Чим обернеться "фармацевтичний" експеримент уряду
26 грудня 2025 року уряд постановою №1803 розпочав у країні широкомасштабний фармацевтичний експеримент. А саме – дозволив відпуск (продаж) абсолютно всіх безрецептурних препаратів через мережі автозаправок (АЗС). Йдеться про 35% від загальної кількості зареєстрованих препаратів в Україні.
Пізніше, 3 березня 2026 року, постановою №275 було внесено зміни, які ще більше лібералізували роботу АЗС в частині продажу ліків, і "реформа" почала реалізовуватися.
Вже й забулося, що ці ініціативи йшли врозріз із законодавством. Бо, як імперативно стверджує ст. 2 закону "Про лікарські засоби", єдиним легальним місцем роздрібної торгівлі усіма типами ліків (безрецептурних – або ОТС) є ліцензований аптечний заклад.
Покрилось попелом історії й те, як саме Кабмін затверджував нове рішення. Проєкт "фармацевтичних" змін розробник (Держлікслужба) оприлюднив для громадського обговорення 16 грудня 2025 року, а за 10 днів вже було фінальне рішення – постанову прийняли на засідання уряду.
Риторичне питання: чи достатньо цього часу для повноцінного збору, аналізу та опрацювання зауважень зацікавлених сторін? Чи були на момент ухвалення рішення оприлюднені узагальнені результати громадського обговорення? Чи були отримані усі необхідні погодження заінтересованих центральних органів виконавчої влади? Ні.
Втім de facto це не має жодного значення: безрецептурні ліки вже продаються на АЗС, і поки що нічого не натякає на те, що уряд планує скасувати своє рішення про продаж таких препаратів поза аптеками.
Європа, яку використали
Наступного дня після запуску "фармацевтичного експерименту" міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка запросили в ефір до ТК "Рада". "Ми не придумуємо якийсь велосипед. Ми дивилися на практику, яка є в США і країнах Європейського Союзу. У більшості цих країн безрецептурна група товарів дозволяється до продажу за межами аптечного закладу", – заявив чиновник.
Світло софітів варто сфокусувати на фразі "у більшості цих (європейських) країн". Іншими словами, мовляв, оскільки у "більшості" країн ЄС відпуск безрецептурних препаратів дозволений, то цю практику варто імплементувати й в Україні.
Такий підхід став і офіційною позицією Міністерства охорони здоров'я (МОЗ). "Зараз у міністерстві визнають, що світовий тренд рухається до продажу ліків не тільки в аптеках", – писала ЕП у березні цього року.
Тези МОЗ про те, що більшість держав ЄС лояльні до позааптечного відпуску ОТС-ліків не витримує критики. За результатами свіжого опитування, яке виконало профільне видання "Фармацевт Практик":
- у 14 країнах (зокрема Австрії, Бельгії, Естонії, Латвії і т.д.) продаж усіх безрецептурних препаратів відбувається виключно у ліцензованих аптеках під контролем фармацевта;
- у 5 (зокрема Болгарії, Хорватії, Швейцарії і т.д.) продаж окремих видів OTC-препаратів дозволений лише через визначені торговельні точки;
- у 10 (зокрема Чехії, Данії, Нідерландах, Ірландії та ін.) більш ліберальна модель, яка дозволяє позааптечну торгівлю, що стосується обмежених груп ОТС.
Отже, можна цілком обґрунтовано підсумувати, що, по-перше, щонайменше 50% держав прогресивної, цивілізованої Європи зберігає виключно аптечну модель продажу лікарських засобів.
По-друге, у ЄС-державах розширення доступу до ОТС-ліків не означає послаблення контролю над їх відпуском.
По-третє, безпека пацієнтів є ключовим пріоритетом у всіх моделях. Для цього встановлюються вимоги до точок продажу, умов реалізації та характеристик препаратів.
Холодний душ практики
Попри те що лише половина європейських країн дозволяють продаж обмеженого переліку "низькоризикованих" безрецептурних ліків поза аптеками, уряд та МОЗ з неофітським завзяттям пішли значно далі. Влада дозволила відпуск усього списку ОТС-ліків (3418 найменувань), що для ЄС було б немислимо.
Також заслуговують на увагу інші напрямки обґрунтування, чому українці можуть бути зацікавлені у придбанні ліків на заправках. Цих напрямків було два:
Теорія перша: "Це рішення (продаж ОТС поза аптеками) дозволяє зробити базові лікарські засоби доступнішими для людей – передусім в умовах відключень електроенергії, у сільських громадах, віддалених районах і в нічний час, коли аптечна мережа часто недоступна, особливо за межами великих міст", – казав Ляшко.
