Українська правда
Перспективи для інвестицій всередині країни

Prozorro без кордонів: звідки приходять іноземні учасники на українські тендери

Чи багато в українських публічних закупівлях компаній-нерезидентів та що вони продають.

Іноземним компаніям, крім російських та білоруських, не заборонено приходити на наші тендери.

Так само як і українські підприємства можуть подаватися на закупівлі за кордоном.

З низкою країн Євросоюзу чи СОТ ми навіть підписали угоди, які полегшують підприємцям умови участі в таких закупівлях.

Порівняно з українським бізнесом, компаній-нерезидентів у Prozorro, очікувано, дуже мало. За весь час існування системи їх було менше 0,5% від усієї кількості учасників. Однак вони є навіть під час великої війни, тому ми вирішили подивитися, хто з іноземців отримує бюджетні контракти.

Ця статистика не враховує дочірні компанії і філіали закордонних бізнесів в Україні, адже вони зареєстровані як українські юридичні особи. Відфільтрувати таких учасників у Prozorro неможливо – тільки перевіряти вручну через реєстри.

У 2022 році на Prozorro підписали угоди з 202 учасниками з 34 країн. З них 170 компаній мали договори після початку великої війни. Загальна сума таких контрактів становила 12,9 млрд грн. 80% угод підписали напряму, адже вони стосувалися специфічних товарів та послуг.

 
 

Найбільше учасників-нерезидентів було з Польщі – 28. На польські фірми припадають і найбільша кількість договорів, і найбільша сума за ними – 26 угод на 2,1 млрд грн. Далі йдуть Німеччина і Британія – 26 і 25 учасників відповідно. На четвертому місці – США (23), потім – Швейцарія (18), Чехія (15) і Франція (15).

Порівняно з попередніми роками, кількість учасників-нерезидентів у Prozorro зменшилася у два-три рази, але лідери схожі: Німеччина, Британія, США, Чехія та Польща. За сумами першість раніше тримала Туреччина. Крім того, до 2022 року договори з нерезидентами підписували здебільшого на конкурентних закупівлях.

Детальніше статистику за 2019-2022 роки дивіться за посиланням.

Далі – про найбільших підрядників.

Saarstahl Rail, Франція

Найбільший контракт з компаніями-нерезидентами у 2022 році – на залізничні рейки від французького заводу Saarstahl Rail німецької металургійної групи Saarstahl. Це 19 тонн 25-метрових широких рейок типу Р-65 на 1,45 млрд грн.

Контракт підписали під час візиту урядової делегації України до Парижа. Рейки придбали за кредитні кошти Мінекономіки та фінансів Франції, тому договір підписували напряму. Раніше "Укрзалізниця" купувала рейки в "Метінвесту-СМЦ" Ріната Ахметова, а товар виробляли на заводі "Азовсталь" у Маріуполі.

До великих підрядів також належать договори з французьким офісом міжнародної правничої фірми Winston&Strawn LLP. Мін'юст України уклав з ним чотири контракти на 107 млн грн на юридичні послуги, які теж можна купувати напряму.

Winston&Strawn LLP представлятиме Україну в закордонних юрисдикціях у таких справах: позов Республіки Татарстан до України, позов компанії Modus Energy International B.V. до України, позов ВАТ "Татнєфть" до держави України.

Naftogaz Trading Europe AG, Швейцарія

Naftogaz Trading Europe AG – це дочірня компанія "Нафтогазу". Вона продасть "Укртранснафті" 25 тис тонн пального. Договір на 1,2 млрд грн підписали напряму.

Dogus Construction and Trade Inc, Туреччина

Doğuş inşaat ve ticaret a.ş., яка перемогла в шістьох спрощених закупівлях у Київській області, отримає 1,2 млрд грн. Компанія проведе капітальний ремонт шістьох зруйнованих під час війни мостів у Київській області. За умовами тендерів, які оголосили 6 жовтня, мости мали б відремонтувати до 21 листопада 2022 року.

Тобто після всіх процедур на ремонт у переможця залишалося менше місяця. Після підписання угоди строк виконання робіт продовжили до кінця 2023 року.

Ще 467 млн грн отримає Onur marine gemi işletmeciliği ticaret anonim şirketi.

Компанія уклала контракт з компанією "Днопоглиблювальний флот" ДП "Адміністрація морських портів України" на оренду (фрахтування) устаткування для поглиблення дна. Відкриті торги оголосили ще до початку великої війни, але аукціон відбувся лише в кінці вересня 2022 року.

У закупівлі взяли участь українське ТОВ "Собі" і турецька фірма. Договір підписали наприкінці жовтня, послуги будуть надавати протягом 2022-2025 років. Onur marine gemi işletmeciliği ticaret anonim şirketi створили в грудні 2021 року, основний вид діяльності – днопоглиблення та очищення водних об’єктів.

Svertas Group, Литва

Svertas Group уклала контракт на 979,2 млн грн з ДП "Енергоатом". Компанія повинна до 2025 року капітально відремонтувати статор турбогенератора. Крім того, навесні 2023 року Svertas Group виконає ще дві угоди: на 81,3 млн грн і на 61 млн грн. За ними вона поставить різне обладнання для енергетичної галузі.

Drog-bud, Польща

Чверть суми, яку отримали польські компанії, 528 млн грн, припадає на контракт з фірмою Drog-bud на капітальний ремонт траси Червоноград­ ­– Рава-Руська.

Договір на понад 14 млн євро підписали без тендеру, оскільки це були додаткові роботи до основної угоди. Основний договір на 21,5 млн євро Служба автомобільних робіт у Львівській області підписала у 2017 році.

Тоді вона провела відкриті торги, на які подалися п’ять польських компаній. За даними "Наших грошей", через затримки з фінансуванням роботи за основною угодою на вересень 2022 року були виконані лише на 12%.

Drog-bud відкрила своє представництво в Україні у 2016 році, коли "Укравтодор" очолив поляк Славомір Новак. Головою компанії тоді був Здзіслав Новак.

Ще 509 млн грн польські фірми отримали за електротехнічне устаткування. Майже вся сума – грудневий договір з NPP Energo-Plus Europe. За 500 млн грн компанія має поставити трансформатори та інше обладнання для "Укргідроенерго".

Контракт підписали напряму, оскільки наприкінці листопада уряд дозволив купувати товари, роботи і послуги для будівництва енергетичних об’єктів без тендерних процедур, якщо це узгодить Міненерго.

Попри польську реєстрацію, директором NPP Energo-Plus Europe є бізнесмен з Кременчука Євген Корф. У 2020 році він обрався до Полтавської облради від ОПЗЖ. В Україні Корфу належить ТОВ "НВП "Енерго-плюс".

Загалом компанії-нерезиденти здебільшого отримують контракти напряму тоді, коли нам потрібно придбати унікальне обладнання, лікарські засоби чи програмне забезпечення, або коли закупівлю проводять на кредитні кошти. Випадки, коли вони беруть участь у конкурентних тендерах і виграють у них, досить рідкісні.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
державні закупівлі Prozorro