18% "тіні" та 28 мільярдів втрат

Під час війни питання стабільних і передбачуваних надходжень до держбюджету набуває особливого значення. Бізнес підтримує ініціативи, спрямовані на детінізацію економіки, посилення податкової дисципліни та забезпечення рівних умов. Але не всі законодавчі ініціативи однаковою мірою відповідають цим цілям.

Зокрема, законопроєкт №14245 щодо підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини. Документ, попри задекларовану мету підвищення ефективності контролю за обігом тютюнової сировини, містить низку положень, які викликають обґрунтовані застереження.

Одними із них є положення щодо надання переваги тютюновій сировині українського походження. Ці положення фактично відтворюють підходи, які вже отримували негативну оцінку і нещодавно вже були відхилені парламентом, зокрема щодо квотування використання сировини національного походження.

Такі ініціативи суперечать принципам вільної конкуренції і недискримінації, міжнародним зобов'язанням та базовим нормам національного законодавства. Їх повторне просування створює правову невизначеність і негативно впливає на інвестиційний клімат. Результатом стане не лише втрата експортних обсягів виробництва, а й ризик заміщення виробництва на внутрішньому ринку імпортом, на який такі положення не поширюватимуться.

Окрему увагу привертає пропозиція включити тютюнову сировину до системи електронного акцизу ("еАкциз"). З огляду на те що сама система ще перебуває на етапі доопрацювання, а її запуск уже відтерміновано, таке розширення виглядає передчасним. Більш послідовним є поетапний підхід: спочатку забезпечити ефективне функціонування системи для тютюнових виробів, а вже після цього оцінювати доцільність її розширення.

Водночас запропоновані зміни не вирішують основної проблеми – існування тіньового ринку. Нелегальний обіг відбувається повністю поза межами офіційного обліку, тому додаткові вимоги до ліцензованих виробників не матимуть суттєвого впливу на його масштаби. І це призводить до зростання навантаження на добросовісний бізнес без відчутного ефекту для детінізації.

З урахуванням того, що наразі вже діє широкий комплекс інструментів нагляду та контролю – зокрема, норми втрат сировини, відеоспостереження 24/7, податкові пости на території виробництв, а також відбувається запровадження "еАкцизу" – запровадження нових, по суті дублюючих механізмів без попередньої оцінки їх ефективності виглядає економічно необґрунтованим.

А ефективність, а точніше неефективність цих нововведень можна оцінити – попри всі прийняті норми згідно з результатами дослідження "Кантар Україна" рівень нелегальної торгівлі залишається на стабільно високому рівні майже 18%.

На цьому тлі уваги заслуговують ініціативи, спрямовані безпосередньо на боротьбу з тіньовим ринком. Однією з них є законопроєкт №9364, який передбачає удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів. Фактично йдеться про фокус на тій частині ринку, де формується основна проблема.

Важливо, що цей документ не обмежується декларативним посиленням відповідальності, а передбачає системне оновлення підходів до боротьби з нелегальним обігом підакцизної продукції. Зокрема, йдеться про чіткіше розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності, підвищення санкцій за повторні порушення, а також створення умов для більш ефективної роботи правоохоронних органів.

Серед конкретних інструментів варто відзначити підвищення штрафів за незаконне виробництво та обіг підакцизних товарів, посилення відповідальності за повторні порушення, а також чіткіше визначення складів правопорушень, що спрощує їх доведення у правозастосовній практиці. Окремо важливим є розширення можливостей для притягнення до відповідальності не лише виконавців, а й організаторів незаконних схем.

Запропоновані зміни також спрямовані на підвищення ефективності роботи правоохоронних органів, зокрема через усунення прогалин, які раніше ускладнювали притягнення до відповідальності. Це дозволяє перейти від ситуації, коли значна частина правопорушень залишається без належної реакції, до більш системного та результативного правозастосування.

Такий підхід більш збалансований: він спрямований не на ускладнення роботи легального бізнесу, а на посилення відповідальності для порушників, передбачає чіткі механізми правозастосування та дозволяє захистити інтереси сумлінних платників. За оцінками експертів "Кантар Україна", рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами залишається значним – 17,6% станом на лютий 2026 року – і призводить до суттєвих втрат бюджету: річні оцінюються у 28 млрд грн.

Ключовою перевагою цього підходу є зміщення акценту з формального контролю на забезпечення невідворотності покарання. Саме цей фактор, як свідчить міжнародна практика, є визначальним для зниження рівня тіньового ринку. За відсутності реальних санкцій навіть найжорсткіші регуляторні вимоги не дають результату, тоді як ефективне правозастосування створює стримуючий ефект для нелегальних операторів.

Важливо, що підхід законопроєкту №9364 охоплює весь ланцюг нелегального обігу – від виробництва до реалізації. Це створює комплексний ефект, адже тиск здійснюється не лише на кінцеву точку продажу, а й на організаційні структури, які забезпечують функціонування тіньового ринку.

У контексті бюджетної політики особливо важливо, що запропоновані зміни мають потенціал швидкого фіскального ефекту. На відміну від складних регуляторних реформ, які потребують часу на імплементацію та адаптацію бізнесу, посилення відповідальності може дати результат уже в короткостроковій перспективі за рахунок зменшення частки нелегального ринку.

Бізнес підтримує державу у прагненні забезпечити наповнення бюджету та зменшити частку тіньової економіки. Водночас ефективна політика має базуватися на чітких правилах, відповідності міжнародним зобов'язанням і реальному впливі на проблему. У цьому контексті законопроєкт №14245 у поточній редакції створює більше ризиків, ніж рішень, тоді як законопроєкт №9364 є прикладом більш виваженого та цільового підходу, оскільки він спрямований безпосередньо на джерело проблеми – нелегальний обіг, а не на додаткове регулювання легального сегмента ринку.