Практика: вже у 2024-2025 роках аптечні мережі адаптувались до кризових умов. Вони масово інвестували у генератори, системи автономного живлення та альтернативні канали зв'язку, забезпечуючи безперервність роботи навіть за відсутності електропостачання. Чи дійсно блекаути є достатньою причиною ввести позааптечний продаж ліків?
Теорія друга: "Запровадження таких змін (відпуск ліків поза аптеками) спрямоване на підвищення фізичної доступності безрецептурних лікарських засобів в умовах нерівномірного розміщення аптечних закладів на території України. У деяких населених пунктах, зокрема в сільській місцевості та прифронтових регіонах, стаціонарні аптеки відсутні або працюють нестабільно, що ускладнює своєчасне отримання необхідних лікарських засобів… А мережі АЗС продовжують стабільно працювати та мають необхідні технічні можливості для забезпечення належного зберігання й відпуску безрецептурних лікарських засобів", – рапортували в МОЗ.
Практика: бізнес розглядав продаж ОТС-препаратів не як реалізацію урядових планів з посилення доступності ліків у сільських чи прифронтових районах, а як інструмент збільшення середнього чеку. Як писала ЕП, "найбільше пунктів продажу ліків на АЗС відкрили в Києві та Київській області (94 точки). На другому місці – Львівщина (25 точок). В областях, які межують з фронтом, відкрито лише чотири точки продажу ліків (одна в Чернігівській і три в Дніпропетровській)".
Напрошується висновок: або для АЗС-операторів Київщина і Львівщина стали прифронтовими регіонами, або підприємства без зволікань скористались новою можливістю збільшити виручку.
Реверсний режим
Чи можливо все ж таки припустити, що уряд та МОЗ скасують своє рішення про дозвіл продавати ОТС-ліки поза аптечною територією? Спираючись на два аргументи, залишаюся оптимісткою, що так.
Аргумент перший: неминучість дисонансу між вимогами і практикою. У Польщі, яка обрала для себе ліберальну модель відпуску безрецептурних ліків, регулярно фіксуються випадки порушення правил їх відпуску, неналежних умов їх зберігання, відсутності належного обліку та доступу до таких препаратів неповнолітніх. В державах, де позааптечний сегмент функціонує тривалий час, тривають інтенсивні дискусії про наявність проблем контролю та необхідність посилення регуляторних механізмів.
Аргумент другий: тимчасова відсутність кумулятивних наслідків від законодавчих новацій Кабміну і МОЗ. Йдеться про те, що самостійне вживання, без консультації компетентного фармацевта, низки ОТС-ліків може мати тяжкі наслідки для пацієнтів й особливо водіїв. Йдеться передусім про "Барбовал" (краплі, капсули; побічні ефекти: порушення координації рухів, сповільненість реакцій, сонливість, легке запаморочення, утруднене дихання); "Бофен" (суспензія; побічка: кровотечі з носу, підвищена втомлюваність і т.д.), "Валокардин"/"Валдикардин" (таблетки; побічка: слабкість, порушення рухів, галюцинації і т.д.) і так далі.
Інші антигістамінні, знеболювальні та комбіновані протизастудні препарати, які можна знайти на полицях АЗК (таблетки "Андипал-В", краплі назальні "Галазолін", таблетки "Грипаут" та "Грипфлю", сироп "Бронхолітин", капсули "Дифлюкан", краплі "Корвалдин" і "Корвалол", таблетки Мефенамінова кислота і нітрогліцерин) власникам авто приймати категорично заборонено, адже препарати впливають на швидкість реакції при керуванні й спричиняють сонливість, втому, нечіткість зору і часом судоми. Це та сама "перша смерть за кермом", якої боїться анонімний і водночас далекоглядний співбесідник ЕП.
Більше того, ці препарати наказом МОЗ від 24 квітня 2026 року №544 заборонені до рекламування.
Отже, станом на червень 2026 року країна опинилась у ситуації, коли відпуск безрецептурних ліків, який запроваджувався для покращення доступності лікарських засобів (передусім в місцевостях без аптек і на прифронтових територіях) та обґрунтовувався європейською практикою, несе пряму загрозу здоров'ю громадян, не сприяє конкуренції й несе ризики закриття аптечних закладів. Чи не здається, що шальки терезів все більше схиляються вбік повернення до попередньої практики продажу таких ліків?
Якщо ж держава все-таки принципово вважає за необхідне зберегти такий формат реалізації ОТС-ліків, він має бути суттєво обмежений і доопрацьований.