Велику приватизацію розблоковано, НАБУ шукає Дубілета: підсумки тижня для держпідприємств

Приватизація

Велику приватизацію розблоковано. Верховна рада прийняла у другому читанні проект закону №4543, яким розблокувала можливість для проведення аукціонів великої приватизації. Рік тому парламент заблокував велику приватизацію, пояснивши це пандемією коронавірусу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко зазначив, що приватизація може додати до держбюджету 12 млрд грн, створити нові робочі місця, а також збільшити податкову базу.

Законопроект, що визначає перелік державних об'єктів, які не підлягають приватизації, прийнято у першому читанні. До приватизації буде допущено не всі державні активи. Законопроект №4020, прийнятий у першому читанні голосами 289 депутатів, встановлює списки загалом із 659 підприємств, які залишаться у державній власності. Серед них:

1. Акціонерні товариства, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція. До них, зокрема, належать: НАК "Нафтогаз України", Державна акціонерна холдингова компанія "Артем", АТ "Укрпошта" та АТ "Укрзалізниця".
2. Підприємства та об’єднання, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, становить 100 відсотків, а також державні комерційні та казенні підприємства, зокрема: НАЕК "Енергоатом", ПрАТ "Укргідроенерго", НЕК "Укренерго", ТОВ "Оператор ГТС України", ДСП "Чорнобильська АЕС".
3. Об'єкти культури та спорту, зокрема: ДП "Національний цирк України", ДП "Національний центр Олександра Довженка", Національне видавництво дитячої літератури "Веселка", Національний заповідник "Хортиця", Національний музей Тараса Шевченка.
4. Державні підприємства, що не підлягають приватизації, але можуть бути перетворені у господарські товариства, зокрема: ДП "Рубін", ДП "Харківський завод спеціальних машин", ДП "Львівський бронетанковий завод".
5. Об’єкти лісового господарства, зокрема: Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Шацький національний природний заповідник.

[Законопроект не містить обґрунтування щодо необхідності збереження у державній власності перелічених у документі підприємств. У свою чергу, два з половиною роки тому уряд затвердив "Основні засади впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки", який міг би стати основоположним документом, що визначає обґрунтування збереження об’єктів у державній власності.

Однак, на нашу думку: (і) критерії для збереження об’єктів у державній власності мають визначатися законом; (іі) перелік підприємств, заборонених для приватизації, має спиратися на такі критерії; а (iii) для решти держпідприємств слід визначити часовий графік їхньої приватизації.

При цьому, залишається незрозумілим обґрунтування для збереження у державній власності таких підприємств, як наприклад, видавництва "Веселка". В Україні існує кілька приватних видавничих компаній, у яких держава має можливість закупити необхідні послуги.

Також незрозуміло, у чому суть потрапляння до різних груп підприємств, визначених у пунктах 2, 3 та 4. Обидва списки визначають, що ці підприємства заборонено до приватизації. Для підприємств, визначених у пункті 4, прямо передбачено можливість (не обов’язок) їх корпоратизації, але: у тоже час  законопроект не передбачає заборон для проведення корпоратизації підприємств, визначених у пунктах 2 та 3.

Нарешті, на нашу думку, держава повинна поставити перед собою мету скасувати таку організаційно-правову форми як "державне унітарне підприємство" та використовувати для державних підприємств такі самі організаційно-правові форми, які використовують приватні компанії. Значну частину підприємств, визначених у пункті 2, зареєстровано як державні унітарні підприємства. – SOE Weekly.]

Перший мільярд від приватизації у 2021 році. Голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко повідомив, що держава отримала перший мільярд гривень від приватизації у поточному році.

[Очікується, що після прийняття законопроекту №4543 загальні доходи від великої приватизації у 2021 році становитимуть 12 млрд грн. – SOE Weekly.]

