У розпорядження "Економічної правди" потрапив майже фінальний варіант другого за рахунком Меморандуму про економічну і фінансову політику між Україною і Міжнародним валютним фондом. Цей варіант містить багато сторінок, на яких МВФ пропонує уряду і Нацбанку конкретні заходи у критичній ситуації.

Меморандум складений як урочиста клятва української сторони перед Фондом. Але, по суті, це програма дій України на 2009 і 2010 роки.

"Економічній правді" також вдалося з'ясувати, що Нацбанк, уряд і Мінфін зі свого боку надіслали свої пропозиції щодо Меморандуму. На жаль, поки що офіційних коментарів отримати не вдалося.

Тому довелося звернутися за коментарями до джерел у цих відомствах, щоб з'ясувати, в чому не збігаються позиції української сторони і МВФ.

Нижче наведено перелік десяти головних вимог МВФ до України, з якими не погоджуються в уряді та Нацбанку.

Розбіжність 1. МВФ наголошує, що Україна не змогла і не зможе виконати багато жорстких вимог. Зокрема, це стосується урядових видатків. Тому Фонд пропонує Кабміну просити про "пом'якшення" вимог. Де-факто, про визнання власної неспроможності виконати зобов'язання.

З приводу 2008 року МВФ пропонує уряду підписати такий абзац. "Плановий показник фіскального дефіциту на кінець 2008 року (1% ВВП) не було виконано, не дивлячись на вжиті у листопаді заходи, спрямовані на забезпечення контролю над видатками.

Це пов'язане з неочікуваною необхідністю підтримати НАК "Нафтогаз" у виконанні її фінансових зобов'язань, а також значним недоотриманням доходів уряду, до чого призвів спад економічної активності та погіршення ситуації із сплатою податків.

Ми вжили корегуючі заходи на розвиток наших зусиль із забезпечення фіскальної стабільності і просимо пом'якшити вимоги Фонду у зв'язку із недотриманням цього критерію", - має сказати уряд.

Джерело у Кабміні наголосило, що уряд пропонує взагалі виключити цей пункт з Меморандуму. За його словами, відповідна пропозиція направлена до Фонду.

Щодо бюджету 2009 року, МВФ також наголошує на порушенні домовленостей. Уряд мав створити бюджет із граничним дефіцитом 3% ВВП. Тому Фонд наголошує, що уряд має просити про пом'якшення вимог "у зв'язку з ухваленням незбалансованого бюджету".

Зі свого боку, Кабмін просто просить Фонд підтримати запропонований ним варіант бюджету.

Цікаво, що у цьому ж Меморандумі уряд обіцяє "запроваджувати економічну політику у прозорий спосіб". Так само, як і Нацбанк.

Уряду взагалі не подобається слово "пом'якшити". Будь-де у тексті Меморандуму він пропонує замінити це слово на інші. Наприклад, на нейтральне "змінити".

Розбіжність 2. Незважаючи на прохання про "пом'якшення", МВФ все ж таки пропонує Кабміну взяти на себе зобов'язання обмежити дефіцит державного бюджету. Проте уряд наполягає на своїх позиціях і пропонує виключити з Меморандуму наступний абзац:

"Цей бюджет орієнтується на дефіцит урядового сектору на рівні 31,1 мільярди гривень (приблизно 3% ВВП); ми вважали такий рівень поміркованим, таким, що може бути профінансованим.

Однак з моменту прийняття бюджету темпи зростання нашої економіки та надходжень доходів уряду суттєво загальмувалися, що матиме наслідком більш високий, ніж планувалося, дефіцит бюджету на рівні приблизно 50 мільярдів гривень (5% ВВП, не враховуючи кошти на рекапіталізацію банків).

Хоча такий дефіцит не суперечив би можливості повністю задіяти автоматичні стабілізатори, нас турбує той факт, що його може виявитися складно профінансувати з огляду на триваючий глобальний процес зміни співвідношення між власними та запозиченими коштами, а також труднощі, яких зазнає вітчизняний банківський сектор.

Монетизація дефіциту мала б значні наслідки для обмінного курсу та інфляції, оскільки, найімовірніше, НБУ буде надавати фінансування банкам у контексті програми рекапіталізації банків. На нашу думку, ми зможемо профінансувати 10 мільярдів гривень, використовуючи заощаджені кошти, однак на 2009 рік залишається розрив фіскального фінансування на суму приблизно 40 мільярдів гривень (4% ВВП)".

За словами джерела у Кабміні, відомство пропонує відредагувати також деякі тези про боротьбу з дефіцитом. Зокрема, це стосується переліку методів, за допомогою яких уряд зможе зменшити видатки на 20 мільярдів гривень (2% ВВП).

Це потрібно, аби у 2009 році втримати дефіцит сектора державного управління в рамках 30 мільярдів гривень, за вирахуванням коштів на рекапіталізацію банків.

