Яхти, вілли та літаки підсанкційних осіб. Чому не можна просто взяти і продати?

Арешт активів є звичайною законодавчою процедурою. Під обмеження може потрапити майно як підозрюваного так і тих, кого слідство пов’язує з розслідуванням.  

Для управління арештованими активами в Україні з 2016 року діє АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів).

Реалізація арештованого майна є одним з їх інструментів, дохід від якого помітний. Наприклад, за даними агентства, минулого року лише від продажу аміаку російського походження АРМА отримало понад 1,32 млрд грн. 

Донедавна АРМА мало можливість реалізовувати лише майно, яке перебуває в Україні. В листопаді Уряд вніс зміни до Порядку №719, який визначає порядок реалізації арештованих активів на електронних торгах. 

Серед основних змін передбачено можливість залучення іноземних торгових майданчиків, які знаходяться не в Україні. 

Разом з тим, будь-яка процедура має бути законною. З огляду на те, що АРМА має намір реалізовувати майно, яке переважно знаходиться в Європі – процедура продажу має узгоджуватися із міжнародними актами та національним законодавством інших країн. 

Які повноваження в АРМА

За законодавством України, рухоме майно може продаватись без згоди власника за наявності однієї з таких умов: (1) майно піддається швидкому псуванню; (2) майно швидко втрачає вартість; (3) витрати на зберігання рухомого майна протягом 1 року становлять більше 50% вартості.

Морські, повітряні судна, автомобілі в Україні є рухомими речами. Такі активи дійсно можуть бути реалізовані за обов’язкової наявності однієї з вищевказаних умов на електронних торгах. 

Але повноваження АРМА не передбачають представництво України у закордонних юрисдикційних органах з питань продажу активів. Функцією агентства є лише співпраця з іноземними органами щодо питань повернення в Україну злочинних активів.

Це означає, що статус АРМА на міжнародній арені в процедурі реалізації майна не закріплений. Змін до порядку реалізації майна недостатньо для підтвердження статусу АРМА як належної сторони правовідносин з продажу майна без участі його власника. 

Процедура реалізації закордонних активів

Оновлений порядок регулює процедуру продажу арештованого рухомого майна за кордоном. При цьому, Уряд чітко розмежував рухоме майно, яке перебуває за кордоном та загалом нерухоме майно. 

Порядок встановлює особливості реалізації іноземними організаторами торгів лише рухомого майна. Для нерухомого майна, яке перебуває не в Україні, такі особливості не передбачені, його продаж за кордоном наразі неможливий. Те саме стосується корпоративних прав. 

Отже, питання реалізації арештованих за кордоном земельних ділянок, будинків залишається не вирішеним. 

Організатором торгів має бути оператор іноземного торгового майданчика. Відбір організатора відбуватиметься внутрішньою комісією АРМА на конкурсних засадах. Після відбору організатора торгів проводиться оцінка активу. Така оцінка проводиться за правилами країни перебування активу. Оцінювача залучає іноземний організатор торгів.  

Для активів, які знаходяться за кордоном, вартість майна може бути розрахована на підставі іншого документа (аніж звіт про оцінку активу як в Україні), який відображає результати оцінки активів. 

Правила проведення електронних торгів (кількість кроків, час на них, порядок здійснення кроків тощо) визначаються правилами електронних торгів іноземного майданчика. За результатом торгів організатор та переможець підписують протокол. Протокол публікується на веб-сайті АРМА. 

Порядок №719 визначає, що право власності на рухоме майно переходить до переможця на підставі договору купівлі-продажу активу, який підписує переможець та АРМА. 

Якщо право власності підлягає державній реєстрації, зокрема як для морських, повітряних суден – перехід права власності відбувається після вчинення реєстраційних дій. 

Проблемні аспекти продажу майна за кордоном

1. Можливість реалізації активу залежить від правового режиму речі – рухомий чи нерухомий. 

Належність майна до нерухомих або рухомих речей визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться. Отже, можливість реалізації морських, повітряних суден залежить від того, чи прирівнюється актив до рухомих речей за законодавством країни перебування. 

Нагадую, що АРМА має довести наявність однієї з 3-х вищезгаданих умов, аби реалізувати рухоме майно без згоди власника. 

В свою чергу, із опублікованих АРМА заяв відомо, що агентство має намір в найближчий час реалізувати яхту. Однак, про наявність спеціальної умови реалізації АРМА не згадує. 

Крім того, продаж активів відбувається за законами країни перебування майна. Законодавство України, яке визначає повноваження АРМА, порядок укладення договору купівлі-продажу не має жодної юридичної сили за кордоном. 

Відтак, статус АРМА на міжнародній арені є дуже обмеженим. За кордоном АРМА не може бути стороною договору купівлі-продажу майна на стороні продавця. 

2. АРМА заявляє, що реалізація яхти та іншого майна прискорить наповнення державного бюджету. 

Закон "Про АРМА" передбачає, що кошти одержані від продажу активу зараховуються на депозитні рахунки АРМА, але не до державного бюджету, як про це заявляє агентство. 

Це обумовлено тим, що реалізація майна відбувається на досудовому розслідуванні, до винесення вироку суду. Відповідно, якщо кримінальне провадження буде закрите, арешт скасовано або ж суд визнає особу невинуватою – кошти від продажу активу повертаються його власнику з процентами за користування.  

На період воєнного стану запроваджено право АРМА придбавати за рахунок коштів на депозитному рахунку військові облігації. 

Однак, у разі скасування арешту майна протягом 10 робочих АРМА має прийняти рішення про продаж облігацій або погодити з власником майна передачу облігацій в натурі. 

Таким чином, "ефективне та швидке" наповнення державного бюджету є лише тимчасовим заходом АРМА. Таку діяльність можна назвати "кредитуванням" державного бюджету під відсоток. 

3. Реалізація арештованих активів позбавляє особу права власності, що суперечить міжнародним стандартам захисту власності. 

По-перше, примусове позбавлення права власності буде відбуватись навіть без повідомлення про підозру. Такий захід часто застосовується до третьої особи, яка не має жодного відношення до розслідуваної злочинної діяльності. 

Міжнародно-правова база не містить акту, який дозволяв би таке значне втручання у право власності на даному етапі кримінального переслідування особи. 

Наприклад, Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом дозволяє остаточне позбавлення власності внаслідок конфіскації лише після судового розгляду справи, а не під час розслідування. 

По-друге, Директива Європейського парламенту і Ради 2014/42/ЄС від 03.04.2014 як інструмент управління активами передбачила обов’язок Держав-членів ЄС за потреби забезпечити можливість продажу арештованого майна. 

Припинення права власності на актив та його виникнення у покупця має відбуватись за законодавством країни, в якій перебуває майно.

На прикладі згаданої яхти, варто перевірити чи підпадає країна її перебування під сферу дії Директиви та чи імплементувала вона у національне законодавство положення щодо продажу арештованого майна без згоди власника. 

Законодавство країни перебування активу обов’язково має визнавати це як підставу припинення та набуття права власності. 

Інакше – торги можуть не відбутись або ж бути визнані недійсним. Жодні правові наслідки не настануть як для покупця так і для власника майна. 

4. Реалізація активів потенційно спричинить судові спори про захист власності в іноземних судах.  

За загальним правилом, захист права власності здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться. 

Таким чином, у відповідь на реалізацію майна, власники активів можуть ініціювати судові процеси проти АРМА та нового власника майна.

Крім того, арештоване майно потенційно може вважатись інвестицією, право власності на які захищається міжнародними нормами. 

Відтак, в міжнародних судових установах, інвестиційних арбітражах можуть ініціюватись спори проти України та країни, яка допустила протиправне позбавлення власності. 

Недосконала процедура реалізації активів може не пройти оцінку на законність в таких судах. 

Замість висновку

Реалізація арештованих активів за кордоном є дійсно необхідним механізмом для України. При цьому, має бути забезпечений баланс між належним дотриманням права власності особи та інтересами держави та суспільства. 

Оновлена процедура практично не готова зіткнутись з реаліями іноземного законодавства. Це може спричинити необхідність АРМА запроваджувати нові напрямки роботи у спорах із законними власниками майна.