Семизначні зарплати: скільки держава витратила на топменеджерів банків під час війни

Війна активно висмоктує з держави фінансові ресурси. В умовах обмежених бюджетних можливостей та безмежних військових потреб уряду доводиться ретельно зважувати кожну гривню видатків, паралельно шукаючи додаткові джерела наповнення казни.

Раніше в уряді обговорювали ідею радикального скорочення держапарату, яке могло б зекономити кілька мільярдів гривень. Проте через рік активних бойових дій довелося вдаватися до непопулярного заходу – скорочувати надбавки деяким категоріям військовослужбовців.

Однак режим радикальної економії коштів торкнувся не всіх. Держава продовжує платити високі зарплати топменеджерам своїх банків. Хоча половина з них за 2022 рік отримали збитки.

Відповідно до звітів держбанків, 68 членів правління та наглядових рад цих фінансових установ у 2022 році отримали майже пів мільярда гривень зарплат, премій та інших винагород.

Зарплати на пів мільярда

Наприкінці 2020 року НБУ зобов’язав банки оприлюднювати інформацію про розміри нарахувань членам правління та наглядових рад. Це рішення стосується й установ, власником яких є держава.

Відповідно до звітів за 2022 рік, на утримання членів правлінь та наглядових рад чотири державні банки витратили понад 477 млн грн. Стільки їхні керівники отримали після вирахування податків. Більшу частину вказаної суми, 301,1 млн грн, становили зарплати членів правлінь банків. Решту, 176,3 млн грн, отримали члени наглядових рад.

Найбільше топменеджерам заплатив Приватбанк. За рік видатки найбільшого держбанку на правління становили 116,8 млн грн, на наглядову раду – 80,9 млн грн. Разом – понад 197,7 млн грн.

У середньому щомісяця кожен член правління Приватбанку отримував по 1,1 млн грн зарплати та інших платежів. Зокрема, правлінню нарахували 62 млн грн премій, 230 тис грн "інших грошових виплат" (відпускні, відрядні), а також 5,8 млн грн виплат у негрошовій формі.

Члени наглядової ради банку у 2022 році отримали в середньому по 8,1 млн грн, які включали основну суму винагороди та компенсації, наприклад, на транспорт або проживання.

Збитковий Укрексімбанк у 2022 році заплатив членам правління майже 78 млн грн. Крім основної зарплати, ця сума включає 34 млн грн премій та 12,8 млн грн "інших виплат у грошовій формі".

Як пояснюється у звіті банку, всю суму отриманої в лютому 2022 року премії члени правління переказали на спецрахунок НБУ для підтримки Збройних сил України.

На наглядову раду Укрексімбанк витратив загалом 42,5 млн грн. У звіті зазначається, що всю березневу винагороду також переказали на потреби ЗСУ.

Ощадбанк, друга за розміром фінансова установа країни, на зарплати членам правління витратив 49,1 млн грн. Ці виплати включали зарплату, компенсації та страхові внески. На винагороди та компенсації для наглядової ради банк у 2022 році виділив 46,2 млн грн.

Найменше на своїх топменеджерів витратив Укргазбанк – 64 млн грн. З цієї суми члени правління отримали 57,3 млн грн на зарплати, компенсації витрат на період воєнного стану та додаткові блага (зокрема від профспілки). Ще 6,7 млн грн дісталися членам наглядової ради.

Від чого залежать виплати топменеджерів держбанків

Прибуток традиційно є найбільш універсальним способом вимірювання ефективності роботи будь-якого бізнесу. Тож держава як власник зацікавлена, аби її банки приносили стабільні та високі прибутки. Особливо з урахуванням того, що в минулому їй довелося витратити сотні мільярдів гривень на докапіталізацію та націоналізацію фінансових установ.

Проте, схоже, високі винагороди топменеджерів держбанків не завжди пов’язані з фінансовими результатами цих установ. Такий висновок можна зробити за підсумками 2022 року.

Так, найбільші витрати на членів правлінь та наглядових рад здійснив Приватбанк, який виявився найприбутковішим банком країни. Друге місце за витратами на топменеджмент посіла найзбитковіша установа – Укрексімбанк. За 2022 рік він отримав 6,9 млрд грн збитків.

Хай там як, а після початку великої війни прибуток банків став відігравати набагато меншу роль у визначенні розмірів винагород їхніх топменеджерів.

"24 лютого 2022 року майже всі банки різко стали збитковими. Просто хтось чесно визнає збитки, а хтось відтягує (це визнання – ЕП)", – вважає асоційований експерт "CASE-Україна" Євген Дубогриз.

При визначенні розмірів винагород членам правління держбанків дедалі більшу роль відіграє складність завдань, які їм доводиться виконувати в умовах війни.

"У топменеджменту роботи додалося. Потрібно реагувати на постійну зміну умов: шукати нові способи заробітку, бо кредитування майже немає, дбати про безперебійність діяльності, забезпечувати роботу на територіях, де йдуть бої", – додає Дубогриз.

За законом, розмір оплати праці членів правління, а також критерії, від яких залежить цей розмір, встановлює наглядова рада. Критерії узгоджуються під час укладання трудового договору.

Крім зарплати, члени правління отримують премії та інші заохочувальні винагороди. Як правило, їх виплачують за підсумками кварталу або року. Їх розмір також погоджує наглядова рада, а залежить він від роботи кожного члена правління та досягнення ним встановлених показників ефективності.

Розмір винагород членам наглядової ради погоджує уряд під час укладання контрактів. Члени ради банку не є його працівниками, тому з ними укладають цивільно-правові договори.

