Аудитори виявили, чому "буксує" програма з відновлення критичної інфраструктури
Неефективна процедура відбору у межах програми відновлення України уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури та призводять до необхідності сплати відсотків за позикою, яка своєчасно не використовується.
Про це інформує Рахункова палата.
"Неефективність процедури відбору та неналежна реалізація субпроєктів у межах Надзвичайної кредитної програми відновлення України уповільнюють темпи відбудови соціальної та критичної інфраструктури, а також призводять до необхідності сплати відсотків за отриманою позикою, яка своєчасно не використовується", – говориться у повідомленні.
Висновки зроблені за результатами аудиту діяльності (ефективності) на тему "Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад", говориться у повідомленні.
Щоб відновити соціальну та критичну інфраструктуру у громадах, які з 2014 року постраждали внаслідок військової агресії рф, а також для підтримки спільнот, що прийняли внутрішньо переміщених осіб, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) запроваджено Надзвичайну кредитну програму для відновлення України (НКПВУ, Проєкт).
"Реалізація програми розпочалася ще у 2015 році, проте через неспроможність кінцевих бенефіціарів забезпечити належний нагляд та контроль за процесом будівництва не була завершена у встановлені строки", – повідомляє Рахункова палата.
Реалізацію Проєкту забезпечує Міністерство розвитку громад і територій України, а Міністерство фінансів України є фінансовим агентом Уряду. Кінцеві бенефіціари – органи місцевої влади, – отримують фінансування за укладеними угодами.
Загальна сума кредитних коштів, які можна було використати у 2015–2024 роках для відновлення інфраструктури становила 200 млн євро. Однак за цей період використано – 108,2 млн євро (3,6 млрд грн).
Аудит Рахункової палати охопив 2019 - 2024 роки реалізації програми. У цей період відбувалась реалізація 240 субпроєктів, (включаючи субпроєкти, які наразі лишилися на окупованій території), та на які було витрачено 3,3 млрд грн коштів НКПВУ.
"За цей період вдалося завершити та ввести в експлуатацію 76 субпроєктів, тоді як за 33 субпроєктами – об'єкти будівництва були завершені, проте не введені в експлуатацію", – повідомляють аудитори.
Вони проаналізували 25 субпроєктів, що знаходяться у віддалених від зони бойових дій районах, загальною проєктною вартістю 1,9 млрд грн (без ПДВ). З цих коштів за період аудиту реально використано менше половини – 881 млн грн.
Аудитори встановили, що наявна процедура документування проведених відборів субпроєктів унеможливлювала оцінку правильності їх пріоритезації, ускладнювала громадський контроль та створювала ризик ухвалення упереджених рішень.
Зокрема, до участі у конкурсі допускались субпроєкти з неактуальною проектно-кошторисною документацією, наслідком чого було суттєве збільшення строків реалізації субпроєктів та непоодиноке зростання їх кошторисної вартості, повідомляє Рахункова палата.
"Були випадки, коли умови технічного завдання у тендерних документаціях не відповідали умовам ПКД, поданим для участі в НКПВУ. Вказані субпроєкти наразі не завершені", – говориться у повідомленні.
Також через відмову кінцевих бенефіціарів та / або неможливість подальшої реалізації субпроєктів такими бенефіціарами були випадки виключення погоджених з ЄІБ субпроєктів, на фінансування яких на проєктний рахунок уже надійшли кошти в сумі 2,2 млн євро.
Як наслідок, добір нових субпроєктів та перерозподіл коштів у рамках НКПВУ призвели до пролонгації кредитної програми, зазначають аудитори.
Нагадаємо:
Раніше Рахункова палата виявила неврегульованість процесу управління державним боргом України. Так, відсутність середньострокових стратегій управління обмежила можливості планування боргових показників і витрат на обслуговування боргу.
Також у Рахунковій палаті повідомили, що законодавчо врегульований порядок розподілу коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та впровадження цифрової системи DREAM для контролю за фінансуванням дозволили б удосконалити механізми розподілу коштів і моніторингу.