Українська правда

Газовидобування: і тут криза

Вперше за останні десять років вітчизняна нафтогазовидобувна галузь опинилася на межі кризи. Згідно з даними Мінпаливенерго, за 9 місяців 2008 року видобуток нафти і газового конденсату в Україні скоротився на 148 тис. т, або на 4,6%, у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Останніми місяцями падіння обсягів видобутку значно прискорилося. Так, у серпні видобуток знизився на 7,4%, а у вересні - на рекордні 8,4%. Якщо темпи падіння до кінця року не будуть приборкані, можна говорити про найбільшу кризу у нафтогазовидобувній галузі України за весь період незалежності.

Головними винуватцями невтішної статистики є державні компанії, що входять до складу НАК "Нафтогаз України": ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" і ВАТ "Укрнафта". Вони забезпечують понад 90% вітчизняного видобутку нафти і газу.

З обсягами видобутку газу в Україні за вересень 2008 року можна ознайомитися тут.

Стан, у якому опинилася одна з провідних галузей вітчизняної економіки, став результатом ігнорування урядом проблем державних компаній. Найперша з них - значне податкове навантаження, що перекреслює будь-які серйозні інвестиції, а отже і майбутнє.

Наприклад, якщо 2007 року відрахування до держбюджету "Укргазвидобування" склали 2 млрд. грн., то 2008 - 4 млрд. грн. Незважаючи на те, що вже на початку року проблеми "оподаткування" набрали загрозливих масштабів, ні уряд, ні Мінпаливенерго нічого не зробили для виправлення ситуації.

Єдиним нововведенням поточного року стали зміни до порядку нарахування рентних платежів за видобуток нафти і газового конденсату, введені у червні, але це незначне полегшення не змогло істотно вплинути на фінансовий стан компаній.

Чи не єдиною втіхою є результати приватних підприємств, що стабільно нарощують видобуток. Серед них: СП "Полтавська газонафтова компанія", ЗАТ "Нафтогазовидобування" та ЗАТ "Природні ресурси", що забезпечують 80% видобутку вуглеводнів усіх приватних підприємств. Однак масштаби цих успіхів мізерні на фоні провальної роботи дочірніх компаній НАК "Нафтогаз України".

На перший погляд, ситуація з природним газом виглядає не такою вже й поганою: за 9 місяців видобуто 15,7 млрд. куб. м. Тобто зафіксовано незначне зростання видобутку - 146 млн. куб. м, або 0,9%, у першу чергу завдяки приватним підприємствам.

Навіть дочки "Нафтогазу" виглядають пристойно: падіння - всього 65 млн. куб. м (-0,5%). Порівняно з від'ємними результатами "Укрнафти" та "Чорноморнафтогазу"; справжні досягнення демонструє "Укргазвидобування": ріст видобутку - 60 млн. куб. м (0,5%).

В "Укргазвидобуванні" переконують, що для стабілізації видобутку проведено роботи по введенню в експлуатацію Південно-Коломацького газоконденсатного та Чкалівського нафтового родовищ у Харківській області, Добрянського газового родовища у Львівській області.

Та насправді, запаси і видобуток на перерахованих родовищах надто скромні. Наприклад, Чкалівське родовище - це всього на всього дві свердловини, одна з яких - газова малодебітна, а інша - нафтова, виявилася порожньою і її закрили на капремонт.

При ближчому знайомстві картина виглядає не такою привабливою. З чотирьох філій "Укргазвидобування" тільки ГПУ "Шебелинкагазвидобування" показала приріст видобутку. Цього вдалося досягти лише за рахунок інтенсивного розбурювання Кобзівського родовища, в той час коли на інших родовищах видобуток падає.

Фактично виявилася провальною програма введення дотискних компресорних станцій (ДКС), яка мала забезпечити стабілізацію видобутку природного газу на виснажених родовищах. Нагадаємо, що 2005 року "Укргазвидобування" підписало з ТОВ "НВО Газтурбомаш" славнозвісний контракт на поставку 11 блоків для ДКС на суму майже 100 млн. грн. Всього мало бути проведено будівництво та реконструкцію 7 ДКС.

