Українська правда

Укриття за три місяці

Бізнеси без укриттів під час тривог зачинятимуться. Держава дала собі на облаштування сховищ вісім років, підприємцям – три місяці.

У першій половині вересня Київ провів під повітряною тривогою майже 100 годин за два тижні, тобто в середньому близько семи годин на добу. Для кав'ярні, яка працює з восьмої ранку до восьмої вечора, це понад половину робочого дня.

Досі в такі години бізнес міг працювати за умовами колективного договору. З 4 грудня цього не буде. Постанова Кабміну №1092 від 4 вересня 2026 року дозволяє працювати під час "жовтої" тривоги, тобто загрози дронів, лише тим, хто має укриття або облаштований безпечний простір. Решта мусить зачинятися.

Ідея правильна: людей не можна залишати під ударом заради виторгу. Проте щоб зрозуміти, чому це правило не спрацює, варто подивитися на цифри.

Державі – вісім років, бізнесу – три місяці

За даними МВС, у листопаді 2025 року в Україні було 62 тис. укриттів. Їх вистачає на половину населення. Державна стратегія передбачає, що забезпеченість сягне 91% лише у 2034 році, а будують їх передусім у школах та лікарнях.

У Києві ситуація показова. З початку 2022 року до фонду захисних споруд додали лише чотири новозбудовані об'єкти. Основа фонду – понад 4,3 тис. найпростіших укриттів, часто без місць для сидіння, світла і нормальних санітарних умов.

На ремонт укриттів у 2026 році столиця заклала понад 1,1 млрд грн, але до 8 липня виділила лише 10,7% коштів на реконструкцію будівель із спорудами подвійного призначення і 7,6% коштів – на капремонт найпростіших укриттів.

Держава, маючи бюджет, підрядників і власні будівлі, рухається повільно. Це зрозуміло: облаштувати укриття складно. Проте від підприємця з орендованим приміщенням держава очікує, що він упорається за 90 днів і власним коштом.

Кімната без вікон не підходить

Безпечний простір – це не підсобка, яку керівник назвав безпечною. Фахівці описують базове правило так: від зовнішнього периметра будівлі приміщення мають відділяти щонайменше дві капітальні стіни. У ньому не повинно бути вікон і скляних перегородок, а ще потрібні вода, аптечка й автономне світло. Крім того, наявність безпечного простору треба підтвердити документами.

Тут починаються проблеми, які підприємець не може розв'язати сам. Перша – що вважати безпечним простором у будівлі, визначає балансоутримувач, а не орендар. Друга – допустимий тиск вибухової хвилі окремо встановлюють Міноборони та Генштаб. Третя – для відкритих територій, як-от ринків, складів і будівельних майданчиків, безпечний простір узагалі не передбачений.

Більшість приміщень малого бізнесу зводили за нормами, які не вимагали наявності укриттів. Орендар не може пробити стіну чи укріпити перекриття без згоди власника, а власник не зобов'язаний навіть відповідати на лист.

Скільки коштує зачинитися

Простій з вини роботодавця за статтею 113 Кодексу законів про працю оплачується в розмірі двох третин тарифної ставки. Коли заклад зачиняється на тривогу, витрати не зникають: виторгу нема, а оренду і зарплату платити треба.

Для великої мережі це неприємно. Для малого бізнесу, який працює на межі рентабельності, це питання виживання. В Україні близько 2 млн ФОПів – людей, які дають роботу собі та іншим і сплачують податки, з яких фінансують оборону.

Є ще один парадокс. Відвідувачі зачиненої кав'ярні рідко йдуть в укриття. Здебільшого вони просто опиняються на вулиці. Правило, створене заради безпеки, у частині випадків не робить людей більш захищеними.

Як це роблять інші

Фінляндія вважається світовим прикладом цивільного захисту. Там укриття обов'язкові в будівлях від певної площі. Цю вимогу заклали в будівельні норми кілька десятиліть тому і нові будинки відразу проєктували з укриттями. Ізраїль так само зобов'язав облаштовувати захищену кімнату в новому житлі.

Обов'язок з'являється тоді, коли будівлю проєктують, а не коли в ній працює орендар. Якщо йдеться про старі будівлі, то без участі держави не обійтися.

Що можна зробити

Разом з іншими підприємцями ми подали до Кабміну петицію. Її логіка проста: безпека – спільна відповідальність і спільні витрати. Конституція називає життя і здоров'я людини найвищою цінністю, а їх забезпечення – обов'язком держави.

Ми пропонуємо три групи рішень.

Перша – гроші. Часткова компенсація підтверджених витрат на облаштування, зокрема через "Дію". Право зменшувати податок на суму цих витрат. Пільгові кредити. Співфінансування спільних укриттів для ринків, бізнес-кварталів і ТРЦ.

Друга – реалістичні строки. Продовжити перехідний період щонайменше до 4 грудня 2027 року. Для тих, хто технічно не може облаштувати безпечний простір, діяти за окремим рішенням уряду.

Третя – зрозумілі правила. Типова методика розрахунку для невеликих приміщень. Обов'язок балансоутримувачів відповідати орендарям у встановлений строк. Можливість зараховувати укриття в радіусі 300-500 метрів. Публічний реєстр укриттів. Участь бізнесу в програмах мобільних та модульних сховищ.

Про що насправді ця розмова

Ми не просимо дозволу працювати без правил. "Червона" загроза – це ракети і тоді всі мають бути в укритті. Ми просимо, щоб правила можна було виконати.

Малий бізнес пережив блекаути і десятки змін правил. Він готовий інвестувати в безпеку, але для цього потрібні не лише вимоги, а й інструменти, строки і партнерство. Інакше 4 грудня ми отримаємо не безпечніші міста, а зачинені двері.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
уряд підприємці