Українська правда

Портові збори: жадібність чи необхідність?

Висока вартість перевалки критична для українських металургів, оскільки знижує їхню конкурентоспроможність на світових ринках. В конкурентів України на світовому ринку вартість перевалки металопрокату значно нижча: в Китаї - 5 доларів за тонну, у Туреччині - 6, в Україні - 15.

Вартість послуг українських портів за останні два роки виросла майже втричі. І це при тому, що в світі ціни на перевалку залишаються стабільними.

Виходить, що українські товари вже на виїзді з країни отримують більшу надбавку до вартості і стають менш конкурентними на світовому ринку.

Однак це не єдина проблема вітчизняних портів. Наприклад, для тих, хто торгує нафтою та нафтопродуктами, найбільше проблем створює монопольний контроль певних бізнес-груп над перевалкою цієї продукції.

Але головне, що відлякує експортерів та імпортерів - це висока ставка портового збору, яка у серпні 2008 року була підвищена на 58% у доларовому еквіваленті, а, внаслідок подальшої девальвації гривні, в національній валюті зросла набагато більше.

Миколаївський морський торгівельний порт (МТП) вважається одним із найдорожчих у світі.  Оскільки для того, щоб до нього потрапити, потрібно заплатити додатково досить високий канальний збір за проходження Дніпро-Бузьким лиманом.

В середньому втричі дорожче

Найбільше скаржаться на ставку портових зборів експортери: оскільки, мовляв, їхні зерно, руда або сталь виходять на кілька доларів за тону дорожче, аніж у конкурентів, то і продати виходить набагато менше.

Мовляв, якби портовий збір зробити таким низьким, як у Китаї, то ми би завалили світові ринки українською сировиною.

Відповідно до розрахунків ДП "Укрзовнішпромекспертиза", з липня 2008 по червень 2010 року, середньозважена вартість перевалки арматури в портах зросла утричі - з 5 до 15 доларів за тону, а частка вартості перевалки у портах в експортній ціні зросла за цей час більше ніж у 7 разів: з 0,4 до 3,1%.

"Висока вартість перевалки є критичною для українських металургів, оскільки суттєво знижує їхню конкурентоспроможність на світових ринках металопрокату. В основних конкурентів України на світовому ринку вартість перевалки металопрокату є значно нижчою: в Китаї - 5 доларів за тону, а в Туреччині - 6", - підкреслило джерело "Економічної правди" в Мінекономіки.

Економія за чужий рахунок

Щоправда, опитані "Економічною правдою" експерти сумніваються у критичності впливу зависокого портового збору на експортний потенціал.

"Якщо, наприклад, собівартість прокату буде зменшено на 5 доларів за тону за рахунок зниження портових зборів, то це навряд чи суттєво змінить попит на українську продукцію на світових ринках", - стверджує аналітик Dragon Capital Сергій Гайда.

На аграрних ринках, у разі зниження транспортних витрат, обсяги експорту також не змінилися би, а тільки зросла би рентабельність роботи первинних виробників зерна, стверджує начальник аналітичного відділу консалтингового агентства ААА Марія Колесник.

"Тут має місце своєрідний зворотній механізм: українські виробники не можуть вплинути на світову ціну FOB, але знижувати експорт вони також не хочуть. Тому, коли їм збільшували транспортну складову, то вони просто знижували закупівельну ціну, перекладаючи ці витрати на селян", - розповідає аналітик.

Натомість директор компанії "ДТЕК трейдінг" Ігор Кошелев стверджує, що, у разі зниження портових зборів на 30%, як сьогодні пропонує Мінекономіки, його компанія змогла би експортувати вугілля приблизно на 20% більше.

Як бачимо, у випадку вугілля, збільшення експорту також не покриває втрати портів від зменшення портового збору, але суттєво вплинуло би на ВВП та інші макроекономічні показники.

Мінекономіки рветься реформувати

Заступник міністра економіки Михайло Русинський зазначає, що на сьогодні вартість суднозаходу до портів України у 1,5-2 рази вища, аніж у портах інших держав Чорноморського басейну.

"Незбалансована тарифна політика призводить до переорієнтування вантажопотоків до портів-конкурентів країн чорноморського басейну. Так, при зменшенні 2009 року обсягу переробки вантажів в українських портах на 12,1% порівняно з 2008 роком, вантажообіг портів Південного басейну Росії збільшився на 13,1%", - каже чиновник.

Проте, доходи портів 2009 року зросли на 44%, і склали 10,3 мільярди гривень, а чистий прибуток зріс майже удвічі, склавши 1,8 мільярда гривень.

Можна було би вважати це позитивом, але ж і витрати МТП зросли в середньому на 36,1%, порівняно з лише 14,3% зростанням цін виробників промислової продукції.

"Тобто, завищений рівень тарифів не стимулює Мінтрансзв'язку і порти до пошуку оптимальних управлінських рішень щодо збільшення обсягів послуг, зниження їх собівартості, забезпечення належного контролю за стягненням і використанням портових зборів", - робить висновок заступник міністра.

Мінтранс усе спускає на гальмах

Боротися з такою ситуацією можна двома методами.

Товаровиробники наполягають на створенні Національної комісії регулювання транспорту, яка би встановлювала тарифи всім природним транспортним монополіям, таким, як порти та залізниці, виходячи з собівартості їхніх послуг.

Розмови про комісію ведуться вже давно, але поступу досі не відчутно: схоже, у залізничників міцне лоббі.

Мінекономіки ж пропонувало просто зменшити ставки на 30%, і більше жодними питаннями не заморочуватися. Але така ідея була різко і передбачувано розкритикована Міністерством транспорту та зв`язку. Воно наголосило, що при зниженні тарифу буде припинено програми розвитку, адже коштів від портових зборів буде вистачати тільки на поточне обслуговування інфраструктури.

Експерти частково погоджуються із таким твердженням. "Портові збори наразі є адекватними для покриття поточних витрат і витрат на модернізацію. Просто існує проблема ефективності витрат, оскільки вони не завжди робляться на актуальні потреби портів", - зазначає директор Центру політичного і економічного аналізу Олександр Кава.

Це означає, що створення Нацкомісії регулювання транспорту все ж зменшило би кількість запитань до портів, оскільки це відомство чітко встановлювало би, на що портам варто витрачати кошти, а на що - ні.

В той же час, міністр промислової політики Дмитро Колєсніков в інтерв'ю "Економічній правді" підтвердив, що його відомство підтримує зменшення портового збору на 30%. "Я думаю, ми зробимо ситуацію більш прозорою, і тоді портові тарифи будуть точно нижчими", сказав він.

Хоча поки що Кабмін, схоже, відмовиться від ідеї зниження портових зборів на 30%. Принаймні, Мінтрансзв'язку зараз говорить про диференційоване зниження портових ставок. А про те, що знижувати, а що - ні, сперечатися можна досить довго.

Мінекономіки ДТЕК порти