Скільки турецьких компаній на українському ринку і в яких сферах їх найбільше – дослідження

getty images

Абсолютна більшість, де серед засновників є турецькі громадяни (1305 юросіб), представляють в Україні сектор оптової та роздрібної торгівлі.

Про це йдеться у дослідженні платформи YouControl.

"Днями виповнилося 30 років від початку дипломатичних відносин між Україною та Туреччиною. За цей період турецькі бізнесмени відкрили в Україні 3592 компанії. Понад 92% з них працюють на українському ринку досі і не перебувають в процесі припинення.

За 30 років вийшли з ринку 116 компаній, а ще 142 перебувають в процесі припинення зараз. Сумарно це менше 8%", - йдеться у повідомленні.

Найпопулярніші КВЕДи

Зазначається, що найбільший інтерес турецькі бізнесмени проявляють до секції виду економічної діяльності (КВЕД) - оптова та роздрібна торгівля.

"Там зосереджена абсолютна більшість компаній, де серед засновників є турецькі громадяни, а саме ‒ 1305 юридичних осіб", - кажуть в YouControl.

Водночас утричі менше зайняті в переробній промисловості - 439 компаній.

На третьому місці в зоні інтересів турецького бізнесу -  сектор інформації та телекомунікацій ‒ 351 бізнес одиниця. Ще понад пів тисячі компаній зайняті будівництвом (338) та транспортом, складським господарством, поштовою та кур’єрською діяльністю (226).

"Якщо подивитися у яких секторах економіки зосереджено найбільше компаній з турецьким капіталом, то в кожному з них зберігається великий потенціал для зростання.

Найбільша частка турецьких компаній ‒ в сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ‒ 1,21% від загальної кількості компаній. На другому місці "тимчасове розміщування й організація харчування" ‒ 0,74%. На третьому ‒ "інформація та телекомунікації" ‒ 0,69%. Доля компаній з турецьким капіталом у інших секціях КВЕДів не перевищує половини відсотка", - пояснюють аналітики.

Географічне розташування

Майже половина (40,9%) від усіх зареєстрованих турецькими громадянами компаній в Україні місцем прописки обрали Київ ‒ 1469 реєстрацій. Далі йде Одещина (15,8%) ‒ 569 компаній.

На третьому місці (6,8%) Львівщина ‒ 243 компанії. Також у топ-5 Харківщина - 168 компаній, та Херсонщина - 154 компанії.

Чим торгуємо?

На сьогодні, товарообіг між Україною та Туреччиною становить 7,5 млрд дол на рік. При цьому зберігається позитивне сальдо торговельного балансу.

"Україна експортує товарів та послуг на понад 4, а імпортує на 3 млрд дол щорічно. За оцінками президента Ердогана, підписана угода про ЗВТ повинна збільшити обсяг двосторонньої торгівлі до 10 млрд дол у найближчі кілька років", - додає YouControl.

За словами д.е.н, фінансового аналітика YouControl Романа Корнилюка, близько половини українського експорту до Туреччини за 11 місяців 2021 року припадає на продукцію чорної металургії.

Ще 20% - зернові культури. Наступні за значенням експортні позиції займають руди металів (6%), залишки і відходи харчової промисловості (4,5%) та насіння і плоди олійних рослин (4,2%).

"Натомість попри менший загальний обсяг, ключові статті турецького імпорту більш різноманітні і мають менш виражений сировинний характер. Близько 10% становить імпорт ядерних реакторів, котлів та машин. Нафта і пальне (7,5%), чорні метали (7,4%), засоби наземного транспорту (6,5%), плоди та горіхи (6%).

Крім цього, Україна закуповувала в Туреччині текстильну продукцію (5,4%), пластмаси і полімерні матеріали та літальні апарати", - йдеться у повідомленні.

"Збільшення двосторонньої торгівлі з Туреччиною буде особливо вигідним для нашої країни саме за умови збереження існуючого позитивного сальдо торговельного балансу (коли експорт перевищує імпорт).

Проте, є для нас також завдання з зірочкою ‒ збільшити в структурі експорту частку продукції з вищим рівнем доданої вартості. Втім навіть збереження наявної структури і співвідношення експорту та імпорту вимагатиме додаткових зусиль на фоні девальвації турецької ліри. Адже це робить турецьку промислову продукцію більш вигідною за українську з точки зору закупівельних цін", - сказав Корнилюк.

Нагадаємо:

Україна і Туреччина підписали угоду про створення зони вільної торгівлі.