Зокрема, Фонд наполягає, що уряд повинен зібрати 9 мільярдів гривень за рахунок підвищення акцизу на алкоголь, паливо та тютюнові вироби. Окрім переліченого, Кабмін також підвищив акциз на автомобілі, але визнавати цифру 9 мільярдів не хоче.

Також уряд не хоче визнавати цифру 5 мільярдів. На цю суму МВФ пропонує скоротити дефіцит НАК "Нафтогазу" за рахунок проведення поквартального коригування тарифів для теплогенеруючих підприємств та населення.

Решта з 20 мільярдів, на думку МВФ, має бути залучена. Зокрема, 500 мільйонів доларів - за рахунок позики DPL від Світового банку, 2 мільярди доларів - за двосторонніми угодами, а решту - з внутрішнього ринку шляхом розміщення ОВДП. На думку Фонду, це допоможе ліквідувати потребу "друкування грошей" Національним банком.

За словами джерела, уряд має інше бачення. Він згоден на 500 мільйонів та 2 мільярди. Щодо внутрішнього ринку, уряд за домовленістю з НБУ хоче ввести інститут первинних дилерів. Але Кабмін наголошує, що все це не дозволить ліквідувати потребу у "друкуванні" грошей Нацбанком.

Розбіжність 3. Є певні розбіжності у позиціях МВФ та української влади щодо грошових показників. Фонд пропонує наступне:

- "стеля" дефіциту бюджету: у березні - до 20 мільярдів гривень, у червні - до 15, у вересні - до 10, у грудні - до 30;

- "стеля" грошової бази (реальні гроші в обігу): у березні - до 189 мільярдів гривень, у червні - до 193, у вересні - до 196, у грудні - до 201.

У свою чергу, уряд та Нацбанк бачать це так:

- "стеля" дефіциту бюджету: у березні - до 7,1 мільярдів гривень, у червні - до 13,5, у вересні - до 17,8, у грудні - до 31,1;

- "стеля" грошової бази (реальні гроші в обігу): у березні - до 192 мільярдів гривень, у червні - до 197,5, у вересні - до 203, у грудні - до 211.

Тобто, і уряд, і Нацбанк передбачають більш стримке зростання кількості грошей в економіці. Це свідчить про дві речі.

По-перше, це наводить на думку, що з вересня уряд планує почати різко витрачати більше грошей, ніж до того. Є лише одне припущення, чому: наближаються вибори президента.

По-друге, стає зрозумілим, чому уряд не згоден з пропозиціями МВФ щодо стримування інфляції в жорстких межах (дивіться далі).

Без змін залишився лише плановий показник резервів НБУ: у березні - до 21,8 мільярдів доларів, у червні - до 18,7, у вересні - до 16,6, у грудні - до 14,9 мільярдів гривень.

Існує ще декілька розбіжностей. Фонд наголошує, що Україна має тримати єдиний курс, а також не має права обмежувати імпорт для регулювання платіжного балансу. Проти обох цих пунктів виступають по черзі, то уряд, то Нацбанк. Також НБУ припускає, що можуть бути введені обмеження за операціями фіктивного імпорту.

Банки будуть засмучені ще одним фактом. Пенсійний збір на купівлю валюти, який МВФ пропонує скасувати з квітня 2009 року, уряд хоче скасувати лише з 2010 року.

Розбіжність 4. Щодо решти дефіциту бюджету - на 30 мільярдів гривень - МВФ пропонує до кінця квітня внести зміни до закону про державний бюджет.

"Такі заходи можуть передбачати скасування звільнення від ПДВ, подальше підвищення ціни на газ, а також прийняття додаткових законопроектів, спрямованих на поліпшення фінансового стану Пенсійного фонду".

Крім того, Фонд вимагає заощаджувати за рахунок таких кроків:

- підвищення пенсійного віку на 6 місяців;

- до середини 2010 року скасувати субсидії для теплокомунерго;

- до вересня 2009 року зменшити в два рази субсидії на оплату газу для населення;

- до кінця вересня 2009 року скасувати дублювання пільг на комунальні послуги та пільги з оплати житла;

- реформувати систему спрощеного оподаткування.

Кабмін, зі свого боку, пропонує внести зміни до бюджету на місяць пізніше - в кінці травня. Він згоден скасувати субсидії для теплокомунерго та реформувати систему спрощеного оподаткування.

Проте уряд відмовляється скасовувати пільги щодо сплати ПДВ. Також він не вважає за потрібне змінювати пенсійний вік та зменшувати субсидії на оплату газу для населення. А відміну подвійних пільг пропонує зробите лише у 2010 році. Тобто після виборів Президента.

Розбіжність 5. Окремо Фонд наголосив на нереальності прогнозів ВВП України. Він пропонує Кабміну визнати таке:

"Внаслідок більш слабких, ніж початково очікувалося, зовнішніх умов, цього року реальний ВВП може скоротитися приблизно на 6% порівняно з показником скорочення, закладеним у програму в листопаді, що становив 3%".

