Тігіпко відправив бабусь на роботу

Востаннє влада працювала уночі в грудні 2010 року, коли президент Віктор Янукович переформовував Кабмін. Цього тижня, в ніч з четверга на п'ятницю, недоспали народні депутати - Верховна рада займалася пенсійною реформою.

Парламент розглядав у другому читанні урядовий проект №7455 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Пенсійна реформа була проголосована в останній день весняної сесії парламенту. Вже найближчими днями вона, очевидно, буде підписана президентом і з 1 вересня набере чинності. Причина проста: уряду потрібні кошти МВФ, які він може отримати тільки після проведення цієї реформи.

За урядовий проект почали голосувати після обіду у четвер. Зранку для підтримки процесу партія "Сильна Україна" віце-прем'єра Сергія Тігіпка зібрала під стінами парламенту мітингуючих, які скандували: "Альтернативи пенсійній реформі нема!".

Один з 70-річних дідусів зізнався "ЕП", що тримає плакат, бо платять. У нього мізерна пенсія, а пенсійна реформа йому не цікава. Він навіть не вникав у її суть, бо вже давно пенсіонер.

До 12 ночі депутати встигли розглянути 640 з 1 100 поданих правок. В залі було 130 депутатів, тоді як кворум вимагає присутності 226-ти обранців.

До другої ночі документ прийняли. За закон проголосувало 248 карток. Зокрема, реформу підтримали 188 карток Партії регіонів, 11 карток НУНС, 20 - Блоку Литвина, 18 - групи "Реформи заради майбутнього" та 11 карток позафракційних депутатів. БЮТ і компартія за пенсійну реформу не голосували.

Розглядали законопроект звично: опозиціонери вносили пропозиції, а влада їх ігнорувала. В результаті, з 1 100 правок були враховані здебільшого технічні норми. Більшість проігнорувала навіть негативний висновок профільного комітету, як і негативну резолюцію юридичного та науково-експертного управлінь Верховної ради.

Найдовше депутати говорили про свої пенсії. Олег Ляшко цитував листування своїх друзів у Facebook, Наталія Королевська пропонувала депутатам відмовитися від пенсій, а В'ячеслав Кириленко закликав позбавити депутатів спеціальних пенсій.

В результаті, незважаючи на протести опозиції і погрози оскаржити цю норму в Конституційному суді, депутати залишили статтю про обмеження максимальної пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних. Зараз це 7 640 гривень. Правда, герої України та СРСР отримуватимуть пенсії без обмежень.

Ця норма серед іншого може стати приводом для звернення до Конституційного суду відразу після підписання закону президентом. На думку експертів, опозиція має всі шанси виграти процес, оскільки низка норм документа суперечить Основному закону.

Зокрема, сумнівною є стаття друга закону. Вона встановлює, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 14 прожиткових мінімумів, встановлених особам, які втратили працездатність. Таке обмеження порушує принцип рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсій.

Крім того, таке обмеження призведе до "зрівнялівки", коли різні за правовим статусом і посадами особи отримуватимуть однакові пенсії. Так, однакові пенсії будуть отримувати суддя суду першої інстанції та голова Верховного суду, прокурор і депутат, генерал міліції і міністр - 7 640 гривень.

Більш того, міністри-пенсіонери з невеликим спеціальним стажем будуть отримувати меншу пенсію, ніж їх колишні підлеглі, які працювали на державній службі все життя.

Дискусійною є і не змінена під час голосування пропозиція уряду, яка передбачає, що переведення з одного виду пенсії на інший проводиться із застосуванням показника середньої зарплати, який був на час призначення пенсії. Це норма призведе до того, що перераховувати пенсію буде невигідно.

Наприклад, громадянин, який з молодого віку одержує пенсію за інвалідністю, вийшовши на пенсію за віком при наявності необхідного страхового стажу, втратить можливість на призначення повної пенсії за віком. Те саме стосується і пенсіонерів, які раніше вийшли на пенсію за вислугою років.

