Фармацевтичний ринок після початку війни впав. Що буде далі?

Війна – чи не найскладніша криза і найважчий виклик для бізнесу та керівників. Одразу після повномасштабного вторгнення росії в Україну горизонт планування скоротився до однієї доби. 

Сьогодні він більший. Але на ситуацію потрібно дивитися тверезо. Попереду – роки важкої праці. 

Ніхто з нас більше ніколи не опиниться в умовах, які існували до 24 лютого 2022 року. Після перемоги Україна стане іншою країною в іншому світі.

24 лютого завершився досить тривалий тренд зростання фармацевтичного ринку. Так, коливання були, але в цілому графіки дивилися вгору. 

Ще на початку 2022 року ринок лікарських засобів у гривневому значенні збільшувався темпами, про які багато хто мріє: +31% у січні та +45% у лютому до минулого року. 

Та вже в березні розпочався спад (-11%), у квітні ринок скоротився на третину, а у травні – на 24%.

Поки що, незважаючи на падіння в березні-травні, за підсумками 5 місяців року, ринок повернувся на рівень 2021 року (+0,38%). 

Але тектонічні зсуви, які відбулися в економіці, не дозволяють сподіватися на збереження позитивної динаміки. Головний чинник – споживач. 

Лише за даними ООН, близько 6,5 мільйонів українців, переважно жінок та дітей, виїхали за кордон. Математично Україна втратила понад 15% споживачів. Це цифра, від якої потрібно відштовхуватися. 

Та все складніше. За кордон виїхали значно більше жінок та дітей, ніж чоловіків. А саме жінки справляють вирішальний вплив на роздрібному ринку ліків, в той час як дитячі захворювання складають вагому частку у мотивах візиту до аптек. 

Не є секретом і той факт, що значна частина тих українців, які перебувають за кордоном, мали дохід вищий за середній у країні. 

А ще близько 10 мільйонів наших співгромадян переїхали в межах країни з небезпечних регіонів в області, віддалені від зон бойових дій. Це вплинуло на їхні спосіб життя і структуру споживання, а головне – на доходи. 

Звідси — висновок: попри нееластичність попиту на ліки, тих, хто купує пігулки не цілою упаковкою, а за кількістю прийомів, щоб зекономити, стане більше.

Прогнозується, що роздріб у найближчі роки не буде рушійною силою ринку. Єдиний виняток – COVID. 

Налякані касири у супермаркетах з першого дня повномасштабної війни перестали вимагати у не менш наляканих покупців носити маски. Але пандемія насправді нікуди не поділася. 

З початком нового сезону респіраторних захворювань проблема COVID-19 знов вимагатиме уваги. В першу чергу – з точки зору відновлення вакцинації. 

Проте чинна тенденція ставлення до щеплень в нашій країні дозволяє прогнозувати: зростання захворюваності неодмінно призведе до збільшення попиту на засоби для симптоматичного лікування.

Та ми у "Дарниці" віримо, що обізнаність суспільства у питаннях необхідності щеплень та специфічного лікування зростатиме. 

Саме тому у березні підписали угоду із МРР (The Medicines Patent Pool) на отримання ліцензії щодо розробки та виробництва генеричної версії препарату Pfizer — PAXLOVID ("Паксловід"). 

Це оральні ліки проти COVID-19. І "Дарниця" є першою та єдиною в Україні фармацевтичною компанією із правом розробки та виробництва цього препарату для продажів у 95 країнах світу, в тому числі й в Україні.

Також Всесвітня Організація Охорони Здоров’я офіційно визначила "Дарницю" як єдину в Україні, що отримає технологію виробництва вакцин на основі мРНК.

Другий важливий чинник – госпітальний сегмент. З першого дня війни "Дарниця" зосередилась на максимальному забезпеченні країни необхідними для шпиталів ліками. 

Але і ми, й багато інших фармвиробників усвідомлюємо, що цей сегмент в умовах повномасштабної війни не є простором для отримання прибутку. 

Велика частка нашої діяльності зараз – благодійна: "Дарниця" вже передала безкоштовно близько 1,4 млн упаковок ліків на суму майже 120 млн грн до громадських організацій та медичних установ. 

Виробництво ліків для госпітального сегмента, це, радше, база, яка дозволяє зробити стрибок, коли з'явиться така можливість.

І ця ключова можливість для розвитку фармгалузі України – експорт. Українська фарма визнана у всьому світі. Зокрема, наша компанія експортує препарати власного виробництва до 14 країн ЄС, Близького Сходу, Північної Африки та Азійсько-тихоокеанського регіону. 

Якщо додати інших великих виробників, кількість країн, де купують українські ліки, буде обчислюватися десятками, а вартість експортованих товарів – сотнями мільйонів доларів.

До повномасштабної фази війни експорту української фарми заважали іноземні регуляторні обмеження, які було вкрай важко зняти. Але сьогодні світ змінився, й Україна посіла в ньому принципово нове місце. 

Це можливість отримати зелене світло для галузі, що виробляє товари з високою доданою вартістю та готова до стрімкого розширення своєї присутності в інших країнах – як за наявними потужностями, так і за якістю продукції.

Які саме кроки варто здійснити нашому уряду та дипломатам, щоб двері перед українськими ліками розчинилися якнайширше, це предмет окремого обговорення. 

Але вже зараз відповідальні посадовці мають разом із бізнесом повернутися до цієї роботи з новими силами та принципово новою метою.