За все відповіли кадри: як голова НБУ зачищає команду Гонтаревої
Перші три місяці під керівництвом нового голови Національного банку запам'яталися лише гучними кадровими рішеннями. Що відбувається в НБУ та як регулятор змінився за часів Кирила Шевченка?
1 липня, через 19 днів після того, як Міжнародний валютний фонд переказав 2,1 млрд доларів першого траншу нової програми з Україною, голова Національного банку Яків Смолій зробив гучну заяву про свою відставку, пояснивши її системним політичним тиском.
Після призначення 16 липня новим головою НБУ Кирила Шевченка в Україні та серед міжнародних партнерів виникли побоювання, що політика Нацбанку може кардинально змінитися.
Підкріплювали ці побоювання заяви депутатів, міністрів і президента про "занадто високий курс гривні" або "занадто низьку інфляцію".
Більшість цих побоювань поки що не справдилися: з часу призначення Шевченка політика НБУ суттєво не змінилася. За його участю відбулися два засідання, на яких розмір ключової ставки в Україні, всупереч бажанням політиків, не змінювали.
Однак незмінність політики НБУ – лише ширма. За будь-якою політикою стоять люди, а персонал Нацбанку наразі активно змінюється, починаючи з найвищих посад.
Уже в жовтні, через три місяці після відставки Якова Смолія, у правлінні залишилося лише двоє з шести членів попередньої команди. Зміни відбуваються й на нижчих посадах: йдуть голови департаментів, керівники управлінь та відділів.
Нацбанк наразі нагадує роман американської письменниці Айн Ренд "Атлант розправив плечі", у якому люди які приймають важливі рішення таємниче зникають з лише їм відомих причин. Більшість людей пішли з Нацбанку "за власним бажанням".
Кадрові перестановки
Нацбанк – незалежна від волі політиків економічна інституція і державний регулятор. Причина цієї незалежності проста: НБУ відповідає за емісію гривні та її готівковий обіг, встановлює курс валют та впливає на нього, видає банківські ліцензії та відкликає їх.
Якби Нацбанк був підконтрольний політикам, то в останніх виникла б спокуса надрукувати гроші для фінансування популістичних бажань, встановити вигідний курс валют, вивести з ринку банки-конкуренти. Зрозуміло, що економіка від таких рішень ніяк не виграла б.
За незалежністю НБУ та ухваленням ключових рішень стоять люди. Хоча протягом останніх трьох місяців регулятор не ухвалював несподіваних рішень у валютній та монетарній сферах, однак у кадровій політиці там відбувається справжня революція.
З 1 липня Нацбанк залишили четверо (включно з Яковом Смолієм) з шести членів правління. 22 липня пішов Олег Чурій, якому Рада НБУ не продовжила контракт одразу після призначення Кирила Шевченка. Чурій відповідав за валютну політику. Його місце посів колишній заступник міністра фінансів Юрій Гелетій, який до 2015 року працював в НБУ і відповідав за банківський нагляд.
Наприкінці липня з Нацбанку пішов Сергій Холод, який відповідав за сферу платіжних систем. На його посаду призначили колишнього директора департаменту інноваційного розвитку Олексія Шабана.
26 серпня правління залишив Роман Борисенко, який відповідав за фінансово-адміністративний та операційний блок НБУ, зокрема за проведення тендерів. На його місце призначили Ярослава Матузку, який працював у Приватбанку, зокрема брав участь у міжнародних судах банку проти його колишніх власників.
Як пояснили ЕП колишні та нинішні працівники НБУ в правління обирались люди які користуються довірою в Кирила Шевченка і при цьому не викликають роздратування зі сторони міжнародних партнерів. Наприклад, Юрій Гелетій в Міністерстві фінансів тривалий час відповідав за співпрацю з МВФ.
Окрім членів правління часів Смолія з Нацбанку йдуть керівники середньої ланки.
