Великі комбінатори: для зменшення тарифів на електроенергію Офіс Зеленського поступився планами приватизації

Матеріал оновлено 10 вересня о 22:00

За останній тиждень список об'єктів великої приватизації різко скоротився. З нього вибуло відразу шість компаній, які постачають електроенергію кінцевим споживачам (обленерго).

Так вирішив президент Володимир Зеленський. Саме його указом ці підприємства буде передано від тих, хто готував їх до продажу (Фонду державного майна), до Міністерства енергетики.

Фондом держмайна керує Дмитро Сенниченко — ставленик колишнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Глава Міненерго Герман Галущенко є членом команди Сергія Шефіра — одного з найближчих соратників чинного президента.

Тому передача обленерго від однієї державної структури до іншої має чіткі контури зміни команд, які курують фінансові потоки обленерго.

Намагаючись розібратися в тому, що відбувається, ЕП поговорила з усіма учасниками цього процесу.

Але навіть опоненти Зеленського не підтверджують націленість його рішення на традиційний для України "дерибан". Йдеться швидше про класичний популізм: президент України повірив у те, що збереження обленерго в держвласності допоможе домогтися зниження тарифів на електроенергію.

ЕП пояснить, як Офіс президента бачить реалізацію цього завдання.

Але цікавий не так спосіб, як імена тих, чиїми руками поставленої ​​мети будуть досягати. І тут на перший план виходить команда незаслужено забутого Ігоря Кононенка на чолі з його колишнім помічником Олександром Візиром.

Давайте після свят

Пробуксовка великої приватизації почалася наприкінці серпня, коли Фонд державного майна скасував аукціон з продажу "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" (ОГХК).

"Таке рішення прийнято тому, що після перевірки отриманих заявок до торгів може бути допущений лише один учасник", — йшлося в офіційному повідомленні Фонду.

Жодних інших деталей. Але головна подія, що пояснює це рішення, відбулася за кілька днів до нього. Тоді Фонд держмайна змінив главу ОГХК, замість Артура Сомова призначивши Єгора Перелигіна.

За даними ЕП, мала кількість претендентів на приватизацію гірничо-хімічної компанії і зміна її першої особи мають прямий взаємозв'язок. А суть його в тому, що за місяць до початку конкурсу, в 20-х числах липня, ОГХК повністю припинила відвантаження своєї продукції, що призвело до падіння її фінансових результатів.

"До приватизації Фондом була складена так звана "фінансова модель" ОГХК, яка складається з історичних (минулих) і прогнозованих (майбутніх) доходів підприємства. Претенденти на приватизацію цією фінансовою моделлю володіли, але перед самим конкурсом її було провалено", — пояснив один зі співрозмовників ЕП.

Приватизація року: як Україна буде продавати титанового гіганта ОГХК і за скільки

За його словами, з третьої декади липня і протягом серпня ОГХК працювала переважно "на склад", повністю згорнувши продажі, і таким чином майже на 100% зірвавши запланований на серпень дохід.

ЕП звернулася по коментар до ФДМ. Там обмежилися відповіддю, що розраховують на те, що до дати нового конкурсу, 29 жовтня, кількість претендентів буде значно ближчою до числа компаній, які спочатку цікавилися приватизацією ОГХК. А це як мінімум 13 структур.

"18 міжнародних компаній підписали договори про конфіденційність і готувалися до участі в приватизаційному аукціоні. Інвестиційний радник і Фонд провели більше 70 презентацій та зустрічей з міжнародними інвесторами та фондами в Австралії, Японії, Великобританії, США, Китаї. Зокрема, велася спільна робота з Міністерством закордонних справ.

Через тимчасові обмеження на вивчення всіх даних про ОГХК (2 місяці), провідні міжнародні компанії не встигли підготуватися до торгів, про що повідомили ФДМ і радника по приватизації. Додатковий час на підготовку розширить коло потенційних учасників", - пояснив представник Фонду.

Серед потенційних інвесторів — Група ТАС Сергія Тігіпка, BGV Group Management Геннадія Буткевича, UMG Investments Ріната Ахметова і "Стугна Лімітед" Андрія Адамовського.

Після виходу публікації до ЕП звернувся голова ОГХК Єгор Перелигін.

"Заяви про поганий фінансовий стан ОГХК не відповідають дійсності. Операційний прибуток підприємства за І півріччя 2021 року вже перевищує операційний прибуток за весь 2020 рік. Наразі компанія знаходиться на піку фінансових показників за останні декілька років, що позитивно впливає на її ринкову оцінку напередодні приватизації", - повідомив Перелигін.

