Курс, ціни та економіка: що чекає українців у 2024 році

Економічні прогнози в Україні рідко справджувалися навіть у відносно мирні часи. Під час великої війни їх точність можна порівняти з гаданням на кавовій гущі. Попри це, економічні аналітики не втратили роботу, адже прогнози необхідні і уряду – для складання бюджету, і бізнесу – для планування діяльності, і пересічним громадянам – для розуміння, у чому тримати заощадження і як ними розпоряджатися.

Наприкінці 2022 року прогнози, які давали українській економіці, важко було назвати оптимістичними. Після її падіння в перший рік великої війни майже на третину багато аналітиків очікували на подальше зменшення ВВП. Прогнози на 2023 рік варіювалися від його падіння на 8,5% до зростання на 5,5%.

На щастя, найгірший сценарій не справдився. Попри обстріли енергетичної інфраструктури, блокування роботи "зернового коридору", підрив Каховської ГЕС та значну міграцію економіка за 2023 рік зросла на близько 5%. 

Ціни

Економіка продемонструвала неабияку стійкість до умов війни. У листопаді 2023 року річна інфляція в Україні сягнула цільового діапазону, встановленого Нацбанком: 5% (очікувалося в межах 4-6%). До великої війни, з 2015 року, регулятору вдавалося втримувати інфляцію на такому низькому рівні лише кілька разів.

Наразі темпи зростання цін в Україні навіть нижчі, ніж у деяких країнах Східної Європи. Попри те, що в Україні триває найбільша війна після завершення Другої світової.

Хоча на початку 2023 року ситуація з цінами не здавалася настільки оптимістичною. У січні річний рівень інфляції становив 26%. Якщо такий рівень тримається постійно, то менш ніж за три роки ціни зростають удвічі.

Причин для зниження інфляції було небагато. Ба більше, наприкінці 2022 року економісти очікували, що ціни зростатимуть достатньо високими темпами через емісію гривні, перебої з електропостачанням та низьку пропозицію продуктів унаслідок низького врожаю та окупацію півдня країни.

Більшість аналітиків прогнозували, що у 2023 році ціни зростуть на 18-24%, а уряд при написанні бюджету закладав інфляцію 28%. Проте пік зростання цін вдалося подолати ще наприкінці 2022 року. З того часу інфляція в Україні стійко знижувалася.

Досягти цього вдалося завдяки неординарним рішенням Нацбанку та уряду. Зокрема, на це впливала жорстка монетарна політика НБУ та мораторій на підвищення тарифів (крім електроенергії). Сприяли зниженню інфляції і вищі, ніж очікувалося, врожаї.

Та чи продовжиться цінова стабільність у 2024 році?

Прогнози аналітиків стримані. Вони очікують незначного зростання інфляції – до 8-13%. Така інфляція виглядає контрольованою та помірною, особливо якщо порівнювати з 2022 роком.

"З 2024 року інфляція прискориться. Основні причини – зростання витрат бізнесу (зокрема через подорожчання енергоносіїв та дефіцит працівників), подальше пожвавлення попиту на споживчі товари і послуги, низька цьогорічна база порівняння для вартості продовольчих товарів", – пояснюють у Нацбанку.

Крім того, на пришвидшення інфляції впливатиме й рішення НБУ відмовитися від фіксації курсу долара.

Курс

Курсова стабільність була одним з ключових факторів, який дозволив уникнути гіперінфляції. Навіть у Національному банку визнали, що саме стабільний курс є ключовим "якорем" для економіки під час війни. Саме тому наразі там не дотримуються політики інфляційного тарґетування.

Протягом більшої частини 2023 року офіційний курс долара перебував на одній позначці: 36,56 грн. Як наслідок, курсовий фактор майже не впливав на ціни на імпортні товари та пальне.

