Чи можливий сценарій з повним затемненням України?
За останні два тижні Росія здійснила найбільш масштабну в історії атаку на енергетичні об’єкти України. Її мета – повністю "погасити" країну.
Поки що окупанти свого не досягли, однак наслідками обстрілів стало відключення від енергопостачання мільйонів українців. У вівторок обмеження по всій країні були запроваджені і для промислових споживачів.
Схоже, ворог на цьому не зупиниться. Ситуація ускладнюється тим, що нищити критичну інфраструктуру України допомагають російські енергетики. Вони консультують військових, по яких саме об'єктах бити в першу чергу.
Як енергосистема України справляється з атаками ворога? Наскільки вистачить її запасу міцності та чи можливий сценарій з повним затемненням?
Енергетика під прицілом
За даними Офісу генпрокурора, з 24 лютого росіяни били по об'єктах енергетики 85 разів. Два з трьох ударів припали на останні два тижні війни. Ворог застосовує крилаті ракети повітряного, морського і наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети та іранські безпілотники Shahed-136.
Найбільше постраждали Донеччина, Сумщина, Дніпропетровщина і Львівщина. Обстрілів уникнули лише Закарпатська, Чернівецька і Тернопільська області. Ціль атак – знищення українців через створення непридатних для життя умов.
"З наближенням зими російське керівництво свідомо позбавляє людей базових речей: води, електрики, тепла. Так само, як свідомо прирікало на голодну смерть під час Голодомору 1932-1933 років. Це тероризм і воєнний злочин", – пояснює генеральний прокурор Андрій Костін.
"Усе, що робить Росія, – це акт тероризму. Найголовніша мета – посіяти паніку, страх, невпевненість. Паніка і страх – це головна зброя терору", – упевнений керівник головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов.
Чи триватимуть обстріли
Імовірність повторення атак по українських об'єктах електроенергетики велика, оскільки майбутня зима – останній шанс для Росії спробувати шантажувати Україну та намагатися примусити її до переговорів на своїх умовах.
Щоправда, президент Володимир Зеленський заявив, що перемовини з РФ, доки Володимир Путінзалишається президентом країни-агресора, неможливі. Чи зупинить це росіян? Співрозмовники ЕП в енергетичній сфері в це не вірять.
Українські політики відкрито попереджають, що вже зараз варто готуватися до постійних перебоїв з електрикою та проблем з опаленням.
Терористичних можливостей у росіян ще достатньо, каже Буданов.
"Терор з використанням "Шахедів" може бути ще довго, а от з використанням ракет – ні, бо їх запаси майже вичерпані. "Іскандерів" залишилося 13%, ракет "Калібр-ПЛ" та "Калібр-НК" – 43%, ракет Х-101 та Х-555 – 45%. Просідати нижче 30% небезпечно, бо це недоторканний запас", – пояснює головний розвідник.
Куди б’ють окупанти
Руйнація енергетичних об’єктів почалася з перших місяців війни. Спочатку окупанти били по некритичних об’єктах, які впливали на окремі регіони: ТЕЦ, що виробляють тепло та гарячу воду, і ТЕС у зоні активних бойових дій.
10-11 жовтня тероризм росіян вийшов на новий рівень: вони почали бити по критичних об’єктах енергетичної інфраструктури. Енергосистема має дві основні складові: генерація, де виробляється електроенергія, та інфраструктура для її постачання. У жовтні росіяни намагалися знищити обидві складові.
Спочатку терористи вдарили по розподільчих пристроях, трансформаторах та перемикачах, щоб станції не могли з'єднатися з об'єднаною енергосистемою.
"Ключові цілі – трансформаторні високовольтні підстанції "Укренерго" та обладнання для видачі потужності на теплових електростанціях", – пояснює генеральний директор компанії ДТЕК Максим Тимченко.
Пізніше окупанти переключилися на генерацію. Щоб не допомагати ворогу, енергетики не розповідають про пошкоджені об’єкти та рівень їх руйнації. Ба більше, СБУ полює на осіб, які публікують відео чи фото "прильотів" російських ракет. Порушникам та порушницям загрожує позбавлення волі на 3-12 років.
Відомо лише, що ситуація складна: після останньої атаки були пошкоджені 30-40% енергетичної інфраструктури. Чому важко назвати точну цифру?