Однак уже 2005 року з'явилися проблеми: спочатку було зірвано графіки поставок обладнання, а згодом виникли суперечки стосовно невідповідності агрегатів проектним вимогам, монтаж та пусконалагоджувальні роботи значно затягнулися. Наприклад, до сьогоднішнього дня на ДКС Хідновичі у Львській області закуплені агрегати не працюють.

Не секрет, що існують маленькі хитрощі, за допомогою яких можна збільшити відбір природного газу. Наприклад, на деяких газоконденсатних родовищах застосовують технологію сайклінг-процесу, що передбачає повторне закачування в пласт видобутого "сухого" газу. Таким чином, підтримується пластовий тиск, що дає змогу вести ефективний відбір газового конденсату.

В холодний період видобуток проходить у звичайному режимі, додаткові обсяги газу не закачуються. Як результат, різко збільшується видобуток газу, натомість відбір конденсату зменшується. Отже при необхідності існує можливість показати необхідний результат. Технологія сайклінг-процесу застосовується на Котелівсьому, Тимофіївському та Куличихінському родовищах "Укргазвидобування".

Чи не єдиною реальною можливістю суттєвого збільшення видобутку газу є освоєння Одеського та Безіменного родовищ на Чорноморському шельфі, які в рамках спільної діяльності розробляють "Укргазвидобування" та "Чорноморнафтогаз".

Їх видобувні запаси сягають 22 млрд. куб. м при можливості видобувати 1 млрд. куб. м щорічно. Правда, за 5 років робіт до видобутку газу справа не дійшла. На сьогодні майбутнє проекту невідоме, бо держкомпанії не в змозі забезпечити освоєння родовищ через брак коштів.

Для "Укрнафти" 2008 рік запам'ятається в першу чергу конфліктом з урядом щодо відпускної ціни на газ. Нагадаємо, в лютому НКРЕ затвердило її для "Укрнафти" сміхотворно низькою - 199 грн. за тис. куб. м при собівартості видобутку 350 грн.

У зв'язку з цим "Укрнафта" навіть збиралася припинити видобуток на збиткових родовищах: мова йшла про 140 газових свердловин загальним обсягом видобутку 1 млрд. куб. м на рік. До консервації справа не дійшла, але і вимоги НКРЕ не змінилися. Ситуація залишається невизначеною до сьогодні.

Ще більше питань викликає майбутнє галузі. Незважаючи на те, що приріст запасів останніми роками перевищував 20 млрд. куб. м, він забезпечувався за рахунок розширення уже існуючих родовищ - так званого перерахунку запасів. Починаючи з 2000 року, жодного значного родовища виявлено не було.

Ситуацію ускладнює і жахливий стан бурового обладнання. Наприклад, у "Укргазвидобування", на долю якої приходиться 80% бурових робіт в країні, з 84 бурових верстатів 77 повністю відпрацьовані, на решту чекає така сама доля найближчими роками.

Востаннє компанія купувала верстати ще на початку 90-х років, пізніше обходилися запасними частинами та так званими "буровими наборами", з яких самотужки складали верстати. Виробничі показники відповідні: на буріння однієї свердловини українські компанії витрачають втричі більше часу, ніж їх колеги за кордоном.

Однак купувати нове бурове обладнання в "Укргазвидобуванні" не поспішають. Його жалюгідний стан поступово веде до зменшення геологрозвідувальних робіт. У січні-вересні 2008 року обсяги буріння компанією зменшилися на 32 тис. м, або на 10%, у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

* * * * *

Невтішні результати роботи нафтогазовидобуних компаній 2008 року яскраво демонструють нездатність і небажання сьогоднішнього керівництва НАК "Нафтогаз України", Мінпаливенерго і уряду вирішувати нагальні проблеми галузі.

Замість розгляду питання нарахування рентних платежів, встановлення економічно обгрунтованої закупівельної ціни на газ та наведення ладу у видачі ліцензій ми бачимо нескінчені конфлікти уряду і нафтогазовидобувних компаній. Тим часом, Україна все глибше сідає на імпортну голку російського "Газпрому", вартість газових ін'єкцій якого в українську економіку щороку обходиться все дорожче.

газ