"УОП" та Rheinmetall створюють спільне підприємство, "Укренерго" не виявило ознак аудиту в перевірці ДАСУ

Енергосектор

Голова правління "Укренерго" Кудрицький дав інтерв'ю. Цього тижня голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький дав інтерв'ю виданню "БізнесЦензор". Ми вибрали ключові моменти.

Про підготовку до зими:

• За словами Кудрицького, компанія готується до найгірших сценаріїв. Він пояснив, що за вісім місяців неможливо було все відновити на 100% – це пов'язано з тим, що було пошкоджено майже половину важливих об'єктів магістральних електромереж і близько 60% потужностей електростанцій.
• Кудрицький також розповів, що інфраструктура "Укренерго" наразі відновлена десь на 85-90%, а також додав, що наразі не бачить підстав хвилюватися за якісь обмеження електропостачання. Разом з тим, керівник компанії "виніс за дужки" ризик масованих ракетних та дронових атак.
• За словами Кудрицького, ремонтна кампанія електростанцій триває – багато енергоблоків, в тому числі атомних, вже відремонтовані і повернуті в мережу, тепер черга за тепловою генерацією.
• Також голова правління "Укренерго" зазначив, що взимку знадобиться імпорт електроенергії. Тому, за його словами, потрібно створити всі регуляторні умови для того, щоб імпорт з ЄС був безперешкодним.

[Як ми писали раніше, 21 вересня 2023 року "Укренерго" повідомило про чергову ракетну атаку Росії на енергетичну інфраструктуру України – першу з березня 2023 року. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Перед цим ми писали про попередню масштабну ракетну та безпілотну атаку на енергетичну інфраструктуру України, що сталася 9 березня 2023 року. В "Укренерго" тоді заявили, що це був 15-й масований удар Росії.

Після кожної масової ракетної атаки Росії по критично важливій інфраструктурі України восени 2022 та взимку 2023 року відбувалися аварійні відключення, які тривали по кілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишалися без електрики, опалення, водопостачання та доступу до мобільного зв'язку. Докладніше про попередні хвилі масованих російських атак читайте у наших минулих дайджестах. – SOE Weekly.]

Про виплати сонячним електростанціям в умовах окупації:

• За словами Кудрицького, до травня 2023 року "Укренерго" достеменно не знало про такі виплати, але мало підозри з цього приводу. Він пояснив, що "Укренерго" є оператором магістральних мереж, тобто не бачить споживання і виробництва окремо по кожному з 17 млн споживачів в Україні, а знає лише загальне споживання в регіоні чи країні в мегаватах.
• Керівник компанії розповів, що у листопаді 2022 року в "Укренерго" помітили, що деякі обленерго "подають якісь дивні дані про те, хто скільки виробив і скільки спожив". За словами Кудрицького, компанія запитала в обленерго, що це таке, і поінформувало регулятора.
• Він додав, що у квітні чи травні 2023 року ця ситуація повторилася: "Укренерго" отримало листи від "Запоріжжяобленерго", "Херсонобленерго" та деяких інших операторів системи розподілу про те, що "з липня, з листопада минулого року, частина цих станцій сонячних не працюють в єдиній енергосистемі". Кудрицький зазначив, що "Укренерго" повідомило про це "Гарантованому покупцеві". За його словами, компанія кілька тижнів намагалася вирішити цю проблему.
• Зрештою, за словами керівника "Укренерго", виплати припинилися в червні 2023 року. За словами Кудрицького, він ініціював нараду з НКРЕКП та "Гарантованим покупцем", на якій було ухвалили рішення, що дані по об'єктах на окупованих територіях не будуть враховуватися при розрахунках між "Гарантованим покупцем" та сонячними електростанціями. Він додав, що протокол наради, який закріпив це рішення, був підписаний ще до публікації журналістського розслідування, але, за його словами, увага громадськості до цього процесу прискорила реакцію всіх стейкхолдерів.

[Раніше ми повідомляли, що НКРЕКП перевірить "Укренерго" через виплати сонячним електростанціям в умовах окупації.

Перед цим, у серпні 2023 року видання Bihus.Info повідомило, що сонячні електростанції під російською окупацією, співвласниками яких є оточення заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, продовжували отримувати виплати за "зеленим" тарифом до літа 2023 року, хоча, ймовірно, не були підключені до об'єднаної енергосистеми України.

