Енергоатом вимагає підвищення тарифів на електроенергію

У березні тариф на електроенергію, що виробляється НАЕК "Енергоатом", збільшився до 10,51 коп. за 1 кВт-год, а з квітня - до 11 коп. за 1 кВт-год. Таке рішення Національна комісія регулювання електроенергетики ухвалила ще у лютому.

З початку 2007 року тариф для Енергоатома становив 9,51 коп. за 1 кВт-год, але у кінці листопаду він знизився до 8,29 коп., у грудні дорівнював 9,02 коп., у другій половині січня - 8,56 коп., у лютому - 9,02 коп. за 1 кВт-год. Усі вказані тарифи не враховують ПДВ.

Зниження ціни НКРЕ мотивувала тим, що фактичний показник видачі електроенергії Енергоатомом перевищив запланований на 2007 рік рівень, на основі якого і був розрахований колишній тариф, - 9,51 коп. за 1 кВт-год. Збільшення кількості електроенергії в порівнянні із запланованим дозволило компанії одержати непередбачені додаткові кошти. Встановлений на березень цього року тариф також враховує додаткові 38 млн грн, отримані Енергоатомом понад плановане в 2007 році.

У січні-лютому тарифи забезпечували компанії нульовий прибуток. Це означало, що джерелом інвестицій могли бути тільки амортизаційні відрахування. І тому Енергоатом мав намір наполягати на перегляді тарифів.

В. о. віце-президента Енергоатома з фінансових питань Вадим Єжов раніше пояснив, що компанія звернулася до НКРЕ з проханням переглянути тариф через збільшення витрат на закупівлю свіжого ядерного палива (до 3,3 млрд гривень), на вивіз відпрацьованого ядерного палива (до 685 млн гривень), необхідність проведення ремонту обмоток статорів генераторів (185 млн гривень), погашення заборгованості перед фондом ядерно-паливного циклу (у розмірі 229,8 млн гривень). Також компанія просила включити до тарифу кошти для продовження терміну експлуатації 1-го і 2-го енергоблоків Рівненської АЕС, для збільшення заробітної плати і ще 97 млн грн - для створення резерву свіжого ядерного палива.

Отже, НКРЕ врахувала подорожчання свіжого палива для АЕС і послуг на вивезення відпрацьованого палива, а також збільшення заробітної плати. Крім того, у тариф закладено збільшення видатків на підвищення безпеки експлуатації енергоблоків, платню за земле- та водокористування. Проте жодного рядка щодо перспективного розвитку атомної енергетики не було.

Джерела в Енергоатомі говорять про те, що в новому тарифі не повністю враховані витрати на модернізацію і реконструкцію, а також експлуатаційні витрати. У результаті замість 11,82 коп., які просила компанія, тариф для неї затверджений на рівні 11 коп. за 1 кВт-год. У той же час новий тариф забезпечує Енергоатому 11% рентабельність.

На перший погляд, це дуже непогана рентабельність. І навряд чи є сенс збільшувати її, підвищуючи атомний тариф. Адже компанія виробляє майже половину всієї української електроенергії, а отже - дуже впливає і на рівень цін для кінцевих споживачів.

Проте в Енергоатомі вважають, що насправді грошей мало.

"Ми не виконуємо своїх зобов'язань, узятих при введенні в експлуатацію двох нових блоків Хмельницької і Рівненської АЕС, - говорить віце-президент Енергоатома Володимир Бронніков. - Але найголовніше, нам вистачає грошей тільки на роботи, пов'язані з продовженням ресурсу тільки одного - 1-го енергоблоку Рівненської АЕС. А нам потрібно практично одночасно займатися ще і продовженням ресурсу 2-го блоку Рівненської АЕС, потім настане черга блоків Південно-Української АЕС. І, нарешті, у нас абсолютно немає грошей на виконання завдань, поставлених Енергетичною стратегією України на період до 2030 року".

Бронніков вважає, що Енергоатом повинен почати виконання стратегії - фінансувати техніко-економічне обґрунтування завершення будівництва 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, дослідження майданчиків Рівненської, Південно-Української і Запорізької АЕС: чи можна там розміщувати нові блоки, чи треба шукати нові майданчики. Всі ці завдання визначені в стратегії, але компанія ними практично не займається через відсутність коштів.

У кінці лютого президент Віктор Ющенко видав Указ "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2008 року "Про безпеку ядерної енергетики держави", що зобов'язує уряд визначити до 1 липня механізми цільового фінансування довгострокових програм розвитку ядерно-паливного комплексу. Відповідні рішення і механізми зараз відпрацьовуються.

Але такий пошук - непроста справа. Особливих надій на нього не покладають. Отже, якщо компанія збирається виконувати розпорядження Кабміну, з-поміж яких більшість стосується перспективного розвитку, - у неї немає іншого виходу, окрім як звертатися з проханням про підвищення тарифу.