Українська правда
Перспективи для інвестицій всередині країни

СВАМ та український експорт: домашнє завдання для України

Як зменшити втрати українського бізнесу від запровадження податку на викиди вуглецю при експорті до країн ЄС?

CBAM — це мито на імпортовані до ЄС товари, розмір якого залежить від вуглецевого сліду у виробництві. Оподаткування планують запровадити з 2026 року. 

Україна має значну частку експорту до країн ЄС. За три квартали 2021 року Україна експортувала товарів на $21,8 млрд та на $14,7 млрд за аналогічний період 2020 року. 

Яким може бути ефект CBAM для української економіки з 2026 року?

Головний економіст Інституту країн що розвиваються Банку Фінляндії Хелі Сімола пропонує розрахунок втрат для України. 

За базовим сценарієм, з 2026 року Україна щорічно матиме втрати в 849 млн EUR. Аналогічні результати опубліковані в інших дослідженнях: 920 млн EUR – Assous et al. (2021) та 881 млн EUR Dröge (2021).

Дослідження будувались на основі визначення платежів мита — множення обсягу імпорту в тоннах на коефіцієнт вуглецевого сліду, розмір мита.

Оцінка втрат економіки України через запровадження CBAM

Млн EUR

Simola (2021)

Assous et al. (2021)

Dröge (2021) — Zimmer et al. (2021)

Цемент 

41

30

30

Електроенергія 

21

10

21

Добрива 

55

70

х

Сталь 

731

800

830

Алюміній 

1

10

х

Джерело: Дослідження Simola (2021)

Інше дослідження із моделюванням загальної рівноваги, опубліковане Максимом Чепелієвим (2021) з Purdue University (США), оцінює втрати України у $720,8 млн тільки на ринку металу.

Kyiv School of Economics прогнозують щорічні втрати економіки України на рівні 396 млн EUR 2026-2030 роки

Але втрати від CBAM можна зменшити за рахунок розвитку відновлюваної енергетики.

За 2021 рік ВДЕ згенерували 8% електроенергії – 12,5 млрд кВт*год без великих ГЕС та ГАЕС. 

Домашнє здавання України щодо мінімізації втрат від CBAM

Від вересня 2021 ціна "зеленої" енергії стала меншою за середню ціну на ринку – це значне досягнення у контексті енергетичної кризи. Середньозважена ціна на ринку на добу наперед (РДН) в 4 кв. 2021 року – 3111 грн за МВт годину без ПДВ

JP Morgan очікують подальшого зростання цін на енергію, з чим погоджуються спеціалісти Goldman Sachs, Bank of America та Ospraie Management. 

Ринок підтримає промислові ВДЕ в середньому на рівні 4,13% від оптової ціни електроенергії у 2022 році. Мінімальні ж втрати з 2026 (Київська школа економіки) – більше 6,7 млрд грн щороку за курсом 30,5 грн/євро, або від 22 млрд грн, Simola (2021). 

За таких ринкових умов, ВДЕ можуть продавати електроенергію металургійним підприємствам, посилюючи їх позицію на ринках ЄС. 

У такій ситуації, стала політика щодо енергетичних ринків, інституційне забезпечення їх ефективного функціонування, рішення з використанням якісних даних та наукових досліджень на основі сучасних стандартів – це один з найнеобхідніших інструментів підтримки. 

Якісна прозора політика дозволить залучати більше інвестицій у ВДЕ, збільшуючи конкурентоспроможність економіки через забезпечення дешевшою електроенергією. 

 

З вересня 2021 року ціна "зеленої" електроенергії на ринку стала меншою за ціну "традиційної" енергії"

Джерело: УАВЕ, ДП "Оператор ринку", НКРЕКП

То що ж Україна має зробити аби зменшити втрати від СВАМ?

По-перше, ВДЕ в Україні потребує зміни механізмів ринкової підтримки. Інструмент "зеленого" тарифу вже став неконкурентним для нових станцій. 

Необхідно направити проєкт закону щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах від Уряду до Верховної Ради для його якнайшвидшого розгляду та прийняття. 

Це дасть можливість задіяти механізм контрактів на різницю. Так, ВДЕ отримуватимуть feed-in-premium — покриття негативної різниці між ціною продажу та гарантованою ціною — в якості "зеленого" тарифу, або тарифу — через аукціон.

По-друге, важливим бар’єром для подальшого розвитку є відсутність робочого механізму прямих довгострокових контрактів купівлі-продажу між операторами ВДЕ та споживачами (Copropate PPA або СРРА). 

Це дасть можливість виробникам ВДЕ здійснювати продаж "зеленої" електроенергії за двосторонніми корпоративними контрактами CPPA напряму споживачам. CPPA – це контракти з виконанням поставки електроенергії на 10-15 років. 

Застосування такого механізму дозволить бізнесу вдосконалити довгострокове планування і оптимізувати ризики після виходу у "вільний" ринок, без посередництва ДП "Гарантований покупець". 

Наразі, поширення на ринку такого механізму не відбувається через можливість третьої сторони втручатись в договірні умови та відсутності аукціонів на нові встановлені потужності.

По-третє, необхідний розвиток систем накопичення енергії (СНЕ). Проєкт закону 5436-д прийнятий за основу. Оператори СНЕ потребують підтримки держави у прийнятті необхідного законодавства і, насамперед, стабільності політики. 

Участь СНЕ на ринку балансування може мати значно конкурентніші умови в порівнянні до роботи лише на ринку допоміжних послуг.

По-четверте, виробники електроенергії та її споживачі вже зачекалися запровадження механізму гарантій походження на електроенергію. 

Це сертифікат, який надає інформацію, з якого джерела була отримана електроенергія. Вже зараз існує запит серед споживачів, які хочуть закуповувати "зелену" електроенергію, походження якої підтверджено відповідним сертифікатом. 

Проте зараз цей механізм "сирий" і не працює, а Держенергоефективності не поспішає із його доопрацюванням – очікують, що їм необхідно на це 2,5-3 роки. 

По-п’яте, важливим є необхідність нового дизайну цінових обмежень на ринку електроенергії (прайс-кепів), адже існуючий підхід може обмежувати можливості бізнесу адаптуватись до нових умов, зменшувати якість передачі цінових сигналів і викривляє умови роботи ринку, приховуючи можливі вигоди для нових ефективних бізнес-моделей. Дійсно, тем для якісних досліджень достатньо.

В 2023 очікується інтеграція з ENTSO-E для реалізації єдиної стандартизації на ринку України та ЄС, а також інтегрування ринку ВДЕ з ринками ЄС, насамперед, обіг "зелених" сертифікатів. 

Приєднання до ENTSO-E, запровадження feed-in-premium, аукціонів CPPA, розвитку ринку операторів СНЕ, створення ринку сертифікатів походження "зеленої" енергії та перегляд дизайну цінових обмежень є важливими для розвитку ВДЕ. 

ВДЕ – вкрай необхідне джерело енергії для промислового експорту до країн ЄС.

Тому, чи інвестуватиме Україна у власний потенціал, або ж піде іншим шляхом – це питання найближчих 3-5 років.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Зелений тариф експорт енергетика ЄС мита