"Щогодини ситуація змінюється в обидва боки. Енергетики та рятувальники цілодобово відновлюють пошкодженні об'єкти, а тимчасом відбуваються нові атаки", – пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Чи витримає енергосистема
Щоб уникнути найгіршого сценарію, недостатньо дій лише військових та енергетиків. До порятунку енергосистеми повинні долучитися всі українці.
Перший чинник – енергетики та рятувальники, які з ризиком для життя цілодобово ліквідовують наслідки російських ударів. Завдяки цим людям українці відчули труднощі з електрикою лише на сьомому місяці великої війни.
Другий чинник – обладнання та гроші на його придбання. Країні від західних партнерів потрібні трансформатори, вимикачі, автоматика, кабелі.
"Це, напевно, найменше, що вони можуть зробити. На складах енергетичних компаній або в державних резервах є обладнання, яке можна швидко доставити в Україну та встановити", – каже виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
Частково така допомога вже надходить. З початку війни обладнання для України передали системні оператори Бельгії, Польщі, Німеччини та Італії.
Третій чинник – військові та ППО. Україна з перших днів великої війни зверталася до Заходу з проханням закрити небо над критично важливими об’єктами. Частково це зроблено: багато російських ракет не долітають до цілей, а 70% запущених дронів-камікадзе збивають українські захисники.
Утім, за словами міністра енергетики Германа Галущенка, інтенсивність останніх ударів була такою, що завдана шкода не співмірна відновленню.
Саме тому захист критичної інфраструктури від російських ракет є одним з головних предметів обговорення уряду та президента з міжнародними партнерами. Деякі з них погодилися надатисистеми ППО та глушники дронів.
Четвертий чинник – співпраця із споживачами. Необхідність скорочувати споживання електрики може зберігатися ще довго. Президент, прем’єр-міністр та міністр енергетики ледь не щодня закликають громадян долучитися до кампанії з розумного споживання. Багато хто з українців це робить.
"Економія є, ми розраховуємо, що вона збільшиться. Коли в пікові години країна економить навіть 5% електроенергії, це сотні мегават потужності. Це суттєво полегшує роботу диспетчерів і роботу енергосистеми", – каже Кудрицький.
За його словами, якщо економія сягне 15%, це дозволить уникати примусових відключень споживачів. Однак корисна будь-яка економія, навіть на 3-5%.
Чи можливий блекаут
Блекаут – найбільш страшна подія для енергетиків. Вона настає, коли графік обмеження потужності та графік аварійних відключень не допомогли. У цьому випадку споживачі від'єднуються від живлення на рівні підстанцій "Укренерго". Тоді без світла можуть залишитися міста і навіть цілі області.
Останній масштабний блекаут стався в березні 2019 року у Венесуелі. Тоді світла не було протягом тижня в усіх 23 штатах країни, що призвело до дефіциту продуктів та заворушень. Чи загрожує такий сценарій Україні?
"Простої відповіді на це питання нема. Наразі ситуація максимально напружена, вводяться обмеження для населення та промисловості. З кожним новим ударом ситуація буде погіршуватися", – каже співрозмовник ЕП в уряді.
"Певний запас міцності наша енергосистема досі має, але все залежить від того, наскільки довго та прицільно росіяни зможуть бити по критичній інфраструктурі", – каже директор спецпроєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
На його думку, повного затемнення можна уникнути, однак без світла протягом тривалого часу залишиться низка регіонів. У цьому випадку йдеться про контрольовані обмеження, які масово застосовуються зараз.
У найбільш страшний сценарій не вірить і гендиректор ДТЕК.
"У нас не може бути якогось армагеддону, ситуації, що все розіб'ють і все згасне. Я в цей сценарій не вірю. Хоча я і у війну з Росією не вірив.
Усе можливо, але з огляду на те, як ми проявили себе і як проявила себе система з точки зору стійкості, у мене є впевненість, що ми впораємося з цими викликами. Знову ж таки – у зв'язці з військовими", – пояснив Тимченко.
За словами голови "Укренерго" Володимира Кудрицького, попри масштабні обстріли енергосистема цілісна і контрольована. "Ми далекі від апокаліптичного сценарію. Я навіть не знаю, наскільки цей апокаліпсис реальний", – сказав він.