Китай використовував бажання Росії показати США і Європі, що вона не боїться санкцій, щоб добитися для себе більш прийнятної ціни і найбільш вигідного для нього розташування газопроводу.

У статті під назвою "Підписавши газовий договір з Китаєм, чи виграв Путін?" на сайті Bloomberg.com редактори сайту задаються питанням, чи переграв Володимир Путін США та їхніх європейських друзів, підписавши новий дорогий контракт на поставку природного газу до Китаю.

Як би не хотілося російському президентові, щоб у всіх склалася така думка, це не зовсім так, пише видання.

Як наголошується, Путін назвав цю угоду "епохальною подією". Російський уряд зробив спільну заяву, в якій ледь завуальовано критикував США і Європейський Союз за їх дії під час української кризи, пропонуючи світовій спільноті розглядати цей договір у контексті їх протистояння.

Дата підписання контракту, була обрана, звичайно, не випадково, і решта країн навряд чи можуть бути байдужими до того, що відносини між Росією і Китаєм стали більш тісними.

Водночас, переговори про угоду на постачання газу до Китаю тривали 10 років, і очікувалося, що договір буде підписаний в цьому році. Дві країни торгувалися в основному з приводу ціни. Умови контракту, які були оголошені на цьому тижні, не дають чіткого уявлення про справжню ціну на газ, але, мабуть, Китай платитиме за російський газ трохи менше, ніж Європа.

"Якщо це дійсно так, то значить обидві сторони пішли на поступки, щоб укласти цей договір", - вважають автори.

Якщо хтось і вийшов переможцем з цієї ситуації, так це Китай. Він використовував бажання Росії показати США і Європі, що вона не боїться санкцій, як важіль для тиску, щоб домогтися для себе більш прийнятної ціни і найбільш вигідного для нього розташування газопроводу.

Зі свого боку, Путін отримав нового великого покупця для російського експорту, і тепер може сказати США і Європі: "Спасибі, але Росія спокійно може обійтися і без європейського ринку".

Китай диверсифікує свої джерела енергії, особливо він прагне скоротити використання вугілля, і робить це на пільгових умовах. До того ж, обидві країни солідарні в своїй оцінці недоліків демократичного капіталізму і достоїнств інших систем цінностей, що можна назвати бонусом для обох сторін.

Чого ця угода не означає, у всякому разі, поки, так це глобальної перебудови світу, яка б поставила США і Європу в скрутне невигідне становище. Складна історія російсько-китайських відносин говорить про те, що їх довгострокові інтереси не зовсім збігаються. Путін не захоче, щоб Росія залежала від Китаю більше, ніж він хоче, щоб вона залежала від Європи.

У всякому разі, згідно з новим договором, кількість газу, яка буде експортуватися з 2018 року, становитиме приблизно четверту частину від тієї кількості, яку Росія продає в Європу. Навіть якщо ця цифра пізніше збільшиться, говорити, що Росія тепер зможе обійтися без європейського ринку безглуздо.

У Росії будуть всі підстави відновити відносини з Європою після закінчення української кризи. У цей час Європа повинна використовувати всі важелі тиску, які у неї є. Але поки в Україні неспокійно, нова угода нічого не змінює для європейських країн. Що стосується більш довгострокової перспективи, Європа знає, що їй необхідно диверсифікувати джерела енергії. Російсько-китайський договір зайвий раз підкреслив важливість цього.

Так, це завжди привід для занепокоєння, коли два тиранічних уряди, які керують такими великими і могутніми державами, поглиблюють свої зв'язки і знаходять нові шляхи для співпраці. У цьому випадку, однак, новий альянс навряд чи кардинально змінить відносини, які століттями грунтувалися на суперництві.

"І поки ці партнерські відносини будуть продовжуватися, варто зауважити, світ буде отримувати від них величезну вигоду: в ​​інтересах кожного, щоб Китай, чия частка викидів парникових газів на планеті швидко ростуть, використовував менше вугілля і більше газу. Дякуємо Вам за це, Президент Путін", - пише видання.

УНІАН