Підсумки 2008: енергійна метушня

Економічна правда підбиває підсумки 2008 року, з метою проаналізувати основні події та тенденції в провідних галузях економіки України.

Задля всеосяжності огляду, ЕП презентує цикл статей "Підсумки 2008", зокрема - генерація та розподіл електроенергії.

2008 рік починався для української енергетики майже безхмарно. З місяця у місяць росло споживання електрики, зростала ціна, зростав її експорт у Західну Європу.

Розігріті корпоративними конфліктами, шалено зростали акції обленерго та генеруючи компаній, більшість з яких виявилася переоціненою.

Саме у такому стані українська енергетика зустріла кризу.

Як ділили кіловати

Колись активні "розборки" за п'ять енергорозподільчих компаній між Ігорем Коломойським, братами Суркісами та Костянтином Григоришиним 2008 року дещо затихли.

Акціонери лише суто символічно намагалися час від часу провести збори акціонерів "Львів-", "Прикарпаття-", "Полтава-", "Суми-" та "Чернігівобленерго".

Усі ці хлопці, схоже, чекали приватизації блокуючих пакетів акцій, які би дозволили отримати над підприємством контроль. Держава планувала на їхніх сварках виручити великі суми під час аукціону.

Так само, як і за "Одесаобленерго", навколо якої конфліктували група Костянтина Жеваго та компанія VS Energy International, пов'язана з росіянином Олександром Бабаковим.

Але "приватівська" сторона, в результаті, успішно заблокувала за допомогою голови Фонду держмайна Валентини Семенюк та кількох рішень судів наміри прем'єра Юлії Тимошенко поповнити бюджет. Керівники "від Коломойського" залишилися на підприємствах на невизначений термін.

Ще більше пощастило дніпропетровцям у справі з "Дніпрообленерго". НАК "Енергетичній компанії України", що керує 75% підприємства, вдалося шляхом силового захоплення змінити на підприємстві менеджмент, призначивши генеральним директором лояльного до "Привату" Андрія Мартинюка замість ДПЕКівського - Едуарда Соколовського.

І хоча останній кричав про рейдерське захоплення, мовляв, збори акціонерів, на яких його звільнили, були недійсними, проти Державної виконавчої служби не попреш.

Цікаво, що на найбільшій енергогенеруючій компанії України - "Дніпроенерго" - суперечка була дуже подібною, але закінчилася з протилежним результатом. Через проблеми з реєстром компанія з ахметівським менеджером на чолі відмовлялася визнавати результати зборів акціонерів, і змусити їх ніхто не зміг.

Приватівський реєстратор, "ФК "Укрнафтогаз", справді довгий час ховався з реєстром. Адже залишалася неврегульованою суперечка щодо 26% акцій, що відійшли від держави структурам Ахметова після того, як він вивів "Дніпроенерго" з банкрутства.

Очевидно, "Приват" розумів, що збори акціонерів на території заводу приречені на завал: Держкомісія з цінних паперів, контрольована наразі Ахметовим, визнає за НАК "ЕКУ" тільки 50% +1 акцію, а це не дає кворуму на зборах. Через це, за словами заступника керівника НАК Ігоря Малого, "збори були проведені в безпосередній близькості від підприємства". Але ніхто їх так і не визнав.

Цікаво, що підприємство намагалося призначити реєстратором Промінвестбанк, який у липні відновив ніби-то втрачений реєстр. Але восени через проблеми на цій фінансовій установі про "Дніпроенерго" усі забули. Як і про можливу його приватизацію, разом з іще трьома складовими частинами НАК "ЕКУ", що теж була скасована у травні.

Не пропав даремно і надійний ахметівський кадр Едуард Соколовський. Через місяць після свого звільнення з "Дніпрообленерго" він раптово виявився головою правління... "Київенерго", яка доти ніколи не належала до сфери впливу System Capital Management.

Призначення "провернула" наглядова рада підприємства, яка обрала своїм керівником також людину з обойми СКМ.

Цікаво, що й тут акціонери не можуть вплинути на політику підприємства - і теж через проблеми з тим самим реєстратором. Сама ж компанія почала небувало жорстку, як для Києва, роботу з боржниками - до питання про "сильну руку" Ахметова.

Отже, підсумки року в контексті "пєрєдєлу" енергетики - 2:1 на користь "Привату".

Як завалитись вугіллям по вуха

Ще одна довга епопея теплоенергетики - вугільна лихоманка на складах ТЕС. Уряд почав панікувати ще в травні, наляканий торішнім досвідом. Тоді станціям різко бракувало вугілля, і доводилося спалювати катастрофічну кількість газу, відконсервувавши газо-мазутні блоки.