Уряд пропонує більш нейтральне формулювання: просто визнати, що ВВП може впасти трохи більше, ніж прогнозувалося. Але прогнозувалося не Фондом, а самим урядом. А це, нагадаємо, не мінус 3%, а плюс 0,4%.

Розбіжність 6. Також МВФ пропонує витримувати жорсткі орієнтири щодо інфляції за рахунок переходу до інфляційного таргетування. З цього приводу, Фонд пропонує уряду взяти на себе таке зобов'язання:

"Наша мета - до середини 2010 року скоротити інфляцію до рівня, що вимірюється однозначним числом, і починаючи з 2011 року "заякоритися" на значенні, близькому до 5%".

Джерело "Економічної правди" в уряді наголосило, що виконати цю умову в такий стислий термін нереально. Зі свого боку, Кабмін пропонує досягти однозначної інфляції лише у 2011 році, а рівня 5% дотримуватись ще через якийсь час.

Розбіжність 7. Рекомендуючи проведення суттєвих реформ у квітні 2009 року, МВФ пропонував призначити черговий перегляд програми співпраці у травні. Власне, від результатів аналізу залежало б надання чи ненадання наступного траншу в межах угоди "стенд-бай" у розмірі 3,6 мільярдів доларів.

Також залишилася невизначеною доля 1,8 мільярдів доларів, які Україна мала отримати в лютому 2009 року. Як відомо, місія Фонду залишила країну без рішення про надання коштів, тому що не отримала узгодженої позиції влади щодо протистояння кризі.

Зі свого боку, Кабмін запропонував відстрочити реформи, а дату зустрічі щодо кредиту, навпаки, перенести на місяць раніше. Тобто на кінець квітня. Де факто, місія МВФ не матиме, що аналізувати, окрім політичних заяв.

Розбіжність 8. Окремі суперечки між урядом та МВФ стосуються обмежень діяльності Національного банку. Сьогодні вони виражені у двох статтях закону про державний бюджет.

Зокрема, стаття 84 передбачає, що НБУ повинен автоматично купувати державні облігації уряду протягом трьох банківських днів з дня надходження пропозиції щодо їх викупу в банків. Тобто це механізм "друкування" грошей на вимогу Кабміну.

Стаття 86 каже, що Нацбанк має погоджувати рефінансування комерційних банків з урядом. Власне, вже затверджений порядок такого погодження, і він стосується лише "довгого" рефінансування.

На думку Фонду, обидві статті обмежують свободу НБУ, що робити неможна. Проте уряд пропонує обмін. Статті будуть вилучені з бюджету, але буде прийнята постанова, яка регулюватиме надання Нацбанком рефінансування.

З огляду на скандал навколо валютних спекуляцій наприкінці 2008 року, ця вимога є логічною. Провина Нацбанку у "кришуванні" таких спекуляцій досі не визнана, але лише тому, що НБУ блокує надання будь-якої інформації з цього приводу.

Також великим питанням є бажання уряду все ж таки узгоджувати рефінансування банками за умови кредитування певних галузей та секторів економіки.

З одного боку, це шлях до корупції та обмеження свободи банків. З іншого, це може стати дієвим механізмом відновлення економіки.

Розбіжність 9. Нацбанк погоджується з пропозицією Фонду визнати, що інтервенції в майбутньому будуть мати "переважно винятковий характер і в основному слугуватимуть для зменшення волатильності курсу". Головним для НБУ буде витримування "маяків" (дивіться Розбіжність 3).

Проте НБУ - проти зняття заборони на купівлю валюти для сплати "імпорту, який не заходить в Україну", і має намір окремо обговорювати це питання з МВФ.

Також Нацбанк не хоче вдаватися до жорсткої монетарної політики, щоб уникнути тиску гривні на валютний ринок.

Замість цього, за словами джерела "Економічної правди" в НБУ, регулятор пропонує розробити певні механізми з обмеження перетоку рефінансування на валютний ринок. Це свідчить про чіткий намір Нацбанка підтримувати комерційні банки рефінансуванням.

Розбіжність 10. Цікаво, що Національний банк також не хоче витримувати деякі важливі пропозиції МВФ. Як один із структурних маяків, Фонд пропонує до кінця квітня 2009 року:

"Внести необхідні законодавчі поправки, з тим щоб: (1) включити визначення кінцевих "контролерів" банків та принципи розкриття інформації щодо них, а також зменшити поріг з десяти до п'яти відсотків".

За словами джерела з Нацбанку, відомство не хоче виявляти реальних власників банків. Замість конкретних дій, запропонованих МВФ, НБУ пропонує дуже нечітке формулювання: щось схоже на "вдосконалити процедури контролю реальних власників банків".

Тобто, як і на цей час, навряд чи ми дізнаємось, хто стоїть за установами, які приймають депозити населення та останнім часом все частіше опиняються під загрозою банкрутства.