Українська правда

Гігават Зеленського. Чи реальні плани будівництва маневрової генерації до зими

Гігават Зеленського. Чи реальні плани будівництва маневрової генерації до зими
Колаж: Андрій Калістратенко

Чому Україні потрібна маневрова генерація і чи можна побудувати 1 ГВт потужностей до кінця 2024 року?

"Україна має чіткий план, як побудувати до гігавата маневреної газової генерації вже цьогоріч і ще чотири гігавати – протягом найближчих років". Ця цитата президента Володимира Зеленського, озвучена під час конференції Ukraine Recovery, спричинила чимало суперечок серед експертів енергетичного ринку.

З одного боку, на тлі безперервних обстрілів енергетичної інфраструктури та втрати 9 ГВт потужності країна потребує збільшення генерації для забезпечення нормального життя. З іншого – жодна держава не мала досвіду будівництва такого обсягу маневрової генерації в настільки стислі терміни – за пів року.

Наскільки реальні плани президента? Хто повинен будувати енергетичні потужності та чи врятує це від відключень узимку?

Що таке розподілена генерація і чому вона важлива

Світ накопичив величезний досвід розвитку різних видів розподіленої генерації на базі природного газу, енергії сонця, вітру, біомаси та біогазу. До великої війни в Україні стрімко розвивалися мала і велика сонячна та вітрова генерації.

Останнім часом на тлі російських атак на енергосистему в уряді та парламенті почали говорити про створення альтернативної мобільної генерації на базі газотурбінних та газопоршневих електростанцій. Установки бувають різного розміру - від 10 кВт до 500 МВт, які працюють на природному газі, мають високі маневрові характеристики та високий коефіцієнт корисної дії.

 

Установки, які хочуть встановлювати в Україні, невеликі за розмірами та доволі мобільні. Після запуску вони мають стати майже недосяжними для нових російських обстрілів. Одна з ключових переваг таких мініелектростанцій – за необхідності вони здатні включатися в роботу за лічені хвилини.

"Мініелектростанції хороші тим, що швидко розганяються – за три хвилини. Для порівняння: атомний блок розганяється три доби. Тепловий блок з холодного стану "піднімається" 8-12 годин, з гарячого – 0,5-1,5 години", – наголошував на перевагах таких електростанцій прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

За словами співрозмовника ЕП в одній з енергетичних компаній, важливо розуміти, що атомна, сонячна та вироблена на газовому "пікеру" (станція) кіловат-година – це абсолютно різні продукти, які мають різну цінність.

"Сонячна електрика виробляється не тоді, коли вона потрібна, а коли світить сонце. Кіловат-година, вироблена "на атомі", відрізняється від газової. Коли вам потрібно більше електрики, то АЕС не зможе її виробити, а газовий "пікер" зможе.

У газової станції за чинних цін на газ собівартість вища: понад 4 гривні за кіловат, але вона й суперкорисна. Установка за пʼять хвилин набирає 100% номінальної потужності і підтримує енергосистему в період найбільшого споживання. Атомні та "зелені" електростанції на це не здатні", – пояснює співрозмовник.

Чи реально побудувати 1 ГВт до зими

Опитані ЕП енергетичні експерти вважають, що побудувати до кінця 2024 року заявлений президентом гігават газової маневреної генерації неможливо. Так само скептично вони поставились до цифри 4 ГВт в найближчі роки.

"Це неможливо. Газова генерація не будується протягом шести місяців. Знайти турбіни, визначити місце встановлення, зробити проєкт, підключити, навчити команди – у найкращих умовах потрібен рік.

Побудувати чотири гігавати також нереально – на світовому ринку немає стільки виробників обладнання. І недоцільно. Усе, що можна зробити, – побудувати фундаменти", – наголошує ексрадниця міністра енергетики Лана Зеркаль.

Погоджується з нею директор центру досліджень енергетики Олександр Харченко. "Гігават газової маневрової генерації, побудований до початку опалювального сезону, – це чиста фантастика. Відповідально заявляю, що люди, які написали президенту цю цифру, збрехали", – каже експерт.

"Я готовий сперечатися і чекати 1 грудня. Дуже цікаво, з яких проєктів склався цей гігават. Не бачу технічної готовності для встановлення такого обсягу до зими. Буду вважати великим обсягом, якщо до 1 грудня запустять 200-250 МВт. У 2025 році буде більше таких проєктів. Добрим результатом можна буде вважати, якщо один гігават додадуть до початку наступної зими", – додає Харченко.

