Заморожені російські активи можуть працювати на Україну вже сьогодні. Як це зробити?
За останніми розрахунками Київської школи економіки, російська агресія завдала Україні збитків на понад 150 млрд доларів, якими оцінюються фізичні втрати, знищені та пошкоджені інфраструктурні об’єкти та підприємства.
Крім цього, Україна вимушена просити у цивілізованого світу мільярди доларів для компенсації втрачених податкових надходжень та через рекордні видатки на оборону і соціальну підтримку.
З початком політичних циклів у країнах-партнерах зростатиме ризик зменшення зовнішньої фінансової підтримки. Уже зараз політичні сили в різних країнах спекулюють на тому, що кошти платників податків потрібно витрачати не на Україну, а на розв'язання внутрішніх проблем.
Разом з тим уже другий рік тривають дискусії про необхідність використання для відбудови країни заморожених активів Росії та підсанкційних російських олігархів. Проте західні країни все ще побоюються конфісковувати їх на користь України.
Утім, поки ця "гра в футбол" триває згадані активи продовжують генерувати сотні мільйонів доларів прибутків. Прибутків, частину яких українська влада могла б використати вже зараз, поки фінальне рішення про конфіскацію ще не ухвалене. Про що мова?
Конфіскація не на часі?
У перші ж дні після початку повномасштабного вторгнення країни Заходу заморозили мільярди доларів активів Росії, які перебували на їхній території. Перш за все, йдеться про кошти російського Центробанку, однак крім них під обмеження потрапили ще й активи олігархів, наближених до російського диктатора.
Загальний обсяг заморожених активів оцінюється у 300 мільярдів доларів. Проте ця сума є орієнтовною, адже активи деяких російських олігархів все ще продовжують знаходити у цивілізованому світі, а інші росіяни, такі як Абрамович чи його соратник Швідлер, через суди намагаються вивести свої статки з-під санкцій.
Складність у пошуку російських активів – одна з причин того, чому їх так складно стягнути на користь України.
З публічних повідомлень та заяв відомо, що, наприклад, на території Швейцарії заморожено російських активів на суму 7,5 млрд євро, а на території Великої Британії – на суму 20 млрд євро. Проте найбільший обсяг заморожених активів Росії розташований на території Євросоюзу.
"Наші партнери кажуть нам, що для стягнення цих коштів на користь України наразі немає юридичного механізму, що, як на мене, означає відсутність політичного консенсусу, адже механізм можливо знайти", – вважає секретар робочої групи з питання санкцій проти Росії Владислав Власюк.
Хоча у ЄС неодноразово висловлювали готовність стягнути російські активи на користь України, за півтора року війни практичних кроків у цьому напрямку так і не було зроблено. Напевно, однією з причин відсутності політичного консенсусу з цього питання є побоювання, що такі дії можуть не зрозуміти інвестори з країн глобального Півдня, а також Китаю та Саудівської Аравії. Останні зберігають у євро та американських доларах значну частину своїх резервів.
Зважаючи на усі ризики, пов’язані з конфіскацією активів Росії, партнери намагаються знайти альтернативні способи використання заморожених коштів, зокрема і на користь України.
Так, наприклад, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила раніше, що представить план щодо стягнення доходів від заморожених російських активів на користь України. Зокрема, ці доходи мають стати одним із джерел наповнення спеціального інструменту для підтримки відновлення України на 50 мільярдів євро, про який Єврокомісія оголосила напередодні конференції з відновлення у Лондоні.
В українському уряді також вважають стягнення хоча б частини доходів з російських активів найбільш реалістичним шляхом використання цих коштів на користь України вже зараз.
"Наше цілком логічне бажання – знайти політичний спосіб вилучення цих активів на відновлення України. Це основний трек нашої діяльності. Однак до вилучення активів найбільш можливим рішенням є податки на прибутки (з них – ЕП). Я вважаю, що це те джерело, яке вже зараз може працювати на користь відновлення", – заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю ЕП.
Бельгійські "поклади" російських активів
З усіх країн Заходу, чи не найбільші обсяги заморожених російських активів зосереджені у Бельгії. Сума, про яку йдеться, сягає 196,6 млрд євро – більше, ніж у традиційних "гаванях" для коштів росіян, таких як Швейцарія чи Велика Британія. Як таке можливо?
Річ у тім, що саме у Бельгії розташована штаб-квартира одного з двох міжнародних депозитаріїв цінних паперів – Euroclear.
Euroclear – одна з важливих складових глобальної фінансової інфраструктури. Її роль полягає у швидкому ефективному прийманні, випуску та розповсюдженні цінних паперів своїх клієнтів, забезпеченні внутрішнього та міжнародного зв’язку з фокусом на безпеці клієнтів та інвесторів.
На рахунках Euroclear утримуються активи близько 2 мільйонів клієнтів на суму 37,6 трильйона євро. Щороку депозитарій здійснює 295 мільйонів операцій. Враховуючи такі масштаби не дивно, що найбільша частка російських активів оберталася саме тут.
Із майже 200 млрд євро російських активів на рахунках Euroclear, 180 млрд – це активи російського Центробанку, а решта – підсанкційних росіян.
За даними Bloomberg, більшість заморожених активів на рахунках Euroclear – готівка та депозити, водночас "значна частина" – цінні папери, зокрема облігації та акції.