Корпоративне управління у держпідприємствах

"Укрспирт" шукає нового директора. Міністерство економіки оголосило про початок конкурсного відбору на посаду директора "Укрспирту", термін подачі заявок закінчується 9 квітня.

В.о. директора "Укрспирту", Сергій Блескун, запросив усіх, хто відчуває у собі сили та можливості, подати свої заявки. Разом з тим Блескун не зазначив, чи збирається він сам приймати участь у конкурсі.

Як ми повідомляли раніше, Сергій Блескун заявив, що "Укрспирт" оголосив пошук компанії з добору персоналу, яка має обрати повноцінного директора. 19 січня на сайті "Prozorro" було розміщено вимоги до компаній-претендентів.

Останній раз "Укрспирт" мав повноцінного директора (без приставки "в.о." та "т.в.о.") ще у 2014 році.

Ексголову правління Приватбанку оголосили в розшук. За словами в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максима Грищука, НАБУ оголосило у розшук колишнього голову правління Приватбанку Олександра Дубілета, якого підозрюють у причетності до розтрати 8 млрд грн коштів банку, перед тим, як його було націоналізовано наприкінці 2016 року.

Як ми повідомляли раніше, в аеропорті "Бориспіль" затримали Володимира Яценка, екс-першого заступника голови правління Приватбанку. Його підозрюють у розтраті майна у особливо великих розмірах. 25 лютого Яценка випустили під заставу у 52 млн грн, що внесла компанія, назву якої суд не повідомив.

За даними Офісу Генпрокурора, 23 лютого колишньому голові правління Приватбанку Олександрові Дубілету було заочно пред'явлено звинувачення у привласненні майна на сумму 136 млн грн.

Також ми повідомляли, що Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала нові підозри колишнім керівникам Приватбанку, у тому числі колишньому голові правління Олександру Дубілету, його заступнику Володимиру Яценку та керівнику міжбанківських операцій. Вони підозрюються у розкраданні 8 млрд грн.

Розгляд апеляційної скарги Приватбанку щодо розблокування конкурсу на голову правління перенесено. Північний апеляційний суд переніс розгляд апеляційної скарги Приватбанку на судове рішення, яким було заблоковано можливість проведення конкурсного відбору на посаду голови правління банку.

Підстави для перенесення розгляду скарги невідомі.

Як ми повідомляли раніше, Господарський суд Києва зупинив конкурс на посаду голови правління ПриватБанку, задовольнивши клопотання про забезпечення позову профспілки банку, яка вимагає скасувати конкурс в цілому.

Суд аргументував своє рішення тим, що якщо результати конкурсного відбору зрештою буде визнано незаконними, це може призвести до інших позовів про визнання конкурсу недійсним та скасування його результатів.

Справу проти першого заступника голови НБУ щодо можливого розкрадання коштів передали в НАБУ. Офіс генпрокурора 25 березня передав до НАБУ справу щодо можливого розкрадання 900 млн грн під час націоналізації Приватбанку, яку було відкрито проти першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової та кількох інших співробітників НБУ.

Як ми повідомляли раніше, за інформацією видання Kyiv Post, щодо Катерини Рожкової та декількох працівників НБУ, які працювали над розслідуванням та націоналізацією Приватбанку у 2016 році, ведеться розслідування Службою безпеки України та Державним бюро розслідувань.

Видання повідомляло, що відповідно до документів Генпрокуратури, їм загрожують потенційні звинувачення у державній зраді та розкраданні, у зв’язку із наданням НБУ інформації детективній компанії Kroll Inc., консалтинговій компанії AlixPartners, а також юридичним фірмам Hogan Lovells та Asters, в рамках розслідування питання націоналізації Приватбанку.

Всі вищезгадані компанії Україна найняла для розслідування та сприяння націоналізації Приватбанку, у якому на кінець 2016 року було знайдено "дірку" у 5,5 млрд дол. Колишні власники банку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов нібито привласнили гроші банку через шахрайські кредити та відмивання грошей.

