Вартість розмінування та ціна очікування для малих фермерів

Через повномасштабне вторгнення РФ близько 174 000 квадратних кілометрів або приблизно 30% території України, є потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами (ВНП). Всі ці землі необхідно обстежити на мінну загрозу та, де потрібно, розчистити. 

Розмінування сільськогосподарських угідь є однією з першочергових потреб України у гуманітарній допомозі. Це дозволить зміцнити як глобальну продовольчу безпеку, так і економічну стабільність України.

Станом на кінець вересня цього року, ДСНС обстежило 973 км², або близько 0,6% площі, що підлягає перевірці на забруднення. Операції також проводяться підрозділами Міністерства оборони, неурядовими іноземними та вітчизняними операторами з розмінування (НОО), однак інформація про масштаби їхньої діяльності поки що недоступна для громадськості. 

Основні перепони до швидкого та ефективного очищення земель – продовження війни, недостатня пропозиція на ринку та висока вартість.

Саме висока вартість розмінування є чи не головним бар’єром для аграріїв (із ділянкою до 250 га), які становлять близько 65% від загальної кількості сільськогосподарських підприємств в країні, та на яких припадає 10% загального виробництва зернових та зернобобових культур. 

Впродовж повномасштабної війни ці виробники зазнали значних збитків через руйнування ($353 мільйони) та ще більших непрямих фінансових втрат ($3,5 мільярдів) через обмежений доступ до ринків, порушення логістики, підвищення цін на сировину та забруднення ВНП.

З огляду на це, варто зосередитися на декількох важливих питаннях: скільки може коштувати малим фермерам розмінування земель, що заважає цьому процесу з економічної перспективи та які мають бути застосовані механізми для досягнення ефективного та швидшого результату?

Масштаб проблеми мінування для малих фермерів

Опитування малих с\г виробників (із ділянкою до 250 га) Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (Food and Agriculture Organization – FAO) у січні-лютому цього року показало, що у прифронтових регіонах 19% землі таких фермерів потенційно забруднена ВНП. 

Після звільнення тимчасово окупованих територій частка та площа землі, що потребує обстеження, може збільшитися. Найбільше занепокоєння викликають ті регіони, які переживають інтенсивні бої чи пройшли окупацію. 

Наприклад, за даними опитування, у Херсонській області забрудненими є 95% сільськогосподарських угідь мікровиробників (із ділянкою до 250 га). У загальнонаціональному масштабі проблема мінування актуальна для кожного десятого гектара у розпорядженні малих аграріїв.

Розмінувати ділянку може бути дорожче, ніж придбати нову

Діяльність з розмінування зазвичай включає три ключові етапи. Перший з них – це нетехнічне обстеження, яке дозволяє вивільнити до 90% землі з-під ризику. Практично це означає проведення аналітичного розслідування та огляду території, аби локалізувати ділянку, яка потребує більш ретельних заходів, на які піде багато часу та ресурсів. 

Далі, в середньому приблизно 10% землі, повинні пройти так зване технічне обстеження. На цьому етапі, використовуючи вже саперні групи та різне обладнання, визначається, де безпосередньо потрібне очищення від мін, снарядів та іншого вибухонебезпечного брухту. 

Нарешті, близько 5% від початково визначеної забрудненої зони підлягає очищенню спеціально обладнаними групами, яким доручено знешкодити ВНП.

Згідно з останніми оцінками Київської школи економіки (KSE) та Світового Банку, ціна нетехнічного обстеження може коливатися близько $6 за гектар, технічного обстеження – $3050 за гектар, а розчищення – вже цілих $29 400 за гектар. 

Ці оцінки виходять із останніх середніх вартостей від міжнародного та національних сертифікованих операторів. Так само починають з’являтися нові підходи до обстеження та очищення земель, втім поки вони не є масштабованими. 

Значно нижчі ціни пропонують так звані "чорні" сапери, котрі втім, не є сертифікованими, а отже якість їхньої роботи є сумнівною та може бути не достатнім підтвердженням щодо безпеки для покупців ділянки чи кредиторів фермера.

