АРМА: чи допустимий популізм на війні?

Нещодавно в АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) заявили, що лише за 3 місяці було "окуплено" 5-річні витрати державного бюджету на функціонування цього органу публічної влади.

Загалом, виглядає для середньостатистичного оглядача новинних стрічок доволі вдало. Задумайтесь, яка висока ефективність роботи АРМА. 

Хоча ми підрахували і щодо використання коштів, і щодо ефективності попередніх керівників, ситуація, м’яко кажучи, плачевна.

Не хочу і не буду порівнювати попередніх керівників з нинішнім. В країні війна, всі мають притримуватися спільних цілей задля перемоги над росіянами. 

А далі ми вже розповімо більше детально хто, скільки і де саме "напрацював". Цього разу про інше – чи допустимо викривлювати реальність заради збереження власної посади або просто через бажання отримати чергову порцію хайпу?

На офіційному сайті АРМА зазначається, що протягом 2022 року до Державного бюджету України Національне Агентство перерахувало понад 1,1 мільярда гривень, а саме:

• 752 мільйони гривень за рахунок придбання військових облігацій. Нацагентство придбало вже три пакети цінних паперів, які є інструментом підтримки державного бюджету в умовах воєнного стану;
• 304 мільйони гривень перераховано Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України за рішенням суду;
• близько 30 мільйонів гривень склав дохід від управління активами за договорами управління.

А тепер розглянемо більш детально що це за гроші і чи дійсно вони з’явилися завдяки діяльності нового керівництва Нацагентства?

Відповідно до положень спеціального закону "Про АРМА" (скорочена назва), головними видами діяльності цього державного органу є виявлення та розшук майна та управління арештованим майном. 

При чому, Нацагентство управляє тільки тим майном, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, на період поки цей арешт не буде скасовано. Це ключовий аспект їхньої діяльності.

Якщо до 24 лютого 2022 року АРМА зберігала арештовані кошти на депозитному рахунку в "Ощадбанку", то після останніх змін до профільного закону, АРМА отримало право за рахунок коштів, розміщених на рахунках купувати військові облігації в обсягах, погоджених з Кабміном. 

Проте, статус і право власності цих коштів не змінюється! У прикінцевих положеннях закону так і вказано, що у разі надходження рішення прокурора або судового рішення про скасування арешту, що набрало законної сили, Національне агентство, за погодженням із законним власником коштів, протягом десяти робочих повинне продати облігації або передати їх законному власнику коштів.

Відповідно до положення цієї ж статті, "доходом" від діяльності АРМА буде різниця між ціною проданих облігацій і ставкою депозиту за договором банківського вкладу, укладеним з "Ощадбанком".

Таким чином, АРМА мало того, що не окупила своєї діяльності, але й скоріше всього навіть наближено не вийшло "в нуль", враховуючи, що з період з 2017-2021 років з Державного бюджету було фактично витрачено 552,7 млн грн (касові видатки) на виключно (!) діяльність центрального апарату АРМА. 

Також хочу зауважити, що перерахувати до бюджету кошти і купити військові облігації, в цьому випадку абсолютно не тотожні речі.

Крім того, нам стало відомо, про "покращення" діяльності АРМА, які заплановані до кінця цього року. 

Керівництво АРМА наразі буде відстоювати законопроєкт №8184, щоб спростити собі життя. 

Керівництво АРМА наразі не придумало нічого ліпшого, ніж не надто вдалий хайп на придбанні військових облігацій, а під цю мелодію бажають протягнути збільшення кількості співробітників в центральному апараті (щоб всі були поруч і під контролем) за рахунок ліквідації структурних одиниць в регіонах. Дійсно, всі активи тих же росіян знаходяться виключно в межах урядового кварталу.

Зараз АРМА має шість територіальних управлінь: 

• Центрального міжрегіонального територіального управління;
• Західного міжрегіонального територіального управління;
• Північно-східного міжрегіонального територіального управління;

• Центрально-західного міжрегіонального територіального управління
• Південного міжрегіонального територіального управління
• Південно-східного міжрегіонального територіального управління

В результаті скорочення пропонують залишити тільки три:

• Північно-східне міжрегіональне територіальне управління;
• Південне міжрегіональне територіальне управління;
• Центральне міжрегіональне територіальне управління.

Це при тому, що штат налічуватиме всього по 15 працівників в кожному з територіальних управлінь. І тут же – в центральному апараті кількість працівників збільшується з 195 до 330.

Можливо, логіка в цій реорганізації полягає у тому, що збільшення розмірів винагороди для працівників центрального апарату (надбавки за інтенсивність, премія тощо), за рахунок економії фонду заробітної плати, який суттєво збільшиться та забезпечення місця роботи, куди геніальний управлінець Жоравович повернеться після завершення конкурсу на Голову, оскільки саме територіальне управління, звідки тимчасово перевели Жоравовича, залишається без змін. 

А без волі Банкової ніхто цей конкурс не "візьме", бо на кону – мільярди гривень від реалізації майна росіян-білорусів, яке поки ще повноцінно не стало частиною державного бюджету.