Десять найбільш очікуваних технологічних новинок 2024 року
Як роботи-гуманоїди, демократичний інтернет та людські чипи змінять світ.
Людство наближається до епохи, коли сюжети науково-фантастичних творів американських письменників Філіпа Діка та Рея Бредбері стануть реальністю.
Чимало проривних технологій – квантовий комп’ютер, генеративний штучний інтелект, роботи-гуманоїди, Web3 – уже реальність. Світ стрімко мілітаризується: розвиваються надсучасні технології на зразок інтернету військових речей (IoMT).
Тоталітарні та деструктивні політичні режими (РФ, Китай, Іран) – відчутна та серйозна загроза, що зростає з кожним днем. Існує ризик, що всі провідні технології будуть використані для поширення насильства або знищення людства.
Щоб попередити це, Європарламент створює законодавство для регулювання галузі штучного інтелекту. Тимчасом ЕП пропонує ознайомитися з десятьма революційними новинками у світі технологій, які змінюватимуть світ.
Квантовий комп’ютер
На відміну від традиційних електронних обчислювальних машин, що працюють на основі кодування одиниць та нулів у різних комбінаціях, у квантових комп’ютерах задіяні елементарні частки (кванти) з особливими властивостями: вони заплутуються між собою, тому одночасно означають і одиницю, і нуль.
Такий стан квантів відомий як "кубіт". Кожен кубіт, що взаємодіє з встановленими квантами, значно підвищує потужність пристрою. Ці примарні агрегати здатні оперувати даними в трильйони разів швидше за своїх цифрових попередників.
Чотири роки тому команда Google створила квантовий процесор Sycamore, що містив 53 кубіти. Із завданням, яке найпотужніший сучасний комп’ютер мав виконувати близько 10 тис років, цей пристрій упорався за 200 секунд.
У 2024 році очікується створення квантового комп’ютера з настільки складною архітектурою побудови схем взаємодії квантів, що найпотужніший класичний суперкомп’ютер не здатен їх ані змоделювати, ані відтворити.
Днями IBM оголосила про створення надпровідникового квантового чипа Condor, який містить 1 121 кубіт. Протягом 2024 року інженери компанії коригуватимуть помилки, які ще властиві цій делікатній структурі через зовнішні впливи.
Роботи-гуманоїди
Американська компанія Agility Robotics завершує оснащення заводу RoboFab, який стане першою у світі фабрикою з виробництва роботів-гуманоїдів. Невдовзі тут почнеться серійний випуск антропоморфних роботів проєкту Digit.
Ці двоногі створіння зростом 1,75 м і вагою 65 кг призначені для виконання нескладних функцій вантажників на складах, кур’єрів з доставки посилок, перенесення контейнерів вагою до 16 кг та інших подібних операцій.
Digit уміє присідати, щоб узяти щось з нижніх полиць стелажів, долати пороги та бордюри, а якщо на його шляху з’явиться перепона – робот зупиняє рух. Подібність габаритів робота до людських параметрів – не забаганка дизайнерів.
"Ми не намагалися створити робота, схожого на людину. Річ у функціональності, адже йому доведеться працювати в просторі, спроєктованому для людей", – пояснює головний спеціаліст з робототехніки Agility Robotics Джонатан Херст.
Робот має привабливий вигляд, що не викликає негативних емоцій. Однак його нижні кінцівки сконструйовані на кшталт задніх лап котів або собак, чиї колінні суглоби обернуті назад. Вони дозволяють гуманоїду підтримувати рівновагу. Прототип Digit Cassie у 2022 році здолав 100-метровий спринт за 24,73 секунди.
Digit здатен працювати 16 годин на добу, після чого потребує заряджання акумуляторів. Зараз управляти роботом можна через звичайний смартфон, але за кілька місяців він має навчитися розпізнавати голосові команди.
У 2024 році Agility Robotics планує випустити кількасот роботів, а згодом з конвеєрів заводу сходитиме по 10 тис одиниць на рік. Серед перших замовників – Amazon, що володіє гігантськими сховищами транзитних товарів по всьому світу.