Оскільки бардак на шахтах від минулого року нікуди не дівся, міністр палива та енергетики Юрій Продан вирішив імпортувати 1 мільйон тонн енергетичного вугілля. Мовляв, менше палити газу - то й енергія буде дешевша.

Але й це не допомогло. Імпорт зайвий раз натис на українські шахти, які хронічно скаржаться на брак коштів, але склади станцій залишалися порожніми. "Вугілля України" продовжувало складати видобуте пальне в себе, чекаючи підвищення цін.

А спалювати довелося більше - на атомних станціях позапланово ремонтували енергоблоки. Тому у вересні ТЕС зафіксували історичний мінімум вугільних запасів.

Та й газом поділитися цього разу ніхто не схотів: НАК "Нафтогаз України" не виділила НАК "ЕКУ" жодного кубометру.

Вихід знайшовся: імпорт електрики з Росії. Ним закривали баланс у східних областях, у той час, на західному кордоні тривав експорт до Європи. Причому всі, крім Секретаріату президента, погодилися, що цей вимушений захід нікому не нашкодив.

А тим часом НАК "ЕКУ" похапцем закупала вугілля, вже незважаючи на ціни ("Вугілля України" підвищило їх на 15%), і не звертала увагу на те, що почалася криза, і електрика в таких обсягах уже ніби мало кому й потрібна.

У листопаді на складах виявилася цілком достатня кількість палива - 2,6 мільйони тонн (а на 1 грудня - вже 3,7 млн. тонн), і... борги в 426 мільйонів гривень. За які до грудня розрахувалися перед шахтами, взявши кредит в "Ощадбанку".

На той час економіка України споживала вже на 16% менше електроенергії, ніж минулого року. Генерація почала вже скорочувати виробництво. Теплова енергетика та концерн "Енергоатом" почали публічну суперечку про те, чиї потужності на час кризи слід зменшити.

З одного боку, за словами провідного аналітика Foyil Securities Максима Нікулякя, в умовах кризи країні необхідна дешева електроенергія, що виробляється ядерною енергетикою.

Але з іншого боку, скорочення теплової генерації вдарить по вугільних підприємствах, адже саме східні регіони України найбільш соціально вразливі.

"Тому зараз уряд перейшов на ручне управління енергетикою, створено міжвідомчу робочу групу, яка тримає руку на пульсі ситуації в усьому ПЕК країни й оперативно реагує для мінімізації кризових проявів у галузі, підтримуючи більш уражені ланки за рахунок менш уражених", - каже Максим Нікуляк.

На думку голови аналітичного департаменту ІК "Тройка-диалог" Романа Захарова, скорочення відбудеться як у виробництві ядернoї, так і тепловoї електроенергії.

"Теплова енергетика є здебільш маневреною. А зменшується не тільки змінний попит, але й стабільний. Обсяги сповільнення виробництва на метпідприємствах та інших галузях економіки вказують на те, що зменшення потреб в електроенергії зачеплять не тільки змінні потужності теплових станцій, а й атомних", - каже експерт.

На боці ТЕС тепер уже виступили й шахти, галасуючи, що скорочується попит на їх продукцію. Окрім енергетичного, перестали закупати й коксівне вугілля - металургія ж стоїть!

Так, що затятий друг шахтарів Юлія Тимошенко теж перейнялася, і пообіцяла обмежити подальший імпорт вугілля. А на додачу - приватизувати наступного року близько 40 вуглевидобувних підприємств.

Зайшла мова про цікаві пілотні проекти - переведення об'єктів соціальної сфери на опалення електрикою. Це мало б зберегти на неї попит. Але до реалізації цих вигадок Мінпаливенерго - як до неба рачки.

Український електричний "Газпромзбут" для Західної Європи

Монопольний імпортер української електроенергії компанія "Укрінтеренерго" цього року вперше вийшла на кінцевого європейського споживача. Вийшла на диво просто - контрольні пакети своїх активів їй "злив" майже за безцінь холдинг Korlea Invest чеського підприємця українського походження Василя Бечваржа.

Зокрема, компанія отримала 52% Energy Capital Trade ZRt (Угорщина), перейменовану потім в Ukrenergy Trade, за 24 тисячі євро, проти ринкової ціни в 700 тисяч євро, а згодом ця компанія домовилася про купівлю 50%+1 акція польського енерготрейдера Zomar у бізнесмена Станіслава Адамяка. І одразу почав переорієнтовувати на них експортні потоки.

