50 миллиардов в обмен на реформы. Какие изменения планируются в социальной сфере?

Повномасштабна війна є викликом для Уряду будь-якої країни. Ще більшим викликом є необхідність фінансування одночасно армії, яка боронить нашу незалежність, стрімкого зростання потреби у соціальній підтримці для мільйонів наших громадян, які втратили рідних, здоровʼя або житло внаслідок війни, а також реформ. 

Адже відсутність системних реформ ставить під загрозу – нарівні з війною – існування України як самостійної, економічно розвиненої, повноправної держави, держави-члена європейської спільноти.

Про План дій 

На шляху реалізації реформ, які можуть забезпечити подальший стійкий розвиток економіки і розвиток людського капіталу, маємо надійного партнера – Європейський Союз. 

У червні минулого року на конференції з відновлення України в Лондоні було анонсовано створення Ukrainian Facility. Це – чотирирічна програма фінансової підтримки від ЄС із загальним бюджетом у 50 млрд євро. 

Для отримання фінансування під цю програму, Уряд України у короткі терміни розробив за стандартами і вимогами ЄС цілісний План заходів. Це – конкретний та змістовний перелік реформ, які маємо реалізувати у найближчі 4 роки. 

Зазвичай розробка подібних програм займає від одного до двох років. Ми не маємо стільки часу, тому підготували якісний документ у надшвидкому темпі. Нещодавно Кабмін затвердив розроблений План для Ukrainian Facility та передав його на розгляд Європейській комісії. У квітні ЄС має остаточно затвердити документ і дозволити UF повноцінно запрацювати. 

Історично Україна відставала за показниками економіки порівняно із сусідніми країнами. Війна ж, у свою чергу, завдала істотної шкоди: багато людей загинули, чимало отримали поранення і травми, багатьох це зробило непрацездатними. Більше третини українців були змушені залишити домівки, роботу, рідних… 

План для Ukrainian Facility є цілісним поглядом на ключові реформи, які Україні потрібно почати реалізовувати, щоб принципово змінити ситуацію, зокрема, - в системі соціальної підтримки, аби перейти від пост-радянської, заскорузлої й неефективної моделі соцпідтримки, до системи, в якій держава зможе дієво, швидко, і при цьому - людиноцентрично допомогати нашим громадянам знову ставати на ноги і жити повноцінним життям. 

Окремий блок Плану присвячений розвитку людського капіталу. Він дає розуміння про заходи, які реалізовуватиме Уряд, аби побудувати сучасну, ефективну соціальну підтримку. 

Зокрема - забезпечити дієву реабілітацію і поверненню до активного життя і економічної самостійності осіб з інвалідністю; допомогти нашим внутрішньо переміщеним особам, і вимушеним мігрантам, які повертаються з-за кордону, реінтегруватись в своїх (чи нових) громадах; 

побудувати країну, в якій в кожної дитини є родинне піклування; розбудувати ефективну систему надання різноманітних соціальних послуг в громадах; і втілити комплексний набір заходів, необхідних для подолання демографічної кризи, спричиненої війною. 

Про індикатори виконання

В якості індикаторів реалізації реформ Мінсоцполітики вніс до Плану для Ukrainian Facility найбільш вагомі заходи. Зокрема:

• вдосконалення системи реабілітації для осіб з інвалідністю

Ефективні реабілітаційні послуги допомагають людині стати максимально незалежною у повсякденному житті. Через війну, потреба у таких послугах значно зросла. Ми змінюємо підходи до адаптації та інтеграції осіб з інвалідністю у суспільство. 

Прагнемо, щоб цей процес був швидшим, простішим і якіснішим. Тому одним з індикаторів стане впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ). 

МКФ – це стандартизована "мова" опису станів здоров’я, вона дозволяє говорити про відсоток втрати функціонування людини із інвалідністю, а не про групу інвалідності. 

Для цього створюється єдиний, уніфікований та цифровізований процес оцінки потреб людини, а в залежності від потреб – визначатимуться допомоги і послуги, які їй необхідні. 

В результаті зменшиться кількість документів, які потрібно оформлювати; зменшиться час на отримання послуг; медична та соціальна сфери будуть взаємодіяти завдяки єдиному документообігу.

