Борг перед Китаєм, чорна діра в "Нафтогазі" та неринкові тарифи. Мінфін б'є на сполох щодо браку коштів
При щомісячних видатках 250-300 млрд грн Україна самостійно збирає у вигляді податків лише 80-100 млрд грн. Решту доводиться позичати на внутрішньому ринку і просити в міжнародних партнерів.
Проте навіть з цими доходами та видатками не все так просто.
У бюджет на 2023 рік не включені сотні мільярдів гривень компенсацій тарифів за газ та електроенергію, є потенційні збитки державних банків, виплати гарантованих державою боргів перед китайськими кредиторами. І це далеко не все.
У розпорядженні ЕП опинився лист першого заступника міністра фінансів Дениса Улютіна Кабінету міністрів, у якому той попереджає про ключові ризики бюджету на 2023 рік.
Реалізація кожного з вказаних у листі ризиків може дестабілізувати бюджет і змусити уряд та Нацбанк знову вдаватися до "друку гривні".
Нестабільна підтримка
Одним з ключових ризиків для бюджету, які бачать у Міністерстві фінансів, є несвоєчасне фінансування України партнерами або взагалі нестача коштів на ключові потреби держави.
Цей страх дуже предметний, адже проходити через подібну ситуацію вже доводилося в недалекому минулому.
У 2022 році, після початку російського вторгнення, уряд відчував гостру нестачу коштів. Податкові надходження були низькими, зокрема через велику кількість запроваджених пільг.
Водночас західні партнери, передусім ЄС та США, ще не встигли налагодити ритмічне виділення коштів українському бюджету. Через це протягом травня-червня 2022 року фінансувати державні видатки довелося Національному банку.
Наприклад, лише за червень НБУ надрукував понад 100 млрд грн для фінансування державних видатків, а загалом за 2022 рік обсяги емісії становили 400 млрд грн.
У Мінфіні вважають, що ризики повторення такого сценарію існують і у 2023 році, хоча в меморандумі з МВФ уряд і Нацбанк зобов’язалися більше не "друкувати гривню".
Історичне рішення. Як нова програма МВФ дозволить Україні залучити понад 50 мільярдів доларів
Ці ризики можуть реалізуватися, якщо виникатимуть затримки в отриманні міжнародної підтримки.
"Недостатній обсяг коштів для фінансування дефіциту державного бюджету та для відновлення зруйнованої інфраструктури може мати економічні наслідки: додаткова грошова емісія, скорочення бюджетних витрат, споживання сектору загального державного управління, скорочення бюджетної підтримки бізнесу, що негативно вплине як на обсяги попиту в економіці, так і на обсяги виробництва, що додатково негативно вплине на динаміку цін", – попереджає Улютін.
Китайський борг
У грудні 2012 року Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ) взяла в китайського Ексімбанку 1,5 млрд дол кредиту на постачання українського зерна до Піднебесної. Фінансовим гарантом за цією позикою виступив український уряд, тобто всі платники податків.
ДПЗКУ виявилася черговим збитковим держпідприємством, якому довелося допустити дефолт за своїми зобов'язаннями, а тягар обслуговування позики переклали на державний бюджет.
Дефолт трьох президентів і п'яти урядів: як зернова держкорпорація залишила українцям борг на мільярд доларів
За місяць до вторгнення росіян уряду довелося виплатити китайцям за кредитом 2,5 млрд грн. Однак на цьому історія кредиту не закінчилася.
У 2022 році ДПЗКУ домовилася з китайським кредитором про перегляд умов кредитного договору. 21 грудня до нього внесли зміни в частині відтермінування відсоткових платежів на три роки.
Водночас у Мінфіні підкреслюють, що ДПЗКУ продовжує зазнавати збитків, тому існує висока ймовірність, що навіть після закінчення пільгового періоду державі, швидше за все, доведеться виконувати свої зобов'язання як гаранта і платити китайцям гроші з бюджету.
Навіть якщо підприємство виконає фінансовий план на 2023 рік, то отримає 197,4 млн дол збитків. "При цьому фінансовий план ДПЗКУ на 2023 рік та план заходів з виходу на беззбиткову діяльність відсутні", – констатує Мінфін.
