Українська правда

Брама України. Як поляки заробляють на російсько-українській війні

-

У назві праці "Брама Європи" професор історії в Гарвардському університеті Сергій Плохій використав метафору, яка означає унікальне географічне та цивілізаційне розташування України в Європі та її роль своєрідних воріт між Сходом і Заходом.

Продовжуючи аналогію, під час великої війни Польща стала головною брамою України. В умовах, коли кордони з Росією та Білоруссю перетворилися на лінію фронту, а торгівля через Чорне море, яке є найнебезпечнішою водоймою у світі, частково заблокована, західний кордон став головним торговельним коридором України, а Польща – другим найбільшим постачальником товарів.

Як поляки на цьому заробляють і чому митниця бачить лише половину поставок?

Перша після лідера

Польща за обсягами поставок за роки великої війни випередила Німеччину (із конкурентів ще 2022-го випала Росія, закупівлю товарів з якої заборонив уряд) і стала для України другим найбільшим імпортером, поступаючись лише Китаю.

За даними Державної митної служби (ДМС), за січень-жовтень 2026 року з КНР до України надійшло 32,1% товарів, з Польщі – 9,85%. Посунути Пекін, "світову фабрику", непросто, оскільки його компанії є найбільшими постачальниками для 79 країн. Тому друге місце Польщі на вітчизняному ринку є реальним досягненням.

За 2021-2025 роки частка Польщі в імпорті зросла майже в півтора разу – з 6,8% до 9,3%, а обсяги поставок у доларовому еквіваленті збільшилися на 103,5%.

"Україна перейшла з категорії другорядних до основних ринків збуту для Польщі. У 2021 році вона посідала лише пʼятнадцяте місце серед експортних ринків, а у 2025-му – сьоме. Частка в польському експорті зросла з 2,2% у 2021 році до 3,8% у 2026-му", – каже головний економіст польського VeloBank Пйотр Арак.

Тенденція триває: за даними ДМС, за січень-жовтень поставки з цієї республіки зросли на 25,8%. Як Польща стала заробляти на Україні під час війни?

Паливо та пальне

Найбільше за обсягом за чотири роки збільшилися поставки мінеральних продуктів: у 8,4 разу або на 2,29 млрд дол. Після початку великої війни Україна заборонила ввезення нафтопродуктів з РФ та Білорусі, на які у 2021-му припадало 64% імпорту цих товарів. Потрібно було терміново шукати нових постачальників.

Саме Польща стала ключовим логістичним коридором для постачання енергетичних ресурсів. Через неї почало надходити 44% імпортного бензину, дизельного пального та скрапленого газу, а також третина імпортного природного газу і переважна більшість коксу. Електроенергії надходить небагато.

Із 2,61 млрд дол. поставок мінеральних продуктів у 2025 році частка нафтопродуктів становила 76,3%, коксу і напівкоксу – 7,1%, електроенергії – 5,9%.

Найбільше на поставках бензину та дизпального заробляє польська Orlen. Її віцепрезидент з питань енергетики Славомір Сташак оцінював торгівлю з Україною у 2025 році в 1,3 млрд дол. і хизувався зростанням усіх сегментів бізнесу.

"Наша основна діяльність в Україні – СПГ, якого ми продали 750 мільйонів кубічних метрів (після регазифікації) у 2025 році. Наша мета – 1 мільярд кубометрів", – казав він. Експорт дизпального компанією до України за 15 років зріс у 12 разів.

Група Orlen продає на вітчизняному ринку пальне із своїх НПЗ в Польщі та Литві. У квітні 2025 року вона почала ввозити бензин з додаванням біоетанолу (E5) та авіаційне пальне (Jet A-1). Orlen також постачає бітум і мастильні матеріали.

У 2025 році група ввезла рекордні 2,2 млн тонн бензину та дизпального, що зробило її найбільшим постачальником пального в Україну. Вона продає нафтопродукти Укрнафті, скраплений газ – Нафтогазу. Фірма планує збільшити поставки і має амбіцію стати "західними енергетичними воротами для України".

Зброя та боєприпаси

Феноменальне зростання за роки війни – у 61 раз або на 1,37 млрд дол. – показав польський експорт зброї та боєприпасів в Україну. У 2021 році його майже не було – 23 млн дол. При цьому 2025-й не був рекордним: у 2024-му поставки становили 2,47 млрд дол.

За комерційними контрактами, тобто коли країна за свої кошти купує зброю за кордоном, саме Польща у 2025 році була найбільшим воєнним партнером Києва. За нею в п'ятірці йшли Словаччина, Румунія, США та Італія.