11 неймовірних технологічних розробок: чим здивував людство 2022 рік
На шляху до серійного випуску роботів перебуває й китайська компанія Fourier Intelligence. У її лабораторіях наприкінці 2023 року створили кілька десятків гуманоїдів GR-1, призначених для обслуговування літніх людей та паралізованих пацієнтів лікарень. Проте ці пристрої ще не повнофункціональні.
Скоріше, це ефектні рухомі апаратно-програмні платформи з базовим функціоналом. Протягом 2024 року кілька китайських науково-дослідних організацій мають зробити їх розумнішими.
Демократичні інтернет-мережі
Соціальні мережі відомі масовим цензуруванням повідомлень, вторгненнями у конфіденційність користувачів включно з геолокацією. Багатьох дратують сумнівні методики обробки індивідуальних даних, що легко відкривають інформацію рекламним агентствам та компаніям з продажу товарів.
Однак еволюція кіберпростору сприяє невпинним змінам. Зокрема, набувають популярності децентралізовані мережі – Web 3.0. Їх розквіт очікується у 2024 році.
Такі платформи не мають центрального сервера, працюють у замкнутих мережах, які підтримуються лише комп’ютерами користувачів, або на кількох незалежних серверах, як платформа Mastodon. Кожен член спільноти має право голосу в процесах ухвалення рішень, а зміни платформи визначаються колективно.
Кілька демократичних мереж мають сотні тисяч користувачів і виробляють привабливі власні правила, кодекси поведінки, заохочення та бонуси. Важливо, що кожен користувач платформ версії Web 3.0 визнається офіційним власником створеного ним контенту і має можливість продавати свій продукт.
У мережі Diamond App кожен лайк конвертується в криптовалюту, що дозволяє творцям контенту заробляти реальні гроші. Користувачі заробляють токени і використовують їх для просування власного контенту. Токени зберігаються у скарбниці спільноти – блокчейні Ethereum, це забезпечує прозорість транзакцій.
Платформа Minds – ще одна децентралізована альтернатива традиційним соцмережам. Тут вітається свобода слова, ведуться дискусії на різні теми, створюються віртуальні спільноти, що обговорюють політичні та культурні події.
Індійська мережа Chingari призначена для обміну відеосюжетами. На початку 2024 року ця спільнота мала 175 млн користувачів з усього світу. Тут можна публікувати відео і заробляти токени, конвертуючи їх у будь-яку валюту.
Мережа 5G
Платформа 5G – телекомунікаційна мережа нової генерації, що забезпечує швидкість передавання даних до 20 Гбіт/сек. Однак її переваги цим не обмежуються. На відміну від 3G та 4G, технології 5G базуються на використанні вищого діапазону радіочастотного спектра (3,3-4,2 GHz), що дозволяє передавати більший обсяг інформації з нижчим енергоспоживанням.
Надшвидка мережа стає комунікатором не лише між смартфонами та ноутбуками, а й між мільйонами вбудованих датчиків у розумних будинках і містах, між роботами на промислових підприємствах.
Проте міліметрові хвилі, що несуть сигнали 5G, поширюються на невеликих відстанях, тому потребують більш щільної мережі передавачів. Це означає, що на малозаселених територіях використовувати цю технологію наразі збитково. Проте там можна скористатися супутниковим зв’язком. У 2024 році технології 5G запровадять понад 30 країн, але мережі 4G діятимуть ще кілька років.
Чи готові мобільні оператори до складної зими та що буде з національним роумінгом. Інтервʼю з Мінцифри
Розгортання 5G в Україні планувалося у 2022 році, але велика війна завадила цим планам. У вересні віцепрем'єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що у 2024 році відбудеться запуск пілотної версії технології 5G. Відповідну інфраструктуру створюють у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Наразі ще не всі українські мобільні оператори готові підтримувати цю технологію. Користувачам також знадобляться нові смартфони. Тимчасом інженери створюють ще потужнішу технологію зв’язку – 6G.
Інтернет військових речей
Кількість датчиків, що підключалися до інтернету за допомогою власного програмного забезпечення, перевищила кількість населення планети у 2008 році.
Тоді професор Массачусетського технологічного інституту Кевін Ештон припустив, що незабаром кожна річ реального світу матиме цифрового двійника. Він назвав це інтернетом речей – Internet of Things (IoT). Зараз у світі нараховується понад 50 млрд пристроїв, під’єднаних до мережі.