Судові війни за пенсії
Українську систему пенсійного забезпечення навряд чи можна назвати ефективною та справедливою. За даними Opendatabot, у першому кварталі 2023 року середня пенсія становила близько 5,2 тис грн на місяць.
Для багатьох пенсіонерів це стало приводом звертатися до судів та вимагати перерахунку. У багатьох випадках Феміда ставала на бік позивачів, зобов’язуючи державу не просто виплачувати збільшений розмір пенсій, а й робити їх перерахунок за попередні періоди.
Лише стосовно військових пенсій заборгованість держави за рішеннями судів становить близько 22 млрд грн.
Що не так з пенсіями військовим
За підрахунками Міністерства фінансів, 1 березня 2023 року за рішенням судів держава мала виплатити 43,1 млрд грн у 333,4 тис програних справ.
За даними Мінфіну, існують високі ризики, що сума заборгованості зросте, оскільки українські суди, зокрема Конституційний суд, можуть ухвалити нові рішення не на користь держави.
Наслідки екоциду
Інше джерело ризиків для державних фінансів – наслідки війни для екологічної ситуації в Україні. Сума збитків, які російська агресія завдала українському довкіллю, у березні 2023 року оцінювалася 52 млрд дол.
Це означає не лише те, що в майбутньому державі потрібно буде витрачати чимало ресурсів на подолання наслідків російського екоциду, а й те, що податкові надходження з деяких територій можуть суттєво знизитися.
"Завдані довкіллю збитки матимуть тривалі економічні наслідки для забруднених регіонів та країни загалом, зокрема через втрату родючості земельних ресурсів та кліматичні зміни", – вважають у Мінфіні.
Податкові пільги та приватизація
У Мінфіні констатують, що запроваджені на початку великої війни податкові пільги, зокрема щодо пального, коштували бюджету десятки і навіть сотні мільярдів гривень.
Так, за 2022 рік бюджет недоотримав 179,4 млрд грн лише митних платежів, у січні-лютому 2023 року – 25,2 млрд грн. Пільгова ставка ПДВ для пального коштувала бюджету-2022 66,9 млрд грн. Це без урахування пального для армії.
Деякі пільги продовжують діяти, через що обсяги недоотриманих доходів бюджету зростатимуть.
У Мінфіні побоюються, що не зможуть залучити достатньо ресурсів для покриття дефіциту бюджету, який спричинили, зокрема, податкові пільги. У відомстві попереджають, що є ризик недоотримати від приватизації 5,1 млрд грн.
Збитки держбанків
Є ризик, що державі доведеться здійснювати додаткові видатки для докапіталізації своїх банків. Через війну чимало застав за кредитами знищені, а платоспроможність позичальників суттєво знизилася.
За розрахунками НБУ, частка непрацюючих кредитів може збільшитися на 30% всього кредитного портфеля банківської системи.
Семизначні зарплати: скільки держава витратила на топменеджерів банків під час війни
"Економічна нестабільність, спровокована російською агресією, також може суттєво вплинути на зростання обсягу витрат на підтримку банків державного сектору внаслідок реалізації кредитного ризику", – відзначають у Мінфіні.
Борги за пільговими кредитами бізнесу
В умовах великої війни в Україні майже відсутнє кредитування. Найчастіше нові позики видаються в межах державних програм, зокрема "5-7-9%". Ці програми передбачають, що частину процентної ставки держава компенсує з бюджету.
Однак через стрімке зростання відсоткових ставок за кредитами видатки на компенсацію за ними у 2022 році суттєво зросли.
Із запланованих на 2022 рік 3 млрд грн фактично за пільгові кредити бюджет заплатив 6,3 млрд грн. Ще близько 4,5 млрд грн становив борг держави перед банками за компенсацію ставок.
Програма не досягла цілі: банки просять згорнути антикризові кредити під 5-7-9% від Зеленського
У Мінфіні побоюються, що така ситуація може повторитися у 2023 році. Щоб цього не сталося, там внесли низку змін до умов програми, виключивши з неї можливість рефінансувати позику під 0% річних.
"Нафтогаз": від донора бюджету до "чорної діри"
У проєкті фінансового плану "Нафтогазу" на 2023 рік закладені 327 млрд грн, які компанія хоче отримати з державного бюджету.
Левова частка коштів – компенсація так званого механізму ПСО, тобто виплата різниці між ринковими та пільговими тарифами на газ. При цьому 116,5 млрд грн із загальної суми – непокриті доходами витрати 2022 року.