За даними UN Comtrade, 1,39 млрд дол. поставок в Україну становили 91,3% всього польського експорту зброї. У цьому обсязі 83,6% – боєприпаси (19,81 тис. тонн на 1,17 млрд дол). За іншою оцінкою, загальні поставки бомб, гранат, торпед, мін, ракет та аналогічних військових боєприпасів сягали 1,24 млрд дол.

Продавців та покупців статистика не розкриває, але у 2025 році боєприпаси за угодами з компанією PHU Lechmar sp. z o.o. мала отримувати Держприкордонслужба.

Револьверів, гвинтівок і пістолетів поляки сумарно продали на 158,4 млн дол. Польські дані не включають секретної інформації про видані дозволи на експорт і вартість військової техніки та зброї, подарованої урядом.

Найбільшим виробником озброєнь у Польщі є Polska Grupa Zbrojeniowa (PGZ), до якої входять, зокрема, Mesko, Dezamet, Huta Stalowa Wola, Rosomak, Nitro-Chem, Jelcz та Gamrat. У 2025 році PGZ отримала 435 млн євро експортної виручки. Україну назвали одним з головних напрямків поряд із Бельгією та США, але обсяг поставок не розкривається. У PGZ на запит ЕП не відповіли.

Публічно відомо про поставки компанією Mesko в Україну ракет Piorun, Huta Stalowa Wola – гаубиць Krab, Rosomak – бронетранспортерів, Nitro-Chem – вибухових речовин. Bumar-Łabędy з PGZ ремонтує техніку для ЗСУ.

Автомобілі та дрони

Третя вагома складова зростання польського імпорту – транспортне обладнання, поставки якого зросли у 2,6 разу або на 1,45 млрд дол. до 2,33 млрд дол. Частина цієї техніки також має військове призначення. Справа не лише в тому, що в польські поставки легкових (625 млн дол.) та вантажних (238 млн дол.) автомобілів входять пікапи, які постачають для українських військових.

У категорію транспортного обладнання також входять броньовані бойові машини (72 млн дол.) та дрони (760 млн євро). Останні стали другою за вартістю позицією після пального. За східний кордон було експортовано 97% усіх польських дронів.

Серед польських постачальників дронів для ЗСУ – компанія WB Group, яка із серпня 2025 року локалізувала виробництво FlyEye. Президент WB Electronics Пйотр Войцеховський оцінив поточний товарообмін з Україною у понад 300 млн євро із планами збільшити його до 500 млн євро до 2030 року.

У 2025 році в Україну пішло 67% польського військового експорту, а три категорії – пальне, зброя, транспорт – становили 42% польського експорту в Україну.

В інших секторах зростання поставок за останні чотири роки було не таке значне. Імпорт готових харчових продуктів зріс на 54%, текстилю і текстильних виробів – на 24%, оптичних приладів та фотоапаратів – на 64%. Хоча воєнний слід можна знайти в багатьох цивільних поставках, зокрема в наведених вище.

Чи є польський імпорт польським

Сумарний обсяг поставок до України, за даними польської статистики, збільшився із 7,43 млрд дол. у 2021-му до 15,12 млрд дол. у 2025-му. Це втричі більше, ніж 5,23 млрд дол. постачань у зворотному напрямку. Сальдо двосторонньої торгівлі товарами рекордно негативне для України: мінус 9,89 млрд дол.

Чи можна довіряти цим даним? Українська митниця торік побачила лише 7,9 млрд дол. товарів з Польщі – майже вдвічі менше, ніж польська. Чому?

У сфері зовнішньої торгівлі існують поняття країн походження, відправлення та призначення товару, тому не вся продукція, яка перетинає кордон, сприймається Україною як польська. Поставки включають товари з інших країн, доставлені через польські порти і склади, товари з мінімальним обсягом переробки в Польщі. Фактично йдеться про суттєвий обсяг реекспорту товарів з інших країн до України.

"Продукт, вироблений у Німеччині, імпортований до Польщі і проданий Україні, у польській статистиці може відображатися як польський експорт, але як імпорт з Німеччини в українській статистиці. Сприяти розбіжності може й різниця у звітних періодах, методах оцінки та класифікації продуктів", – пояснює директор Центру стратегічних досліджень Варшавського інституту підприємництва Лукаш Войдига.

Разом з отриманням додаткових даних про походження товарів ДМС оновлює показники імпорту. Якщо в січні 2026 року митниця повідомляла про 7,9 млрд дол. польського імпорту у 2025-му, то зараз оцінка зменшена на 0,2 млрд дол.