Чи не найпершим після призначення Шевченка змінився голова департаменту безпеки, що показово. 20 липня Олександр Скомаровський, який очолював цей департамент, "за власним бажанням" перевівся на нижчу посаду у цьому ж департаменті. Його місце згодом посів Ігор Коновалов, який до цього п’ять років працював у "рідному" для Шевченка Укргазбанку.
28 липня з НБУ пішов голова юридичного департаменту Олег Заморський (на його місце призначили працівника цього ж департаменту Владислава Беденка), а 3 серпня з Нацбанку пішла голова департаменту комунікацій Наталія Бондаренко.
7 серпня звільнився голова департаменту стратегії та розвитку Сергій Карпенко. Його місце посів колишній голова офісу правління Нацбанку Арсен Макарчук. 11 серпня з НБУ пішла директорка департаменту персоналу Ольга Прохоренко (на її місце призначили працівницю цього ж департаменту).
У вересні з НБУ пішло ще двоє працівників: директор департаменту фінансового моніторингу Ігор Береза та начальниця управління фінансових та операційних ризиків Надія Мешенко.
За даними співрозмовників ЕП, звільненню Берези передувала особиста розмова з Кирилом Шевченком, а також інформаційна кампанія у наближених до Віктора Медведчука ЗМІ. Ймовірно, саме "негативний фон" у ЗМІ й став основною причиною звільнення.
За підрахунками ЕП, за останні три місяці з НБУ пішло щонайменше 13 керівників підрозділів, і це вплинуло на політику регулятора.
Так, 21 серпня звільнився директор департаменту відкритих ринків Сергій Пономаренко. Його департамент відповідає за роботу на міжбанківському валютному ринку і формування курсу валют. На початку вересня учасники ринку помітили, що НБУ виходить на ринок з купівлею доларів навіть тоді, коли у цьому немає потреби.
"З кінця серпня почав зростати попит на валюту, курс поступово пішов угору. Попри явний висхідний тренд, Нацбанк продовжував виходити на міжбанк з купівлею валюти, як він робив кілька тижнів до того, коли на ринку була протилежна ситуація", – повідомляла раніше аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Євгенія Ахтирко.
Цікаво, що член правління НБУ із "старої команди" Дмитро Сологуб пов’язував вересневу девальвацію гривні із зміною керівника департаменту відкритих ринків.
"Можу сказати, що директор департаменту відкритих ринків – дуже важлива позиція. Свою роботу директор департаменту робив добре. На мою думку, його не потрібно було змінювати", – зазначив Сологуб в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна".
У відповідях на запити ЕП Нацбанк наголошував, що його валютна політика не зміниться. Про це заявляв і Шевченко. Водночас учасники ринку сприйняли тактику Нацбанку як знак того, що надалі варто готуватися до поступової девальвації гривні.
Кінець епохи колегіальності?
Нові призначення Шевченка можуть свідчити, що він не готував команду заздалегідь. Багато призначенців – це працівники НБУ, яких переводять з одних посад на інші.
Кадрові ж перестановки джерела ЕП в Нацбанку пояснюють тим, що новий голова шукає на ключові посади лояльних людей: "Складається враження, що в Нацбанку вибудовують жорстку владну вертикаль, якої тут раніше не було".
За часів Якова Смолія ключові рішення ухвалювалися колегіально. Наприклад, остаточне рішення щодо облікової ставки могло не відповідати уявленням голови НБУ.
Заступники Шевченка теж помічають, що його стиль управління – автократичний.
"Я б говорила про певне зіткнення різних корпоративних культур. При Гонтаревій та Смолії… система Нацбанку засновувалася на внутрішній свободі, зокрема це стосується висловлювань. Це була більш демократична організація. Те, що я бачу зараз, – більш автократичний стиль", – зазначила у вчорашньому інтерв'ю перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
Підлеглим глава НБУ довіряє менше роботи, стверджують джерела ЕП у Мінфіні. "Шевченко дуже глибоко вникає в процеси й інколи з ним дуже складно. Якщо раніше комунікацію з Мінфіном від НБУ вела більше Рожкова, то наразі основна комунікація йде по лінії голова НБУ – голова Мінфіну", – повідомили співрозмовники.
