Вісім років без нових станцій. Коли ж відкриють метро на Виноградар?
Як будується метро на Виноградар, скільки коштів платників податків на це витратили та коли кияни отримають обіцяні станції.
Публікація оновлена 8 липня о 14:00
Населення Києва зростає з року в рік, межі міста розширюються, тож попит на перевезення громадським транспортом у столиці постійно підвищується. Через хронічні проблеми "Київпастрансу" кияни та жителі навколишніх міст змушені купувати автомобілі або користуватися метрополітеном.
Навантаження на метро зростало кожен рік, крім карантинного 2020 року.
Свого часу колишній міський голова Києва Леонід Черновецький жартома пропонував чіпляти до поїздів метро шості вагони. На практиці проблему переповнених вагонів вирішували зменшенням інтервалу руху до критичних 40-50 сек.
Прихильники різних урбаністичних теорій сперечаються щодо доцільності будівництва метро і пропонують альтернативу у вигляді легкого рейкового транспорту. Тимчасом публічні комунікації київської влади свідчать, що метро для неї – традиційний та зрозумілий спосіб вирішення транспортних питань.
Найновіша станція київського метрополітену – "Теремки" – була відкрита ще у 2013 році колишнім міським головою Олександром Поповим.
У 2016 році київський міський голова Віталій Кличко оголосив про початок робіт з продовження Сирецько-Печерської лінії на житловий масив Виноградар. У 2017 році провели тендер на проєктування, а у 2018 році – на будівництво.
Підготовчі роботи стартували навесні 2019 року. Передбачалося, що до кінця 2021 року побудують дві станції. Утім, наразі Кличко обережно говорить, що за цей термін встигнуть відкрити лише одну.
Експерти, блогери та місцеві мешканці, які стежать за ходом робіт, кажуть, що генеральний підрядник будівництва не дотримується графіку. Мовляв, до кінця 2021 року майже неможливо відкрити навіть одну станцію.
Як насправді будується метро на Виноградар, скільки коштів платників податків на це витратили та коли кияни отримають обіцяні станції?[BANNER1]
Політична справа
Будівництво метрополітену в Україні є невід'ємною складовою політичного процесу: відкриття станцій приурочують до державних свят, а перерізати стрічку перші особи держави поспішають до чергових виборів.
Будівництво нових гілок метро потребує значних фінансових та часових ресурсів. Оскільки політичні цикли тривають близько п'яти років, влада надає перевагу продовженню ліній метрополітену – так швидше.
З останніх прикладів – продовження Святошинсько-Броварської гілки до Біличів, Сирецько-Печерської – до Червоного хутора та Оболонсько-Теремківської – до Теремків. Навесні 2019 року почалося спорудження двох станцій метро до житлового масиву Виноградар, що на північному заході Києва.
Плани продовжити Сирецько-Печерську лінію до Виноградаря або Вітряних гір існують з 1970-х років. Трасування перспективних ділянок не раз змінювалося.
У підсумку станції вирішили звести не серед старої забудови Пріорки (вул. Автозаводська, Вишгородська) і Вітряних Гір (вул. Червонопільська, Осиповського, Світлицького), а біля нових ЖК "Варшавський мікрорайон", "Діброва парк", "Ліпінка" та "Крістер град" (колишня територія ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця").
Що будують
Затверджений проєкт першої черги передбачає будівництво двох станцій: "Мостицька" (на перетині вулиць Північно-Сирецької та Межової) і "Проспект правди" (на перетині вулиці Межової та проспекту Правди).
Довжина ділянки становить 3,4 км, з яких 1,3 км будують закритим способом. Генпідрядником є компанія "Київметробуд". Вона виграла тендер КМДА (через КП "Київський метрополітен") з ціною за роботу 5,98 млрд грн.
Від станції "Мостицька" до станції "Сирець" наразі працює підземний прохідницький щит "Галина". Як повідомили ЕП в пресслужбі "Київського метрополітену", 5 липня щит подолав 1 082 метри із загальних 1 256 метрів або 86% шляху.
