Америка забирає у світу свої гроші

Конгрес США обговорює законопроект про повернення грошей американських компаній, які знаходяться на рахунках офшорних банків по всьому світу.

Цей закон, в разі його прийняття, може принести економіці країни близько 535 мільярдів доларів і створити більше 200 тисяч робочих місць за кілька років.

Левова частка цих грошей перебуває на приватних банківських рахунках в різних країнах світу - від Швейцарії до Кайманових островів. Великі компанії не прагнуть вкладати їх в розвиток національної промисловості.

За словами голови держказначейства Тімоті Гейтнера, бізнесу вигідніше купувати акції, продавати їх і переказувати гроші за кордон. Тому національна економіка отримує лише 10-20 центів з кожного долара, який використовується в цих операціях.

З іншого боку, Америка, за словами старшого аналітика Центру Брукінгса Томаса Хандта, розділилася на дві частини. Перша - мегаполіси та узбережжя - отримують приватні інвестиції на інфраструктуру і можуть ремонтувати дороги і мости. Друга - центральна частина - потерпає від нестачі коштів.

В проекті бюджету-2012 на переобладнання шляхів сполучення центральної частини Америки передбачено лише 25% від потреби. А відсутність широкосмугового інтернету по всій території країни, кажуть дослідники корпорації RAND, стримує розвиток цифрових технологій та наукоємного виробництва.

Приватні компанії не прагнуть витрачати на це кошти: за 2008-2010 роки капіталовкладення в дороги та мости знизилися на 10%. Федеральний бюджет та кошториси окремих штатів під час кризи не справляються з додатковим навантаженням на потреби відновлення інфраструктури.

Відтак, уряд написав законопроект про репатріацію офшорних грошей. Вони будуть обкладатися нижчими податками. Проте опоненти закону в Конгресі нагадують, що такий експеримент вже проводили 2004 року і тоді він завершився провалом. Кошти з офшорів витрачали на ринку цінних паперів та переводили знову за кордон.

Проте тепер влада хоче встановити жорсткий контроль за грішми, створивши механізм, за яким втрачені гроші будуть відбудовувати Америку.

Поганий приклад

На початку свого правління президент Джордж Буш-молодший усвідомив, що економіка його країни - на порозі системної кризи. Причина - занадто великі обсяги коштів, які перебували в обігу на ринку цінних паперів.

В той час, за даними Центру Брукінгса, близько 10 тисяч великих і середніх корпорацій виводили кошти за кордон і не бажали вкладати їх у власну економіку. Економіка ледь давала 2,4% зростання ВВП, а в 2002 році опустилася до рівня 0,3%. Тимчасом на закордонних рахунках лежали 900 мільярдів доларів.

Тоді президент вирішив влаштувати першу велику грошову репатріацію для своїх компаній. За її умовами ті, хто повертали гроші та були готові інвестувати їх в економіку, могли отримати суттєву податкову знижку.

В остаточному законопроекті кошти з офшорних рахунків підлягали оподаткуванню на рівні 5,25%, тоді як до цього на податки йшло 35% усіх прибутків корпорацій. Експеримент тривав рік. Компанії вирішили повертати гроші не відразу, проте приблизно третину загальної суми таки перевели у США.

І тут виявилося, що системи контролю за грошима нема. Компанії витрачали їх здебільшого на інвестиційні цінні папери, які приносили великі прибутки, але і "розтягували" кредитний ринок, поки той не луснув.

Лише 843 з більш ніж 9 тисяч компаній використали свої репатрійовані гроші для створення виробництв і робочих місць. Інші прокручували їх на ринках цінних паперів і знову виводили за кордон, витрачаючи на податки в шість разів менше коштів.

Крім того, основні капіталовкладення були зосередженні в кількох сферах виробництва. Вони були важливими, але не могли підтримувати усю економіку. За даними держказначейства США, більше 32% усіх повернутих коштів отримали машинобудування та фармакологія, а 18% дісталося комп'ютерній техніці.

Це було непогано, але майже 40% від загальної суми - 321 мільярд доларів - так і залишилося на ринку цінних паперів.