Навіть ці поставки не повністю польські. Лише у 41,3% цього імпорту (3,2 млрд дол.) у документах була вказана Польща як країна походження. Більшість поставок, 56,1%, в українській митній базі має відмітку "ЄС". Решта – інші країни.

Це свідчить про значну роль Польщі як транзитного та реекспортного хабу, а не країни, чия продукція стала користуватися шаленим попитом. Країна, яка має найдовший у Євросоюзі сухопутний кордон з Україною, не могла не стати для неї "воротами" для євросоюзівської, і не тільки, продукції.

"Роль Польщі як логістичного хабу зросла з 2021 року, через що розрив у даних збільшився вчетверо. Переважно через те, що Україна імпортує товари для війни: пальне, енергоносії, обладнання, оборонну продукцію", – зазначає Арак.

За його словами, постачання військових вантажів та допомоги обліковується інакше або не відображається в статистиці, існують розбіжності в оцінці вартості та часових рамках, також можливе заниження даних імпорту на кордоні. Показовим він вважає те, що розбіжність спостерігається лише в одному напрямку, тоді як статистика обох країн щодо українського експорту майже збігається.

Войдига каже, що відкриті дані не дозволяють оцінити, яка частина експорту складається з польських товарів або яка вартість створюється в їхній економіці.

"Експорт пального включає продукти, перероблені в Польщі з використанням імпортованої нафти, тоді як сектор транспортного обладнання значною мірою залежить від міжнародних ланцюгів поставок. Також важливо розрізняти реекспорт і транзит. Товари, які проходять через Польщу, не включаються до польської експортної статистики", – зазначив експерт. Наприклад, через порт Гданськ щороку проходить 200-300 тис. TEU або 40% українського контейнерного імпорту.

Аналіз 4,3 млрд дол. поставок товарів категорії "ЄС" з даних ДМС показує, що саме Польща завезла в Україну як товари євросоюзівського походження. До п'ятірки найбільших товарних груп увійшли мінеральні палива, нафта та продукти перегонки (17,9%), наземний транспорт (10,5%), електричні машини та обладнання (9,5%), пластмаси та вироби з них (8%), машини та механічні пристрої (6%).

Найбільша група – пальне (поставки з "ЄС" на 772 млн дол.). Це природно. З 2,2 млн тонн згаданих поставок бензину та дизпального група Orlen половину завезла з єдиного в країнах Балтії нафтопереробного заводу в Мажейкяї. Належний їй нафтопереробний завод Orlen Lietuva у 2025 році продав в Україну 1,17 млн тонн пального. Тобто за документами це був литовський, а не польський бензин.

Скраплений природний газ, який Orlen експортував в Україну, мав американське походження. "Постачання газу в Україну здійснюється на комерційній основі: українська сторона самостійно визначає свої потреби та обсяги закупівель. Ми не розкриваємо частку окремих джерел постачання, проте газ, що продається в Україну, надходить переважно із США", – заявили ЕП в Orlen.

Товари не польського походження можна знайти й в інших категоріях: у поставках автомобілів, генераторів, добрив, кабелів, промислового обладнання, пластмас.

Наприклад, у польській пресі пояснювали, що рекордні поставки дронів – це переважно реекспорт БПЛА і деталей, завезених з Китаю і Тайваню. Китайські обмеження ускладнили прямі закупівлі для українських оборонних компаній і стимулювали використання посередників у третіх країнах, зокрема в Польщі.

Польща не лише збільшує експорт власних товарів, а й заробляє на статусі транспортного хабу, перепродуючи товари, які Київ не може отримати в інший спосіб. Поки обмеження війни зберігатимуться – польські поставки зростатимуть.

Вразливість цих поставок полягає в їхній залежності від зовнішнього фінансування грантами та пільговими кредитами. "Значно більша частка торговельних операцій, ніж у 2021 році, фінансується донорами. Водночас потоки гуманітарних вантажів та військової допомоги скорочуватимуться", – каже Арак. Він очікує, що після війни польський імпорт скоротиться, але буде перевищувати довоєнний рівень.

"Географічне розташування Польщі та міцні зв'язки із Західною Європою дають їй найбільший потенціал стати головними сухопутними воротами України до єдиного ринку ЄС. Тому важливість Польщі слід розглядати не лише як наслідок війни, а і як тривалу географічну та економічну перевагу", – запевняє Войдига.

Однак простого сусідства може виявитися замало, коли з'являться альтернативи. "Ми маємо спільний кордон, а наша транспортна, складська та логістична інфраструктура тісно пов'язана з українською економікою. Стратегічний виклик у тому, щоб перетворити географічну перевагу Польщі на довгострокову економічну перевагу", – визнає президент Польської бізнес-ради Войтек Костшева.