Зараз держава оновлює наглядові ради своїх банків. Зокрема, у грудні закінчився конкурсний відбір у наглядову раду Приватбанку, у січні – Укргазбанку. У список топменеджерів першого від держави потрапила, зокрема, дружина скандального екскерівника Укрексімбанку Євгена Мецгера Юлія.

Як повідомили ЕП в Мінфіні, у договорах з новою наглядовою радою Приватбанку держава зменшила розміри винагород. Наскільки суттєво – можна буде дізнатися з наступних звітів.

При встановленні винагород членам ради Укргазбанку Мінфін "ураховував пропозиції компанії, яка займалася пошуком кандидатів, а також поточні практики винагороди членів наглядових рад державних банків в Україні, міжнародні підходи до оплати праці незалежних директорів". Деталей у відомстві Сергія Марченка не навели.

Конкурси на обрання членів наглядових рад Ощадбанку та Укрексімбанку тривають, тому наразі невідомо, чи зменшуватиме держава для них розмір виплат.

Чи можна скоротити видатки

Частина коштів, які держбанки виплатили своїм топменеджерам, потрапила до бюджету у вигляді податків та ЄСВ. Мова йде про 116,6 млн грн.

Однак навіть така суттєва сума податків, яку сплатили лише 68 високопосадовців чотирьох держбанків, здається незначною порівняно з 477 млн грн, які вони отримали.

В умовах, коли уряд скорочує виплати деяким категоріям військових, зарплати в держбанках виглядають необґрунтовано високими. Чи потрібно їх скорочувати і який це матиме ефект?

З точки зору економії державних фінансів скорочення виплат правлінню та наглядовим радам не принесло б значного результату. Порівняно з дефіцитом бюджету, який вимірюється сотнями мільярдів гривень, майже пів мільярда гривень виглядають краплею в морі.

За розрахунками ЕП, якби держава встановила всім членам правління та наглядових рад своїх банків фіксовану зарплату в розмірі 30 тис грн на місяць, а зекономлені кошти витратила на надбавки військовим, то змогла б рік виплачувати 30-тисячні премії для 1 268 захисників.

Водночас негативні наслідки від скорочення зарплат топменеджерам могли б бути більшими. Виплачуючи ринкові зарплати, держава може залучати провідних професіоналів і не перейматися, що хтось з них може скористатися доступом до фінансових потоків для власного збагачення.

Хоча високі зарплати не можна назвати 100-відсотковою гарантією бездоганного корпоративного управління. Про це свідчать кредитні портфелі деяких державних банків. Останній яскравий приклад – позика Укрексімбанку на купівлю столичного ТРЦ SkyMall на 60 млн дол.

Банк погодився взяти ТРЦ в заставу, хоча за цей об’єкт тривали багаторічні судові суперечки. Коли журналісти запитали про цей кредит у тодішнього голови правління банку Євгена Мецгера, то на них напали представники служби безпеки фінансової установи.

Водночас слід відзначити, що правління держбанків довели свій професіоналізм після початку великої війни. Їм вдалося рекордно швидко перенести онлайн-сервіси установ у "хмару" і вистояти під натиском хакерських атак та паніки клієнтів у перші дні вторгнення росіян.

Зрештою, протягом останнього року держбанки не лише працювали заради отримання прибутків, а й виконували додаткові соціальні функції.

"Державні банки – це комерційні банки, частка яких на банківському ринку України перевищує 50%. В умовах війни вони забезпечують фінансову інклюзію, доступ громадян до банківських послуг навіть у зонах бойових дій та в умовах підвищених ризиків", – повідомили ЕП в Нацбанку.

Зниження оплати праці в наглядових радах та правліннях держбанків може призвести до втрати висококваліфікованих кадрів, що послабить фінустанови під час найбільшої кризи останніх років.

"Наслідок потенційного зниження зарплат полягає в тому, що топменеджери та члени наглядових рад почнуть маніпулювати. Наприклад, створювати посади, роботу на яких оплачувати додатково. Наглядові ради можуть маніпулювати датами виплат винагород, аби робити їх після закінчення дії обмежень", – вважає незалежний консультант з питань корпоративного управління Андрій Бойцун.

Крім того, якби держава знизила виплати топменеджерам, то ризикувала б втратити до 16 млрд дол фінансування від МВФ, адже фонд традиційно виступає за ринкові зарплати в державних банках і за продовження корпоративних реформ у державному секторі економіки.

Зокрема, у 2020 році на період карантину Україна обмежувала розміри зарплат чиновників, зокрема в державних банках, десятьма мінімальними зарплатами. МВФ вимагав скасувати це обмеження в ході переговорів про нову кредитну програму.

Наразі уряд домовляється про нову програму з фондом, яка має допомогти покрити рекордний дефіцит бюджету. Наступати на старі граблі в ході переговорів навряд чи було б мудрим рішенням.

* * *

Питання зарплат і премій у державних компаніях завжди було більше політичним, ніж економічним. Приклад – скандал з преміями керівництва НАК "Нафтогаз" за перемогу над "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі. Ця історія триває досі.

Заклики знизити багатомільйонні зарплати топменеджерам завжди знаходити підтримку виборців і додавали електоральних балів політикам.

Однак варто розуміти, що зниження зарплат у держкомпаніях не призведе до автоматичного збільшення бюджетних надходжень, адже потенційний додатковий прибуток така компанія переказує в казну у вигляді дивідендів за підсумками року і лише у випадку отримання прибутку.

Якщо зниження зарплат призведе до погіршення якості управління державним банком, то шанси на отримання прибутку наближатимуться до нуля.