шахт та ще й зазнали шалених економічних, інфраструктурних та екологічних збитків внаслідок війни.

Тому-то справедлива трансформація у тих вугільних громадах, які нині перебувають в умовному тилу, – це ще й передумова майбутньої справедливої трансформації в східних регіонах, важливий поштовх для післявоєнної відбудови України. 

Мало того, в контексті переходу на "зелену енергетику", це також цінна складова наших євроінтеграційних перспектив.