За його даними, оперативні місячні дані щодо відвантаження продукції не можуть слугувати базою для аналізу стану компанії. Значний обсяг продукції ОГХК реалізує на спотовому ринку, щоб отримати додаткову маржу в період зростання цін. Це означає, що продукція підприємства може певний час зберігатися на складах та відвантажуватися не ритмічно, задля максимізації прибутку.

Що відбувається з енергетикою

Перенесення продажу ОГХК сталося практично синхронно з рішенням президента Зеленського скасувати приватизацію шести енергопостачальних компаній: "Харківобленерго", "Запоріжжяобленерго", "Хмельницькобленерго", "Миколаївобленерго", "Тернопільобленерго" і "Черкасиобленерго".

Тепер, замість підготовки до приватизації, всі ці підприємства буде передано в управління Міністерства енергетики.

Це рішення Володимира Зеленського і провал продажу ОГХК відокремлюють між собою всього два дні, що мимоволі наштовхує на припущення про їхній взаємозв'язок. Мовляв, президент незадоволений роботою Фонду держмайна, а тому обленерго потрібно передати іншому, більш ефективному, управлінцеві.

Низьку якість управління обленерго не приховують і в самому Фонді держмайна.

"Обленерго давно знаходяться у Фонді, і всіма ними давно якось там керують. Там повна корупція, бандити, "смотрящі", бізнес-групи. Ми намагаємося змінити керівників трьох або чотирьох обленерго, але ми опинилися в історії з судовими заборонами — судимося, з "Миколаїв-", "Хмельницьк-", "Черкасиобленерго".

Є рішення Кабінету міністрів змінити там менеджмент і відновити контроль держави над держкомпаніями, тому що відповідальність на мені, а вони все судами блокують", — казав глава Фонду Дмитро Сенниченко в інтерв'ю ЕП рік тому.

Відтоді мало що змінилося. З шести перерахованих вище компаній на сьогодні держава реально контролює лише дві: "Харківобленерго" і "Миколаївобленерго".

Решта 4 компанії на рівні менеджерів підпорядковані різнорідним групам бізнесменів. Наприклад, "Запоріжжяобленерго" та "Тернопільобленерго" — Ігорю Коломойському, а "Черкасиобленерго" — підприємцю і колишньому народному депутату Володимиру Продивусу. Кураторами "Хмельницькобленерго" співрозмовники ЕП називають керівництво місцевих облдержадміністрації та Служби безпеки України.

Зараз в ФДМ кажуть, що за рік з моменту цієї заяви Сенниченко багато що змінилося. "Фінансові результати обленерго у 2020 році показали значне зростання в обсягах чистої фінансового прибутку", - зазначив представник Фонду держмайна.

Голова Фонду держмайна Сенниченко: Ми не можемо вести війну з усіма олігархами одночасно, хоча намагаємося

Чому в Офісі президента вважають, що Міненерго буде ефективніше, ніж Фонд управляти обленерго?

По-перше, через очевидну "понятійну" різницю між командами цих органів.

Керівником ФДМ є Сенниченко — ставленик Олексія Гончарука, який втратив вплив ще рік тому, коли був звільнений з посади прем'єр-міністра. Зате Міністерством енергетики керує Герман Галущенко, якого джерела ЕП ще до його призначення в це крісло пов'язували з командою нині впливового Сергія Шефіра — першого помічника Зеленського.

По-друге, через очевидну організаційну різницю між цими органами.

В Фонді держмайна немає окремого заступника, відповідального саме за енергетичну сферу (є профільний департамент і напрямок, що відповідають за управління корпоративними правами підприємств з енергетичної сфери в рамках блоку корпоративного управління). Тоді як в Міненерго для цього є повноцінний профільний блок на чолі з першим заступником міністра Юрієм Власенком.

Але парадокс ситуації в тому, що насправді бізнесом 6-ти державних обленерго буде управляти не так Міністерство енергетики, як держпідприємство НАЕК "Енергоатом".

І для того, щоб зрозуміти чому так, потрібно звернути увагу на дві деталі.

Перша. Кілька років тому в Україні з'явилася нова модель енергетичного ринку. Вона передбачає розділення функцій з розподілу (транспортування по лініях електропередачі) і передачі (продажу) електроенергії.

Щоб виконати цю умову, кожне обленерго в країні створило при собі так званого "постачальника універсальних послуг". Простими словами — нова юридична особа, якій обленерго передали функції з торгівлі електроенергією.

Таким чином, в кожному регіоні країни замість однієї стало по дві обласні енергетичні компанії. Наприклад, в Запорізькій області крім звичного споживачеві "Запоріжжяобленерго" з'явилося створене ним ТОВ "Запоріжжяелектропостачання", яке стало відповідати за продаж електроенергії в регіоні.