Коли комплекс досягне станції "Сирець", його демонтують і зберуть на "Мостицькій". Тоді "Галина" почне рити паралельний тунель.
Проміжок між цими станціями має великий перепад висоти. "Мостицька" буде розташована на 56 метрів вище, ніж "Сирець". Цей відрізок стане другим за "крутизною" після ділянки "Берестейська" – "Шулявська" (різниця 74 метри).
На будівництві перегону "Мостицька" – "Проспект Правди" допомога "Галини" не знадобиться. Ця частина гілки споруджується у відкритому котловані, закріпленому методом "стіна в ґрунті". Довжина перегону – 2,4 км.
Оскільки вулиця Межова має невелику ширину, було запропоновано тунелі на певному відрізку зробити дворівневими.
До того ж, на цьому відрізку тунелів буде не два, а чотири. Два додаткові – для перспективного вилочного відгалуження в напрямку озера Синє, де згодом повинні побудувати щонайменше ще одну станцію та депо.
Через обмеження за шириною станцію "Проспект правди" вирішили робити з береговими платформами, розташованими не між коліями, а на їх зовнішній стороні, як на станціях "Дніпро" та "Червоний хутір". Паралельно з будівництвом перегінних тунелів тривають роботи на майбутніх станціях.
У лютому метрополітен і Європейський банк реконструкції та розвитку підписали кредитний договір на 50 млн євро для закупівлі 50 нових вагонів метро – це десять поїздів. Вони курсуватимуть на Сирецько-Печерській лінії, що дозволить зберегти інтервали руху поїздів на збільшеній ділянці.
За умовами кредитування, місто отримає розстрочку платежу на 12 років.[BANNER2]
Уповільнення робіт
Восени 2020 року місцеві мешканці зафіксували зниження активності працівників на відкритих майданчиках та зменшення кількості техніки.
У грудні Кабмін збільшив терміни розрахунку перед субпідрядниками будівництва метро на Виноградар з 24 до 34 місяців. В уряді пояснили, що на виплату авансу знадобиться більше часу через наслідки пандемії коронавірусу. Актуальна дата розрахунку за роботи за цим проєктом – жовтень 2022 року.
Як стало відомо ЕП, у кінці червня загальна сума коштів на фінансування робіт з будівництва метрополітену за 2017-2021 роки становила 4,07 млрд грн.
Заступниця начальника "Київського метрополітену" Наталія Макогон повідомила ЕП, що роботи виконуються "у безперервному процесі за календарним планом будівництва". Однак календарний план не враховує ризики, пов'язані з поширенням ковіду та карантинними заходами.
"Ускладнення виконання робіт пов'язане з наявністю карантинних обмежень при реалізації взаємовідносин з іноземними компаніями", – пояснила Макогон.
Календарний план, на який посилаються комунальники, не містить дат чи навіть місяців завершення робіт. У таблиці навпроти кожної стадії зазначено, що дата початку та завершення робіт "визначається окремою додатковою угодою".
У коментарі ЕП представники "Київметробуду" визнали, що будівництво ведеться із затримкою. "У зв'язку з епідемічною ситуацією, що склалася у світі та Україні, графік будівництва дещо порушено. Проте ми намагаємося наздоганяти відставання", – повідомила пресслужба генпідрядника.
На запитання щодо орієнтовних строків відкриття однієї чи обох станцій метро ні у "Київському метрополітені", ні в "Київметробуді" не відповіли.
Після виходу публікації "Київський метрополітен" повідомив, що підрядник - "Київметробуд", не звертався до замовника щодо зміни термінів будівництва.
"Ми як замовник, вимагаємо від підрядника дотримання тих термінів які вказані в договорі. Якщо підрядник не в змозі дотримати терміни, він зобов'язаний повідомити замовника про те, що в нього є підстави для перенесення термінів. Але генпідрядник не звертався з таким повідомленням.
