На що пішли 470 млрд грн у 2024-2025 роках, чи повертається час "бруківки" і чому Україна знову витрачає на дорожнє господарство більше, ніж на енергетику.
У 2024-2025 роках центральна та місцева влади витратили на будівельні роботи понад 474 млрд грн, організувавши для цього 230 тис. тендерів, свідчать дані Prozorro. ЕП проаналізувала майже 5 тис. найбільших із них, щоб з'ясувати, на що йдуть кошти держави та громад і чи повертається "час перекладання бруківки".
Цей вираз уперше вжив президент Володимир Зеленський у липні 2023 року, звертаючись передусім до місцевої влади. На другому році великої війни чимало громад почали витрачати значні кошти на благоустрій, розбудову парків і навіть косметичні ремонти вулиць. Один з найвідоміших прикладів – ремонт вулиці Богдана Хмельницького в Києві – і породив термін "перекладання бруківки".
У місцевих громадах, не обтяжених військовими витратами, тоді виявилися "зайві" гроші. Особливо в тих, де розташовані військові частини: податок на доходи фізосіб (із зарплати) – основна стаття наповнення місцевих бюджетів.
У 2024 році частину цих "надлишкових" коштів передали в держбюджет і дорожніх тендерів та витрат на благоустрій стало значно менше. Проте у 2025 році тренд повертається, причому це стосується і місцевої, і центральної влади.
Частка благоустрою (парки, спортивні майданчики) у загальних видатках хоч і незначна, проте зросла на кілька відсотків.
Частка дорожніх тендерів знову обігнала міську інфраструктуру (опалення, вода) та енергетику (ремонт після атак і захист), становлячи 18% від усіх будівельних видатків (рік тому цей показник становив 13%). За підрахунками ЕП, за дев'ять місяців 2025 року контрактів на дороги вже підписали на 30 млрд грн.
Найбільшим тендером стали 1,6 млрд грн, які в жовтні отримала компанія "Ростдорстрой" на ремонт доріг Миколаївської області (загалом з початку 2025 року в області – понад 3 млрд грн). А в серпні Київ замовив за 1,25 млрд грн перебудову Харківського шосе в групи "Автострада".
Подекуди відновлення "великого будівництва" маскують послугами з утримання доріг, тобто тим видом обслуговування, який передбачає латання ям, посипання сіллю, очистку від снігу, встановлення дорожніх знаків. Більшість тендерів проходять з таким описом або їх називають "поточним ремонтом".
У вересні Державна аудиторська служба вже робила зауваження організаторам тендерів щодо неправильної класифікації робіт, які передбачали, що більша частина грошей піде на зняття старого та укладання нового асфальтного покриву, проте замовник – місцева Служба відновлення – стояв на своєму.
На відміну від дорожніх тендерів, частка видатків на військові потреби (в основному на будівництво фортифікацій) за рік упала з 13% до 7%, а на напрям енергетики, який передбачає відбудову знищених росіянами об'єктів і будівництво укриттів навколо них, – з 22% до 15%. Останні цифри мають кілька пояснень.
По-перше – вартість будівництва споруд найвищого рівня захисту навколо енергетичних об'єктів. У 2023 році уряд розробив трирівневу систему захисту.
Перший рівень – це прості захисні споруди (габіони та великі мішки з піском), які укладають навколо обладнання, щоб уберегти його від уламків при вибухах.
Другий рівень – ґрунтовніші укриття: навколо підстанцій монтують конструкції з бетону, здатні витримати удар дронів чи осколково-фугасних боєприпасів.
Третій рівень – максимальний протиракетний захист: спеціальні інженерні рішення, покликані мінімізувати шкоду від прямого влучання ракети в об'єкт.
Перші два рівні збудували у 2024 році, від третього – відмовилися. Серед тендерів щодо укриттів найбільші замовлення у 2025 році були тільки в "Укргідроенерго".
"Я ніколи не чув про об'єкти, які захистили трьома рівнями. Цей проєкт швидко закрили як такий, що не має жодного сенсу. Вартість трирівневого захисту утричі вища, ніж вартість обладнання, яке має бути захищене", – казав у вересні директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
По-друге, у зміцнення енергосистеми, особливо в придбання обладнання, суттєві кошти інвестують західні партнери і ці витрати не завжди видно в тендерах. Наприклад, ЄБРР з початку великої війни надав Україні понад 8,3 млрд євро, значну частину яких витратили на проєкти енергетичної безпеки та стабільності.