Скептики пенсійної реформи звертають увагу на ще одне нововведення. Прийнятий закон в середньому на 100-200 гривень зменшує нараховані пенсії більшості пенсіонерів. Це відбудеться за рахунок двох факторів.

З одного боку, на десять років збільшується страховий стаж, тим самим на той же строк у пенсіонерів зменшується понаднормовий стаж і вони втрачають право на отримання відповідної доплати, яка становить 80-90 гривень.

З іншого боку, сума середньої зарплати, за якою розраховуються пенсії, буде братися не за останній рік, як це передбачає чинне законодавство, а за останні три роки, а це - ще кілька десятків гривень втраченої пенсії.

Однак насправді цього ніхто не помітить: 60% пенсіонерів мають пенсії, нижчі за прожитковий рівень, і отримають відповідну доплату до прожиткового мінімуму.

Позитивне рішення Конституційного суду, якщо воно і буде прийняте, з'явиться вже 2012 року, коли гроші МВФ уже розподілять і витратять. Отже, ухвалення закону №7455 - ритуальна дія. Документ не є пенсійною реформою, бо не запроваджує другого рівня пенсійного страхування. Пенсійну реформу уряд тільки готує.

Зокрема, восени Кабмін планує подати до Верховної ради законопроект, який регламентує діяльність другого рівня пенсійної системи за наступними параметрами.

Відрахування становитимуть 2-7% від зарплати, тобто спочатку 2% з щорічним зростанням на 1% до 7%. На відповідний відсоток буде зменшено розмір єдиного соціального внеску, тобто формування накопичувальної пенсійної системи буде здійснюватися за рахунок зменшення відрахувань до солідарної системи.

Очевидно, саме для цього і був прийнятий закон, оскільки низка його норм, наприклад, збільшення пенсійного віку для жінок та страхового стажу, стосуються зменшення видатків солідарної пенсійної системи.

Перші три-сім років розпоряджатися внесками накопичувальної системи буде держава, щоб потім передати "кермо" приватним пенсійним фондам.

Основні новації закону

В законі збереглася норма про поетапне, протягом чотирьох років, підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років і чоловіків - державних службовців до 62 років, починаючи з 2013 року.

Виплата дострокової, за півтора року до настання пенсійного віку, пенсії державним службовцям, депутатам, прокурорам і суддям проводитиметься лише непрацюючим пенсіонерам.

Заробіток для призначення пенсії народним депутатам, суддям, прокурорам, військовослужбовцям обмежений сумою зарплати, на яку нараховується єдиний соціальний внесок, як для інших категорій пенсіонерів.

Дострокові пенсії народним депутатам, у разі закінчення їх депутатських повноважень, призначатимуть не за два роки до досягнення пенсійного віку, а за півтора, як це передбачено для інших категорій пенсіонерів.

Спрощено механізм збільшення розміру пенсії за вибором особи при відстроченні терміну виходу на пенсію: в межах перших п'яти років пенсії підвищуватимуться на 0,5 відсотка за кожен місяць більш пізнього виходу на пенсію, у разі роботи понад п'ять років - на 0,75 відсотка.

Тимчасово, протягом трьох років, пропонується надати можливість добровільного виходу на пенсію непрацюючим жінкам при досягненні 55 років. У цьому випадку розмір їх пенсії зменшуватиметься на 0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

У разі їх працевлаштування виплата дострокової пенсії на час роботи припинятиметься. А після досягнення оновленого пенсійного віку відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядатиметься з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.

Перерахунки пенсій працюючим пенсіонерам проводитимуться тільки після досягнення пенсійного віку.

Призначення пенсій за зарплатою проводитиметься лише за даними персоніфікованого обліку, а за бажанням особи - з урахуванням зарплати за 60 місяців до запровадження персоніфікованого обліку - до 1 липня 2000 року - на підставі довідки про зарплату, підтверджену первинними документами.