Повне розмінування є серйозним фінансовим тягарем. Зведена вартість повного розмінування, тобто проведення усіх трьох його етапів, може становити приблизно $1780 за гектар. На основі опитування FAO та даних Держстату, можна оцінити, що на повне розмінування сільгоспугідь лише малих фермерів може знадобитися понад $250 мільйонів.

Ціна повного очищення сільськогосподарських угідь може бути не надто привабливою для малих фермерів ще й через те, що термін повної окупності такої процедури може перевищувати 30 років. 

А високі авансовані витрати можуть стати просто непереборним бар’єром, особливо з огляду на те, що 72% із них уже відчули різке зниження доходів (понад 50%) під час повномасштабної війни. 

До того ж, аграріям доведеться витратити додаткові кошти ще й на повернення родючості земель, адже із набоями та мінами до землі потрапляють шкідливі та отруйні речовини.

Враховуючи те, що у 2023 році середньозважена ціна купівлі-продажу земель с\г призначення складає близько $968 за гектар, повне розмінування забрудненої ділянки стає дедалі менш комерційно привабливим.

Окрім того, проблемним є й спроможності операторів до розмінування. Ринок не стикався із таким різким підвищенням попиту на очищення земель. Фізичні можливості ДСНС також обмежені, адже зараз вони можуть проводити обстеження, в середньому 170-250 гектарів за добу, в той час як потреба лише серед малих аграріїв може складати понад 130 000 гектарів.

Яким може бути рішення?

Зосередження на масштабному нетехнічному обстеженні земель може забезпечити вирішення проблему фінансового тягаря для малих фермерів. Незважаючи на те, що ціна цього етапу складає лише 0,02% від вартості повного розмінування потенційно забрудненої землі, ним можна вивільнити від ВНП до 90% землі. 

Решта 10% землі, що початково була під підозрою забруднення, і далі вважатиметься зоною ризику та не може оброблятися. Це економічно життєздатний і ефективний підхід, який потребує додаткових технічних і людських ресурсів для радикального масштабування.

Однією із перепон до цього є те, що багато приватних операторів із розмінування частіше готові братися лише за повноцінне розмінування, включаючи дороге технічне обстеження та очищення від ВНП. Інакше їм важко зберігати власну рентабельність. 

Це підкреслює необхідність як для уряду, так і неурядових міжнародних організацій у створенні нових та розширенні наявних спеціалізованих підрозділів із розмінування, аби у повній мірі задовольнити потребу у нетехнічному обстеженні потенційно забруднених земель.

Враховуючи, що навіть після нетехнічного обстеження частина с\г землі все одно потребуватиме комплексного обстеження та розмінування, вкрай важливо забезпечити доступ до фінансових ресурсів для малих фермерів. 

Витрати на розмінування являють собою непрямі фінансові втрати в результаті агресії росії, що робить її відповідальною стороною. Тому ці витрати повинні бути компенсовані за рахунок коштів саме агресора. 

Однак, оскільки конфіскація на користь України активів РФ поки видається далеким та нелегким процесом, важливо запроваджувати спеціальні програми для малих аграріїв із пільгового кредитування або надання грантів від донорів, щоб підтримати зусилля з очищення та відновлення продуктивності землі.

Окрім того, сфера гуманітарного розмінування дедалі стрімкіше розвивається, інновації дозволяють здешевити та пришвидшити цей процес. Для зниження цін та швидкості процесу потрібні інвестиції у дослідження та залучення нових технологій. 

Якщо такі інвестиції зависокі для окремих операторів, а тому непривабливі, необхідно залучати ресурси урядів країн-партнерів та міжнародних фінансових та гуманітарних організацій. Останні нові підходи до обстеження ділянок у зоні ризику, а також технології, які пробують застосувати в Україні із залученням відносно дешевших безпілотних апаратів потребують масштабування.

Повний текст дослідження за посиланням на сторінці KSE Агроцентру