Увечері 14 вересня на сайті Верховної Ради з’явився довгоочікуваний текст законопроєкту про державний бюджет на 2021 рік.

Проєкт головного фінансового документу Міністерство фінансів скромно охрестило "Бюджетом можливостей для розвитку".

Що представляє собою бюджет країни на наступний рік, кому уряд хоче надати більше коштів, як саме розвиватиметься Україна наступного року та хто за це заплатить?

Основні цифри

Бюджет-2021 побудований на припущенні, що курс долара в Україні зросте до 29,1 гривні – в середньому за весь наступний рік.

Такий курс дозволить митниці та податковій зібрати 1,071 трильйона грн доходів. При цьому видатки урядовці заклали на рівні 1,33 трильйона гривень.

Це означає, що дефіцит бюджету становитиме 270,354 мільярда грн – дещо менше за цьогорічні кризові 298 мільярдів гривень.

Фінансувати "діру" Мінфін планує переважно за допомогою випуску облігацій внутрішньої державної позики, фінансування МВФ, інших офіційних кредиторів, а також випуску євробондів.

ВВП наступного року, за очікуваннями уряду, зросте на 4,6%, ціни зростуть на 7,3%, середня зарплата – 13,63 тис. грн на місяць, а мінімалка підвищиться до 6 тисяч грн з 1 січня, а потім до 6,5 тисячі гривень – з 1 липня.

Силові органи

Видатки на всі силові структури значно зростуть. Зокрема, на Міністерство внутрішніх справ уряд пропонує виділити 98,28 млрд грн (+5,2%), на Службу безпеки – 14,96 млрд грн (+22,8%), на Державне бюро розслідувань – 2,48 млрд грн (+75,4%), а на Національне антикорупційне бюро – 1,06 млрд грн (+15,3%).

Попри це, видатки, якими наступного року буде розпоряджатися Міністерство оборони чи не вперше за останній час знизилися, хоча й несуттєво – зі 117,63 млрд грн у 2020 році до 117,5 мільярда гривень у проєкті бюджету на наступний рік.

Державна влада

Уряд пропонує збільшити фінансування центральних органів виконавчої та законодавчої влади. На 2021 рік пропонують профінансувати роботу Верховної Ради на 2,23 мільярда гривень – збільшити на 184 млн грн.

Видатки на роботу Офісу президента наступного року можуть вперше з 2018 року перевищити 1 мільярд гривень та становитимуть 1,27 млрд грн – на 357 млн грн більше, ніж у 2020 році. На роботу Кабміну у проєкті бюджету передбачено додаткові 180 млн грн, загалом – 2,45 млрд грн.

Не обділили урядовці й судову владу: на роботу Верховного суду виділили 2,356 млрд грн (на 3,7% більше, ніж цього року), Конституційного суду – 318 млн грн (на 1,3% більше, ніж цього року), а на Антикорупційний суд – 509 млн грн (порівняно з 2020 роком фінансування зросте на майже 75%).

Освіта

У 2021 році робота Міністерства освіти може обійтися державі у рекордні 158,65 млрд грн. У разі, якщо Рада не змінить обсягів фінансування МОН, то видатки на освітню сферу наступного року можуть зрости на 23,4%.

На академічні стипендії уряд готовий витратити майже 3,94 млрд грн (на 12,1% більше ніж цього року).

Ще 1 мільярд гривень пропонують виділити на боротьбу з наслідками COVID-19 для навчального процесу, проте лише у закладах середньої освіти.

Охорона здоров’я

Коронавірусна криза змусила уряд переосмислити значення медицини у житті суспільства. У Мінфіні навіть обіцяють, що з часом на медицину Україна витрачатиме близько 5% ВВП, проте наступного року цей показник становитиме близько 4,2% ВВП.

Загалом через Міністерство охорони здоров’я у 2021 році пройде 158,74 млрд грн, що на 19,7% більше ніж у 2020 році.

Передбачені на наступний рік й видатки на вакцинацію від коронавірусу – 2,6 мільярда гривень. Цих грошей має вистачити для того, аби закупити 7,5 мільйона доз вакцин для проведення щеплення груп ризику.

Інфраструктура

На діяльність Укравтодору наступного року уряд пропонує виділити 71,72 млрд грн, що на 4,24 мільярда більше, ніж цьогоріч. Тут, зокрема, не враховуються додаткові джерела фінансування будівництва та ремонту доріг, зокрема кредиту під державні гарантії від Укрексімбанку та фінансування з Фонду боротьбі з COVID-19.

Ще майже 71 млрд грн на будівництво доріг Укравтодор наступного року візьме у кредит під державні гарантії.

Політика будівництва доріг у кредит дає про себе знати: наступного року Укравтодору доведеться витратити на розрахунки з кредиторами 13,54 млрд грн.

Чи не вперше держава згадає й про Укрзалізницю: на оновлення рухомого складу та залізничної інфраструктури можуть виділити 4,49 млрд грн. З них 3,3 млрд – на купівлю 100 нових пасажирських вагонів.

Окрім інфраструктури фізичної уряд планує активно розвивати інфраструктуру цифрову. Міністерство цифрової трансформації наступного року може отримати майже вдесятеро більше коштів, ніж у 2020 році – 2,14 млрд грн. З них 933 млн грн витратять на розвиток електронного урядування, 602 млн – на національну програму інформатизації, та майже пів мільярда гривень на розбудову центрів надання адміністративних послуг.