З 2 жовтня Нацбанк відмовився від режиму фіксованого курсу долара та перейшов до режиму керованої гнучкості. До того часу НБУ залишався основним гравцем на валютному ринку. Він задовольняв більшу частину попиту на іноземну валюту, продаючи її з міжнародних резервів. Після цього регулятор дозволив офіційному курсу рухатися, реагуючи на зміну ринкової кон’юнктури.

У перші два місяці керованої гнучкості Нацбанк навіть дещо зміцнив офіційний курс. Конвертуючи міжнародну допомогу в гривні, уряд міг профінансувати менший обсяг видатків, ніж за режиму фіксованого курсу на позначці 36,56 грн. За розрахунками ЕП, у жовтні-листопаді бюджет таким чином "недоотримав" близько 1,3 млрд грн.

У грудні курс долара різко пішов угору. 2023-й рік американська валюта закінчила на офіційній позначці 37,98 грн, що відповідним чином вплинуло на курс валюти в обмінних пунктах. Однак попри це, більшість аналітиків не очікують суттєвої девальвації гривні у 2024 році.

"На курс впливатиме винятково бажання і спроможність НБУ слідувати обраній ним політиці "курсової стабільності". Нацбанк задекларував стратегію, за якої він обіцяє більшу дохідність гривневих активів (депозитів), ніж дохідність від "інвестування" в долар. Ми очікуємо, що цієї стратегії він дотримуватиметься, тобто долар за рік не подорожчає більш ніж на 10%", – вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Однак від такої політики Нацбанку в захваті далеко не всі. Наприклад, для уряду слабкіша гривня – це фактор, який дозволить профінансувати більший обсяг видатків в умовах затримки зовнішнього фінансування. Та й бюджет на 2024 рік Мінфін розраховував за курсом 41,4 грн за дол, тож міцніша гривня звузить можливості держави фінансувати запланований обсяг видатків.

Економіка

Попри песимістичні очікування деяких аналітиків, економіка у 2023 році зросла. За оцінками НБУ та Мінфіну, зростання ВВП становило 4,9-5%. Опитані ЕП аналітики вважають, що відновлення могло бути вищим: до 6%.

Забезпечити таке зростання вдалося попри блекаути на початку року, теракт на Каховській ГЕС та масові ракетні удари, зокрема по портовій інфраструктурі. Ключові фактори зростання – високий урожай та відновлення морського експорту. Функціонування морського коридору без участі Росії та інших посередників дозволило Україні експортувати не лише агропродукцію, а й інші товари, зокрема, метали.

Ще один важливий драйвер економічного зростання – внутрішнє споживання, яке підживлювала активна міжнародна фінансова підтримка. Її загальний обсяг у 2023 році становив рекордні 42,48 млрд дол – на 11 млрд дол більше, ніж у перший рік великої війни.

Міжнародні кошти, потрапляючи в бюджет, підживлювали економіку у вигляді зарплат бюджетникам, соцвиплат, пенсій та державного замовлення. Крім того, надходження цих грошей дозволило державі продовжувати програми з підтримки бізнесу, зокрема програми пільгового кредитування та грантові проєкти.

Відповідно до очікувань більшості аналітиків, економіка продовжить зростати і у 2024 році – за умови, що триватимуть міжнародна фінансова підтримка та робота морського коридору. Щоправда, темпи зростання ВВП, імовірно, уповільняться.

"На 2024 рік прогнозую сповільнення динаміки реального ВВП до 3% за базовим сценарієм. На жаль, первинний імпульс відновлення вщухає, а додаткових стимулів для зростання на горизонті 2024 року небагато. Існують навіть ризики погіршення прогнозу в разі проблем з надходженням зовнішнього фінансування державних видатків", – вважає економіст Blinov Forecasting Олексій Блінов.

На відміну від прогнозів на 2023 рік, аналітики не сумніваються в тому, чи буде зростати економіка у 2024 році. Наразі вони закладають помірні темпи зростання ВВП – 3-5%. Щоправда, навіть такі скромні цифри будуть можливі лише у разі, якщо не реалізується жоден ризик для економіки.

