На ринку електроенергії утворився ланцюг боргів на 60 мільярдів гривень. Що з ним робити?
Низька платіжна дисципліна та дозвіл від влади не платити за електроенергію призвели до формування величезних боргів. Простого рішення немає, один з варіантів – підвищення тарифу.
На ринку електроенергії утворився ланцюг боргів "усіх перед усіма", сума якого в кінці жовтня становить десятки мільярдів гривень.
У переліку боржників і тих, кому винні, – усі найбільші гравці: "Енергоатом", "Укренерго", "Гарантований покупець", ДТЕК, "Центренерго", постачальники, обленерго, експортери, споживачі.
Проблеми з розрахунками існували і до великої війни, однак саме після 24 лютого 2022 року вони набули величезних масштабів. Особливість ринку електроенергії в тому, що між його учасниками діє складний механізм розрахунків, і якщо хтось один перестає платити, то борги починають утворюватися по всьому ланцюжку. Так і вийшло: загальний борг уже перевищує 60 млрд грн.
Як виникли багатомільярдні борги та що з ними робити?
Перше джерело – пільгові тарифи для населення
Щоб зрозуміти, як в учасників ринку електроенергії виникли багатомільярдні борги, треба розділити суму всіх боргів на три складові. Перша – це механізм "покладення спеціальних обов'язків" (ПСО) для населення.
Як відомо, з 1 червня 2023 року уряд підвищив вартість електроенергії для населення до 2,64 грн за кВт-год. Новий тариф почав діяти для всіх категорій громадян незалежно від рівня їхніх доходів та споживання.
Тобто для бізнесмена кіловат електроенергії коштує стільки ж, скільки для звичайного громадянина, який не отримує субсидію. При цьому ринкова ціна електроенергії значно вища і може сягати 8 грн за кВт-год. Різницю між ринковою ціною і тарифом для населення хтось має компенсувати.
"Спонсорами" в Україні визначені державні компанії "Укргідроенерго" (входять девʼять ГЕС) та "Енергоатом" (експлуатує чотири АЕС)", – розповів радник прем'єр-міністра Юрій Бойко.
За його словами, тягар компенсації більшою мірою покладено на оператора АЕС, оскільки його станції виробляють набагато більше електроенергії і з меншою собівартістю (частка "Енергоатома" в загальному балансі виробітку традиційно перевищувала 50%, тоді як на "Укргідроенерго" припадали менше 10%).
Після початку великої війни "Енергоатом", який уряд зобов'язав покривати понад 80% різниці в тарифах, перестав забезпечувати компенсацію в повному обсязі. Серед причин – окупація найбільшої в Європі Запорізької АЕС та низькі тарифи для населення. Останні до 1 червня становили 1,44 грн за кВт-год у випадку споживання до 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн за кВт-год у випадку перевищення цього рівня.
Загалом структура боргів виглядає так: "Енергоатом" недоплачував державній компанії "Гарантований покупець", та – постачальникам універсальних послуг (компанії, які постачають електрику населенню, інша назва – ПУП), ті – "Укренерго" та операторам систем розподілу (колишні обленерго), а останні – "Укренерго".
У підсумку борг "Енергоатома" за ПСО для населення становить близько 20 млрд грн. Чи змінюється щось останнім часом? Так, але лише частково. Після червневого підвищення тарифів та завершення ремонтної кампанії на АЕС "Енергоатом" почав повною мірою розраховуватися за поточними зобов’язаннями за ПСО і навіть вносити авансові платежі на наступні місяці.
До кінця 2023 року президент "Енергоатома" Петро Котін обіцяє повністю розрахуватися за ПСО за 2023 рік і частково – за 2022 рік. "Залишиться борг 17 мільярдів гривень за попередній період, який погасити наразі неможливо. За цією сумою є три джерела погашення: компенсація з бюджету, деокупація ЗАЕС або повернення боргів за старим "Енергоринком", – сказав він.
Довідка. "Енергоринок" – це підприємство, яке в старій моделі ринку, що працювала до 1 липня 2019 року, виконувало функцію єдиного котла: викуповувало всю електрику на ринку, продавало її споживачам і повинно було розраховуватися з виробниками. Борги цього підприємства перевищують 25 млрд грн.
Реалізація будь-якого з трьох озвучених Котіним сценаріїв погашення старого боргу з огляду на поточну ситуацію з державними фінансами виглядає малоймовірною.
Друге джерело – "зелене" ПСО
Модель цього ПСО виглядає так: між великими виробниками "зеленої" електроенергії та її покупцями є посередник – державне підприємство "Гарантований покупець", яке викуповує отриману з відновлюваних джерел електрику та продає її на відкритому ринку.
Проблема в тому, що від продажу електроенергії державне підприємство заробляє лише частину грошей, необхідних для розрахунків із "зеленими" виробниками. Решту "Гарантованому покупцю" має компенсувати "Укренерго" з тарифу на передавання електроенергії. Однак "Укренерго" не вистачає коштів, адже з цією державною компанією не розраховуються інші учасники ринку.
