Спрощенка вмерла. Віват спрощенка

В травні уряд нарешті повернувся до ідеї законодавчого врегулювання спрощеної системи оподаткування. Хоча реформа єдиного податку планувалася ще минулого року.

Нову форму єдиного податку уряд розраховував виписати окремою главою Податкового кодексу. Однак запропонована Мінфіном модель спрощеної системи, що фактично передбачала її ліквідацію, зібрала на Майдан страйкуючих підприємців і уряд дав задній хід.

Главу про спрощенців у грудні 2010-го просто виключили з документа, пообіцявши повернутися до цього питання за місяць. До кінця січня 2011 року обіцяний законопроект так і не з'явився.

Його так і не спромоглися попри численні обіцянки підготувати ані в лютому, ані в березні. Не з'явився законопроект про єдиний податок і в квітні, незважаючи на те, що його розробка та прийняття значилися серед першочергових задач уряду в Національному плані реформ, розробленому адміністрацією президента.

Законопроект в мінфіні дописали лише на початку травня. А минулого тижня Кабмін затвердив проект цього документа на закритому засіданні і вже у вівторок текст було зареєстровано у парламенті.

Зміст законопроекту приємно здивував підприємців. В основу документа автори заклали концепцію реформи єдиного податку, презентовану Мінфіном місяць потому.

Основна ідея законопроекту, яку запропонували автори полягає у поділі "спрощенців" на кілька категорій, встановивши окремі ставки та вимоги до сплати податку.

Якщо закон буде прийнято у такому вигляді, з першого липня фізичні особи-підприємці, які працюють без найманого персоналу та обсяг річного доходу яких не перевищує 150 мінімальних заробітних плат, будуть сплачувати до держбюджету до 10% від мінімальної зарплати на місяць.

Підприємці-виробники, а також ресторатори, які наймають до 10 осіб персоналу і мають дохід до п'яти тисяч мінімальних зарплат будуть щомісячно сплачувати податок в розмірі до 20% від мінімальної зарплати.

Нагадаємо, що на 2 та 3 квартали 2011 року рівень мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 960 гривень.

Для решти спрощенців, з доходом понад двох тисячі мінімальних зарплат на рік, буде діяти єдина ставка в 3% від обороту. Вона ж поширюється на юридичних осіб, що мають менше 50 працівників і доходом в 5 тисяч мінімальних заробітних плат, що дорівнює 5 мільйонів гривень.

Для тих, хто торгує нерегулярно - торговці на ярмарках, наприклад, зможуть отримати тимчасове свідоцтво сплативши 1% мінімальної зарплати, тобто біля 10 гривень на день торгівлі. При цьому вартість проданих ними товарів не повинна перевищувати 24 тисяч гривень за день.

Текст готувався в Міністерстві фінансів, без участі чиновників податкової служби та за участю деяких представників громадських організацій.

За інформацією "Економічної правди", формально процесом підготовки документу опікувався перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярківський, але міністр фінансів Федір Ярошенко постійно тримав процес під контролем.

У цілому поданий законопроект став несподіваним сюрпризом для бізнесу. За словами самих підприємців, в ньому враховані до 70% пропозицій підприємців. На цьому хороші новини закінчуються.

Вже в середу, 18 травня, ближче до обіду текст проекту зник з сайту парламенту. Підприємці заметушилися. За словами чиновника Мінфіну, що побажав залишитись неназваним, законопроект відкликали з парламенту чисто з технічних причин.

"У тексті не вказали обертів, якими обмежується ця діяльність. Там лише було сказано, що оборот який передував реєстрації на єдиному податку повинен не перевищувати певний рівень - це різна сума для різних видів платників єдиного податку. Проте фраза про те, що після реєстрації протягом року підприємець має право на такий же рівень обороту - пропущена, тому документ відкликали", - розповіло джерело "ЕП" в Мінфіні.

Тепер підприємці побоюються, що разом з технічною помилкою документ перепишуть і в інших розділах, погіршивши зручну для них модель спрощеної системи.

Саме тому опозиція відмовляється говорити по суті урядового тексту, стверджуючи, що Кабмін намагається вийти з хорошою міною за поганої гри.

"Я цікавився, що сталося з текстом. За Конституцією, якщо суб'єкт законодавчої ініціативи, в цьому випадку Кабмін, подає законопроект, то він може його відкликати лише після відповідного рішення ВР, згідно з регламентом парламенту. Зараз же порушені правила внесення законодавчої ініціативи", - стверджує депутат фракції БЮТ Сергій Терьохін.

На його думку, зареєструвавши "смачний" для підприємців законопроект уряд спробував попередити публічні демонстрації бізнесменів, заплановані цього тижня.

"Проект народився в надрах Мінфіну. Для цього відомства головна ідея - зібрати доходи до бюджету і рапортувати МВФ про те, що поточний дефіцит держбюджету не перевищує 3%. А для цього необхідно більше зібрати податків, менше витратити, чого не забезпечує урядовий законопроект про спрощену систему", - говорить Терьохін.

Незважаючи на реєстрацію тексту законопроекту, страйки таки відбулися. 19 травня підприємці вийшли з акцією протесту вимагаючи якнайшвидшого прийняття закону про спрощену систему оподаткування.

Опозиція стверджує, що серед норм, які можуть "загубитися" на етапі усунення технічних правок - норма, яка дозволяє фізичним особам-підприємцям платити рівно половину ставки податку на доходи фізичних осіб на період з першого липня 2011 року по 1 січня 2016 року.

Ще одна норма, яка ризикує "випасти" з тексту - норма про повернення спрощенцям права добровільно реєструватися платниками ПДВ і повернення права для юридичних осіб відносити до валових витрати на товари та послуги, придбані у спрощенців, що автоматично відновлює співпрацю спрощенців з великим бізнесом.

Саме на цій нормі в свою чергу наполягали автори Податкового кодексу і податківці, які стверджують що за допомогою цієї заборони були зруйновані схеми мінімізації податків для  великого бізнесу через спрощенців.

За інформацією джерел "Економічної правди" проти цієї норми були проти віце-прем'єр Сергій Тігіпко та в самій податковій. Проте, очевидно, якщо буде відповідна команда з верху, чиновники Кабміну готові відмовитись від цих слів й  повернути минулорічні норми, дозволивши великим підприємствам відносити на валерові витрати операції зі спрощенцями.

"Якщо спрощенці працюють з юридичними особами-платниками ПДВ, то вони мають зареєструватися як платники ПДВ, а якщо не працюють, то такого обов'язку у них немає. Самі спрощенці вже не ті, що були раніше. З великим бізнесом зможуть працювати підприємства, віднесені лише до другої і третьої груп спрощенців", - вважає голова Харківського осередку Спілки податкових консультантів Людмила Рубаненко.

Проте практичні наслідки дії цього законопроекту не відомі й самому Мінфіну, через що в міністерстві і досі не впевнені в доцільності прийняття законопроекту.