Поганому банку гроші заважають
НБУ прагне обмежити приток інвестицій в Україну. Звісно, з метою стабілізації економіки. Але кіпрські офшори, як головні закордонні інвестори, з його рішенням не згодні.
Коли Національний банк намагається драконистим способом зробити ще один крок до стабілізації української економіки, це не подобається нікому з гравців вітчизняного ринку. І тоді вже несуттєво, хто саме подасть позов до суду і відповідну постанову відмінить.
Днями досі невідома на українських теренах іноземна інвестиційна компанія Star Hill LTD опротестувала постанову Нацбанку, відповідно до якої банки повинні були "резервувати кошти по кожній операції залучення депозиту, кредиту (позики) в іноземній валюті на термін 183 або менше календарних днів від нерезидента у розмірі 20% від загальної суми операції".
Таким чином НБУ зробив жорсткішими умови залучення коштів з-за кордону, адже до цього резервування під такі операції було встановлено на рівні 4%, і на строк до року. Не складно підрахувати, що постанова робила короткострокові закордонні кредити банкам дорожчими в 6 разів. Але вона встигла пропрацювати всього з 1 до 18 серпня.
Компанія Star Hill LTD заявила, що нові правила резервування порушують її права на інвестування в Україну, і вказала на невідповідність цього документу Господарському і Цивільному кодексам та ряду законів України.
Ворошиловський районний суд Донецька задовольнив клопотання іноземної компанії про забезпечення позову і заборонив виконання постанови Правління НБУ "Про затвердження Правил резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів", - повідомили в юридичній фірмі "Ільяшов і Партнери", що представляє інтереси позивача в справі.
Власне самі по собі короткострокові кредити, довкола яких виник конфлікт, дуже зручні при інвестуванні грошей в Україну. Саме в такому вигляді в нашу країну проходять основні інвестиції.
"Іноземним компаніям набагато вигідніше робити короткі інвестиції через нестабільну ситуацію в українській політиці та, відповідно, економіці. Ставка у 20% буде важкою для інвесторів, на відміну від підйомних 4%. Тому іноземні інвестори і починають боротися за право з меншими витратами вкладати гроші", - впевнена голова правління Імексбанку Олена Герасимова.
Хоча досі невідома на теренах України іноземна компанія, яка опротестувала постанову НБУ, також викликає підозру. Учасники ринку не виключають банальне лоббі українських олігархів, які, користуючись офшорами, Кіпром та Віргінськими островами, інвестують гроші у свої українські підприємства.
"Не виключено, що за даним судовим оскарженням стоїть один з українських банків – говорить аналітик інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал Україна" Володимир Динул, – також не виключено, що через компанію, що подала позив грали на курсі гривні на короткострокових інвестиціях. За своєю суттю, рішення Нацбанку теоретично вірне, але ставка у 20% може виявитися завеликою для багатьох інвесторів", – зазначає експерт.
У Нацбанку ж зацікавлені у регулюванні притоку капіталу. Керівник групи радників голови Національного Банку України Валерій Литвицький зазначає, що однією з провідних задач Нацбанку є стабілізація національної валюти. "Наші кроки - це не є щось безпрецедентне, а це є власний і світовий досвід країн з великим притоком капіталу. Ринок має розуміти: якщо державі не вдається впливати на притоки капіталу, то й ризики коливань будуть більшими", - говорить він.
Підвищення ж норм резервування, на його думку, підведе ризики під повний контроль Нацбанку, дасть можливість уникнути неповернення раніше взятих коштів і зменшити ризики у системі банківського кредитування. "Нацбанк виступає за здорову ліквідність. У цьому році в нас історичний максимум за інвестиціями. Нерегульоване, вільне введення іноземної валюти на ринок свого часу може призвести до нестабільності системи і розгулу курсу гривні", - говорить Валерій Литвицький.
Після остаточного вростання постанови в український банківський сектор першими ж жертвами могли стати малі банки, що в основному харчуються відсотками з іноземних інвестицій.
"У більш-менш нормальному стані могли залишаться банки із першої десятки, позаяк до них на ринку довіра набагато більше, до того ж, на них працює досвід і старі контакти, - говорить Олена Герасимова, - хоча в принципі навіть малі банки змогли би пристосуватися до цієї ситуації, підлаштовуючи договори під нинішні умови".
А все ж таки, незважаючи на скасування порядку інвестування, скоріше за все йому дадуть друге життя. Вже сьогодні в Нацбанку готуються до оскарження судового рішення. І результати боротьби інвесторів за прибутки, а НБУ - за стабільну гривню, побачимо вже незабаром.