У серпні голова "Укренерго" Володимир Кудрицький розповідав, що борги перед очолюваною ним компанією становлять близько 59 млрд грн. Борги "Укренерго" перед іншими учасниками ринку – 50 млрд грн.
В останні місяці ситуація з розрахунками дещо покращилася. На балансуючому ринку (детально про функціонування цього ринку – у наступному розділі) "Укренерго" заборгували 27 млрд грн, за передавання електрики – 20,6 млрд грн, за диспетчеризацію – 9,5 млрд грн.
Таким чином, учасники ринку накопичують борги перед "Укренерго", "Укренерго" не може виконати зобов’язання перед "Гарантованим покупцем", тому останній не платить виробникам "зеленої" електрики.
Борг "Укренерго" перед "Гарантованим покупцем" за "зеленим" ПСО становить 29,9 млрд грн. Через це у 2023 році виробникам електроенергії з відновлювальних джерел виплачують близько 50% від необхідного.
За словами Бойка, "Укренерго" не доплачує "Гарантованому покупцю" з двох причин. Перша – "Укренерго" не збирає 100% коштів через погану дисципліну учасників ринку. Друга – низький тариф на передавання, який не покриває всіх зобов’язань перед "зеленими" виробниками.
Через заяви про недостатність тарифу між представниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та "Укренерго" виникла публічна суперечка, під час якої регулятор порадив державній компанії "налагодити роботу з боржниками".
На це в "Укренерго" відповіли, що "неможливо ефективно стягувати борги з тих, кому НКРЕКП своїми рішеннями дозволила не платити".
Третє джерело – балансуючий ринок
Найбільше проблем та боргів – на балансуючому ринку. Це ринок, на який потрапляють компанії, що не змогли точно спрогнозувати обсяг власного виробітку електроенергії або обсяг її споживання.
Той, хто не зміг продати якісь обсяги електроенергії, реалізує їх на балансуючому ринку значно дешевше від ринкових цін, а той, хто купив менше необхідного, повинен докуповувати набагато дорожче. Через це балансуючий ринок також називають ринком фінансових санкцій або ринком покарання.
"На балансуючому ринку є багато споживачів, які не платять. Серед них – постачальник останньої надії (ПОН) "Укрінтеренерго". На ПОН автоматично потрапляють споживачі, які не купили в когось електроенергію. Раніше на такому постачальнику можна було перебувати не більше 90 днів, а на час воєнного стану Міненерго це обмеження зняло. Це легальний спосіб споживати електричну енергію і не платити за неї", – пояснює Бойко.
За його словами, найбільшими боржниками "Укрінтеренерго" є державні шахти, водоканали, обленерго. Якщо споживач не платить постачальнику останньої надії, то той не платить "Укренерго". Через це борг підприємств перед "Укренерго" на балансуючому ринку перевищує 27 млрд грн, а сама компанія винна 16 млрд грн.
Як вирішити проблему
Опитані ЕП експерти та учасники ринку стверджують, що простого рішення наразі нема. "Є мінімум три джерела, що формують борги. Вони "лікуються" різними інструментами. Погана новина в тому, що ефективний спосіб вимагає комплексного підходу, який включає непопулярні кроки. Лише в цьому випадку ринок стане збалансованим у фінансовому та економічному сенсах", – заявляє Бойко.
За словами голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, це питання фінансової збалансованості всіх регульованих тарифних компаній, а також фінансової дисципліни та жорстких санкцій за несплату.
"Перше – це про можливість платити, у деяких компаній тарифи не покривають поточну ціну електроенергії. Друге – це бажання платити. Є компанії, які можуть платити, мають хороші прибутки і ліквідність, але вирішують не платити, бо думають, що і так можна буде жити", – каже Герус.
За словами співрозмовника ЕП в уряді, вирішення проблеми потребує непопулярних рішень Міненерго, НКРЕКП, уряду та покращення платіжної дисципліни генерації, споживачів, постачальників, експортерів.
"Необхідно подивитися на економіку "Енергоатома", визначити його спроможність виконувати соціальну місію – ПСО, переглянути рішення Міненерго, які дозволяють окремим споживачам не платити. "Укренерго" має налагодити роботу з боржниками, а Кабмін – переглянути тариф для населення", – додає співрозмовник ЕП.
Чи йде якась робота в цьому напрямку? Схоже, що ні. "У мене є відчуття, що боргами зараз не дуже хочуть займатися", – ділиться співрозмовник ЕП в Кабміні. Таке ж враження складається і після заяв заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми, якому приписують кураторство над енергетичною галуззю.
"У мене сьогодні немає рішення", – відповів Шурма на питання щодо системного вирішення боргових проблем за одним з описаних вище напрямків.
"Системне рішення може передбачати лише певне джерело коштів для погашення заборгованостей. Чи потрібно їх погасити? 100% потрібно. Чи є це в умовах війни пріоритетом №1? Ні, не є. Тому що в умовах війни пріоритет №1 – це фінансування оборони нашої держави. Коли будемо ближче до закінчення війни і стабілізації фінансів, тоді запропонуємо чіткий графік виплати боргів", – відповів Шурма.