Друга. У вищезгаданому указі президента Зеленського йдеться про те, що в Міненерго буде передано тільки обленерго, тоді як вищезгадані постачальники універсальних послуг повинні перейти під управління "Енергоатома".

Ця багатоходівка має на меті стабілізацію цін на електроенергію в країні. Як це можна реалізувати?

За допомогою відкритого для "Енергоатому" вікна внутрішньої кооперації з переданими йому постачальниками універсальних послуг: другі отримають від першого переважний доступ до оптових закупівель його дешевої електроенергії і завдяки цьому зможуть виходити на ринок з продажу енергії в інших областях.

Сьогоднішні правила гри це дозволяють: наприклад, згаданій "Запоріжжяелектропостачання" нічого не заважає вийти за межі Запорізької області з демпінговими тарифом за кіловат-годину, наприклад, в Дніпропетровську область. І таким чином відібрати найбільших промислових споживачів-клієнтів у місцевого постачальника універсальних послуг, який належить групі "ДТЕК" Ріната Ахметова.

Чим більше грошей на кооперації з державними постачальниками універсальних послуг зможе заробляти "Енергоатом", тим довше держава зможе відкладати необхідність підвищення для нього тарифів, яке неминуче тягне за собою необхідність підвищення цін на енергію для населення.

Це і запустить механізм стримування тарифів на електроенергію для населення. Але у Володимира Зеленського зупинятися на цьому не будуть.

В Офісі президента прагнуть домогтися зниження цін, і для цього в згаданому указі Зеленського є окреме доручення Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг, ФДМ і Антимонопольного комітету "провести аналіз методики оцінки активів суб'єктів природних монополій, і за результатами внести пропозиції про коригування відповідних тарифів операторів систем розподілу".

У перекладі з чиновницької мови на людську цей пункт означає, що потрібно переглянути вартість активів всіх обленерго країни і, вже відштовхуючись від цього, змінити (знизити) раніше встановлений для обленерго розмір так званих RAB-тарифів.

RAB-тариф близько. Що це таке і чому це вплине на життя мільйонів українців

Останні розраховуються в прямій залежності від вартості бази активів обленерго. Тобто чим нижче затверджена вартість майна енергокомпаній, тим нижче регулятор зможе встановити для них тариф, що таким чином дозволить переглянути в бік зниження ціни на електроенергію для населення.

Хто був ніким, той стане всім

Орієнтування команди Володимира Зеленського на вирішення соціальних проблем — класичний політичний популізм. І в цьому не було б нічого поганого, якби не ризики корупції.

Адже за 30 років незалежності Україна зарекомендувала себе вкрай неефективним управлінцем держпідприємствами.

Випадок з обленерго та постачальниками універсальних послуг, які їм належать, навряд чи буде винятком. Головним чином, з огляду на команду, яка буде завідувати цими активами в згаданому "Енергоатомі".

Джерела ЕП стверджують, що роль першої скрипки тут буде грати Олександр Візир.

Це ім'я нічого не каже широкому колу читачів, та лише доти, доки не відкрити Google. Там він відомий як офіційний помічник Ігоря Кононенка — народного депутата БПП президентських часів Петра Порошенка.

Менш відома сторона біографії Візира — його робота у ФДМ в Департаменті управління держпідприємствами та корпоративними правами держави.

Завдяки посаді директора департаменту при Порошенкові-президенті він був введений в наглядові ради "Одеського припортового заводу" і "Центренерго", які в ті часи стали одними з найгучніших корупційних епізодів.

Після перемоги Зеленського на виборах 2019 року, вся команда Кононенка була вичищена з ФДМ і підвідомчих йому держпідприємств. Але почався зворотній процес.

На початку цього року Олександр Візир отримав посаду першого помічника президента "Енергоатому". Джерела ЕП стверджують, що в держкомпанію він прийшов з ініціативи чинного міністра енергетики Германа Галущенка, який тоді був віцепрезидентом компанії.

Перехід Галущенка в Міненерго тільки розширив горизонти Олександра Візира: тепер він працевлаштований не тільки в "Енергоатомі", а й має статус радника міністра.

А з теперішньою передачею постачальників універсальних послуг під "Енергоатом" у Візира стане ще більше роботи. За даними ЕП, під неї він буквально в ці дні збирає команду. Зокрема, забирає відразу трьох осіб з ФДМ, з якими працював ще при Кононенку.

Одна з них — Ірина Холоднова, яка готується піти з посади начальника відділу різногалузевих підприємств Фонду державного майна.

Матеріал доповнено позицією голови ОГХК Єгора Перелигіна.