Систематизувати хаос: як працюватиме система контролю за відбудовою DREAM

Чому ми про це говоримо?

Якщо попросити українця пояснити, як будуть відбудовувати пошкоджені внаслідок війни житло й інфраструктуру, то він навряд чи зможе це зробити. Громадянин може припустити, що відновлення фінансуватиметься завдяки стягнутим з Росії репараціям або за кошти країн Європейського Союзу.

Можливо, українець згадає новини про шефство окремих країн над областями. Наприклад, у Бучі Говард Баффет відбудовує домівки жителям Вокзальної вулиці, на якій 27 лютого 2022 року ЗСУ розбили колону російської техніки.

Відбудова ризикувала перетворитися на десятки тисяч окремих проєктів без пріоритезації та координації, що супроводжувались би численними процедурами з низьким рівнем довіри.

Як створити цілісну картину? Це питання рік тому поставили перед собою десятки громадських організацій, об'єднаних в коаліцію "RISE Україна". Результатом їх роботи стала система DREAM, яка збиратиме інформацію про всі об'єкти відбудови в одному місці.

Що це за система і навіщо вона?

DREAM – це цифрова платформа, своєрідне "єдине вікно", яке міститиме інформацію про фінансування, управління та контроль проєктів відбудови житла, будівель та доріг. DREAM буде єдиним цифровим каналом для всіх без винятку проєктів відбудови на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Система збиратиме всі наявні дані з державних реєстрів і розміщуватиме їх у паспорт кожного об'єкта в режимі онлайн. В уряді запевняють, що архітектура екосистеми DREAM містить запобіжники від корупції.

DREAM розшифровується як Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management – екосистема цифрового відновлення для підзвітного управління. Розробка фінансується за підтримки уряду Великобританії. Згодом систему передадуть Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури.

Яку інформацію міститиме DREAM?

Система фіксуватиме і контролюватиме кожен етап життєвого циклу проєкту відбудови: реєстрацію пошкоджень, фінансування, закупівлю товарів та послуг для відновлення, безпосередньо будівельні роботи та введення в експлуатацію. В Мінінфраструктури наголошують, що завдяки DREAM у публічному доступі вперше буде інформація про кожен етап реалізації проєктів відновлення.

Відкриті дані дозволять порівнювати об'єкти, проєкти, громади та регіони, оцінювати прогрес за кожним показником. Інформація буде доступна у вигляді таблиць та графіків. Це допоможе донорам ухвалювати рішення щодо інвестицій, а реципієнтам – розуміти, що треба покращити для отримання коштів.

До платформи увійдуть такі реєстри:

Реєстр пошкодженого і зруйнованого майна, Геоінформаційна система, Галузева система управління відбудовою інфраструктури, "Дія", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, Єдина державна електронна система у сфері будівництва, Prozorro та spending.gov.ua.

DREAM буде "парасолькою", яка збиратиме дані з перелічених реєстрів.

Хто зможе користуватися системою?

Усі чиновники, зокрема, мери і голови адміністрацій та ОТГ, а також міжнародні фінансові організації, донори, журналісти та будь-хто. Кожен громадянин матиме доступ до платформи. 

Добре, і що це дає, яку проблему вирішує DREAM?

Система надає місцевому самоврядуванню план дій. На сайті є інструкція, що слід робити голові ОТГ, аби відновити зруйновану росіянами школу.

Великий обсяг відкритих даних DREAM дозволить бачити прогрес відбудови кожного будинку, дороги, села та області в режимі реального часу. Учасники будівництва – замовники, підрядники, контрольні органи – завантажуватимуть документи в систему та фіксуватимуть там кожну свою дію.

Стандартний цикл відбудови об'єкта – фіксація пошкоджень, планування, громадські слухання, проєктування, тендер у Prozorro, будівельні роботи, введення в експлуатацію, контроль. Кожен крок буде фіксуватися в DREAM.

"Ми будемо знати, які проєкти реалізуються, на якому етапі перебувають, як здійснюється ціноутворення, з якого джерела фінансуються роботи, на якій стадії реалізація. Схожий принцип роботи – у Prozorro", – каже заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна.

Тобто, красти на відбудові не зможуть?

