Чи безпечна спекуляція їжею

Протягом 2007-2008 років ціни на основні продукти харчування значно зросли, створивши труднощі для бідних країн і країн, що розвиваються.

На міжнародному ринку вартість кукурудзи, рису і пшениці досягла найвищого значення за останні 30 років, викликаючи економічну і політичну нестабільність та приводячи до масових заворушень, пов'язаних з продуктами харчування.

Кризу, зокрема, спричинили високі ціни на нафтопродукти і попит на зерно з боку виробників біопалива, зниження світових запасів продовольства і низький рівень виробництва злакових.

Значний економічний ріст і експансіоністські монетарні політики додатково тиснули на зростаючий тренд. Крім того, свій внесок зробили протекціоністські заходи, наприклад, обмеження на експорт.

Ці фактори, звісно, впливають на котирування, однак причиною різких стрибків цін є не тільки їх вплив. Деякі аналітики вважають, що криза посилилася через спекуляції товарними ф'ючерсами - невід'ємної частини продовольчих ринків.

Товарні ф'ючерси - це контракти на покупку або продаж певної кількості товарів в обумовлений у контракті час і за вказаною там ціною.

Це важливий інструмент для захисту від цінових ризиків на товарних ринках. Укладаючи ф'ючерсний контракт, покупець і продавець набувають упевненості щодо ціни їх подальшої угоди, незалежно від фактичної зміни ситуації на ринку.

Угоди за ф'ючерсними контрактами здійснюються до закінчення їхнього терміну. Тільки 2% контрактів закінчуються поставкою матеріальних товарів. Тобто ринок залучає інвесторів, яких цікавлять не товари, а спекулятивний прибуток.

Товарні ф'ючерси стають привабливими для неторгових інвесторів. Створюється враження, що прибуток за такими угодами перевищує прибуток від операцій з капіталом або облігаціями.

Зростаюча присутність неторгових інвесторів забезпечила ринку ліквідність, бо спекулянти оцінюють ризики, яких хотілося б уникнути. Однак присутність таких інвесторів викликає стурбованість, адже спекулятивна операція з товарними ф'ючерсами може призвести до підвищеної волатильності цін.

Економісти ж переконані, що товарні ф'ючерси мінімізують волатильність цін. Вони стверджують, що трейдери товарними ф'ючерсами більше реагують на сигнали зміни ціни, ніж залежать від фундаментальних показників ринку. У цьому випадку спекуляція прискорює процес пошуку рівноважної ціни, стабілізуючи ринок товарів.

А як же інвестори, які відслідковують тренди чи мають ринкову владу? Насправді, у короткостроковому періоді інвестор може спокуситися на зростаючу ціну, незважаючи на те, що вона ґрунтується не на фундаментальних показниках ринку.

Такі спекулятивні інвестиції можуть ще більше зміцнити тренд і підвищити ціну на ф'ючерси, порушуючи ринкову рівновагу, особливо якщо багато інвесторів зроблять так само, або в інвесторів достатньо коштів для впливу на ринок.

Індексні фонди є прикладом таких впливових інвесторів. Вони стали ключовими гравцями на ринку, володіючи 25-30% аграрних ф'ючерсних контрактів. Крім інвестування значних сум, вони проводять операції протягом тривалого часу і тому менше реагують на зміни фундаментальних показників ринку.

Фактичні докази не дають точної відповіді, яка з гіпотез правильна. На кожне дослідження, яке виявляє важливий зв'язок між спекулятивною торгівлею і нестабільністю ринку, знайдеться як мінімум одне, що доводить протилежне.

Є щонайменше три аргументи на користь того, що спекуляція не є основною рушійною силою недавнього підвищення цін на продукти харчування.

1. Хоча індексні фонди займають важливіше положення порівняно з іншими учасниками ф'ючерсних угод, їх поведінка передбачувана, тому що вони відкрито оголошують і своє товарне портфоліо, і період здійснення операцій.

2. Висока волатильність цін спостерігалася і на товари, які не продаються на ф'ючерсних ринках, або на ті, для яких ці ринки не важливі, наприклад, сталь і рис.

3. Підвищений попит на добре функціонуючих ринках ф'ючерсів може бути легко задоволений достатньою пропозицією - підписанням нових ф'ючерсних контрактів.

Вплив спекуляції на рівновагу ціни відносно невеликий і короткочасний порівняно із стрибками цін на матеріальні активи, для яких пропозиція може бути менш гнучкою або навіть фіксованою у короткостроковій перспективі.

З огляду на такі результати досліджень, здається, що торгові операції на ринку ф'ючерсів посилюють нестабільність цін лише протягом короткого часу. Довгострокова ж рівновага визначається лише на товарних ринках, де продаж і покупка матеріальних активів відображає фундаментальні показники ринку.

Ринки ф'ючерсів розвивалися у відповідь на потребу їх учасників управляти ризиком. Вони є обов'язковим інструментом для багатьох товарів. Обмеження чи заборона спекуляції на ринку ф'ючерсів привели б до непередбачуваних наслідків.

Створення міжнародного фонду для протидії стрибкам цін може позбавити ринок спекулянтів, однак це знизить ліквідність ринку, доступну для хеджування. Фонду ж знадобляться великі операційні ресурси, не кажучи про проблему з визначенням рівня цін, після досягнення якого буде потрібна інтервенція з боку фонду.

Беручи до уваги важливість товарних ф'ючерсів для ринку, нормативні заходи слід спрямувати на підвищення упевненості у його функціонуванні. Цього можна досягнути за рахунок збільшення обсягу відкритих даних про ф'ючерсну торгівлю. Відтак, недавні ініціативи Комісії з торгівлі товарними ф'ючерсами США правильні.

Для протидії підозрілій поведінці трейдерів, наприклад, коли вони намагаються інвестувати кошти, які перевищують їх ліміти за спекулятивними операціями, комісія відкликала зроблені раніше винятки для двох компаній, які торгують ф'ючерсами з кукурудзи, пшениці і соєвих бобів.

Такі заходи допоможуть сформувати стабільніше ринкове середовище і будуть гарантувати, що товарні ф'ючерси знижуватимуть ризики і нестабільність.

Авторське право: Project Syndicate, 2010 рік

Переклад з англійської - Тетяна Грибова