Заморожені активи рф в ЄС: чи зможе Україна отримати кошти

Європейська Рада нарешті відкрила шлях для використання заморожених активів рф на користь України. 

Відповідно до рішення від 12 лютого 2024 року, усі депозитарії, що володіють суверенними активами рф більше 1 млн євро, мають окремо обліковувати надзвичайні грошові залишки. 

Це лише перший крок, який у перспективі дозволить використати усю суму заморожених активів рф задля виплат компенсацій постраждалим та підтримки України.

Основна сума заморожених активів, зокрема, має стати основою для наповнення Міжнародного компенсаційного фонду, що дозволить забезпечити справедливі компенсації усім постраждалим, відновити Україну, зменшити навантаження на економіки країн-партнерів, які нам допомагають. 

Однак, поки що використовувати активи рф виявляється складніше, ніж виділяти кошти з бюджету ЄС. Чому це відбувається та які можливі шляхи розв’язання цього питання?

Перспективи в Брюсселі

Наразі в світі заморожено близько 300 млрд євро, що так чи інакше пов’язані з рф. Найбільша частка — це суверенні активи рф в Євросоюзі та країнах Великої сімки, вже вдалося ідентифікувати 260 млрд євро. 

У Бельгії та Люксембурзі знаходяться €210 млрд у фінансових установах Euroclear i Clearstream. Ще близько €50 млрд знаходяться у США (від $5 до 8 млрд), в Японії, Великій Британії, Канаді, Австралії та Швейцарії.

Більшість суверенних активів рф у ЄС заблоковані в формі бондів, облігацій та інших фінансових інструментів, в які країна-агресор інвестувала раніше. Майже всі вони зберігаються на рахунках великих депозитарних установ, а одним з лідерів цього питання є Euroclear (Бельгія). 

Саме там зберігаються біля 200 млрд євро, а експерти організації та державних установ Бельгії шукають легітимні шляхи використання наддоходів з обігу цих коштів для України. 

Одним із варіантів, які наразі розглядаються бельгійською стороною, — реінвестиції від погашення цінних паперів на депозит у центральному банку. Ці кошти знаходяться в Бельгії, у 2022 році на них був накладений 25% податок (близько €1,7 млрд). 

Уряд Бельгії використовує ці кошти для виплат українським біженцям, надання гуманітарної допомоги тощо. Кошти за 2023 рік ще не обкладені податком. Зараз йдуть перемовини про накладення 100% податку на ці кошти та передачу частини цих коштів в Україну. Мова йде про біля €4 млрд, які накопичені за 2023 рік. Для передачі цих коштів достатньо рішення лише уряду Бельгії, якщо це будуть податки.

Фактично, наразі обговорюються два шляхи використання надприбутків від знерухомлених коштів для допомоги Україні: 

1. Оподаткування прибутків з заморожених активів Euroclear та подальше спрямування цих коштів Україні. Цей формат простіший для втілення, адже вимагає лише рішення самої Бельгії, а не всіх країн ЄС. Однак Україна в такому варіанті отримає менше — якщо ставка податку залишиться на рівні 25%, то мова йде максимум про 1,7 млрд євро на рік.
2. Спрямування на користь України безпосередньо надприбутків. Сума зростає до 4-5 млрд євро на рік, але для втілення необхідно змінити законодавство ЄС, що може виявитись непростим процесом.

Нещодавнє рішення Європейської Ради відкрило шлях для реалізації другого, більш вигідного Україні формату. Утім, залишаються ризики й сумніви на національному рівні для країн, де зберігаються російські активи.

Є ще третій варіант – використання самих активів як забезпечення під випуск цінних паперів з направленням залучених коштів на нагальні потреби України. Наразі країни G7 активно обговорюють цей варіант.

Ризики для Європи

Зміна ставлення до заморожених активів відбувається доволі швидко, як для консервативної Європи. Проте для України, яка потребує рішення вже зараз, процес видається надто повільним. 