Сама по собі система не містить прямих запобіжників, які б не дозволяли підрядникам завищувати вартість відновлювальних робіт і тим самим отримувати надвисокі доходи. В принципі, вона і не повинна містити їх, з огляду на те, що уникнути таких ризиків вкрай важко, якщо не сказати неможливо.

Утім DREAM дає можливість всім без винятку контролювати процес відновлення і тим самим вказувати на можливі порушення.

Тобто у випадку виявлення зловживань органів місцевої влади чи підрядників на кожному з описаних раніше етапів донори, ЗМІ та представники громадськості зможуть звернутись напряму до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури або до Агентства з відновлення та інфраструктурних проєктів для призупинення виконання робіт.

Голова Агентства Мустафа Найєм пообіцяв, що влада реагуватиме по кожному з таких фактів, і у випадку їх підтвердження, у встановленому порядку, скасовуватиме тендери.

Чим ще корисна DREAM?

На думку міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, закладений у систему DREAM принцип "усі бачать все" дозволить швидко і в повному обсязі залучити іноземне фінансування на проєкти відбудови.

Громади конкуруватимуть за кошти інвесторів. Більш успішними будуть ті з них, які виконають процедури швидше і представлять привабливіші проєкти.

"Міжнародні організації завдяки DREAM зможуть обирати проєкти для фінансування через "вітрину проєктів". Маючи інформацію про закупівлі та регулярні звіти про виконання робіт, інвестори зможуть відстежувати прогрес щодо всіх профінансованих проєктів", – повідомили в Мінрегіоні.

Завдяки "вітрині" громади зможуть презентувати свої проєкти донорам. На сайті DREAM є інструкція, яка містить перелік дій на кожній стадії проєкту, і база шаблонів. Екосистема дозволить провести проєкти від ідеї до виконання.

Інформація з DREAM також використовуватиметься в міжнародних судах у рамках справ щодо стягнення репарацій з Російської Федерації.

Система вже працює?

Так. DREAM містить понад 5 тис проєктів. У листопаді 2022 року запрацював пілотний проєкт галузевої системи управління відновленням інфраструктури, однієї із складових DREAM. Міжнародній спільноті систему офіційно презентують 21-22 червня в Лондоні на конференції з питань відновлення України.

А які проблеми не вирішує система?

DREAM буде непотрібною без стабільного надходження коштів. Уніфікація принципів залучення грошей є більшим викликом для влади, ніж їх розподіл.

Законодавство передбачає кілька джерел фінансування відбудови: конфісковані російські кошти (уже є 17 млрд грн від Сбербанку), кошти з державного бюджету (є 35,5 млрд грн прибутку НБУ за 2022 рік), кошти міжнародних партнерів (США обіцяють виділити 56 млрд грн), донати приватних осіб з платформи United24.

Ці джерела виглядають нестабільними з точки зору надійності та безперебійності фінансування. Крім того, наявні та обіцяні суми і близько не покриють завдані росіянами збитки. Зараз вони становлять 144 млрд дол.

Інша проблема – DREAM пропонує почати розв'язувати питання відбудови на тактичному рівні, без попереднього розв’язання стратегічних питань.

Суспільству необхідно вирішити засадничі принципи. Відбудовувати старе чи зводити нове? Надати пріоритет швидкому відновленню чи проводити комплексну модернізацію інфраструктури? Розробляти нову містобудівну документацію чи будувати хаотично і точково всупереч законодавству? Будувати там, де люди живуть зараз, чи там, куди люди повернуться в майбутньому?

Поки що на ці питання є лише точкові відповіді. 

Ну а якщо буде дефіцит коштів, як буде визначатись, які об'єкти відбудувати першочергово?

Експерти Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури разом з RISE розробили Методику пріоритезації проєктів, яка передбачає оцінку відповідності поданих проєктів пріоритетам відбудови.

Показник пріоритезації розраховується за формулою, як включає в себе, зокрема, показник рівня потреб, охоплення (кількість населення, чиї потреби задовольняє проєкт), показник невідкладності потреби, а також показник додаткового впливу (енергоефективність, підвищення якості довкілля, інклюзивність, створення нових робочих місць).