Існує також захищений інтернет військових речей – Internet of Military Things (IoMT), що отримає стрімкий розвиток у 2024 році. Він призначений для об’єднання підрозділів піхоти, бронетанкової техніки, літаків, ударних та розвідувальних дронів, засобів ППО, баз постачання, тилових служб.
"Війну виграють технології". Як штучний інтелект допоможе перемогти у війні з РФ?
Завдяки IoMT кожен користувач системи може бачити свій сектор поля бою. Офіцери спілкуються з командирами сусідніх підрозділів, для командування операцією відтворюється повна картина театру бойових дій, а генерали можуть ефективніше використовувати свої тактичні інструменти.
До прикладу, ізраїльські армійці використовують новітню інноваційну платформу Gospel, що створює оперативний список потенційних цілей у Секторі Гази, де можуть переховуватися бойовики ХАМАС.
Штучний інтелект аналізує колосальний обсяг інформації, що надходить онлайн із супутників, розвідувальних дронів, перехоплених телефонних розмов, смс, телеграм-каналів, і миттєво формує пропозиції для знищення ворожих об’єктів.
Цифрові двійники
Цифровий або віртуальний двійник – це високоточна цифрова 3D-модель будь-якого реального об’єкта. Такі комп’ютерні аватари дозволяють інженерам змоделювати будь-що, наприклад, авіаційний реактивний двигун.
Можна змоделювати екстремальні умови і побачити, як вони подіють на ті чи інші агрегати, з’ясувати строки служби вузлів, на які здійснюватиметься навантаження. При цьому широко використовуються модульні моделі.
Якщо певний блок не відповідатиме умовам експлуатації, його можна легко замінити на модернізований елемент, не порушуючи загальну схему пристрою. У таких експериментах задіяні програми з штучним інтелектом.
Цифровий двійник може існувати ще до появи реальної моделі. Так, спеціалісти NASA спочатку створюють віртуальний марсохід і лише після всебічного його тестування будують реальну версію машини.
Цифровий двійник супроводжуватиме об’єкт протягом усього його життя. Між машиною та її віртуальною копією встановлюється двосторонній зв’язок: сенсори створюють потік інформації про стан деталей та вузлів у реальному часі.
Один з прикладів використання віртуальних двійників – тренажери для пілотів пасажирських літаків, що створюють компанії Boeing та Airbus. Цифрові двійники зручні і в будівництві: зодчі створюють віртуальні моделі хмарочосів і навіть міст.
Людські чипи від Neuralink
Інтерфейси "мозок-комп’ютер" (BCI) можуть покращити життя паралізованих людей. Програму досліджень виконують фахівці компанії Neuralink Ілона Маска.
З дозволу наглядових органів США у 2024 році в її лабораторії заплановане перше клінічне дослідження на людях, що передбачає вживлення в мізки пацієнтів високотехнологічних імплантів з BCI. Очікується, що вони дозволять їм керувати комп’ютерами або мобільними пристроями лише силою думки.
Кількаміліметровий імплант N1 вміщений у герметичний біосумісний корпус, що не відторгається організмом. Електроніка забезпечується енергією від мініатюрного акумулятора, що міститься в корпусі. Батарея підзаряджається за допомогою індукційного пристрою, тобто не потребує дротів.
Прорив у медицині чи нова бульбашка: що не так із стартапом Neuralink Ілона Маска
Нервова активність мозку записується за допомогою 1 024 надтонких електродів. Вони настільки мініатюрні, що їх неможливо встановити людськими руками.
Для цієї операції створили хірургічного робота R1. Його рухома головка містить мікроскопічні відеокамери і систему оптичної томографії. Голка, тонша за павутинку, вживлює електроди в ділянку мозку, що контролює наміри руху.
Вживлений у мозок паралізованої людини чип вловлює та обробляє нейронні сигнали і передає їх бездротовою мережею до програми, де потік даних декодується в дії. Нейробіологи сподіваються, що на першому етапі пацієнти зможуть подумки керувати комп’ютерним курсором та клавіатурою.