Навіть для спрямування вже згаданих надприбутків потрібно спочатку досягти схвалення проєкту рішення країнами "Великої сімки", потім отримати підтримку Європейського центрального банку, а далі ще одностайне рішення 27 членів ЄС. І, зрозуміло, що на кожному етапі існують сумніви та ретельна оцінка ризиків. 

Наразі всі можливі ризики для європейських депозитаріїв, і в першу чергу для Euroclear, можна об’єднати в чотири основні групи: юридично-фінансові, операційні, регуляторні та кібербезпекові.

Юридично-фінансові пов’язані з контрзаходами країни-агресора, що збільшує загрози для клієнтів Euroclear. Наразі рф вже створює судові прецеденти — вже є два рішення на користь підсанкційних учасників Euroclear у самій рф. 

У подальшому це може призвести до того, що Euroclear не лише втратить кошти в росії, але й підсанкційні клієнти будуть намагатися отримати ці кошти вдруге — вже в ЄС. 

Також серед заморожених коштів рф частина стосується осіб, на яких не поширені санкції, а отже вони також можуть вимагати відшкодування. Додатковою проблемою є те, що позови можуть виникати не тільки стосовно знерухомлених активів, але й відсотків, а це вже впливає на потенційне надання коштів Україні. 

Крім того, як не дивно, але європейська влада через складну систему фінансових інструментів не знає точно, чи всі арештовані та знерухомлені активи точно належать рф і хоче уникнути ситуації, коли конфісковані активи раптом можуть виявитись не російськими.

Регуляторний ризик стосується правил банківського нагляду в ЄС, які будуть значно оновлені з 2025 року. Заморожені активи рф та відсутність прибутків з них, а також згадані вище негативні чинники стосовно потенційних судових позовів — все це може призвести до того, що Euroclear може не відповідати встановленим новим нормативам. 

Операційні ризики пов’язані з ручним керуванням активами, що пов’язані з санкціями, тоді як інші процеси в Euroclear автоматизовані. 

Це створює незручності для роботи системи, які разом із судами й контрсанкціями призводять до зменшення інтересу до Euroclear з боку світових інвесторів.

Кібербезпекові ризики поки не проявили себе, але ситуація може змінитись, якщо будуть ухвалені рішення щодо використання заморожених активів, чи отриманих з них прибутків. 

Війна фінансів

Обережне ставлення до фінансів з боку європейських партнерів зрозуміле. Проте їм варто враховувати, що коли вони намагаються зберігати стабільність системи й діяти відповідно до правил, то країна-агресор прагне атакувати їх та порушує будь-які правила. 

Війна в Україні вже негативно впливає на світову економіку та фінансовий сектор, і рф готова руйнувати світ далі. Саме тому європейцям та країнам "Великої сімки" варто дивитись на фінансову систему, як на ту сферу, що потребує оборони та захисту. 

Влада росії діятиме все агресивніше й спроби уникати й ігнорувати проблеми призведуть лише до зворотного ефекту для ЄС.

Станом на 2024 рік європейці все ще не готові говорити про конфіскацію всіх знерухомлених активів рф. Парадоксально, але взяти кошти від європейських платників податків владі в ЄС легше, ніж конфіскувати активи країни-агресора. 

Навіть у питанні використання прибутків досі виникають питання. При цьому навіть за умови позитивного рішення Україна отримає 15 млрд євро протягом 2024-2027, але не зможе отримати кошти за 2022—2023 роки. 

Усе це демонструє, що Європа ще не розуміє до кінця всіх рівнів загрози з боку рф. Швидка передача Україні надзвичайних прибутків з заморожених активів дозволяє зменшити навантаження на європейські економіки в питаннях допомоги, а також додатково послаблює рф в довгостроковій перспективі. Натомість будь-які затягування рішення лише працюють на користь агресора та заохочують його й надалі руйнувати світовий порядок.