Катерина Рожкова розповіла Kyiv Post, що їй не відомо про наявність будь-яких звинувачень на її адресу з цього приводу. При цьому вона зазначила, що в нападах на співпрацю НБУ з іноземними компаніями немає нічого нового.

Рожкова також прокоментувала дану ситуацію на своїй сторінці у Facebook та повідомила, що Національним банком вже розпочато внутрішнє розслідування щодо співпраці НБУ з агентством Kroll та юридичними радниками.

Також вона заявила, що саме співпраця НБУ та Kroll зіграла основну роль в процесі виявлення у Приватбанку шахрайських схем та винних у їх реалізації.

Посилаючись на анонімні джерела, Kyiv Post зазначило, що розслідування могло було ініційоване нинішнім головою НБУ Кирилом Шевченко або кимось із Офісу Президента.

В Офісі генпрокурора пізніше уточнили, що розслідування стосується саме можливого розкрадання, а не державної зради, як повідомляли раніше.

Уряд звільнив Тараса Кириченка з наглядової ради Ощадбанку. Як повідомив Тарас Кириченко, Кабінет міністрів своїм розпорядженням №268-р від 1 квітня, припинив повноваження його повноваження в якості члена наглядової ради Ощадбанка.

Нагадуємо, що 4 грудня 2019 року рішенням уряду Кириченка призначили членом наглядової ради Ощадбанку як представника держави від Кабміну. Раніше, з 2013 по 2019 рік, він обіймав посаду голови правління Правекс Банку.

Банки

Апеляційний суд Парижа скасував рішення про компенсацію 1,3 млрд дол Ощадбанку у зв’язку з анексією Криму. Апеляційний суд Парижа задовольнив позицію Російської Федерації, яка, відповідно до рішення Паризького арбітражу була зобов’язана сплатити Ощадбанку 1,3 млрд дол.

Апеляційний суд Парижа підтримав аргумент Мін'юсту РФ про відсутність у Паризького арбітражу юрисдикції на розгляд спору.

Ощадбанк вважає таке рішення апеляційного суду з точки зору права помилковим та таким, що суперечить усталеній прецедентній практиці як у Франції, так і в інших європейських країнах. Банк планує оскаржувати це рішення.

Як йдеться у повідомленні Ощадбанку, Паризький апеляційний суд не врахував специфіку захисту інвесторів за міжнародними угодами та їх співвідношення з засобами захисту, який пропонує арбітраж. Крім того, банк розглядає питання щодо правильності застосування процесуального законодавства та обсягу повноважень апеляційного суду.

НБУ висловив занепокоєння з приводу такого рішення та підкреслив важливість доведення на міжнародному рівні того, що дії Росії проти України були незаконними.

Енергетичний сектор

"Енергоатом" збільшує доходи та покращує фінансовий результат другий квартал поспіль. За підсумками першого кварталу 2021 року "Енергоатом" отримав чистий дохід у розмірі 16,4 млрд грн.

Порівняно з четвертим кварталом 2020 року доходи компанії зросли на 3,7 млрд грн, або на 29%. У порівнянні з першим кварталом 2020 року – на 1,8 млрд грн, або на 13%.

АМКУ оштрафував АЗС групи Коломойського та "Укрнафту". Антимонопольний комітет (АМКУ) визнав антиконкурентними та узгодженими дії АЗС компаній групи "Приват", нібито підконтрольної Ігорю Коломойському, та наклав на них штраф у розмірі 4,7 млрд грн.

Розслідування встановило, що роздрібні продавці бензину використовували систему безготівкових розрахунків скретч-карток та паливних карток компанії "Авіас", з метою здійснення антиконкурентної поведінки.

За повідомленням АМКУ, у схемі взяли участь близько 1625 автозаправних станцій, серед них і АЗС, які належать "Укрнафті" (має 537 АЗС).