Юрій Вітренко говорив, що утримувати низькі тарифи для населення планується коштами спецфонду, який мали наповнювати донори, однак рахунок знову виставили державі.
"У бюджеті на 2023 рік такі видатки не передбачені", – наголошують у Мінфіні.
Чому на залитому ринку державна "Укртранснафта" переплачує за угорський "дизель"
До того ж міністерство має питання до розрахунків компенсації за ПСО. Річ у тім, що при розрахунку собівартості газу та обсягу ПСО "Нафтогаз" використав такі ціни.
Газ "Укрнафти" – 71,6 тис грн за тис куб м з ПДВ при середньозваженій ціні на біржі в січні 2023 року 33,6 тис грн за тис куб м без ПДВ.
Імпортований газ – 59,7 тис грн за тис куб м без ПДВ, що вдвічі вище орієнтовної середньої ціни на нідерландському хабі TTF у січні. При цьому в наступні місяці спостерігалася тенденція зниження цін на блакитне паливо.
Наприклад, 26 квітня "Нафтогаз" почав купувати паливо в приватних українських компаній на Українській енергетичній біржі, де середньозважені ціни становили 10,7 тис грн за тис куб м без ПДВ.
У Мінфіні наголошують, що надали зауваження до проєкту фінансового плану "Нафтогазу". У компанії відповіли, що не вважають за доцільне вносити зміни.
Мораторій на підвищення тарифів
Ще один вагомий ризик, про який ідеться в листі, – відсутність коштів для реалізації двох законів, які запроваджують мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло.
Цими рішеннями парламент на час дії воєнного стану та шість місяців після нього заборонив підвищувати тарифи для населення на розподіл газу, тепло та гарячу воду, а також на газ.
Сума компенсації за законом щодо обмеження підняття цін на газ становить 76 млрд грн, на тепло та гарячу воду – 36 млрд грн. У бюджеті джерела відшкодування цих витрат відсутні.
"Соціальні" тарифи на електроенергію для населення
Окремий біль Мінфіну – низькі тарифи на електроенергію для населення.
Напередодні уряд продовжив ПСО для населення до кінця травня, зберігши тарифи на рівні 1,44 грн та 1,68 грн за кВт-год залежно від обсягів споживання. Питання перегляду тарифів обговорюється, однак фінального рішення ще нема.
Підвищення тарифів на електрику: які сценарії розглядає влада
За розрахунками Нацкомісії з тарифів, у разі збереження чинних тарифів для населення до кінця 2023 року на їх компенсацію знадобляться 147,2 млрд грн. У бюджеті таких коштів немає.
"Питання збалансованості учасників ринку, на яких покладені спеціальні обов’язки, має вирішуватися шляхом зміни механізму ПСО, зокрема шляхом перегляду тарифів", – наголошують у Мінфіні.
"Енергоатом" та окупація Запорізької АЕС
У звʼязку із скороченням виробництва та реалізації електроенергії, у тому числі через захоплення росіянами Запорізької АЕС, за оцінками "Енергоатома", у 2023 році компанія недоотримає 82,5 млрд грн.
Через це "Енергоатом" зменшить виплату податків та зборів у бюджет на 21 млрд грн. Ця сума – прямі втрати бюджету.
Крім того, у разі збереження чинних тарифів на електроенергію для населення до кінця року дефіцит фінансових ресурсів оператора українських АЕС перевищить 60 млрд грн.
* * *
Відповідно до Бюджетного кодексу, після виявлення фіскальних ризиків Мінфін може надавати органам влади, яких ці ризики стосуються, обов'язкові для розгляду рекомендації.
У відповідь він має отримувати інформацію про вжиті заходи та пропозиції щодо того, як Мінфін може зменшити ці ризики.
Як відзначають у Міністерстві фінансів, більшість отриманих ними пропозицій від органів влади щодо мінімізації фіскальних ризиків стосувалися... виділення додаткових коштів з бюджету.
Іншими словами, аби мінімізувати недоотримання доходів чи можливе виникнення додаткових видатків бюджету, в уряду просять збільшити ці видатки.
Чи піде на такий крок Міністерство фінансів в умовах тотального дефіциту грошей в казні – питання риторичне.