Для того, щоб змінити терміни будівництва у підрядника повинні бути вагомі підстави, які підтверджені довідкою з Торгово-промислової палати про наявність форс-мажорних обставин. Поки таких документів немає, ми не говоримо про зміни будь-яких сроків", - зазначив в коментарі ЕП начальник "Київський метрополітен" Віктор Брагінський.
86% робіт на одному тунелі "Київметробуд" виконав за десять місяців. Аби встигнути відкрити рух між "Сирцем" і "Мостицькою" до кінця 2021 року, швидкість будівництва другого тунелю повинна зрости щонайменше вдвічі.
Роботи на котлованах уздовж вулиці Межової, за свідченнями місцевих мешканців, не ведуться з грудня 2020 року. Розуміючи, що завершити будівництво до кінця 2021 року не вдасться, 14 червня Кличко підписав розпорядження, яким направив 543 млн грн з продовження Сирецько-Печерської лінії метро на добудову Подільського мостового переходу.
Хоча трохи, за декілька тижня до такого рішення, міський голова запевняв, що одна станція до 2021 буде відкрита.
"Там трішки є порушення по термінах. Але компанія "Київметробуд" гарантує, що до кінця року ми зможемо відкрити станцію… Як мінімум одна станція в цьому році повинна бути відкрита. У нас все профінансовано, ніяких проблем не повинно бути", – заявив Кличко.
Якби там не було, але завершення робіт на легендарній недобудові (зведення Подільського мостового переходу почалося у 1993 році) стало викликом для міського голови у його "інфраструктурному протистоянні" з Офісом президента.
Раніше "Укрзалізниця" передала на баланс "Укравтодору" Дарницький залізнично-автомобільний міст для добудови з'їздів і введення його в експлуатацію.
Корпоративний конфлікт
Іншою причиною уповільнення темпів робіт став корпоративний конфлікт у "Київметробуді". Він розгорівся в грудні 2019 року і вилився у взаємні звинувачення представників компанії в рейдерському захопленні.
Тоді наглядова рада вирішила звільнити гендиректора Василя Кобіля та призначити на його місце Олександра Метелицю. Голова наглядової ради Олег Токарєв пояснив це "повільними темпами робіт з продовження "зеленої" гілки".
Мін'юст визнав збори акціонерів фіктивними і поновив Кобіля на посаді, натякнувши, що рейдером є Токарєв. 21 січня 2020 року керівником підприємства призначили Костянтина Салія, а міністр юстиції Денис Малюська повідомив про відбиття другої атаки рейдерів на "Київметробуд".
"Виявилося, що є люди, які не чули про кінець епохи рейдерства", – написав міністр, додавши, що цього разу його міністерство "поставило рекорд" з реагування на ситуацію і "вирішило питання" за вісім годин.
Директором фірми залишився Кобіль, а кінцевим власником – російський бізнесмен Сергій Кияшко. Зараз компанія записана на іноземні офшори, бенефіціарний власник невідомий, а керує підприємством Андрій Пронін.
У січні 2020 року суд заарештував на рахунках "Київметробуду" 2,6 млрд грн. За даними слідства, керівництво компанії розмістило частину коштів на депозитах. Отримані доходи "Київметробуд" переказував компаніям з орбіти "сірого кардинала" столиці, народного депутата Вадима Столара. Згодом арешт зняли.
Пандемія та корпоративний конфлікт – не єдині причини немочі "Київметробуду". Через тривалу паузу у будівництві метро компанія втратила кадри та матеріально-технічні ресурси. За словами першого заступника Київського міського голови Миколи Поворозника, вона простоювала з 2013 року.
"Простій не привів до нарощування потенціалу компанії, щоб вона зайшла й одразу будувала по дві-три станції метрополітену на рік. Проблема з фахівцями, проблема з менеджментом достатньо серйозна", – бідкався він.
Текст доповнено коментарем КП "Київський метрополітен", який надали після виходу піблікації.