Bihus.Info, зокрема, повідомляло про ТОВ "КД Енерджі 2" та ТОВ "Відновлювана Енергія Запоріжжя", співвласником яких є брат Шурми, Олег Шурма. Співвласником іще двох компаній – ТОВ "Грін Енерджі Токмак" і ТОВ "Грандпауер ЛЛС" – є Руслан Божко, колишній підлеглий Ростислава Шурми, якого вважають близькою до нього людиною, зазначає Bihus.Info.

За даними видання, з липня 2022 року по липень 2023 року ці компанії сукупно отримали від "Гарантованого покупця" понад 320 млн грн платежів за електроенергію за "зеленим" тарифом. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Про обшуки в головному офісі "Укренерго" та аудит Держаудитслужби:

• За словами Кудрицького, у своєму звіті Держаудитслужба (ДАСУ) озвучила цифру в 68 млрд грн "якихось неефективностей, порушень", з них 36 млрд грн – назва рядка в балансі міжнародної звітності "Укренерго", яка здалася ДАСУ неправильною. Керівник компанії пояснив, що йдеться про позицію в балансі, яка називається "ефект корпоратизації". За його словами, у ДАСУ заявили, що назва цієї позиції балансу є неправильною й не відповідає українським стандартам бухгалтерського обліку. Компанія її замінила, але ДАСУ все одно написало 36 млрд грн "якихось примарних порушень", заявив Кудрицький. Це, за його словами, дискредитує весь звіт ДАСУ.
• За його словами, перевірка ДАСУ "немає нічого спільного з аудитом". Кудрицький сказав, що це схоже більше "або на якусь профанацію, або на якусь атаку".

[Згідно з інформацією на сайті "Укренерго", Кудрицький має значний професійний досвід у сфері аудиту. Зокрема, раніше він працював операційним менеджером та директором з внутрішнього аудиту у провідних міжнародних та українських компаніях (MHP S.A., EastOne, ТНК-ВР, Grant Thornton).

Кудрицький є членом асоціації присяжних бухгалтерів Великобританії (АССА), а також сертифікованим внутрішнім аудитором (CIA) Інституту внутрішніх аудиторів США (IIA). – SOE Weekly.]

• Кудрицький додав, що компанія вважає висновки ДАСУ необґрунтованими, непрофесійними, а подекуди й абсурдними, тому зробила те, що рекомендувала робити голова ДАСУ Алла Басалаєва – оскаржила результати перевірки в суді.

[Згідно з інформацією на сайті ДАСУ, Басалаєва з 2005 по 2012 рік була штатним юристом Центральної виборчої комісії України (ЦВК), де в основному займалася представництвом інтересів Комісії в судах.

З 2012 по 2018 рік вона працювала суддею одного з районних судів Києва. Потім Басалаєва протягом одного року була членом ЦВК у 2018-2019 роках, а згодом викладала конституційне та адміністративне право в Національному авіаційному університеті.

Раніше в інтерв’ю Forbes Ukraine Басалаєва заявила, що якщо компанії, які перевіряє ДАСУ, не згодні з висновками актів перевірок, вони повинні оскаржувати їх у суді. – SOE Weekly.]

• За словами Кудрицького, 10 жовтня 2023 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив частину позовних вимог "Укренерго". Компанія, за його словами, буде подавати апеляцію і доводити, що решта претензій ДАСУ також є необґрунтованими.
• Кудрицький також заявив про тиск з боку правоохоронних органів. За його словами, [у таких ситуаціях] аудитори запитують правоохоронців, які ті мають претензії до компанії. Правоохоронці дають їм перелік епізодів, які, на їхню думку, можуть бути підставою для претензій. Державні аудитори повинні відобразити ці епізоди у своєму висновку. При цьому не має значення, обґрунтовані вони чи ні, заявив керівник "Укренерго". Таким чином, за його словами, аудитори просто "освячують" подальші дії правоохоронців щодо компанії.

[Як ми писали раніше, "Укренерго" повідомило, що Офіс генпрокурора (ОГП) провів обшук в головному офісі компанії за ухвалою Печерського районного суду від 30 серпня 2023 року. Детальніше про цю справу читайте в одному з наших попередніх дайджестів – SOE Weekly.]

"Нафтогаз" забрав собі ще два облгази Фірташа. 20 жовтня 2023 року ТОВ "Газорозподільні мережі України" (бренд "Газмережі"), дочірня компанія "Нафтогазу", повідомила, що "Волиньгаз" перейшов під контроль держави та приєднався до "Групи Нафтогаз".

За словами компанії, це було зумовлено необхідністю вирішення стратегічних енергетичних завдань у разі ворожих атак на мережу.

"Волиньгаз" розподіляє газ бюджетним організаціям та понад 250 тис осель у регіоні, додали у "Газмережах".