Кропіткі дослідження триватимуть понад шість років і в разі успіху технологія BCI перейде з лабораторії до лікарень. Маск заявляє, що Neuralink розробляє алгоритми лікування інших патологій – аутизму та шизофренії.
Шолом, що читає думки
Торують шлях до матеріалізації думок і вчені з технологічного університету Сіднея на чолі з професором Чін-Тен Ліном. На відміну від команди Маска, вони не наважилися хірургічно імплантувати чипи в голови, а обрали більш гуманний шлях: створили перший у світі шолом для безконтактного читання думок.
У шоломі з цупкої тканини містяться чутливі сенсори, що зчитують біострум мозку на кшталт енцефалографа, а ШІ DeWave з функцією нейронного декодування миттєво перетворює їх на текстові повідомлення, виведені на монітор.
У тестуванні шолома взяли участь 29 добровольців. Учасникам пропонувалися короткі речення, які вони мали подумки прочитати, а ШІ відтворював думки на екрані у вигляді тексту, дуже близького за змістом. Наприклад, фразу "Доброго дня! Сподіваюся, у вас все гаразд?" програма відтворила так: "День! Ти добре?".
Складніші речення ШІ інтерпретував хаотично, але близько 40% фраз відтворив правильно. Учені сподіваються, що магічний капелюх допоможе глухонімим та людям, що втратили кінцівки, спілкуватися з оточенням та машинами.
Дерев’яний супутник
Влітку 2024 року аерокосмічні агентства JAXA (Японія) та NASA (США) виведуть на орбіту незвичайний супутник LignoSat. Його корпус уперше в історії космічних досліджень побудований з легкої та міцної деревини магнолії.
Апарат створили інженери з університету Кіото, які попередньо протестували кілька видів деревини на Міжнародній космічній станції. Вони дійшли висновку, що магнолієва конструкція не деформуватиметься і захищатиме електроніку від випромінювання не гірше за метал. До того ж деревина у вакуумі не пошкоджується вологою чи бактеріями, що в земних умовах спричиняє її гниття.
Апаратура, встановлена на борту LignoSat, призначена для тривалого тестування стану дерев’яного корпусу в умовах відкритого космосу і передавання даних на наземний комп’ютер, де міститься програма з його цифровим двійником.
Протягом десяти місяців прилади визначатимуть теплопровідність обшивки, цілісність її структури, здатність витримувати опромінення радіацією. Ці дослідження допоможуть з’ясувати ефективність застосування деревини у конструкціях майбутніх космічних кораблів.
Головна перевага екологічного матеріалу в тому, що після завершення місії дерев’яний апарат зійде з орбіти і повністю згорить в атмосфері Землі. Таким чином, його рештки не поповнять силу-силенну уламків космічних апаратів і відпрацьованих сегментів ракет, якими засмічений навколоземний простір.
Розумні окуляри з відеозаписом
У вересні генеральний директор Meta Марк Цукерберг презентував розумні окуляри нового покоління Ray-Ban Meta, створені в партнерстві з корпорацією EssilorLuxottica SA. Гаджет має шанси стати популярним брендом 2024 року.
В оправу окулярів вбудовані зручна сенсорна панель, надширока 12-мегапіксельна камера, блок пам’яті, пʼять мікрофонів, динаміки, високошвидкісні засоби зв’язку, елементи живлення.
Користувачі зможуть миттєво опублікувати у Facebook чи Instagram будь-яку подію. Команду про запис фото чи відео і його публікацію можна віддати голосом.
Щоб поспілкуватися з штучним інтелектом Meta AI, достатньо сказати "Привіт, Мета". Поки що ця функція працює лише в США. Голосові функції доступні англійською, французькою та італійською мовами.
Розумні окуляри водостійкі, зарядний пристрій вмонтований у футляр для зберігання гаджету. Замість простого тонованого скла в оправу можна вставити лінзи з різноманітним покриттям за рецептом окуліста.
Окуляри працюють на платформі Chualtzomm Snapdragon AR1 Gen1, а програма Meta View надає швидкий доступ до налаштувань конфіденційності. На початку 2024 року окуляри стануть доступними в інтернет-магазинах Канади, Австралії, Євросоюзу та деяких інших країн. Мінімальна вартість новинки – 299 дол.