• затвердження Стратегії демографічного розвитку на період до 2040 року

Наразі в суспільстві активно обговорюється, що саме держава має зробити для відновлення людського капіталу, як стимулювати повернутися з-за кордону українських мігрантів. За даними УВКБ ООН, через бойові дій та окупацію частини територій, на вересень 2023 р. з України виїхали понад 6,2 млн осіб. 

Без людей ми не зможемо відновити економіку. Але й відновлення економіки потрібне саме для людей. Тому викликом є не лише повернення вимушених мігрантів, а й вирішення питань для покращення якості життя в країні в цілому. Україна має стати країною, в якій хочеться жити. 

Для цього напрацьовуємо - і маємо вже у 2024 році - затвердити цілісну демографічну Стратегію. Вона має дати відповіді на питання про те, як подолати існуючі виклики (падіння народжуваності, висока передчасна смертність, негативне сальдо міграції та ін.) і як забезпечити стійкість та здатність українців відповідати на ці виклики.

• затвердження Стратегії реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду особами з інвалідністю та людьми похилого віку та Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024-2028 рр.

Створення можливостей для дітей, які залишились без батьківського піклування і знаходяться в інституціях, жити в родині (або сімейних формах виховання) й отримувати тепло і увагу – серед наших пріоритетів. 

Так само, як і створення умов для людей, які потребують догляду (люди похилого віку, особи з інвалідністю) отримувати його не в інституціях, а вдома, чи в форматі, наближеному до родинного. Тому реформа деінституалізації є ключовою для Мінсоцполітики. 

Ми зосередились на декількох основних напрямках:

– розвиток соціальних послуг для сімей з дітьми, осіб з інвалідністю та людей похилого віку для самостійного життя в громаді та запобігання інституціалізації;

– розвиток послуг з підтриманого проживання для осіб з інвалідністю та людей похилого віку, які потребують підтримки;

– забезпечення сімейними формами виховання дітей, які залишилися без піклування батьків.

• запровадження закупівлі соціальних послуг за кошти державного бюджету 

Війна призвела до погіршення життя українців через руйнування критичної, житлової, соціальної інфраструктури. А система соціального захисту перебуває під значним тиском: через збільшення тих, хто критично потребує допомоги, через обмеженість фінансових ресурсів. 

Проте, маю зауважити, що виплати не вирішують всіх проблем. Чи можна допомогти виплатою родині, яка страждає від домашнього насильства чи перебуває у стресі? Ні, тут важливе надання послуги. 

У країнах ЄС від 20% до 30% бюджету соціальної сфери спрямовується саме на надання соцпослуг як ключового інструменту підтримки людей, які потрапили в складні життєві обставини. В Україні на соціальні видатки поки що витрачалось менше 6% зведеного бюджету соціальної сфери (без урахування видатків Пенсійного фонду). 

Тому ще одним елементом реформи має стати запровадження нового алгоритму закупівлі соціальних послуг та створення національного закупівельника. 

Мінсоцполітики переходить від фінансування установ, які не завжди є ефективними, до закупівлі соціальних послуг. Таким чином, плануємо створити конкурентний ринок цих послуг. Ринкові механізми, в свою чергу, сприяють підвищенню якості.

Закуповувати соціальні послуги плануємо як з місцевих, так і з державного бюджету. За рахунок державних коштів закуповувати їх буде єдиний національний закупівельник, а надавати – як державні, так і приватні надавачі та громадські організації, на базі єдиних стандартів і критеріїв.

Крім того, створення на державному рівні закупівельника соціальних послуг забезпечить швидке реагування на потреби в цих послугах в умовах війни (наприклад, послуги для переселенців, ветеранів та членів їхніх сімей). 

Це – не вичерпний перелік, проте він містить реформи, які є наріжними для побудови якісної системи соціальної підтримки українців. Вони будуть реалізовані протягом короткого часу та сприятимуть наближенню нашого законодавства до законодавства ЄС.

Під виконання кожного цього пункту держава буде отримувати транш, таким чином цей план забезпечує вирішення одразу декількох принципових для України питань:

• фінансова складова – виділення 50 млрд євро фінансової підтримки ;
• наближення українського законодавства до законодавства ЄС, що є дуже важливим для нас як для країни-кандидата для вступу до Євросоюзу;
• і ключове: ці реформи дозволять виправити важливі системні проблеми в житті українського суспільства і зробити якість життя наших громадян набагато кращою.