Треба фінансувати війну. Які податки зростуть

18 липня Кабінет міністрів схвалив законопроєкт із змінами до держбюджету та Податкового кодексу. Зокрема, уряд пропонує збільшити видатки цьогорічного кошторису на 500 млрд грн – переважно на фінансування Сил оборони.

Гроші планують зібрати за допомогою запозичень на внутрішньому ринку та підвищення податків.

ЕП вже писала про нестачу коштів на потреби оборони та можливі варіанти фінансування цього дефіциту. Щоправда, на той момент точні зміни до податкового законодавства ще обговорювалися.

Скільки грошей потрібно

Уряд пропонує збільшити план видатків на 2024 рік на 434 млрд грн та скоротити поточний план видатків на 65,7 млрд грн. Це дозволить збільшити видатки на оборону та інші цілі на 500 млрд грн. Абсолютна більшість додаткових видатків – 495,3 млрд грн – піде на фінансування армії. Зокрема:

• на виплати військовослужбовцям – 77,9 млрд грн;
• на придбання військової техніки – 256,2 млрд грн;
• на фортифікації – 40,4 млрд грн.

Крім того, уряд пропонує додати 4,5 млрд грн до резервного фонду бюджету. Цьогоріч кошти з нього витрачали переважно на фортифікації, однак під час планування бюджету уряд закладав можливість використовувати резервний фонд на ремонт доріг.

На 400 млн грн планують збільшити видатки Міністерства у справах ветеранів – на допомогу військовополоненим та їхнім родинам. Ще 101 млн грн має піти Міністерству юстиції на виконання покарань.

Раніше ЕП писала, з чим пов'язаний настільки значний дефіцит коштів на потреби оборони. Якщо коротко, то під час планування бюджету на 2024 рік восени 2023 року уряд очікував на безперебійне надходження військової допомоги від США. Однак через заполітизованість цього питання в Штатах відповідне рішення американський Конгрес ухвалив лише наприкінці квітня 2024 року.

Оскільки Україна понад пів року не отримувала допомоги від США, то на початку 2024-го уряду довелося збільшувати видатки на закупівлю озброєнь та боєприпасів. На ці цілі використовували закладені в бюджеті кошти, які мали використати наприкінці року. Цей процес називається наближенням видатків.

Крім того, враховуючи динамічну ситуацію на полі бою, а також посилення мобілізаційних процесів, у Сил оборони з'явилися додаткові потреби в коштах.

Звідки братимуть гроші

Джерел фінансування "діри" на пів трильйона гривень буде кілька.

Перше джерело – перевиконання поточного плану доходів бюджету на 75,8 млрд грн. Це перевиконання виникло, зокрема, за податком на прибуток (через підвищення ставки податку для банків), а також за ПДВ з імпортних товарів.

Як сказано в пояснювальній записці, таке перевиконання виникло через збільшення обсягів імпорту. Ще одна ймовірна причина – зростання курсу долара.

Друге джерело – скорочення видатків на 65,7 млрд грн. Зокрема, уряд пропонує скоротити видатки за програмою "Обслуговування державного боргу" (на 61,83 млрд грн) та на виплати за борговими зобов'язаннями, за якими держава виступає як гарант (на 3,87 млрд грн).

Третє джерело – державні запозичення на внутрішньому ринку. Уряд пропонує збільшити план з розміщення ОВДП на 2024 рік на 220 млрд грн.

Хоча наразі державі вдається залучати необхідні обсяги фінансування на внутрішньому ринку, збільшення плану запозичень може виявитися проблематичним. Банки, найбільші внутрішні кредитори держави після НБУ, уже вклали в ОВДП близько чверті своїх активів і не можуть суттєво нарощувати ці вкладення.

ЕП попросила Нацбанк уточнити, чи має банківська система достатньо ресурсу для збільшення обсягів кредитування держави на 220 млрд грн у 2024 році. На момент виходу матеріалу редакція відповіді не отримала.

Якщо держава не зможе залучити 220 млрд грн від банків, то, імовірно, уряду й НБУ доведеться "друкувати" гривню. Програма МВФ передбачає можливість НБУ фінансувати видатки бюджету в обсязі, що не перевищує 40 млрд грн на квартал.

Четверте джерело – підвищення податків. Це має принести бюджету 138,7 млрд грн.

Які податки підвищать

Початкова пропозиція уряду передбачала підвищення ставки ПДВ з 20% до 22-23%, військового збору – з 1,5% до 5%. Крім того, очікувалося, що останній сплачуватимуть і фізособи-підприємці.

У допрацьованому варіанті змін до Податкового кодексу вирішили відмовитися від підвищення ПДВ і натомість суттєво розширити базу оподаткування військовим збором та підвищити його ставки.

Пропонується:

• збільшити ставку військового збору з 1,5% до 5% для фізосіб;
• запровадити військовий збір для юридичних осіб (зокрема тих, які перебувають на основній та спрощеній системах оподаткування) у розмірі 1% від доходу;
• запровадити військовий збір для ФОПів першої, другої та четвертої груп у розмірі 5% від двох мінімальних зарплат на місяць (сумарно – 800 грн на місяць);
• запровадити військовий збір для ФОПів третьої групи у розмірі 1% від доходу (сумарно такі ФОПи сплачуватимуть 6% від доходу: 5% – єдиний податок, 1% – військовий збір).

Крім того, уряд пропонує встановити військовий збір з деяких операцій. Ці пропозиції напрацювали в лютому 2024 року в межах програми МВФ. Тоді потрібно було знайти джерела доходів у сумі 0,5% від ВВП. Зокрема:

• 5% від вартості банківських металів;
• 30% від вартості ювелірних виробів;
• 15% від вартості легкових автомобілів, придбаних юридичними та фізичними особами (крім випадків забезпечення такими автомобілями осіб з інвалідністю);
• 5% від доходу з продажу нерухомості  фізичними особами, які протягом року продали один об'єкт нерухомості;
• 5% від тарифу за користування мобільним зв'язком.

Також уряд пропонує внести зміни до адміністрування деяких інших податків:

• запровадити авансовий внесок із сплати податку на прибуток підприємствами, які продають пальне, у розмірі половини мінімальної зарплати за кожен кубометр резервуарів для зберігання бензину та дизельного пального;
• зобов'язати платників податків проводити інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та готівки на вимогу контрольного органу;
• надати право податківцям бути присутніми під час інвентаризації. Якщо платник податків відмовиться від участі податківців в інвентаризації, то його майно пропонують арештовувати.

Пропонується також знизити поріг щодо оподаткування імпортним ПДВ міжнародних посилок зі 150 євро до 45 євро (тобто, товари вартість до 45 євро оподатковуватись не будуть).

Насамкінець уряд включив до податкових змін запровадження акцизного податку на солодку воду в розмірі 0,1 євро на кожні 100 грамів цукру чи інших підсолоджувачів у літрі такої води.

Коли зростуть податки

Законопроєкт із змінами до бюджету та Податкового кодексу погодив уряд. Далі його має ухвалити Верховна Рада.

Співрозмовники ЕП в парламенті очікують, що відповідні рішення можуть опинитися на порядку денному наприкінці серпня. До того часу засідань у розкладі парламенту не буде – у депутатів буде імпровізована відпустка.

Отже, підвищені податки українці, імовірно, відчують не раніше осені.