Соціалка

Наступного року видатки держави на виплату субсидій можуть зменшитися на 2,7 млрд грн, або 7%. Загалом на субсидії населенню уряд пропонує витратити 36,6 млрд грн – майже вдвічі менше, ніж у 2018 році.

Дефіцит Пенсійного фонду наступного року збільшиться до 203,81 млрд грн. Його покриватимуть з державного бюджету.

Збільшити дефіцит коштів на виплату пенсій планують ще й за рахунок програми підтримки пенсіонерів віком понад 75 років. На ці цілі обіцяють витратити 2,4 млрд грн.

Новинки бюджету

Перше. Наступного року в Україні має повноцінно запрацювати комісія з регулювання азартних ігор. Вона буде видавати ліцензії на роботу гральних залів у готелях. На діяльність комісії планують загалом витратити 56 млн грн.

Друге. В бюджеті 2021 передбачені видатки на новостворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – 162 млн грн, а також на Бюро економічної безпеки (яке Рада підтримала лише у першому читанні) – 1 млрд грн.

Цікаво, що разом з БЕБ уряд пропонує виділити 1,52 мільярда гривень на діяльність Державної фіскальної служби. При цьому у 2020 році на неї передбачається близько 1 млрд грн.

Третє. У 2021 році у бюджеті з’являється нова стаття – виплата за державними деривативами. Ймовірно, йдетья про виплати за варантами, які Україна випустила в межах реструктуризації 2015 року. Розмір такої виплати буде незначним – 1,15 млрд грн (проти 160 мільярдів гривень на обслуговування державного боргу, які передбачені на наступний рік).

Законопроєктом про державний бюджет на 2021 рік уряд також пропонує скасувати низку заборон – так званих бюджетних правил.

Зокрема, пропонується скасувати заборону на встановлення рівня дефіциту бюджету більшого 3% ВВП, заборону надавати державні гарантії на суму більше 3% планових доходів загального фонду бюджету та заборону надавати їх поза напрямками, визначеними у законі про бюджет. Також уряд пропонує дозволити збільшити державний борг понад 60% ВВП.

"Бюджетні (фіскальні) правила існують, аби убезпечити країну від розквіту популізму (коли бюджет не має грошей для реалізації всіх політичних побажань, і тоді їх фінансують за рахунок стрімкого збільшення боргу). Відмова від дотримання від цих правил – це як відстібнути паски безпеки в авто, і їхати на великій швидкості, сподіваючись, що проблем не буде", – зазначають на це у Київській школі економіки.

Звідки гроші

Окрім зростання видатків уряд передбачив ще й суттєве зростання дохідної частини бюджету. Загалом планують зібрати 1,07 трильйона грн податків, зборів та інших державних доходів — це на 9,4% більше, ніж в плані за 2020 рік.

Зростання надходжень очікується зі всіх ключових податків, однак чи не найбільшим воно буде для податку на додану вартість (з товарів, вироблених на території України) – на 69,4% або ж 53 мільярди гривень.

"У цьому питанні підстави для такого шаленого оптимізму в Мінфіну є: за результатами січня-липня 2020 року, Мінфін майже виконав річний план з надходжень внутрішнього ПДВ: при річному плані в 77,4 млрд грн зібрано 59 млрд грн. За збереження такої динаміки, надходження від цього виду ПДВ може сягнути 110 млрд грн до кінця 2020 року", – вважають в Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.

Крім цього, уряд закладає ще й зростання ПДВ з імпортних товарів — до 332,5 млрд грн (на 9,4%) при тому, що за 7 місяців цього року план збору цього ПДВ виконано лише на 46%.

Зі своїх доходів українцям наступного року доведеться заплатити майже на 25% більше податку на доходи фізичних осіб – загалом 138,86 млрд гривень. Податки з прибутків підприємств наступного року також мають зрости – до 105,9 млрд гривень (на 7,8%).

Водночас, уряд заклав незначне падіння надходжень від Національного банку. Регулятор наступного року повинен переказати до держбюджету лише 33 млрд грн. Для порівняння: цього року НБУ переказав 42,72 млрд грн.

Зазначимо, що окрім законопроєкту про державний бюджет на наступний рік, Кабінет міністрів 14 вересня схвалив ще й законопроєкт про зміни до Податкового кодексу. Його текст наразі відсутній на сайті Ради. Однак, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, документом пропонують "індексувати ставки деяких податків та покращити їхнє адміністрування".

Проти ухвалення змін до Податкового кодексу вже різко виступив голова податкового комітету Данило Гетманцев. Зокрема, він зазначив, що ухвалення таких змін суперечить принципам податкового законодавства, адже принесе бізнесу "подарунки під ялинку".

За словами Гетманцева, урядовим законопроєктом пропонується підвищити ставки екологічного податку, єдиного соціального внеску для малих підприємств та ФОПів та низки інших податків.

Без податкового законопроєкту Мінфіну, найімовірніше, доведеться переглядати заплановані на наступний рік видатки, тож бюджет на 2021 рік ще очікують численні зміни.