Другий європейський депозитарій цінних паперів – Clearstream. Компанія зареєстрована у Люксембурзі і на її рахунках також є заморожені російські активи. Однак щодо загального обсягу таких активів або їхньої структури інформації у відкритих джерелах немає.
Податки з доходів від доходів
Знайти, де лежать заморожені активи Росії – це лише перший крок для того, щоб змусити їх працювати на користь України. Проте саме цей крок, зрештою, і дозволив ЄС винайти необхідне рішення, яке можна ухвалити відносно просто.
Річ у тім, що активи на рахунках Euroclear продовжують приносити доходи. Однак, як і самі активи, ці доходи є власністю Росії. Тому їхнє стягнення на користь України найближчим часом настільки ж проблематичне, як і стягнення самих активів.
Однак, відповідно до процедур Euroclear та регламенту ЄС, депозитарій має такі доходи реінвестувати, тобто повторно вкладати у інструменти, які також генерують дохід. При цьому доходи від реінвестицій вже не будуть вважатися доходами Росії, а зараховуватимуться до доходів Euroclear.
На відміну від рішення про конфіскацію самих російських активів, для передачі таких доходів від реінвестицій не потрібно шукати консенсусу серед усіх членів ЄС. "Це реально loophole (лазівка – ЕП). Виходить, що у ЄС знайшли гроші, які у цьому процесі є не російськими", – зазначає голова KSE Institute Наталією Шаповал.
З юридичної і політичної точок зору стягнення коштів із Euroclear є найбільш бездоганним шляхом змусити російські активи працювати з користю. Бельгія та інші країни, які цей шлях оберуть, можуть не хвилюватися за можливе порушення норм міжнародного права і ризики дзеркальних заходів з боку Росії.
Потенційно, таким чином можна стягнути з Росії мільярди євро. Оскільки у світі триває період високих процентних ставок, то дохідності за реінвестиціями Euroclear наразі суттєво зросли.
Якщо за підсумками 2022 року Euroclear відзвітував про 822 млн євро доходів від заморожених російських коштів, то лише за перше півріччя 2023 року сума таких доходів сягнула вже 1,74 млрд євро.
Такі суми вважаються надприбутками для консервативних інструментів, у які вкладає кошти депозитарій. І частково ці надприбутки спричинила сама ж Росія, напавши на Україну. Початок великої війни спровокував "шоки" на ринках продовольства та енергетики, які негативно вплинули на інфляцію. Щоб боротися з ростом цін провідним центральним банкам необхідно було рекордними темпами підвищувати свої облікові ставки, що, зрештою, і призвело до високих дохідностей.
скільки жорстка монетарна політика на Заході продовжується, то до кінця року доходи Euroclear від реінвестицій російських активів будуть й надалі зростати та сягнуть понад 3 млрд євро. У випадку їхньої передачі Україні, ці кошти зможуть покрити близько половини суми, яку ще необхідно залучити на швидке відновлення цьогоріч.
Наразі у ЄС працюють над двома шляхами передачі частини доходів з російських активів на користь України.
Перший шлях передбачає оподаткування доходів депозитарія так званим "windfall tax", тобто податком на надприбутки. І у цьому напрямку уже почався рух. З доходів, отриманих у 2022 році від заморожених російських активів на рахунках Euroclear, Бельгія утримала 76% податків на загальну суму 625 млн євро. За нормальних умов, усі ці податкові надходження мали б бути використані Бельгією, однак 12 травня 2023 року бельгійський уряд оголосив про передачу Україні 92 млн євро – порівну на військову та гуманітарну і іншу допомогу.
Другий шлях полягає у передачі Україні усіх надприбутків Euroclear та інших депозитаріїв від реінвестування доходів із російських активів. І такий шлях, хоч і складніший у реалізації, проте є виправданим, оскільки ці надприбутки сталися якраз через напад Росії на Україну.
Що далі?
Забезпечення будь-яких надходжень в Україну від заморожених російських активів, безумовно, є позитивною новиною. Однак це аж ніяк не скасовує необхідності стягнення самих цих активів для майбутньої відбудови. І робота у цьому напрямку триває зі своїми маленькими "перемогами" та "невдачами".
Наприклад, напередодні уряд Великої Британії повідомив, що не буде знімати санкції з Росії доти, доки вона не компенсує Україні завданих збитків. Скептики вважають, що таке рішення там ухвалил, передусім, щоб не конфісковувати заморожені російські активи та не створювати відповідних прецедентів у своєму законодавстві.
Натомість, у США зареєстрували двопартійний законопроєкт, завдяки якому президенту можуть надати повноваження фактично конфіскувати російські активи.
"Цей законопроєкт посилається на закон про Emergency powers (надзвичайні повноваження — ЕП). Відповідно до нього, президенту нададуть повноваження зробити "трансфер" російських активів на національний ескроу-рахунок, звідки їх можна буде передати Україні. Також США створять міжнародний ескроу-рахунок, куди інші партнери зможуть переказувати конфісковані російські кошти", – пояснює член санкційної групи Єрмака-Макфола Анна Власюк.
Доля цього законопроєкту буде вирішуватися вже восени, після завершення сезону відпусток у США. Однак потенційно він може надати суттєвий поштовх для того, аби запустити аналогічні процеси конфіскації російських активів по всьому світу.
Зрештою, втілення у життя принципу "платити має агресор" – моральний та юридичний обов’язок усього цивілізованого світу.
Ярослав Вінокуров, журналіст ЕП
Тетяна Хутор, голова аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей"