Доходи працівників приватного сектору зросли, а бюджетників, за винятком військових, – упали. Як змінилася структура економіки за роки великої війни?
24 лютого 2026 року Україна увійшла в п'ятий рік великої війни з іншою соціальною географією. Війна перекроїла і лінію кордону, і лінію доходів. Змінила те, як люди заробляють, витрачають і планують життя.
Якщо прибрати інфляційний "шум" (за чотири роки ціни в середньому зросли в 1,6 разу), то в більшості громадян доходи зросли. Проте цей виграш розподілився нерівномірно, а його джерела мають військову природу.
Доходи частини людей підняли державні видатки на оборону, дефіцит кадрів і зміна структури бізнесу. Тим часом інша частина країни скорочувала споживання. Саме ця асиметрія стала головною соціальною рисою чотирьох років війни.
Реальне зростання доходів, підтверджене статистикою, торкнулося 5 млн людей. На перший погляд, це великий прошарок населення, який міг підтримати попит і малий бізнес. Проте паралельно існують громадяни, реальна купівельна спроможність яких скоротилася. Таких близько 12 млн. Стосовно 14 млн осіб з підконтрольної території не вдалося знайти достовірних джерел інформації.
Коли тих, хто програв, більше, ніж тих, чиї доходи виросли, економіка отримує нервовий і нерівномірний попит: десь – черги в кафе, а десь – порожні ринки.
Як за чотири роки змінилися реальні доходи
Міжнародні оцінки дають схожу картину. За підрахунками Світового банку, "коефіцієнт Джині" для України, яким вимірюють показник нерівності доходів населення (0 – повна рівність, 1 – абсолютна нерівність, коли весь дохід зосереджений в однієї людини), зріс з 0,25 до війни до 0,5 у 2025 році. Тобто розрив між найбіднішими і найбагатшими за роки великої війни подвоївся.
Схожий сигнал дає дашборд Monobank. Так, частка витрат на продукти несподівано знизилася з 33,8% у 2021 році до 28,6% у 2025-му, а частки кафе та розваг у витратах зросли на два відсоткові пункти. Це може відображати поведінку більш забезпечених власників карток і підсилює тезу про зростання нерівності.
Найбільший приріст доходу війна принесла військовим. У реальному вимірі дохід цієї групи громадян зріс на 174% внаслідок свідомого бюджетного пріоритету держави. Разом з цим зросла і їхня чисельність, тому "військові" гроші стали одним з головних моторів локального споживання в тилу.
Далі за приростом доходів розташувалися представники цивільної (переважно приватної) економіки з помірним реальним плюсом. В ІТ, телекомі, торгівлі, переробній промисловості, будівництві, фінансах та частині сервісів доходи зросли, бо бізнес конкурував за працівників в умовах дефіциту людей.
Частину приросту дали бюджетні рішення, частину – оборонна логістика, частину – міграція робочої сили між регіонами. Загалом можна констатувати, що приватний сектор адаптувався до нових умов життя й роботи під час війни.
У бюджетній сфері все інакше. В освіті, медицині, культурі і спорті реальні доходи впали. У цих сегментах номінальне зростання зарплат не встигало за цінами.
Це важливо не лише для статистики, а й для якості людського капіталу. Коли базові суспільні послуги програють інфляції, країна накопичує кадровий ризик.
Упали доходи і в пенсіонерів – осіб з невеликою фінансовою подушкою, особливо 10% тих, хто отримує мінімальну пенсію. Війна підсвітила стару проблему: найменш гнучкі доходи першими програють інфляції.
Окрема історія – у підприємців. Кількість активних ФОПів зросла, як і їхні номінальні доходи: до 46 тис. грн проти 29 тис. грн у 2021 році. Проте після поправки на інфляцію реальна динаміка сегмента майже нульова.
Війна змінила не лише доходи, а й структуру економіки. Не враховуючи гігантської групи неактивних і неформально зайнятих (14 млн), чисельність працівників у цивільних галузях скоротилася. Бізнес почав працювати меншими командами.
Частина виробництв втратила людей через мобілізацію та міграцію, частина – ринки збуту або безпечну логістику. Виникла нова структура: менше людей, дорожча праця, вища залежність від держвидатків і військового циклу.
Як змінився чисельний склад груп
Методологія
Суми скориговані на інфляцію. Доходи 2021 року переведені в ціни кінця 2025 року за накопиченим індексом споживчих цін і порівнювалися грудень до грудня. За чотири роки ціни зросли в 1,6 разу. "Реальна зміна доходу" в цьому тексті – не номінальний плюс у гривні, а зміна середньої купівельної спроможності.
Інформація взята з відкритих державних і публічних джерел. Зарплати і зайнятість за секторами – дані Держстату, розподіл пенсій – дані Пенсійного фонду, зареєстроване безробіття – дані Держслужби зайнятості, стипендії студентів – дані з профільних офіційних рішень, число активних ФОПів – дані Opendatabot.
Через брак повних даних щодо військових використана експертна оцінка. Там, де держава не дає порівнюваних показників, застосовані припущення. Найбільше це стосується великої групи "інші" (неформально зайняті й неактивні громадяни), яка була підрахована як залишок населення після всіх відомих категорій.