Ризики

Усі урядові та неурядові економічні прогнози на 2024 рік будуються на припущенні, що війна триватиме щонайменше до кінця року. Тому ключові ризики залишаться і будуть впливати на рівень достатку більшості громадян. Адже під постійною загрозою перебувають і чорноморський коридор, і цілісність енергосистеми, і робота промисловості.

Під високим тиском і ринок праці. За кордон виїхали мільйони спеціалістів, ще понад мільйон мобілізувався до Сил Оборони. Кількість останніх протягом 2024 року ризикує суттєво збільшитися, про що свідчать плани Генштабу мобілізувати ще 500 тис українців.

Хоча така масштабна мобілізація не відбуватиметься одномоментно, проте вона може суттєво збільшити обсяги державних видатків – приблизно на пів трильйона гривень. Це може відбутися в умовах, коли, за даними Міністерства фінансів, Україна вже вичерпала можливості збільшувати внутрішні надходження для фінансування армії. Зовнішнє ж фінансування заборонено використовувати на військові потреби.

Із зовнішніми ресурсами теж не все гладко. Протягом 2023 року саме кошти від партнерів були "рятівним колом", завдяки якому економіка трималася на плаву. Зовнішнє фінансування дозволяє Нацбанку впевнено нарощувати міжнародні резерви, підтримувати стабільний курс гривні та, як наслідок, помірне зростання цін.

Хоча міжнародні партнери протягом 2023 року забезпечили рекордні обсяги допомоги Україні, проте з її ритмічністю почали виникати певні проблеми. Найбільші донори – США та ЄС – не змогли ухвалити необхідні рішення для виділення коштів на 2024 фінансовий рік. У зв’язку з цим у перші місяці року можуть виникнути тимчасові проблеми з фінансуванням невійськових видатків.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль закликав донорів допомогти перекрити дефіцит бюджету в січні-лютому. "Ми не можемо чекати до березня, щоб фінансувати наші соціальні потреби", – зазначив голова уряду.

Якщо партнери не виділять кошти на початку року, то фінансувати дефіцит бюджету доведеться за допомогою непопулярних та ризикових для стійкості економіки кроків: девальвувати гривню, обмежувати чи затримувати певні видатки або навіть "друкувати" гривню. Як наслідок, динаміка інфляції та курсу гривні буде набагато гіршою, ніж у прогнозах аналітиків.

Подальші затримки міжнародного фінансування або зменшення його обсягів призведе до того, що уряду доведеться відмовлятися від підвищення соціальних стандартів чи індексації пенсій. Щоправда, про те, що Україна може залишитися без будь-якої міжнародної допомоги чи без її більшої частини, наразі мова не йде.

"На цьому етапі ризики суттєвого скорочення фінансової допомоги невисокі. Ми очікуємо, що Україна отримає принаймні ті обсяги підтримки, які необхідні для збалансування зовнішніх рахунків до кінця 2024 року. Це означає, що НБУ й надалі матиме змогу повністю контролювати валютний ринок і навіть може вдатися до суттєвих кроків у напрямку валютної лібералізації", – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Для мінімізації ризиків міжнародного фінансування уряд підготував стратегію нарощення внутрішніх надходжень від податків та митних платежів. Ця стратегія почне діяти у 2024 році, проте кроки щодо підвищення ставок податків будуть реалізовуватися на наступних етапах – у 2025-2030 роках.

Ще одним варіантом суттєвого зниження ризиків для економіки у 2024 році було б рішення про конфіскацію заморожених російських активів на користь України. Перші кроки на цьому шляху, зокрема щодо оподаткування доходів від реінвестицій процентів з цих активів, уже зроблені. Однак цього недостатньо ні для підтримки країни під час війни, ні для того, аби агресор відчув відповідальність за вчинені злочини.