24 жовтня 2023 року "Газмережі" повідомили, що "Чернігівгаз" також перейшов під управління "Групи Нафтогаз".

"Чернігівгаз" забезпечує газопостачання майже 360 тис осель. Крім того, він регулює розподіл природного газу бюджетним та релігійним організаціям, промисловим об'єктам, а також 12 теплокомуненерго в регіоні, пояснили у компанії.

За словами "Газмереж", "Волиньгаз" та "Чернігівгаз" стали відповідно 17-ю та 18-ю регіональними газорозподільними компаніями, які перейшли під контроль держави з початку року.

[І "Волиньгаз", і "Чернігівгаз" раніше входили до групи "Регіональна газова компанія" (РГК) олігарха-втікача Дмитра Фірташа. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 16 січня 2023 року "Нафтогаз" змінив керівництво регіональних газорозподільних компаній "Харківгаз" та "Дніпрогаз". Обидві компанії входили до "РГК" Дмитра Фірташа.

"РГК" звинуватила "Нафтогаз" у "спробі рейдерства". "Нафтогаз" у свою чергу послався на рішення Кабміну № 429-р від 28 травня 2022 року, яким корпоративні права близько 20 облгазів було передано "Чорноморнафтогазу".

Раніше у травні 2022 року Печерський суд Києва наклав арешт на акції облгазів Фірташа через ухилення від сплати за користування газовими мережами. (Потім Кабмін передав ці права "Чорноморнафтогазу".) Після цього "РГК" подала позови про скасування рішення Печерського суду. Це значно затягнуло процес зміни менеджменту цих облгазів.

У вересні 2022 року "Нафтогаз" створив нову дочірню компанію ТОВ "Газорозподільні мережі України" для консолідації облгазів.

Також ми повідомляли про попередні облгази Фірташа, які забрав під своє управління "Нафтогаз" – а саме, "Сумигаз", "Вінницягаз" та "Дніпропетровськгаз". Вони також входили до групи "РГК". [Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

Згодом ми писали, що до складу "Групи Нафтогаз" увійшли "Івано-Франківськгаз", "Хмельницькгаз" та "Миколаївгаз", які також входили до групи "РГК". [Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]

Також ми повідомляли, що "Нафтогаз" поглинув ще одну газорозподільчу компанію Фірташа – "Черкасигаз".

Крім цього ми писали, що філії "Нафтогазу" отримали ліцензії на діяльність від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в шести областях, де раніше працювали облгази Фірташа.

Голова правління "Нафтогазу" Чернишов дав інтерв’ю. Цього тижня голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов дав інтерв'ю DW та "Укрінформу". Ми вибрали ключові моменти.

В інтерв'ю DW Чернишов розповів про такі ключові питання:

Про тарифи на газ:

• За словами Чернишова, рішення уряду та позиція держави загалом полягає в тому, що не можна підвищувати тарифи [на газ] під час воєнного стану. Він додав, що українці захищені від підвищення тарифів граничним рівнем, який був запроваджений раніше і діє зараз.

Про транзит російського газу:

• За словами голови правління "Нафтогазу", єдина причина, чому Україна досі транзитує російський газ, – це підтримка країн ЄС, особливо тих, що не мають виходу до моря. Чернишов додав, що Україна розуміє позицію ЄС щодо повної відмови від використання російського газу до 2027 року. За його словами, цього поки не сталося, і Україна підтримає країни ЄС цієї зими.
• Чернишов також розповів, що контракт між "Нафтогазом" і "Газпромом" [на транзит газу – SOE Weekly] закінчується наприкінці 2024 року, і наразі Україна не може його продовжити. Але, за його словами, Україна розраховує, що ЄС підніме це питання протягом наступних місяців.

В інтерв'ю "Укрінформу" Чернишов розповів про наступні ключові питання:

Про підземні сховища газу:

• За словами голови правління "Нафтогазу", й іноземні, й українські компанії зацікавлені у зберіганні природного газу в українських сховищах.
• За словами Чернишова, іноземні компанії доручили зберігати газ без додаткових гарантій, на власний комерційний ризик – понад 2 млрд кубометрів газу на суму понад 1 млрд євро станом на зараз. Вони також окремо платять за зберігання, закачування і підйом, пояснив керівник "Нафтогазу".
• За його словами, йдеться про різні європейські країни, десятки трейдерів, великі компанії швейцарського, німецького, французького, італійського походження.