Прибутки від репатріації розподілилися по ринку нерівномірно. Значну частину з них, 28%, отримали кілька великих фірм: Pfizer, Merck, Hewlett-Packard, Johnson & Johnson та IBM. В результаті таких податкових канікул вони заробили 88 мільярдів.

За рік експерименту виявилося, що держава отримала від 0 до 40 центів прибутків на кожен репатрійований долар. Тобто грошей повернулося на 233% більше, ніж у попередньому році, а прибутків від оподаткування більше не стало. Інвестиції в промисловість зросли лише на 17%, що теж не так багато.

Враховуючи воєнні кампанії, які Вашингтон вів в Афганістані та Іраку, цей показник ставав ще меншим. Війни коштували 430 мільярдів доларів і 780 мільярдів доларів відповідно, і значна частина цих державних витрат направлялася в промисловість.

"Війни та витрати на них підтримували ВВП, разом з репатрійованими грошима, на рівні 3-4,5% зростання кілька років. Потім справи погіршилися, і роздування іпотечного ринку вилилося в кризу. Однією з причин став невдалий досвід репатріації грошей", - розказав "ЕП" Дональд Гревел, фінансовий аналітик, який брав участь у підготовці звіту про репатріацію офшорних грошей для Сенату в 2007 році.

На його думку, зараз важливо знайти місце, куди треба централізовано направити ці гроші, аби не повторити минулих помилок.

Погані дороги

Адміністрація Барака Обами вважає, що знайшла таку сферу: це перебудова інфраструктури. За інформацією уряду, для цього потрібно 2,2 трильйона доларів за наступні п'ять років. Зараз на підтримку функціонування цієї системи витрачається до 21% бюджетів більшості штатів, проте цього недостатньо, аби оновити шляхи.

Крім того, економісти вважають, що Америці треба розвивати науку, інакше невдовзі Китай наздожене США і стане провідною країною за кількістю патентів. Для цього Вашингтон хоче створити наукові райони у центрі країни, аби отримати скупчення освітніх та наукових установ в одному місці, яке раніше вважалося депресивним.

На це з федерального бюджету буде виділено 100 мільярдів доларів за три роки. Одночасно десять найбільших будівельних компаній США представили владі план на 100 мільярдів доларів, який передбачає відновлення доріг та мостів на 60% території Америки та створення нової інтернет-системи для швидкого обміну інформацією.

Ця програма відкриватиме по 50 тисяч робочих місць щороку. Це важливо, бо однією з головних проблем економіки США є високий рівень безробіття. Для реалізації цього плану не вистачає лише грошей, і уряд Обами знає, звідки їх можна взяти.

Система контролю

Основна перешкода для початку другої репатріації - відсутність механізмів контролю за грішми. Законопроект передбачає створення державного інфраструктурного банку, куди приватні компанії повинні вкладати кошти, повернені з офшорів.

Приблизний початковий фонд цього банку становитиме 100 мільярдів доларів. Гроші компаній гарантуються державними цінними паперами на п'ять-десять років і будуть приносити, за даними Білого дому, невеликий, проте стабільний прибуток.

За таких умов ця фінансова установа повинна приваблювати нових приватних інвесторів, адже податок для репатрійованих грошей становитиме такі ж 5,25%, як і в 2003 році. Проте тепер переводити кошти в інші сфери буде заборонено.

За кілька років ця система може викачати з офшорних територій, за розрахунками Центру Брукінгса, до 1 трильйона доларів. Більшу частину цих грошей вкладуть в розбудову інфраструктури і створюватимуть по 10 тисяч робочих місць щороку. До 2020 року це дозволить повністю вирішити проблему безробіття.

На початковому етапі гроші підуть на створення великого транспортного коридору на північному сході країни та створення вздовж нього системи екологічної енергетики. Цим влада США планує зайнятися одразу після ухвалення закону.

У 2009-2010 роках США судилися з іноземними банками, аби ті заморозили підозрілі рахунки. Однак повернути вклади силою не вийшло Тепер Америка не думає про війну для економічного поштовху - набагато простіше повернути власні гроші додому.