Українська правда

Що не так з бюджетом. Частина перша: підтасовування прогнозів

МВФ заохочує таке спотворення статистики. В останньому дослідженні він розповідає, що у 2009 році дефіцит держбюджету України утримається у межах 6% ВВП, або 55 мільярдів гривень. А якщо додати благодійну допомогу "Нафтогазу", то дефіцит складе 79,1 мільярда.

В Україні ще ніколи не було нормального бюджету. До 2000 року його не було як такого, бо не можна назвати бюджетом те, що затверджується в середині наступного року. Щось пристойне з'явилося з подачі прем'єра Віктора Ющенка.

Зате в усі роки з початку незалежності і при всіх урядах бюджет України був, скоріше, платою за прихід до влади. Абсолютно всі уряди щось через нього "протягують". В плутаних формулюваннях ховалися примітивні схеми, завдяки яким мільярди гривень йшли в напрямках, зрозумілих і вигідних тільки одиницям людей.

Простими словами, гроші дерибанилися так, як вважали за потрібне люди при владі. Поки країною керував Леонід Кучма, вирішальне слово було за ним. Коли президентом став Ющенко, великі повноваження з дерибану загальних грошей відійшли до урядів. Нинішній - вже четвертий.

Але за весь час з 2000 по 2008 рік такий вільний підхід до складання бюджету виправдовувався одним фактом. Не було такої глибокої економічної кризи, і від бюджету не залежало виживання країни. Економіка жила сама по собі, і на зарплати лікарям та вчителям якось вистачало.

Сьогодні на шиї уряду повисла половина країни. Здавалося б, криза і брак грошей повинні означати лише одне: ці гроші витрачатимуться раціонально, а кількість безглуздих проектів зменшиться.

Але ні. "Економічна правда" готує цикл публікацій, присвячених "кострубатості" бюджету-2010. Ми зосередилися на двох моментах. Перший - дії уряду, які убивають економіку замість того, щоб допомогти їй вийти з кризи. Другий - банальна брехня.

Більшість з цих  неоковирностей позначив ще президент у своєму листі до уряду. "Економічна правда" взяла цей документ на озброєння, бо ніхто не критикує так об'єктивно, як людина, давно позбавлена доступу до "дерибану" грошей.

Бюджет не відповідає можливостям економіки

Найочевидніше, бюджет-2010 складений за таким принципом. Уряд рахує, що він хоче витратити. Під цей показник Мінфін придумав доходи і дефіцит. А потім вже Мінекономіки придумало якісь макроекономічні показники.

Нацбанк взагалі не запитали, він діятиме навздогін. На думку нинішнього уряду, він повинен тихо "друкувати" потрібну кількість грошей. Для такої роботи ідеально підійде "бунтівний" Олександр Савченко, який змінить незговірливого Володимира Стельмаха.

Насправді ж, все має бути навпаки. Мінекономіки і Нацбанк готують на наступний рік прогнози ВВП, інфляції та інших показників. На їх основі готується прогноз, скільки реально економіка може дати бюджету. Паралельно збираються заявки на місцях, кому скільки потрібно грошей. Все це зводиться воєдино, і виходить нормальний бюджет.

Макроекономічні прогнози на 2010 рік існують. У МВФ. Але в уряду їх явно немає. Причина проста - Мінекономіки навіть не знає, що буде в кінці 2009 року.

Принаймні, так сказав міністр економіки Богдан Данилишин. Нещодавно він заявив, що Мінекономіки не має чіткого прогнозу динаміки ВВП країни у 2009 році, тому що розвиток ситуації буде залежати від парламенту і НБУ.

Прогнозні макропоказники на 2010 рік

Показник

Версія уряду, закладена в бюджет
Версія МВФ
Номінальный ВВП, млрд. грн.
1 178,6
1 056
Реальні темпи зростання ВВП, %
3,7
2,7
Інфляція споживча, %
9,7
9
Інфляція виробників, %
13,6
н/д
Рівень безробіття (методика МОП), %
8,1
10
Зростання зарплати працівників, скоригована на інфляцію, %
3
-1,2
Баланс товарів і послуг, млн. дол.
1836
-4 314
Експорт товарів і послуг
65 079
н/д
у % до 2009 року
9,5
н/д
Імпорт товарів і послуг
-63243
н/д
у % до 2009 року
6,3
н/д

Джерело: Верховна Рада, МВФ

Уявіть: людина не знає, скільки заробить у цьому році. Як вона може впевнено заявляти, що у наступному заробить на 20% більше?

Тим не менше, безглуздість відбувається прямо на очах. Уряд вважає, що у 2010 році ВВП країни зросте на 3,7%. Споживча інфляція складе 9,7%, а промислова - 13,6%. Але як пораховані ці цифри?

Є два можливих варіанти. За докризовим прогнозом уряду, ВВП 2009 року має зрости на 0,4%. На думку МВФ, він впаде на 14%.

Зазвичай ВВП на наступний рік виходив шляхом множення. Номінальний ВВП за минулий рік множили на інфляцію і зростання економіки. Але зараз це правило не працює. Неможливо зрозуміти, як уряд отримав номінальний ВВП у 2010 році в розмірі 1 трильйон 178 мільярдів 600 мільйонів гривень.

Можна піти іншим шляхом. 1 178,6 мільярда зменшимо на 3,7% зростання і 9,7% інфляції. Виходить 1 036 мільярдів. Це номінальний ВВП на кінець 2009 року. Цифра дуже важлива - з неї враховуються податки.