Колегіальна система управління в Нацбанку йде в минуле. Новий голова не бажає прислуховуватися до чужих порад та думок. Чи не єдиним винятком з цього правила є новий голова офісу правління НБУ Олександр Присяжнюк. За словами співрозмовників ЕП в Нацбанку, Присяжнюк має необмежений доступ до Шевченка.
Олександр Присяжнюк – колишній народний депутат від "Народного фронту". Він має довгу історію співпраці з Арсенієм Яценюком, з яким працював з 2007 року. Коли Яценюк став прем’єром, Присяжнюк працював у його апараті, а у 2010-2014 роках був депутатом від його партії "Фронт змін" у Київській облраді. Його батько, Анатолій Присяжнюк, – колишній заступник голови СБУ та член "Партії регіонів".
Наразі ж Олександр Присяжнюк активно впливає на рішення голови НБУ і його кадрову політику. Зокрема, приводить на роботу наближених до себе людей.
Нова хвиля кадрових чисток
На початку жовтня в Нацбанку сталася унікальна подія: одразу двом членам правління винесли догани та висловили недовіру. Це сталося під час засідання Ради НБУ 2 жовтня.
За дивним збігом обставин, під немилість Ради, яка в часи Смолія гостро критикувала роботу регулятора, потрапили саме ті два члени правління, які залишилися від команди попереднього голови.
Офіційна причина, чому Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб отримали догани, – порушення політики єдиного голосу, відповідно до якої за кожним членом правління закріплювалася комунікація лише з обмеженого кола питань. Неофіційно ж догани пов’язують з бажанням Шевченка повністю та одноосібно контролювати Нацбанк.
Рожкова працює в Нацбанку ще з часів Валерії Гонтаревої. Вона брала активну участь у "банкопаді" та націоналізації Приватбанку, через що стала особистим ворогом Ігоря Коломойського.
Як досвідченіша представниця правління НБУ Рожкова – це конкурент Шевченка за авторитет у відомстві. Ймовірно, тому, за даними ЗМІ, він підтримав рішення про винесення їй догани та оголошення недовіри.
Попри такі неспокійні відносини з головою Нацбанку, ані Рожкова, ані Сологуб, за словами співрозмовників ЕП в регуляторі, йти з НБУ не збираються. Звільнити їх Шевченко не може.
Відповідно до закону про Нацбанк, є лише кілька причин для звільнення заступників голови НБУ: смерть, недієздатність, набуття чинності обвинувачувального судового вироку та втрата бездоганної ділової репутації.
Очевидно, Шевченко очікує, що Рожкова та Сологуб підуть з Нацбанку самостійно, тому, ймовірно, тиск на них посилюватиметься.
Напередодні член Ради НБУ Віталій Шапран, який ініціював винесення недовіри Рожковій та Сологубу, вигадав цілу теорію змови, за якою ці заступники "працюють на опозиційні партії з метою зміни влади в Україні". Під час засідання Ради НБУ Шапран заявив, що у 1990-х "за таку поведінку Рожкову та Сологуба перестріли б у під’їзді".
На догани членам правління НБУ відреагував МВФ, який мовчки спостерігав за кадровими перестановками в регуляторі. Для фонду незалежність НБУ – основа співпраці з Україною, а зміни у керівництві Нацбанку – одна з причин, чому затримується отримання наступного траншу.
16 жовтня відбудеться чергове засідання Ради НБУ. За словами співрозмовників ЕП, на ньому може бути прийнято рішення про звільнення Катерини Рожкової.
За іншим сценарієм Рада НБУ може прийняти рішення про перерозподіл повноважень між членами правління. Членам старої команди віддадуть адміністративні функції, позбавивши їх впливу на регулювання банківської діяльності чи формування монетарної політики.
Наразі незрозуміло, як довго в правлінні залишатимуться хоча б хтось зі старої команди НБУ. Однак зрозуміло, що конфлікт не сприятиме конструктивній роботі регулятора, якому вже наступного тижня потрібно буде оголосити про рішення щодо ключової ставки.