[Раніше ми писали про те, що "Нафтогаз" прозвітував про дострокове виконання завдання із накопичення газу, встановлене Кабінетом Міністрів. Тим часом, колишній голова правління "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") Сергій Макогон заявив, що "Нафтогаз" маніпулює даними, а його заява вводить в оману. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

6 жовтня 2023 року Чернишов повідомив, що в українських підземних сховищах зберігається 2,2 млрд кубометрів природного газу іноземних клієнтів. За його словами, за дев'ять місяців 2023 року, незважаючи на війну та пов'язані з нею потенційні ризики, портфель клієнтів-нерезидентів "Групи Нафтогаз" зріс до 148 компаній. – SOE Weekly.]

Оборона

"Українська оборонна промисловість" і Rheinmetall створили спільне підприємство. 24 жовтня 2023 року "Українська оборонна промисловість" ("УОП") повідомила, що створила спільне підприємство з одним із провідних світових оборонних виробників, німецьким концерном Rheinmetall AG.

За словами "УОП", німецько-українське ТОВ "Rheinmetall UDI" (Rheinmetall Ukrainian Defence Industry LLC) було зареєстровано 18 жовтня 2023 року.

Це перше спільне підприємство, яке "УОП" створила з іноземними партнерами, додали в компанії.

Спільне підприємство займатиметься ремонтом та обслуговуванням бронетехніки, яку партнери передають Україні. Також воно спільно вироблятиме продукцію Rheinmetall в Україні та розроблятиме сучасне озброєння за участю українських та німецьких фахівців, пояснили в "УОП".

[Rheinmetall AG зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі є одним з найбільших виробників військової техніки, озброєння та автомобільних компонентів в Європі.

Група складається з п'яти підрозділів: Транспортні системи; Зброя та боєприпаси; Електронні рішення; Датчики та приводи; Матеріали та торгівля. У компанії працюють близько 28 000 співробітників у 132 локаціях по всьому світу. У 2022 році обсяг продажів Rheinmetall становив 6,4 млрд євро.

Географічно продажі групи розподіляються наступним чином: Німеччина (34,1%), решта Європи (30,8%), Азія (18,4%), Америка (8,2%) та інші регіони (8,5%).

Rheinmetall має велику базу інституційних інвесторів (280 інституційних інвесторів та акціонерів). Станом на 31 грудня 2022 року 69% акцій компанії належали інституційним інвесторам, а 21% – приватним акціонерам. Найбільшими акціонерами на той час були Harris Associates LP (11,6%), Wellington Management Co. LLP (5,08%), Capital Research & Management Co. (4,99%) та BlackRock Fund Advisors (2,35%). – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що у травні 2023 року Rheinmetall підписала угоду з "УОП" про створення спільного підприємства з ремонту танків в Україні.

Згідно з угодою, німецька сторона володітиме 51% акцій і матиме права на управління. Співпрацю буде зосереджено на технічному обслуговуванні та ремонті бронетехніки в Україні, а також на підготовці до будівництва танків. Детальніше читайте в одному з наших попереденіх дайджестів.

Згодом ми писали, що на початку липня Rheinmetall оголосила, що протягом наступних 12 тижнів налагодить виробництво бронетехніки в Україні.

Приватизація

ФДМУ продасть мажоритарний пакет акцій Рівнерадіозаводу за 122 млн грн. 20 жовтня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив аукціон з продажу 50% + 1 акції Рівненського радіотехнічного заводу.

[Згідно з базою даних SMIDA, єдиним акціонером заводу, що володіє пакетом у 5% і більше акцій, є держава Україна в особі ФДМУ. На підставі відкритої інформації нам не вдалося встановити, хто володіє рештою акцій Рівнерадіозаводу, і чи володіння цими акціями де-факто сконцентровано. – SOE Weekly.]

Стартова ціна – 121,6 млн грн. Аукціон пройде 7 листопада 2023 року.

За словами ФДМУ, Рівненський радіотехнічний завод не здійснює економічної діяльності з 2013 року та "є чудовим brownfield-проєктом". Він розташований у Рівному, за 4 кілометри від траси міжнародного значення М06 "Київ–Чоп". Він також має підключення до комунікацій та значну площу нерухомості.

Новий власник не обмежений у цільовому використанні об'єкта, тому цей лот може стати вигідним варіантом для перенесення виробництва в регіон, що не наближений до бойових дій.

Покупці будуть зобов'язані погасити борги підприємства перед працівниками та державою. Станом на 31 серпня 2023 року заборгованість із заробітної плати становила 12,5 млн грн, а перед бюджетом – 1,8 млн грн, пояснили у ФДМУ.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.