Високопоставлений співрозмовник ЕП в уряді теж не вірить у реалізацію таких планів, хоча й визнає: ідея розбудови маневрової генерації правильна. "Є один невеликий нюанс: цим точно не повинна займатися держава, тому що нічого хорошого з цього не вийде", – каже співрозмовник у Кабміні.

Хто має будувати генерацію і на що слід звернути увагу

На думку опитаних ЕП урядовців та учасників ринку, розвиток маневрової генерації можливий лише за умови, що цим буде займатися приватний бізнес. "Уряд має створювати умови, а приватні українські та міжнародні компанії будуть залучати фінансування та будувати генерацію", – каже співрозмовник ЕП в уряді.

За словами голови "Укренерго" Володимира Кудрицького, бізнес готовий будувати генерацію обсягом близько 1 ГВт. "На зустрічі в Берліні говорили про конкретні проєкти Житомира та Дніпра, українських компаній ОККО, МХП, BGV, "Епіцентр", ЕРУ та міжнародних Fenix RePower, Ingrid Capacity, Notus Energy. З нами були всі головні фінансові установи, які зможуть надати для нової української генерації необхідний обсяг фінансування: EIB, WB, KfW, EBRD, IFC, DFC", – пояснив він.

Чому обʼєкти генерації не повинна зводити держава? Яскравий приклад: "Енергоатому" знадобилися 16 місяців, щоб запустити в роботу мобільну електростанцію на 28 МВт, безкоштовно надану USAID у лютому 2023 року.

Держава повинна забезпечити окупність проєктів і ліквідувати перепони. НКРЕКП вже ухвалила низку рішень, які скорочують терміни погоджень на приєднання до електромереж та газорозподільних систем, зменшила кількість документів і скасувала процедуру відведення землі та оцінку впливу на довкілля.

Днями уряд розширив сферу дії кредитної програми "5-7-9%" на газотурбінні установки. "Тепер кредити можна буде отримати на будівництво газотурбінних, газопоршневих та біогазових установок", – запевнив Шмигаль.

Ще одним важливим кроком на шляху до старту будівництва маневреної генерації має стати погашення боргів на балансуючому ринку. Наразі учасники ринку (водоканали, шахти, підприємства теплокомуненерго) винні "Укренерго" 32 млрд грн. Остання заборгувала електростанціям 19 млрд грн.

Саме в цьому сегменті будуть працювати маневрові електростанції, надаючи послугу з балансування енергосистеми. Раніше ЕП писала, як працює балансуючий ринок та в чому причина виникнення багатомільярдних боргів. За словами Кудрицького, "Укренерго" планує повністю розрахуватися з учасниками балансуючого ринку у 2024 році шляхом залучення коштів від донорів.

Чи врятує маневрова генерація від вимкнень електрики

"Якщо під словом "врятує" мається на увазі відсутність відключень світла, то ні, але це пом'якшить дефіцит у системі та проблеми з балансуванням", – вважає заступник директора аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков.

До зими питання стоїть тільки про розмір дефіциту, про його повне покриття мова не йде. До того ж необхідно ремонтувати пошкоджені електростанції.

"Ми повинні реалізувати швидке та недороге відновлення всіх енергооб'єктів, які можливо відновити за три-чотири місяці", – заявив на згаданій конференції Зеленський і попросив партнерів надати обладнання для електростанцій та гроші.

За словами Харченка, 20-25% пошкодженої генерації можуть запрацювати протягом шести-восьми місяців. Утім, відновлювати генерацію без її прикриття системами протиповітряної оборони немає жодного сенсу.

"Треба ставити наявне ППО, просити в партнерів додаткові системи та зменшувати здатність Росії нищити енергетику. Є випадки, коли щось відновили, а через кілька тижнів туди прилетіли 10-15 ракет", – каже Харченко.

У довгостроковій перспективі ставку слід робити на маневрену газову генерацію. "Велика енергетика своє віджила. Маючи такого сусіда, треба перебудовувати енергосистему шляхом децентралізації", – переконаний Серебренніков.

президент будівництво енергетика НКРЕ електроенергія