Приватизация госимущества со стартовой ценой одна гривня: почему это не "зрада"

Активи, якими володіє держава, дуже різні.

Це можуть бути як окреме обладнання, недобудова, приміщення в поганому стані, застарілий транспортний засіб, так і масштабна нерухомість, величезні заводи чи майнові комплекси.

Приватизація кожного об'єкта має специфіку. Щось продають із стартовою ціною 1 грн. У системі "Prozorro.Продажі" є успішні аукціони з такими лотами.

Звідки ціна 1 грн: законодавча база

У розділі 5 закону "Про приватизацію державного і комунального майна" вказано, що стартова ціна об’єкта приватизації визначається на рівні його балансової вартості. У разі відсутності даних про неї або якщо за документами вона рівна нулю і при цьому немає висновку про вартість об’єкта, його стартова ціна – 1 грн.

Якщо готового висновку про вартість активу немає, підготувати його неможливо через дію воєнного стану. Влітку 2022 року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави".

У ньому йдеться, що стартова ціна може бути лише на рівні балансової вартості об’єкта, при цьому під час воєнного стану оцінка такого майна не проводиться.

Що позитивного в такому підході

У час, коли навіть пакет для продуктів коштує понад гривню, таке ціноутворення може викликати питання. Проте є правила, які диктує не лише закон, а й ринок.

Реальну вартість виставлених на приватизацію активів встановлюють учасники аукціону. Якщо лот цікавий і може принести користь бізнесу, за нього прийдуть змагатися більше гравців ринку і в процесі торгів ціна помітно зросте. Низька стартова ціна – це низький поріг входу в аукціон. Це може забезпечити вищу конкуренцію і готовність учасників принаймні спробувати виграти в торгах.

Водночас коли початкова вартість лоту висока, це може відштовхнути підприємців від участі в аукціоні, адже шанси на успіх при значному підвищенні і так високої ціни здаватимуться дуже малими. Відсутність учасників та загалом конкуренції – найгірші передумови для вдалого завершення торгів.

Продаж державного майна відбувається відкрито та конкурентно через "Prozorro.Продажі". Держава не має на меті передати свій актив у конкретні руки за безцінь. Корупційної складової чи іншої зацікавленості тут немає. Усі лоти перебувають у відкритому доступі, інформація про них доступна на ресурсі "Приватизація" від ФДМ і на сайті електронної системи "Prozorro.Продажі".

Оскільки під час дії воєнного стану оцінка держмайна для приватизації не проводиться, очікування та відмова від ідеї продавати його із стартовою ціною 1 грн – це шлях до повного знецінення державних активів.

Занедбані об'єкти руйнуватимуться, проблемні активи генеруватимуть більше збитків та боргів. На зупинку цих негативних процесів і належне обслуговування державного майна потрібні значні матеріальні та людські ресурси. Ними держава наразі не володіє і потребує їх на значно важливіших напрямках.

У ситуації, коли напівзруйновані склади чи гаражі вдалося продати принаймні за кілька десятків тисяч гривень – це вже успіх. Це кошти для державного бюджету, це умовний дрон, який може допомогти в роботі наших бійців. Це загалом про ефективність використання наявних у держави активів.

Загалом нестратегічне майно потрібно передавати приватним власникам. Вони матимуть більше мотивації та можливостей використати його для створення бізнесу, розвитку наявної справи чи релокації. А успішний бізнес – це база для розвитку економіки, сплати податків, створення робочих місць.

Одна гривня – лише старт

Торги з вартістю 1 грн уже давали хороші результати. У 2022 році, за кілька днів до початку великої війни, ФДМ провів успішний аукціон, у якому вартість зросла до 150 тис грн. Лотом був об'єкт незавершеного будівництва в Сумській області.

У "Prozorro.Продажі" є приклади торгів від інших організаторів із стартовою ціною 1 грн. У грудні 2022 року виконком Ренійської міськради на Одещині продав за 160 тис грн будинок з господарськими спорудами 1945 року забудови.

У серпні 2023 року Крупецька сільрада на Рівненщині віддала на приватизацію будівлю пошти за 101 тис грн. Нежитлову вкрай занедбану будівлю в селі Степівка Монастирищенська міськрада в грудні 2022 року продала за 20 тис грн.

Якщо не 1 грн, то менше сотні – в ФДМ були лоти і з такою стартовою ціною. Ці активи теж дорожчали в сотні і тисячі разів. Наприклад, у січні 2023 року фонд продав нежитлову будівлю 1935 року побудови та допоміжні споруди на Кіровоградщині. Із стартової ціни 84 грн актив подорожчав до 50,5 тис грн.

Нежитлову будівлю на Львівщині в червні 2023 року виставили на приватизацію із стартовою ціною 59,6 грн. Переможець придбав її за 193 тис грн. Це був старий занедбаний пункт ветмедицини, за який змагалися майже два десятки учасників.

Усе це доводить, що низька стартова ціна активів – лише умовність. Вирішальними факторами є перспективність об'єкта та зацікавленість у ньому ринку. Від такого підходу до реалізації майна виграють усі учасники процесу.