В "Укрнафті" в свою чергу повідомили, що планують оскаржити рішення АМКУ у суді, зазначивши, що воно не має юридичного обґрунтування та економічної логіки.

Інфраструктура

Підвищення тарифів та заробітної плати в "Укрзалізниці". В.о. голови правління "Укрзалізниці" - Іван Юрик та лідер Профспілки залізничників і транспортних будівельників України - Вадим Бубняк підписали рішення про співпрацю та взаєморозуміння, згідно якого тарифні ставки, а також посадові оклади залізничникам з 1 червня цього року збільшаться на 10%.

Також сторони домовились, що за умови виконання основних дохідних показників, другий етап підвищення заробітних плат відбудеться з 1 жовтня 2021 року. Збільшення заробітної плати буде застосовуватися до працівників, які отримують менше 30 тис грн.

Як ми повідомляли раніше, голова тимчасової слідчої комісії парламенту (ТСК) по "Укрзалізниці" Юлія Гришина заявила, що профспілка перевізника оголосила про широкомасштабний страйк із зупинкою всіх видів перевезень.

[Примітно, що про це було оголошено Гришиною, а не самими профспілками. У свою чергу, страйк поки не відбувся. – SOE Weekly.]

"Укрзалізниця" очікує прибуток у розмірі 3,6 млрд грн у 2021 році. На засіданні 31 березня Кабінет міністрів затвердив фінансовий план "Укрзалізниці", у відповідності до якого компанія очікує отримати у 2021 році прибуток у розмірі 3,6 млрд грн.

Загальні доходи заплановано на рівні 93 млрд грн, а до держбюджету та цільових фондів передбачається спрямувати 24,7 млрд грн. У свою чергу, капітальні інвестиції компанії на 2021 рік повинні скласти 27 млрд грн.

За повідомленням в.о. голови правління "Укрзалізниці" Івана Юрика, основними інвестиційними проектами є великомасштабна електрифікація залізниць, закупівля великої партії пасажирських вагонів за кошти, виділені з держбюджету, модернізація локомотивів та ремонт вантажних вагонів.

Уряд погодився підняти тариф на доставку пенсій "Укрпоштою". Міністерство соціальної політики погодилося на вимогу "Укрпошти" збільшити тариф на доставку пенсій з 60 до 100 грн.

За словами міністерки Марини Лазебної, "Укрпошта" виставила ультиматум, що припинить доставку пенсій для 3,5 мільйонів осіб. За її словами, хоча частину пенсіонерів можна буде перевести на банківську картку, півтора мільйона осіб – маломобільні групи та жителі сіл, де немає банків.

Міністерка заявила, що договір з "Укрпоштою" підпишуть, а зі свого боку Мінсоцполітики та Мінінфраструктури підвищать їм тарифи. Водночас, якомога більше пенсіонерів спробують перевести на обслуговування в банки.

У своєму інтерв'ю вона зазначила, що уряд шукає альтернативу "Укрпошті". Переговори ведуться, зокрема, з Ощадбанком.

За її словами, покрити всі витрати "Укрпошти" за рахунок пенсіонерів неможливо. Вона додала, що компанія повинна мати інші джерела доходів для покриття своїх видатків.

[Ми підтримуємо ідею конкурсного відбору постачальника послуг з доставки пенсій, але така послуга повинна належним чином оплачуватись Пенсійним фондом. Перехресне субсидіювання таких витрат іншими доходами "Укрпошти" або державного банку порушують принцип ОЕСР щодо рівних умов конкуренції. – SOE Weekly.]

Гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський відповів, що заява міністерки містила оманливу інформацію і закликав її вибачитись. Він сказав, що реальне збільшення тарифів у 2021 році становить 11%, тоді як зростання мінімальної заробітної плати склало 37%, а крім цього є інші витрати.