Ukrenergy Trade, зокрема, поставляє енергію на заводи концерну Volkswagen, Audi, а також об'єкти нафтогазової компанії MOL. Водночас, у Польщі між Zomar та промисловістю існує ще один посередник - Zamojska Korporacja Energetyczna.

Існує кілька версій щодо причин такої неймовірної легкості. Згідно з одною з них, Korlea Invest отримало натомість преференції в питаннях торгівлі газом на території Західної Європи.

Максим Нікуляк припускає, що власник компаній-посередників міг відмовитися від контрольного пакета у спільних підприємствах задля гарантування того, що експортер-співзасновник продаватиме електроенергію саме через це СП, а не продасть 75% продукту іншому імпортеру.

А з заяви екс-міністра палива та енергетики Юрія Бойка випливає, що Бечварж зберігає контроль над проданими підприємствами, отримуючи при тому електрику за значно нижчими цінами, ніж інші західноєвропейські трейдери.

"Укрінтеренерго" доклало безліч зусиль, щоб переконати усіх, що ціна експорту зараз вища, ніж ціна на внутрішньому оптовому ринку електроенергії. Однак уцілому її експорт за 11 місяців 2008 року знизився.

Структура експорту української електроенергії в 2007-2008 роках

Джерело - Мінпаливенерго

Міністерство пояснює, що Істотне скорочення експорту в Угорщину і значний ріст у Словаччину обумовлені блокуванням українського-угорської лінії системним оператором Угорщини - компанією MAVIR Zrt через корпоративний конфлікт.

Угорські компанії наразі змушені заводити українську електроенергію транзитом через Словаччину.

Комерційні постачання української електроенергії в Росію і Бєларусь у січні-листопаді поточного року не здійснювалися, а в Польщу - відновилися 14 квітня, уточнили в Мінпаливенерго.

Ядерний прорив

На цьому тлі ледь не єдиним серйозним здобутком в українській енергетиці стали контракти НАЕК "Енергоатом" з компанією Westinghouse. Тепер з 2011 року, коли закінчується ексклюзивний контракт з російським ТВЕЛом, в українських атомних реакторах будуть використовуватися паливні зборки обох цих виробників.

Американське паливо використовується поки що в експериментальному режимі, і до повноцінних поставок справа може так і не дійти.

Проте ТВЕЛ уже заговорив з Україною спокійніше, і пристав на деякі запропоновані нашою стороною проекти. Інакше після 2010 року на нас могло чекати суттєве подорожчання його продукції.

З іншого боку, росіяни переконують, що вихід Westinghouse на ринок паливних зборок для реакторів радянського типу знищує перспективи російсько-українського спільного підприємства з виробництва зборок. Нагадаємо, що його реальна робота повинна розпочатися в невизначеному майбутньому.

Між тим, черговий етап випробування американських зборок завершився успішно 25 вересня. Експериментальну партію палива на Південно-Українській АЕС проінспектувала міжнародна комісія, і зробила висновок, що працюють вони цілком адекватно.

Неприваблива, але жива

Між тим, теплова енергетика почуває себе все гірше, так само, як і електричні мережі, які давно не модернізувалися. А їх власники зараз активно економлять: позгортали більшість інвестиційних програм. І допоки криза не мине - назад не розгорнуть.

До того ж, Національна академія наук вважає використання ТЕС у маневровому режимі шкідливим. За словами її спеціалістів, це суттєво скорочує час експлуатації пиловугільних електростанцій. А для маневрів варто, за оцінками НАН, встановити газові турбіни.

Втім, це є досить малоймовірним, якщо згадати урядове табу на спалення газу.

З іншого боку, за словами Максима Нікуляка, притаманне економічному спадові зниження електроспоживання вивільнює додаткові генеруючи та мережеві потужності, на які можна розраховувати в аварійних ситуаціях.

"Якісь мінімальні кошти на підтримку безперебійного електропостачання в країні держава знайде. Щодо обленерго - над ними є дуже суворий нагляд із боку НКРЕ (Національної комісії регулювання електроенергетики), яке в критичних ситуаціях може дати для обленерго кошти через надбавку до споживчого тарифу на електроенергію", - каже аналітик.

Однак купувати акції українських енергетичних підприємств інвесткомпанії не радять. А якщо й робити це - то не менш, ніж на 18 місяців. До того часу, за оцінками аналітиків, попит на електроенергію відновитися не зможе - ані внутрішній, ані зовнішній. А після того їм треба буде купа коштів на модернізацію.