Тендерне законодавство: нові правила – нова відповідальність

У квітні набрали чинності зміни до Закону України "Про публічні закупівлі". Серед основних змін - скасовуються комісії у тендерних закупівлях, та запроваджується відповідальність для керівництва замовника за невиконання рішень Антимонопольного комітету щодо розгляду скарг.

Законодавець вирішив розширити коло порушень, збільшити розміри штрафів та змінити частково порядок притягнення до відповідальності.

Усі учасники публічних закупівель зіштовхувались із порушенням законодавства про публічні закупівлі з боку замовників, зокрема:

-  тендерна документація (ТД) не відповідає положенням закону;

-  ігнорується рішення АМКУ щодо усунення недоліків;

-  безпідставні та дискримінаційні умови ТД;

-  несвоєчасно надаються або не надаються роз’яснення щодо змісту ТД;

-  безпідставно відхиляються або приймаються тендерні пропозиції учасників тощо.

Нові види порушень, за які передбачені штрафи

Положення статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачала відповідальність за порушення законодавства про закупівлі, розрослась до шести частин замість двох. Тобто з’явились нові види порушень у цій сфері.

Серед позитивних моментів - тепер передбачена відповідальність саме керівника замовника за невиконання рішення АМКУ щодо розгляду скарг учасників торгів. Сума штрафу коливатиметься від 34 000 грн до 85 000 грн. 

Також керівник нестиме відповідальність за укладення договору, який передбачає оплату товарів, робіт чи послуги до/без проведення процедури закупівлі відповідно до Закону. 

На цьому відповідальність керівника підприємства-замовника закінчується, однак, варто зазначити, що раніше її не існувало взагалі, а за все відповідав крайній у тендерному комітеті замовника. Можливо, особиста відповідальність керівників підприємств-замовників змінить ситуацію із невиконанням рішень АМКУ щодо зміни умов ТД.

З 2022 року тендерні комітети припиняють своє існування, а на зміну їм прийде одна уповноважена особа, яка і нестиме відповідальність за всі порушення процедури закупівлі з боку замовника. Також з’явилась відповідальність за ненадання або несвоєчасне надання роз’яснень щодо змісту тендерної документації, яка становить 1 700 грн.

Такий самий штраф можна отримати і за перевищення розміру забезпечення тендерної пропозиції, встановленого Законом. За повторне протягом року вчинення зазначених правопорушень штраф збільшується до 3 400 грн.

Неодноразово нашим клієнтам замовник відмовлявся надавати роз’яснення відповідно до вимог Закону, однак не існувало адекватного механізму притягнення до відповідальності. 

Замовники добре розуміли наслідки та не турбувалися за їхнє настання. Учасник закупівлі змушений був або махнути рукою та готувати тендерну пропозицію на власний розсуд та ризик, або витрачати кошти (5 000 грн або 15 000 грн) та оскаржувати дії замовника. 

Наразі ж, за наявності позитивної практики щодо притягнення уповноважених осіб замовників до адміністративної відповідальності за неналежні роз’яснення умов ТД, можна досягти значного збільшення якості таких роз’яснень і, як наслідок, кращої підготовки тендерної пропозиції учасника.

Крім цього, запровадили штраф від 25 500 грн до 51 000 грн за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню та за безпідставне відхилення. 

Подібні порушення більшістю недобросовісних замовників здійснюються навмисне, адже для того щоб оскаржити таке рішення учасник змушений звертатись до АМКУ, витративши при цьому час, сили та кошти. 

Для більшості учасників такі складнощі викликають втрату інтересу до відстоювання своїх порушених прав та до такої тендерної процедури у цілому.

На мій погляд, запровадження відповідальності за описані зловживання призведе до зменшення випадків безпідставного відхилення чи прийняття тендерних пропозицій. Цьому сприяє ще й те, що за повторне порушення протягом року передбачений штраф від 51 000 грн до 85 000 грн.

Як домогтись притягнення уповноваженої особи до відповідальності?

Законодавець розділив порядок притягнення до відповідальності за статтею 164-14 КУпАП:

а) для порушень, розмір штрафу за якими не перевищує 3 400 грн (частини 1 та 2 статті 164-14 КУпАП);

б) для порушень, розмір штрафу за якими перевищує 25 500 грн (частини 3-6 статті 164-14 КУпАП).

Складають протоколи та займаються розглядом справ Рахункова палата, Державна аудиторська служба України та міські суди, в залежності від виду порушення.

Оформленням справ, де розмір штрафу не перевищує 3 400 грн, займається Рахункова палата, а розгляд самостійно здійснює Держаудитслужба.

Раніше притягнення до відповідальності здійснював лише місцевий суд. Нові правила повинні пришвидшити процес накладення штрафів.

Оформленням протоколів, де розмір штрафу перевищує 25 000 грн займається Держаудитслужба, або Рахункова палата, а вже розглядають ці справи місцеві суди. Протокол необхідно розглянути протягом 15 днів з дня його отримання. Однак, як правило, розгляд справ значно затягується.

Звісно, органи уповноважені складати протоколи за адміністративні порушення, передбачені статтею 164-14 КУпАП, можуть ніколи не дізнатись про вчинене замовником порушення, а тому дуже важливо їм у цьому допомагати. 

Наприклад, після успішного скасування рішення замовника щодо відхилення тендерної пропозиції учасника, останній може направити таке рішення АМКУ до Рахункової палати чи Держаудитслужби, разом із відповідною заявою. 

Такими діями учасник запустить механізм притягнення недоброчесного замовника до відповідальності за порушення Закону. Важливо розуміти, що чим частіше уповноважені особи замовника будуть реально притягатись до відповідальності за порушення Закону, тим справедливішими ставатимуть публічні закупівлі.