Смілянський також зазначив, що Лазебна не володіє повною інформацією, оскільки вартість отримання одного переказу (що є еквівалентним отриманню пенсії) у компанії "Нова пошта" становить 2% + 25 грн, а "Укрпошта" просить тариф у 1,3% (по місту).

Кабмін збільшив тариф на доставку пенсій до 2,65% від розміру виплати у селах та до 1,3% у містах з 1 квітня.

"Украерорух" повідомив про збитки у розмірі 1,5 млрд грн. Згідно з фінансовими результатами 2020 року, державне підприємство "Украерорух" отримало чисті збитки у розмірі 1,5 млрд грн.

Згідно з консолідованим звітом про виконання фінансового плану компанії, різниця між доходом від реалізації аеронавігаційних послуг "Украероруху" та їх собівартістю за минулий рік становила 664,4 млн грн.

В "Украерорусі" пояснюють збитковість наслідками пандемії коронавірусу.

На фінансовий результат також негативно вплинула заборгованість з боку приватної авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", яка наприкінці 2020 року заборгувала державному "Украерорухові" понад 1,3 млрд грн. За повідомленнями ЗМІ, кінцевими бенефіціарами МАУ є Арон Майберг та Ігор Коломойський.

За результатами 2019 року "Украерорух" теж відзвітував про 1,12 млрд грн збитків.

Протягом 2020 року "Украерорух" залучив довгостроковий кредит у розмірі 25 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), а також 200 млн грн фінансової допомоги від Адміністрації морських портів України (АМПУ).

[Незрозуміло, чому одне державне підприємства (АМПУ) надає фінансову допомогу іншому державному підприємству ("Украерорух"), і якими є ділові відносини між цими двома підприємствами. Обидва знаходяться у віданні Міністерства інфраструктури. – SOE Weekly.]

З попередніх років "Украерорух" має кредит на суму 10,1 млн євро від ЄБРР та Європейського інвестиційного банку, а також угоду про фінансовий лізинг з кіпрською компанією Stilbay Holdings на 3 млн євро.

[Відповідно до одного з урядових реєстрів Кіпру, Stilbay Holdings Limited перебуває у стані розпуску внаслідок завершення добровільної ліквідації. – SOE Weekly.]

Інші сектори

Держава докапіталізує Експортно-кредитне агентство на 1,8 млрд грн. 31 березня уряд ухвалив  постанову, якою збільшив статутний капітал "Експортно-кредитного агентства" (ЕКА) до 2 млрд грн шляхом його докапіталізації на 1,8 млрд грн.

[Незрозуміло, які саме види послуг буде надавати ЕКА. З одного боку, компанія повинна була забезпечити страхування для покриття ризиків експорту до окремих країн, для випадків коли таке страхування не пропонується на ринку страхових послуг.

У той же час, згідно з останніми новинами про співпрацю агентства з державним Ощадбанком, компанія має намір запропонувати страхування кредитів у випадках наявності недостатньої застави. Оскільки таке страхування може бути доступним також від приватних страхових компаній, цей вид діяльності може розглядатися як державна допомога або неявна державна гарантія за кредитами.

Крім того, хоча ЕКА і зареєстровано як компанію, вона не підпадає під дію загальної нормативної бази для страхових компаній. – SOE Weekly.] 

Міністр економрозвитку Ігор Петрашко заявив, що, докапіталізація дозволить Україні збільшити експорт на 2-3%.

Статутний капітал ЕКА буде збільшено шляхом додаткової емісії акцій, зі збереженням 100 відсотків акцій у власності держави.

[Примітно, що ЕКА зареєстровано як приватне акціонерне товариство, а не як державну установу. – SOE Weekly.] 

Мінфін випустить держоблігації у обсязі 1,8 млрд грн із строком обігу до 15 років та відсотковою ставкою доходу до 9,3% річних в обмін на акції додаткової емісії ЕКА.

[На відповідну суму збільшиться і державний борг. – SOE Weekly.]