Ще один варіант. Припустимо, що інфляція буде ближче не до 9,7% (споживчі ціни), а до 14% (ціни виробників). У цьому випадку номінальний ВВП на кінець 2009 року повинен скласти 997 мільярдів гривень.

Але і 1 036, і 997 мільярдів - це докризові значення ВВП. Їх не може бути хоча б тому, що за другий квартал ВВП впав на 18%. До кінця 2009 року падіння скоротиться, але все ж таки складе 14%. За останнім прогнозом МВФ, на кінець року українська економіка виробить максимум 916 мільярдів гривень.

Це означає, що показники на 2010 рік просто придумані і підігнані під потрібні цифри бюджету. Інакше ніяк не можна пояснити, що доходи бюджету у 2010 році виростуть на 20%. Ці гроші просто ніде взяти. Вже сьогодні уряд не може виконати бюджет, який на 30% менший, ніж на 2010 рік.

Держборг занижений уп'ятеро

Бюджет-2010 передбачає дефіцит 46 мільярдів гривень. На цю суму держава не зможе зібрати податків, і тому їй треба буде шукати десь в іншому місці.

Зате при цьому держборг зросте на 155 мільярдів. Виникає питання, звідки виникла різниця у 110 мільярдів, і куди вона піде?

Щоб було зрозуміло, про що йде мова, знову покажемо процес створення бюджету. Коли рахується план на наступний рік, абсолютно чітко виходять дві речі: доходи і витрати. Різниця між ними - це дефіцит, або "дірка".

З цією "діркою" розбираються двома способами. Можна її не допустити. І тоді або доведеться знайти нові доходи, або відмовитися від частини витрат. У такому випадку, бюджет виходить бездефіцитним.

В історії України бездефіцитний бюджет був лише один раз - у 2000 році. І то вимушено, а не через чиюсь заслугу.

Якщо "дірку" залишають, її починають закривати грошима. Цей процес називається "фінансування дефіциту бюджету".

Фінансування буває різне. Перший варіант - приватизація. У 2009 році уряд хоче продати Одеський припортовий завод, у 2010 році - "Укртелеком" і щось в енергетиці. Другий вид фінансування - збільшення боргу. Можна взяти позику всередині країни чи за кордоном. Так ось, у 2010 році борг має зрости на 155 мільярдів гривень.

Ясніше, ніж божий день: борг не може зрости більше, ніж дефіцит. Якщо, звичайно, немає брехні у показниках. Події 2009 року показують, що брехня є. Реально уряд витрачає набагато більше, ніж сам же запланував.

За законом про бюджет-2009, дефіцит за рік повинен скласти близько 3% ВВП. У грошах - 31,2 мільярда гривень. Нагадаємо, ВВП у 2009 році має перевищити 1 трильйон гривень.

Формально, показник витримується. За підсумками січня-липня, дефіцит склав 15,4 мільярда. Ця цифра радісно оголошується під час прес-конференцій. Але до цієї суми потрібно додати гігантські обсяги нарощеного державного боргу.

По-перше, з початку кризи уряд узяв кредити МВФ більш ніж на 10 мільярдів доларів, але не відобразив їх у складі держборгу. У перерахунку за нинішнім курсом, це 86 мільярдів гривень.

По-друге, за вісім місяців цього року Мінфін вже випустив облігацій внутрішньої державної позики на 43,02 мільярда гривень.

Всього, за даними Мінфіну, до середини вересня уряд узяв у борг 74,6 мільярда гривень. І це не межа - попереду три з половиною важких місяці.

Але ж 74,6 мільярда - це у п'ять разів більше, ніж заявлений дефіцит бюджету у розмірі 15,4 мільярда гривень. Виходить, на кожну офіційно витрачену гривню припадають чотири, пущені "повз бухгалтерію".

Потрібно сказати, що МВФ заохочує таке спотворення статистики. В останньому дослідженні він розповідає, що у 2009 році дефіцит держбюджету України буде утриманий у межах 6% ВВП, або 55 мільярдів гривень. А якщо додати до цього благодійну допомогу компанії "Нафтогаз", то дефіцит складе 8,6% ВВП, або 79,1 мільярда.

Виникає питання до МВФ: наскільки у 2009 році виросте держборг, коли заплановані 8,6% дефіциту будуть досягнуті? Якщо виходити з пропорції, то на 383 мільярди гривень. Справді? А у 2010 році, коли дефіцит повинен зрости на 46 мільярдів? За тією ж пропорцією - на 223 мільярди.

Безумовно, обидві цифри нереальні. Але сам факт приховування частини держборгу викликає тривогу. Адже від того, що влада не показує борг, він не зникає.

Припустимо, що настане 2010 рік, і, наприклад, Юлія Тимошенко стане президентом. Якщо бюджет не змінити, то на папері все буде гарно. Україна житиме майже без дефіциту.

Однак через чотири роки державний борг раптово зросте удвічі чи навіть більше, і обслуговувати його доведеться усім громадянам. До речі, в розрахунках МВФ є сценарій, за яким у 2014 році тільки державний борг складе більше 80% ВВП країни.

Наразі це лише припущення, але воно починає збуватися прямо зараз, коли уряд дурить народ прогнозами на 2010 рік.

Далі буде

державний борг уряд МВФ Тимошенко