Українська правда

"Як перед розвалом СРСР": журналісти підрахували "заморожені" у Росії мегапроєкти

Андрій Муравський — 19 листопада, 11:00
Як перед розвалом СРСР: журналісти підрахували заморожені у Росії мегапроєкти
img.ixbt.site

Від початку повномасштабного вторгнення до України російська влада не може завершити понад 290 федеральних державних будівельних проєктів на загальну суму 9,5 трлн рублів (доріг, лікарень, підприємств тощо), і "заморожування" об'єктів є маркером серйозних проблем в економіці.

Про це пише The Moscow Times.

Ще понад 380 запланованих об'єктів на суму щонайменше трильйон рублів навіть не починали будувати, говориться у публікації.

"Це нові дороги, мости, дитячі лікарні та онкоцентри, очисні споруди, наукові лабораторії та промислові підприємства. У більшості випадків причиною перенесення термінів влада називає брак фінансування, рідше — відсутність необхідного обладнання", – пише видання, проаналізувавши реєстри федеральних відомств.

У 2021 році перенесли терміни завершення будівництва 15 об'єктів, у 2022 році терміни здачі зсувалися 24 рази, у 2023 році — 26, у 2024 році — 59, у 2025 році — 86, за неповний 2026 рік — 81 раз.

Деякі об'єкти переносили кілька разів: наприклад, будівництво судового кварталу Верховного суду РФ у Санкт-Петербурзі та Нанотехнологічної лабораторії НІЦ "Курчатовський інститут" переносили чотири рази. Але навіть кількість об'єктів, терміни яких перенесли вперше, зростає з року в рік.

Найдорожчий проєкт, терміни реалізації якого неодноразово переносилися, — газопереробний комплекс в Усть-Лузі (3,5 трлн рублів). Першу чергу планували запустити у 2023 році, другу — до кінця 2024 року.

Другий за вартістю — Північний широтний маршрут загальною вартістю 850 млрд рублів — це залізнична лінія протяжністю понад 700 км, яка має з'єднати Ямало-Ненецький автономний округ та уральську гілку залізниці.

Будівництво розпочалося у 2011 році, неодноразово затягувалося, у результаті в останній редакції федеральних програм відкриття перенесли на 2031 рік.

Перенесли й терміни здачі Курської АЕС-2 (508,7 млрд рублів). Її будівництво розпочалося у 2016 році, відкриття планували на 2022 рік.

До п'ятірки найдорожчих довгобудів входить також автомобільний міст через річку Лену вартістю 174,8 млрд рублів. Його обіцяють побудувати з 2006 року, і терміни будівництва переносили вісім разів.

Економісти порівнюють ситуацію з пізнім радянським періодом, коли будівельні плани систематично зривалися: за даними Держкомстату СРСР, у 1986–1988 роках щороку не вдавалося вчасно ввести в експлуатацію приблизно третину об'єктів найважливішого народногосподарського значення, а у 1989 році — вже кожен другий.

У в 1989 році Рада Міністрів взагалі розпорядилася законсервувати об'єкти, будівництво яких затягувалося, через скорочення фінансування.

"Росія знову йде по стопах Радянського Союзу. Тоді копали котлован, а далі будівництво заморожувалося під приводом того, що колись з'являться гроші", — каже економіст Ігор Ліпсіц.

Як пояснив The Moscow Times один із сенаторів, обізнаний із ситуацією в будівельній галузі, заморожування об'єктів і після розпаду супроводжувало всі великі кризи в Росії та було першим маркером серйозних проблем в економіці.

"Це звичайна практика, яка застосовувалася під час дефолту 1998 року, світової фінансової кризи 2008–2009 років, кризи 2020 року та на початку пандемії. Сьогодні ми зіштовхуємося з не менш значущими проблемами. У влади є напрацьована схема дій, і вона цією схемою керуватиметься", — переконаний співрозмовник видання.

Нагадаємо:

Раніше Служба зовнішньої розвідки України звертала увагу, що плани Москви перетворити Північний морський шляхна повноцінну транспортну артерію впираються в базову інфраструктурну неспроможність. Протягом наступних п'яти років порти вздовж ПМШ потребують днопоглиблення загальним обсягом близько 60 млн кубічних метрів, але санкційний режим "відсікає" іноземних підрядників.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту.

Росія криза
Економічні підсумки дня у вашій пошті
Я погоджуюся на створення особистого кабінету для керування розсилкою та отримання листів від "Економічної правди". Відписатися від розсилки можна будь-коли.